Проаналізувати концепцію мотивації Ф. Герцберга «двохфакторна модель», зобразити її схематично та розкрити значення для соціології праці
Розкрити значення здійснення профорієнтаційної роботи в сучасних українських умовах
Усвідомлений вибір професії впливає на подальше життя, визначає успішність самореалізації, соціалізації, кар'єрного і професійного зростання. Необхідність організації ефективного професійного консультування, спрямованого на допомогу підліткові в цьому, відповідає суспільним і особистісним вимогам, робить цю проблему надзвичайно актуальною.
невдалий вибір професії призводить до незадоволення собою, неефективності роботи, невдалої кар'єри, безробіття і, більше того, - до страждань від професійних хвороб. А якщо додати до цього, що структура професій стрімко змінюється, потрібні ще й мобільність, гнучкість, готовність до своєчасного зміни спеціальності, то проблема вибору ускладнюється. Саме тому значній частині людей потрібна професійна кваліфікована допомога у вирішенні цієї проблеми, яку здійснює система профорієнтації.
Процес вибору професії характеризується багатомірністю. Для правильного, адекватного вибору випускнику школи потрібно провести велику внутрішню роботу. Науково-дослідна робота профорієнтаторів повинна містити кілька важливих етапів.
Перший етап - профінформаційний.
Другий етап - профдіагностика.
Третій етап - профконсультування.
Четвертий етап - професійна апробація
Завдання профорієнтації в Україну - переорієнтувати молодь з престижних, але не затребуваних професій типу «юристів, економістів» на більш необхідні: наприклад, технічні професії. Переорієнтація відбувається шляхом надання більшої кількості інформації про потрібні професія, шляхом наочних прикладів перспективності цих професій.
Проаналізувати концепцію мотивації Ф. Герцберга «двохфакторна модель», зобразити її схематично та розкрити значення для соціології праці
Розроблена у другій половині 50-х років. Проведено експеримент: інженерів просили відповісти на питання «коли після роботи вони відчували себе особливо добре і особливо погано». Отримані відповіді Г поділяв на дві категорії: «гігієнічні фактори» і «мотивація».
ГІГІЄНІЧНІ ФАКТОРИ пов'язані з навколишнім середовищем, в якому здійснюється робота, а мотивації - із самим характером і сутністю роботи. Згідно Герцбергу, при відсутності або недостатній мірі присутності гігієнічних факторів у людини виникає незадоволеність роботою. Однак, якщо вони достатні, то самі по собі не викликають задоволення роботою і не можуть мотивувати людину на що-небудь. На відміну від цього відсутність або неадекватність мотивацій не призводить до незадоволеності роботою. Але їх наявність повною мірою викликає задоволення і мотивує працівників на підвищення ефективності діяльності.
Гігієнічні чинники (зовнішні умови роботи) - заробітна плата, умови праці, статус, якість керівництва і т.д. - самі по собі не викликають задоволеності, але їх погіршення породжує незадоволеність працею.
Мотиватори безпосередньо викликають задоволеність працею (досягнення цілей, визнання, цікавий зміст праці, самостійність, відповідальність, просування і т.д.).
Мотиватори і гігієнічні фактори утворили двуфакторную теорію мотивації.
Грані між окремими гігієнічними факторами і мотиваторами відносні і рухливі. Заробітна плата - фактор гігієни, але посадовий ріст передбачає її зростання.
Для того щоб не з'явилася незадоволеність працею, досить наявності гігієнічних чинників в звичайному обсязі, підвищення ж продуктивності праці досягається за допомогою мотиваторів.
Герцберг прийшов до наступних висновків:
1) відсутність гігієнічних факторів веде до незадоволеності працею;
2) наявність мотиваторів може лише частково і неповно компенсувати відсутність
55 Розглянути основні положення твору Ф. Енгельса «Роль праці у процесі перетворення мавпи на людину»
Праця - не тільки джерело багатства, вона - перша основна умова всього людського життя, створила саму людину.
Під впливом свого способу життя, що вимагає, що під час пересування по деревах руки виконували інші функції, ніж ноги, мавпи почали відвикати від допомоги рук при ходьбі по землі і стали засвоювати все більш і більш пряму ходу. Цим було зроблено вирішальний крок для переходу від мавпи до людини.
Рука служить переважно для цілей збирання і утримання їжі, для оборони.
Операції, що виконуються руками, були вкрай простими. Рука в результаті є не тільки органом праці, вона також і продукт його.
Рука - частина всього організму. І те, що йшло на користь руці, йшло також на користь всьому тілу, якому вона служила.
Коли почався розвиток руки, розширювався і кругозір людини.
В предметах природи людина відкривала нові властивості.
Розвиток праці сприяв більш тісній згуртованості членів суспільства, тому що завдяки йому стали більш часті випадки взаємної підтримки.
Стало ясніше свідомість користі цієї спільної діяльності для кожного окремого члена.
люди прийшли до того, що у них з'явилася потреба щось сказати один одному.
Потреба створила собі свій орган: нерозвинена гортань мавпи перетворювалася шляхом модуляції, а органи рота поступово училися вимовляти один членороздільний звук за іншим.
Праця і членороздільна мова стали двома найголовнішими стимулами, під впливом яких мозок мавпи поступово перетворився в людський мозок.
Далі - розвиток органів почуттів.
Розвиток мозку і підлеглих йому почуттів все більше прояснювали свідомості, здатність до абстракції і до висновку надавало зворотний вплив на працю і на мову.
З'явилася людина - з'явилося суспільство. Відмінність від стада - праця. Праця починається з виготовлення знарядь. З'явилася необхідність урізноманітнити їжу хижим господарством. В організм надходили нові речовини - більше енергії, фізичної сили. Розвивається мозок, люди вчаться користуватися вогнем і приручати тварин. Відбувається розселення по придатним для життя місцях. Тварини йдуть слідом. Новий клімат - потреба в житлі і одязі. Праця різноманітна: землеробство, прядіння, ткацтво, гончарство мис-во, судноплавство.
Розвиток права, релігії, політики. З'явилася ідея змусити працювати чужі руки, а не свої.
Вплив людини на природу набуває навмисний характер. Людина підпорядковує собі природу, яка починає мстити.
Найвищий розвиток: людина дізнається закони і розуміє наслідок дій.
Складніше передбачити суспільні наслідки.
Спільна власність на землю: обмежувала кругозір людей, з'явився надлишок вільних земель. Вичерпання земель призвело до занепаду власність.
Наступна висока форма виробництва привела до поділу праці на класи і боротьбі між ними.
Інтерес панівного класу - рушійний фактор виробництва.
Капіталізм: виробництво та обмін тільки заради прибутку - в увазі беруться лише найближчі наслідки, а віддалені виявляються не такими, яких очікували.
Закінчення: [грунтується на власній праці приватна власність при своєму подальшому розвитку з необхідністю перетворюється на відсутність власності у трудящих, між тим як все майно все більше і більше концентрується в руках непрацюючих; що ...]
30 Зробити порівняльну таблицю позитивних і негативних соціально-трудових тенденцій та наслідків епохи НТР і постіндустріалізму, підсумувати дане питання власним висновком
НТР
Науково-технічна революція (НТР)— корінне якісне перетворення продуктивних сил, що почалося в середині XX століття, якісний стрибок у структурі і динаміці розвитку продуктивних сил, корінна перебудова технічних основ матеріального виробництва на основі перетворення науки в провідний чинник виробництва, в результаті якого відбувається трансформація індустріального суспільства у постіндустріальне.
Негативні процеси
• Витіснення більшої частини населення з активної сфери діяльності
• Розшарування людства
• Невідповідність зростання технічних можливостей зростанню свідомості людей
• Алгоритмізація процесу пізнання
• Алгоритмізація життя
• Передача управління людьми автоматиці
Позитивні процеси
• Розширення горизонтів пізнання
• Глобальні мережі та інфраструктура
• Можливості духовного росту
• Гуманізація пізнання
• Незалежність від зовнішніх факторів.
спірні питання
• Штучний інтелект
• Штучна життя і клонування
• Надлишкові можливості
• Віртуальна реальність
• Інформатизація та інформаційний вибух
Постіндустріалізм
Постіндустріальне суспільство - це суспільство, в економіці якого, в результаті науково-технічної революції і істотного зростання доходів населення, пріоритет перейшов від переважного виробництва товарів до виробництва послуг.
Важко конкретно визначити, що є позитивним, а що негативним, тому як скрізь є свої + і -. Перераховую риси:
Виробничим ресурсом стають інформація і знання.
Наукові розробки стають головною рушійною силою економіки.
На сферу послуг припадає значно більше половини ВВП. Зменшується роль промислового виробництва.
Зміна статусу найманої праці: основна «засіб виробництва» є кваліфікація співробітників. У цьому сенсі засоби виробництва належать самому працівникові, тому цінність співробітників для компанії різко зростає. В результаті відносини між компанією та інтелектуальними працівниками стають більш партнерськими, різко знижується залежність від роботодавця. При цьому корпорації переходять від централізованої ієрархічної до ієрархічно-мережевій структурі з підвищенням самостійності співробітників.
Посилення значення творчого і зниження ролі некваліфікованої праці.
ВИСНОВКИ: розглядаючи НТР і постіндустріалізм з точки зору питання про працю, можна сказати, що категорична потреба у висококваліфікованих робітників, впровадження все більш сучасних технологій та їх постійне оновлення, неминуче ведуть до витіснення значної кількості працездатного населення з ринку праці. Наступне: зі зниженням престижності технічної праці (робітники на фабриках і т.д.) знижується попит на таких фахівців. Відтік кадрів відбувається в сферу послуг, а тим часом для життя все одно необхідна промисловість.