СТРАТЕГІЯ СТАЛОГО РОЗВИТКУ
Тест 1
Ур.1
1. Сталий розвиток –це такий розвиток суспільства, який задовольняє потреби сучасності, не ставлячи під загрозу здатність наступних поколінь задовольняти свої власні потреби.
2. Соціально-економічний розвиток –це виникнення якісних змін в економічній і соціальній системі суспільства, які приводять до підвищення ефективності їх функціонування та удосконалення базових елементів основних структур.
3. Індикатори сталого розвитку –це підбірка статистичних даних, що характеризує явища, які практично неможливо безпосередньо виміряти.
4. Сильна стійкість –це збереження, постійність в часі загальної суми природного та створеного людиною капіталу за умови, що створений людиною капітал може виступати майже ідеальним замінником природного.Слабка стійкість –це збереження, постійність в часі як створеного людиною, так і природного капіталу, оскільки ці види капіталу взаємодоповнюють один одного.
5. Суть концепції «критичного природного капіталу» -необхідні для життя природні блага, які не можна замінити штучним шляхом: ландшафти, рідкі види рослин і тварин, озоновий шар, океани тощо, а також незамінні естетичні якості довкілля.
6. Зелений валовий дохід (продукт) –
Ур.2
1. Глобальна екологічна криза – це сучасний стан стійкого порушення рівноваги між суспільством та природою, що проявляються в деградації навколишнього середовища.
2. Появу терміну «сталий розвиток» (СР) (sustainable development) пов’язують з ім’ям прем’єр-міністра Норвегії Гру Харлем Брундланд, яка сформулювала його в звіті «Наше спільне майбутнє», що було підготовлено для ООН і опубліковано у 1987 році.
3. До основних факторів виробництва та соціально-економічного розвитку в класичній економічній науці відносять працю, тобто трудові ресурси, промисловий капітал, тобто засоби виробництва у товарній і грошовій формі та землю, тобто природні ресурси.
4. Міжнародні індикатори розбиті на 3 категорії з врахуванням їх цільової направленості: 1) індикатори стану 2) індикатори реагування 3) індикатори, які характеризують людську активність.
Ур.3
1. Парадигму сталого розвитку доцільно розуміти не лише в контексті зміни стосунків людини і природи, але і як скоординовану глобальну стратегію виживання людства – ТАК
2. Декларацію Ріо називають «основним законом планети Земля», «кодексом поведінки держав» - НІ(Порядок денний на ХХІ ст.)
3. На світовому рівні проблемою розробки індикаторів сталого розвитку займається Комісія Об’єднаних націй зі сталого розвитку та Науковий комітет з проблем навколишнього середовища (SCOPE) – ТАК (а також Департамент політичної координації та сталого розвитку ООН, Міжнародний інститут сталого розвитку (Канада)).
4. Показник витрат на покращення здоров’я належить до індикаторів, які характеризують людську активність –НІ (характеризують індикатори реагування).
5. До показників, які характеризують сталість розвитку і біосферосумісність, належить частка науковомісткої та екологічно сертифікованої продукції у загальному обсязі виробництва – ТАК
6. Усі антропогенні фактори ризику належать до факторів прямої дії – ТАК (війни чи воєнні конфлікти, терористичні акти, техногенні катастрофи).
7. Стратегія – цілісна система поглядів на явище, тлумачення його положень, основна ідея теорії –НІ (це Концепція)
8. Поняття «глобальна проблема» не володіє «індивідуальним виміром», оскільки володіє значно ширшими масштабами виміру – НІ (глобальна проблема обов'язково має «індивідуальний вимір»).
9. Країна мусить споживати таку кількість активу, яка не зменшить сукупні запаси потенціалу – ТАК
10. Розвиток буде сталим тільки тоді, коли буде досягнута рівновага між різними факторами, що зумовлюють загальний рівень життя – ТАК
Ур.4
1. Необхідність у розробці індикаторів сталого розвитку була визначена в:
а) Декларація Ріо
б) Декларація тисячоліття