Розділ 6. ІНСТРУМЕНТИ БЕЗГОТІВКОВИХ РОЗРАХУНКІВ 2 страница
Закінчення табл. 1.2
| Необоротні активи, утримувані для продажу, та припинена діяльність | 7.11.2003 р. № 617 | |
| Зменшення корисності активів | 24.12.2004 р. № 817 | |
| Фінансова звітність за сегментами | 19.05.2005 р. № 412 | |
| Біологічні активи | 19.11.2005 р. № 790 | |
| Фінансові витрати | 28.04.2006 р. № 415 | |
| Інвестиційна нерухомість | 2.07.2007 р. № 779 | |
| Витрати на розвідку запасів корисних копалин | 26.08.2008 р. № 1090 | |
| Платіж на основі акцій | 30.12.2008 р. № 1577 |
Організація бухгалтерського обліку та фінансової звітності в банківських установах, а також вимоги щодо ведення окремих банківських операцій регламентуються нор* мативно*правовими актами НБУ, які видаються у формі постанов Правління НБУ, а також інструкцій, положень, правил, що затверджуються постановами Правління НБУ.
На сьогодні ведення фінансового обліку та складання фінансової звітності в банках України регламентується значною кількістю нормативно*правових актів, які умовно можна поділити на 3 групи:
1 група— нормативно правові акти, що регламентують питання організації фінансо*
вого обліку та звітності в банках:
1. Положення про організацію бухгалтерського обліку та звітності в банківських уста*
новах України. Затверджено постановою Правління НБУ від 30.12.98 № 566;
2. Положення про організацію операційної діяльності в банках України. Затверджено постановою Правління НБУ від 16.06.2003 р. № 254;
3. Положення про формування коригуючих проводок, що здійснюються банками
України. Затверджено постановою Правління НБУ від 9.10.2001 № 427;
4. Інструкція про порядок складання та оприлюднення фінансової звітності банків
України. Затверджено постановою Правління НБУ від 27.12.2007 р. № 480.
2 група —нормативно*правові акти, що забезпечують ведення синтетичного обліку в банках:
1. План рахунків бухгалтерського обліку банків України. Затверджено постановою
Правління НБУ від 17.06.2004р. № 280;
2. Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України.
Затверджено постановою Правління НБУ від 17.06.2004р. № 280.
3 група —нормативно*правові акти, що регламентують методику обліку різних бан*
ківських операцій та фінансових результатів від їх проведення:
1. Інструкція з бухгалтерського обліку операцій з готівковими коштами та банківськи*
ми металами в банках України. Затверджено постановою Правління НБУ від
20.10.2004 р. № 495;
2. Інструкція з бухгалтерського обліку операцій в іноземній валюті та банківських металах у банках України. Затверджено постановою Правління НБУ № 555 від 17.11.2004 р.;
3. Інструкція з бухгалтерського обліку кредитних, вкладних (депозитних) операцій та формування і використання резервів під кредитні ризики в банках України. Затвер* джено постановою Правління НБУ № 481 від 27.12.2007 р.;
4. Інструкція з бухгалтерського обліку операцій з цінними паперами в банках України.
Затверджено постановою Правління НБУ від 3.10.2005р. № 358;
5. Інструкція з бухгалтерського обліку основних засобів і нематеріальних активів бан*
ків України. Затверджено постановою Правління НБУ від 20.12.2005 р. № 480;
6. Інструкція з бухгалтерського обліку запасів матеріальних цінностей банків України.
Затверджено постановою Правління НБУ від 10.12.2004 р. № 625;
7. Інструкція про порядок відображення в бухгалтерському обліку банками України поточних і відстрочених податкових активів та податкових зобов’язань. Затверджено постановою Правління НБУ від 17.03.2009 р. № 140;
8. Інструкція з бухгалтерського обліку операцій з похідними фінансовими інструментами в банках України. Затверджено Постановою Правління НБУ від 31.08.2007 р. № 309;
9. Правила бухгалтерського обліку операцій з використанням платіжних карток у бан*
ках України. Затверджено постановою Правління НБУ від 8.04.2005 № 123;
10. Правила бухгалтерського обліку банками України операцій з чеками в іноземній валюті. Затверджено постановою Правлінням НБУ від 3.12.2001 № 493;
11. Правила бухгалтерського обліку операцій з документарними акредитивами в роз* рахунках за зовнішньоекономічними операціями в банках України. Затверджено постановою Правління НБУ від 03.12.2004 р.№ 549;
12. Правила бухгалтерського обліку доходів і витрат банків України. Затверджено постановою Правління НБУ від 18.06.2003 р. № 255.
На основі нормативно*правових актів НБУ, кожен банк розробляє корпоративні (внутрішні) нормативно*правові акти, що визначають порядок ведення бухгалтерсько* го обліку операцій, які здійснює банк.
1.3. Загальна характеристика міжнародних стандартів фінансової звітності (МСФЗ) та їх застосування в банківській системі України
Історично в кожній країні склались власні стандарти обліку та звітності, які відпові* дали в першу чергу вимогам, що висувалися до звітності її основними користувачами. Відмінності в підходах до змісту фінансових звітів значно ускладнювали аналіз інфор* мації та прийняття рішень в умовах розвитку міжнародної торгівлі, багатонаціональних компаній, глобалізації фінансових ринків. У зв’язку з цим, виникла потреба в гармоні* зації фінансової звітності компаній різних країн, для забезпечення якої 29 червня 1973 р. було створено Комітет з міжнародних стандартів бухгалтерського обліку (International Accounting Standards Committee — IASC). Його було засновано на підставі угоди, укладеної між професійними бухгалтерськими організаціями Австралії, Канади, Франції, Німеч* чини, Японії, Мексики, Нідерландів, Великобританії, Ірландії та США.
З 1983 р. до 2000 р. КМСБО об’єднував всі фахові бухгалтерські організації, що вхоb дять до складу Міжнародної федерації бухгалтерів. За станом на січень 2000 р. до КМСБО входило 143 члени зі 104 країн світу, які представляють понад 2 мільйони бухгалтерів.
У Конституції КМСБО було викладено такі цілі організації:
• формулювати і публікувати в інтересах громадськості стандарти бухгалтерського обліb ку, що їх потрібно дотримуватися при складанні фінансової звітності, а також сприяти їхньому прийняттю та дотриманню в усьому світі;
• спрямовувати зусилля на поліпшення і гармонізацію регулюючих положень, стандарb тів бухгалтерського обліку та процедур, пов’язаних з поданням фінансових звітів.
За період своєї діяльності КМСБО видав 41 міжнародний стандарт бухгалтерського обліку (МСБО), з яких станом на кінець 2009 року діяло 29. Більшість чинних на сьогодні стандартів було переглянуто, що посприяло поліпшенню їх якості (табл. 1.3).
Таблиця 1.3. Міжнародні стандарти бухгалтерського обліку
| Номер стандарту | Назва стандарту | Дата первісного затвердження | Дата набуття чинності останніх змін і доповнень |
| МСБО 1 | Подання фінансових звітів | січень 1975 | 01.01.2010 |
| МСБО 2 | Запаси | жовтень 1975 | 01.01.2005 |
| МСБО 7 | Звіт про рух грошових коштів. | жовтень 1977 | 01.01.2010 |
| МСБО 8 | Облікові політики, зміни в облікових оцінках та помилки | лютий 1978 | 01.01.2005 |
| МСБО 10 | Події після звітного періоду | жовтень 1978 | 01.01.2005 |
| МСБО 11 | Будівельні контракти | січень 1980 | 01.01.1995 |
| МСБО 12 | Податки на прибуток | липень 1979 | 01.01.2001 |
| МСБО 16 | Основні засоби | березень 1982 | 01.01.2009 |
| МСБО 17 | Оренда | вересень 1982 | 01.01.2010 |
| МСБО 18 | Дохід | грудень 1982 | 16.04.2009 |
| МСБО 19 | Виплати працівникам | січень 1983 | 01.01.2009 |
| МСБО 20 | Облік державних грантів і розкриття інформації про державну допомогу | квітень 1983 | 01.01.2009 |
| МСБО 21 | Вплив змін валютних курсів | липень 1983 | 01.01.2005 |
| МСБО 23 | Витрати на позики | березень 1984 | 01.01.2009 |
| МСБО 24 | Розкриття інформації щодо зв’язаних сторін | липень 1984 | 01.01.2005 |
Закінчення табл. 1.3
| МСБО 26 | Облік та звітність щодо програм пенсійного забезпечення | січень 1987 | 01.01.1995 |
| МСБО 27 | Консолідовані фінансові звіти та облік інвестицій у дочірні підприємства | квітень 1989 | 01.01.2009 |
| МСБО 28 | Інвестиції в асоційовані компанії. | квітень 1989 | 01.01.2009 |
| МСБО 29 | Фінансова звітність в умовах гіперінфляції | липень 1989 | 01.01.2009 |
| МСБО 31 | Частки у спільних підприємствах | грудень 1990 | 01.01.2009 |
| МСБО 32 | Фінансові інструменти: подання | червень 1995 | 01.01.2009 |
| МСБО 33 | Прибуток на акцію | лютий 1997 | 01.01.2005 |
| МСБО 34 | Проміжна фінансова звітність | червень 1998 | b |
| МСБО 36 | Зменшення корисності активів | червень 1998 | 31.03.2010 |
| МСБО 37 | Забезпечення, непердбачені зобов’язання та непередбачені активи | вересень 1998 | b |
| МСБО 38 | Нематеріальні активи | вересень 1998 | 1.07.2009 |
| МСБО 39 | Фінансові інструменти: визнання та оцінка | грудень 1998 | 1.01.2010 |
| МСБО 40 | Інвестиційна нерухомість | квітень 2000 | 01.01.2009 |
| МСБО 41 | Сільське господарство | грудень 2000 | 01.01.2009 |
Постійним комітетом з тлумачень (Standing Interpretations Committee – SIC), що діяв при КМСБО, було затверджено 33 Тлумачення МСБО, з яких на кінець 2009 р. діяло 13.
У травні 2000 р. було прийнято новий статут, згідно з яким Комітет було перейменоb вано на Раду з міжнародних стандартів бухгалтерського обліку (International Accounting Standards Board — IASB). У новому статуті РМСБО викладено такі цілі діяльності:
• розробка в інтересах громадськості єдиної системи високоякісних, зрозумілих і глобаb льних стандартів бухгалтерського обліку, що мають обов’язкову силу, відповідно до яких у фінансовій звітності повинна розкриватися якісна, прозора та порівнянна інфорb мація, для того щоб учасники фондових ринків та інші користувачі могли приймати обґрунтовані економічні рішення;
• поширення й забезпечення суворого дотримання цих стандартів;
• забезпечення максимального зближення національних стандартів бухгалтерського обb ліку з міжнародними стандартами, виходячи з найбільш оптимального вирішення пиb тань бухгалтерського обліку та звітності.
Після реорганізації РМСБО перейменувала міжнародні стандарти бухгалтерського обліку (International Accounting Standards — IAS) у міжнародні стандарти фінансової звітності (International Financial Reporting Standards — IFRS). Станом на кінець 2009 р. РМСБО випущено 9 міжнародних стандартів фінансової звітності (табл. 1.4.)
Таблиця 1.4. Міжнародні стандарти фінансової звітності
| Номер стандарту | Назва стандарту | Дата набуття чинності після первісного затвердження | Дата набуття чинності останніх змін і доповнень |
| МСФЗ 1 | Перше застосування Міжнародних стандартів фінансової звітності | 01.01.2004 р. | 01.01.2009 р. |
| МСФЗ 2 | Платіж на основі акцій | 01.01.2005 р. | 01.01.2010 р. |
| МСФЗ 3 | Об’єднання бізнесу | 01.01.2005 р. | 01.07.2009 р. |
| МСФЗ 4 | Страхові контракти | 01.01.2005 р. | 01.01.2006 р. |
| МСФЗ 5 | Непоточні активи, утримувані для продажу, і припинена діяльність | 01.01.2005 р. | 01.01.2010 р. |
| МСФЗ 6 | Розвідування для оцінки запасів корисних копалин | 01.01.2006 р. | b |
| МСФЗ 7 | Фінансові інструменти: розкриття інформації | 01.01.2007 р. | 01.07.2009 р. |
| МСФЗ 8 | Сегменти діяльності | 01.01.2009 р. | 01.01.2010 р. |
| МСФЗ 9 | Фінансові інструменти | 01.01.2013 р. | b |
Потрібно зауважити, що міжнародні стандарти, випущені до 2001 року, зберігають свою колишню назву, тобто МСБО. У березні 2002 р. Постійний комітет з тлумачень було замінено Комітетом з тлумачень міжнародної фінансової звітності (International Financial Reporting Interpretations Committee – IFRIC), який станом на кінець 2009 р. випустив 19 Тлумачень, з яких діючих — 16.
Міжнародні стандарти фінансової звітності, у широкому розумінні цього терміну, включають:
• міжнародні стандарти фінансової звітності (International Financial Reporting
Standards — IFRS);
• міжнародні стандарти бухгалтерського обліку (International Accounting Stanb dards — IAS);
• тлумачення міжнародних стандартів (Interpretations), розроблені Комітетом з тлумаb чень міжнародної фінансової звітності (IFRIC) або колишнім Постійним комітетом з тлумачень (SIC).
Банківська система України розпочала впровадження Міжнародних стандартів фінансової звітності з 1 січня 1998 р. Цим започатковано реформування системи бухгалb терського обліку та фінансової звітності в банківському секторі. У процесі реформуванb ня банки перейшли на новий План рахунків бухгалтерського обліку, розроблений для забезпечення потреб складання фінансової звітності окремо для НБУ та банків другого рівня, а також було змінено підходи до організації та ведення аналітичного обліку.
На початковому етапі реформування бухгалтерського обліку нормативноbправова
база НБУ з питань фінансового обліку містила лише загальні вимоги МСФЗ щодо визнання
і оцінки активів, зобов’язань, капіталу, доходів і витрат, а також розкриття про них інфорb мації у фінансовій звітності. Сьогодні міжнародні стандарти є основою національних полоb жень (стандартів) бухгалтерського обліку (П(С)БО) України та нормативноbправових актів, що регламентують ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності як підприємств, так і банків.
Від часу переходу банківської системи на МСФЗ нормативноbправові акти з питань бухгалтерського обліку та фінансової звітності банків постійно змінюються, уточнюb ються, перевидаються. Так, упродовж 2003–2005 років Національним банком було розb роблено та введено в дію велику кількість нормативноbправових актів, що замінили поb передні нормативні документи з бухгалтерського обліку практично усіх банківських операцій. З 2009 року набрали чинності Постанови НБУ, якими було внесено суттєві зміни у План рахунків бухгалтерського обліку банків України та Інструкцію про його застосування, фінансову звітність банків, методологію і методику бухгалтерського обліb ку депозитних і кредитних операцій та доходів і витрат.
Процес постійного оновлення нормативних документів з питань фінансового обліку і звітності банків можна оцінювати, з одного боку, як фактор, що ускладнює діяльність банків, вимагає перепідготовки, навчання банківського персоналу, а з іншого боку як нормальний процес вдосконалення обліку. Позитивним при цьому є те, що зміни вноb сились з метою досягнення відповідності українських нормативноbправових актів з оновленими Міжнародними стандартами фінансової звітності.
Аналіз вимог діючих нормативноbправових актів НБУ з питань фінансового обліку та звітності дозволяє зробити висновок, що вони, в цілому узгоджуються з вимогами відповідних МСФЗ. Зокрема, облік операцій з депозитами, кредитами та цінними паперами відповідає основним вимогам МСБО 39 «Фінансові інструменти: визнання та оцінка»; облік основних засобів і нематеріальних активів відповідає вимогам МСБО 16 «Основні засоби», МСБО 38 «Нематеріальні активи», МСБО 36 «Зменшенb ня корисності активів», МСФЗ 5 «Непоточні активи, утримувані для продажу, і приb пинена діяльність»; облік запасів матеріальних цінностей відповідає вимогам МСБО 2
«Запаси»; облік операцій з похідними інструментами відповідає вимогам МСБО 32
«Фінансові інструменти: подання», МСБО 39 «Фінансові інструменти: визнання та оцінка»; облік валютних операцій відповідає вимогам МСБО 21 «Вплив змін валютb них курсів».
Водночас вітчизняна нормативноbправова база, що регламентує бухгалтерський обb лік банківської діяльності не охоплює усіх питань, що розглядаються МСФЗ. Окрім цього, щоб консолідована фінансова звітність банку повністю відповідала вимогам МСФЗ, банк повинен її відкоригувати, зокрема провести зміну класифікації окремих активів і зобов’язань, доходів та витрат у відповідних статтях фінансової звітності.
За останні роки Національним банком проведено велику роботу щодо побудови якісb ної системи фінансового обліку та звітності в банківській системі України. Разом з тим, процес розвитку фінансового обліку та звітності ще триває і, на нашу думку, має зводиb тися до таких напрямів як: розробка концептуальної основи фінансового обліку та звітb ності; розробка нових та вдосконалення діючих нормативних актів з обліку окремих видів банківських операцій; забезпечення повноти розкриття інформації у фінансовій звітності банків.
1.4. Характеристика концептуальної основи складання та подання фінансових звітів, опублікованої Комітетом з міжнародних стандартів бухгалтерського обліку
В 1989 р. КМСБО затвердив Концептуальну основу складання та подання фінансоb вих звітів, в якій міститься виклад концепцій, на яких ґрунтується складання і подання фінансових звітів зовнішнім користувачам. Метою цієї Концептуальної основи є:
1) допомагати КМСБО в розробці майбутніх МСБО та перегляді існуючих;
2) допомагати КМСБО в подальшій гармонізації положень, стандартів бухгалтерського обліку та процедур, пов’язаних з поданням фінансових звітів шляхом надання осноb ви для зменшення кількості альтернативних облікових підходів, дозволених МСБО;
3) допомагати відповідним національним органам у розробці облікових стандартів;
4) допомагати аудиторам при складанні звіту щодо відповідності фінансових звітів МСБО;
5) надавати допомогу користувачам фінансових звітів у питаннях тлумачення інформаb ції, яка міститься у фінансових звітах, складених згідно з МСБО.
Варто зазначити, що концептуальна основа не є стандартом, вона служить своєрідb ним фундаментом бухгалтерських стандартів. Концептуальна основа відіграє значну роль, оскільки визначає концепції, що складають основу усіх діючих і майбутніх станb дартів та представляють собою базові принципи формування фінансової звітності, а також використовуються для вирішення питань, які не регламентовані стандартами.
Концептуальна основа, розроблена КМСБО охоплює наступні складові (табл.1.5.)
Таблиця 1.5. Характеристика Концептуальної основи складання та подання фінансових звітів, розробленої КМСБО
| Складові концептуальної основи | Коротка характеристика складових концептуальної основи |
| Мета фінансових звітів | Метою фінансових звітів є надання інформації про фінансовий стан, результати діяльності та зміни у фінансовому стані підприємства, яка є корисною для широкого кола користувачів у прийнятті ними економічних рішень. |
| Основоположні припущення | Принцип нарахування; принцип безперервності. |
| Якісні характеристики | Чотирма основними якісними характеристиками є: зрозумілість; доречність; достовірність; порівнянність. |
| Елементи фінансових звітів | Активи, зобов’язання, капітал, доходи, витрати. |
| Визнання елементів фінансових звітів | Визнання є процесом включення до балансу або до звіту про фінансові результати статті, яка відповідає визначенню елемента та задовольняє такі критерії визнання: а) існує ймовірність надходження до підприємства або вибуття з нього будьbякої майбутньої економічної вигоди, пов’язаної зі статтею; б) стаття має собівартість або вартість, яку можна достовірно визначити. |
Закінчення табл. 1.5
| Оцінка елементів фінансових звітів | Оцінка — процес визначення грошових сум, за якими мають визнаватися і відображатися елементи фінансових звітів в балансі та у звіті про фінансові результати. До основ оцінки відносяться: історична собівартість; поточна собівартість; чиста вартість реалізації (погашення); теперішня вартість (дисконтована). |
| Концепції капіталу і збереження капіталу | Існує дві концепції капіталу — фінансова і фізична. Згідно з фінансовою концепцією, капітал є синонімом чистих активів або власного капіталу підприємства. Фінансова концепція капіталу прийнята більшістю підприємств при складанні фінансових звітів. Згідно з фізичною концепцією капіталу, такого як виробнича потужність, капітал розглядається у вигляді продуктивності підприємства, що базується, наприклад, на одиницях продукції за день. Концепції капіталу спричиняють такі дві концепції збереження капіталу: а) збереження фінансового капіталу. Згідно з цією концепцією прибуток заробляється, тільки якщо фінансова (або грошова) сума чистих активів на кінець періоду перевищує фінансову (або грошову) суму чистих активів на початок періоду після вилучення будьbяких виплат власникам або внесків власників протягом цього періоду. б) збереження фізичного капіталу. Згідно з цією концепцією, прибуток заробляється, тільки якщо фізична виробнича потужність (або продуктивність) підприємства (або ресурси чи кошти, необхідні для досягнення такої потужності) на кінець періоду перевищує фізичну виробничу потужність на початок періоду після вилучення будьbяких виплат власникам та внесків власників протягом цього періоду. |
Потрібно зауважити, що концепції обліку не є раз і назавжди встановленими. З плином часу вони потребують перегляду та вдосконалення. Сьогодні Рада з міжнародних стандарb тів бухгалтерського обліку та Рада зі стандартів фінансового обліку США працюють над спільним проектом, що був затверджений у жовтні 2004 року, по розробці спільної (єдиної) концептуальної основи. Остання має об’єднати і покращити існуючі на сьогодні концептуb альні основи обох Рад, а також служитиме основою для розробки нових стандартів.
1.5. Концепції фінансового обліку та звітності, що застосовуються в банках України
В Україні основні концепції фінансового обліку та звітності, що застосовуються в банках України, викладені у:
1) Законі України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від
16.07.1999 р. № 996bXIV. Даний закон визначає правові засади регулювання, органіb зації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні.
2) П(С)БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», затвердженому наказом МФУ від
31.03.1999 р. № 87. Цим Положенням визначаються: мета, склад, якісні характеристики, принципи підготовки фінансової звітності, вимоги до визнання і розкриття її елементів.
3) Положенні «Про організацію бухгалтерського обліку та звітності у банках України», затвердженому постановою Правління НБУ від 30.12.1998 р. № 566.
Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та П(С)БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності» визначено десять принципів, на яких ґрунтується фінансова звітність, зокрема: автономності, безперервності діяльності, періодичності, історичної собівартості, нарахування та відповідності доходів і витрат, повного висвітлення, послідовності, обачності, превалювання змісту над формою, єдиb ного грошового вимірника.
Відповідно до Положення про організацію бухгалтерського обліку та звітності у банb ках України, бухгалтерський облік та фінансова звітність у банках України ґрунтуються на таких принципах:
• повне висвітлення— усі банківські операції підлягають реєстрації на рахунках бухгалb терського обліку без будьbяких винятків. Фінансова звітність має містити всю інформаb цію про фактичні та потенційні наслідки операцій банку, яка може впливати на рішенb ня, що приймаються згідно з нею;
• превалювання сутності над формою— операції обліковуються та розкриваються у звітності відповідно до їх сутності та економічного змісту, а не лише за їх юридичною формою;
• автономність— активи та зобов’язання банку мають бути відокремлені від активів і зобоb в’язань власників цього банку та інших банків (підприємств), у зв’язку з цим особисте майно та зобов’язання власників не мають відображатися у фінансовій звітності банку;
• обачність— застосування в бухгалтерському обліку методів оцінки, відповідно до яких активи та/або дохід не завищуватимуться, а зобов’язання та/або витрати — не занижуватимуться;
• безперервність— оцінка активів банку здійснюється виходячи з припущення, що його діяльність продовжуватиметься в неосяжному майбутньому. Якщо банк планує скороb тити масштаби своєї діяльності, то це має відображатися у фінансових звітах;
• нарахування та відповідність доходів і витрат— для визначення фінансового результату звітного періоду потрібно порівняти доходи звітного періоду з витратами, що були здійснені для отримання цих доходів. Доходи і витрати відображаються в бухгалтерсьb кому обліку та фінансовій звітності в момент їх виникнення незалежно від дати надхоb дження або сплати грошових коштів;
• послідовність— постійне (із року в рік) застосування банком обраної облікової політиb ки. Зміна методів обліку можлива лише у випадках, передбачених міжнародними станb дартами та національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку, і потребує додаткового обґрунтування і розкриття у фінансових звітах;
• історична (фактична) собівартість— активи і пасиви обліковуються пріоритетно за вартісb тю їх придбання чи виникнення. Активи та зобов’язання в іноземній валюті, за винятком немонетарних статей, мають переоцінюватись у разі зміни офіційного валютного курсу на звітну дату.
Хоча принцип єдиного грошового вимірника та принцип періодичності у даному
Положенні не згадуються, але на практиці ці принципи застосовуються.
Принцип єдиного грошового вимірникаозначає, що вимірювання та узагальнення всіх операцій банку у його фінансовій звітності здійснюється в єдиній грошовій одиниці. Цей принцип також припускає стабільність грошової одиниці, ігноруючи інфляцію. Так, в балансі підсумовуються разом активи, які були придбані в різний час.
Принцип періодичності означаєрозподіл діяльності банку на певні періоди часу з меb тою складання фінансової звітності, забезпечення вчасною фінансовою інформацією її користувачів.
Проведений автором аналіз положень зазначених вище вітчизняних нормативноb правових актів дав підстави зробити такі висновки.
1. Ці документи не висвітлюють в повній мірі основні облікові концепції та не замінюb ють Концептуальної основи фінансового обліку та звітності.
2. П(С)БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності» та Положення про організацію бухгалтерського обліку та звітності у банках України містять ряд неточностей, суb перечать одне одному та Концептуальній основі складання та подання фінансових звітів, розробленій КМСБО.