Розділ 6. ІНСТРУМЕНТИ БЕЗГОТІВКОВИХ РОЗРАХУНКІВ 5 страница
Детальна інформація про кожного контрагента та кожну операцію фіксується на рівні аналітичного обліку на аналітичних рахунках з допомогою параметрів аналітичного обліку.
Параметри аналітичного облікувключають параметри контрагентів (клієнтів), доb кументів, договорів та безпосередньо параметри аналітичних рахунків. Усі параметри поділяються на дві групи — обов’язкові і необов’язкові.
Обов’язкові параметривводяться із врахуванням вимог НБУ щодо звітності банків. Вони є обов’язковими для заповнення при занесенні у комп’ютерну систему нового контрагента або при відкритті аналітичного рахунку. Серед обов’язкових параметрів розділяють загальні і спеціальні. Загальні параметри застосовуються до всіх аналітичb них рахунків. Спеціальні параметри застосовуються до аналітичних рахунків залежно від їх економічного змісту, а також використовуються для автоматизованого ведення окремих операцій банків та для надання звітності Національному банку. Значення обов’язкових параметрів аналітичного обліку в електронному вигляді наведено в класиb фікаторах, адаптованих до формування економічних показників для подання фінансоb вої та статистичної звітності, що входять до пакета довідників, які Національний банк доводить до відома банків.
Необов’язкові параметриє рекомендованими для заповнення. Вони можуть викориb стовуватись при організації внутрішнього обліку в банку, а також при наданні звітності іншим органам.
Усі номери рахунків аналітичного обліку формуються за такою схемою:
AAAA К EEEEEEEEE
1. AAAA — номер балансового (позабалансового) рахунку (4 символи).
2. К — ключовий розряд (1 знак).
3. EEEEEEEEE — інформація про аналітичний рахунок (до 9 символів).
Довжина номера рахунку не є фіксованою. Максимальна довжина номера рахунку становить 14 цифр, мінімальна — 5 цифр.
Сегмент EEEEEEEEE визначається банком самостійно. До складу цього сегмента може включатись код контрагента, порядковий номер рахунку, номер філії, код валюти тощо. У разі необхідності банки можуть самостійно збільшувати кількість необхідних атрибутів поза номером рахунку.
До розрахунку ключового розряду входять сегменти AAAA, EEEEEEEE номера раb хунку і код банку.
У разі відкриття банком аналітичного рахунку для обліку операцій з контрагентами або рахунку клієнта банк зобов’язаний заповнювати такі параметри:
• код контрагента;
• ідентифікаційний код/номер;
• резидентність;
• код власного підрозділу банку;
• код країни;
• ознака інсайдера;
• інституційний сектор економіки;
• форма власності;
• види економічної діяльності;
• організаційноbправова форма господарювання.
Під час проведення банком розрахункових та касових операцій в документах заповb нюються стандартизовані реквізити, які називаються параметри документів. До них відносяться:
• символ касових оборотів;
• параметр розподілу суми оборотів за рахунком за визначеним критерієм;
• код контрагента;
• код операції;
• код країни платника.
До загальних обов’язкових параметрів договорів та аналітичних рахунків належать:
• номер аналітичного рахунку;
• номер балансового (позабалансового) рахунку;
• код контрагента;
• код валюти або банківського металу;
• характеристика аналітичного рахунку.
До спеціальних обов’язкових параметрів договорів та аналітичних рахунків належать:
• процентна ставка;
• розподіл аналітичного рахунку за визначеним критерієм;
• додатковий розподіл аналітичного рахунку за визначеним критерієм;
Для рахунків, за якими обліковуються надані або отримані кредити, банк має заповb нювати такі спеціальні параметри:
• початковий строк видачі кредиту;
• строк до повернення кредиту;
• строк пролонгації;
• параметр забезпечення кредиту;
• параметр ризику, який визначає категорію ризику кредиту.
Для рахунків, за якими обліковуються розміщені або залучені банком депозити, маb ють заповнюватися такі спеціальні параметри:
• строк розміщення (залучення) депозиту;
• строк повернення депозиту.
Для рахунків з обліку цінних паперів банк має заповнювати такі спеціальні параметри:
• строк до погашення;
• місце емісії цінних паперів.
Для позабалансових рахунків розділів 90b93 Плану рахунків має зазначатися параb метр строку до погашення позабалансових зобов’язань і вимог, наданих та отриманих банком.
Сукупність усіх аналітичних рахунків банку утворює внутрішній план рахунків. Банb ки самостійно визначають власну систему аналітичного обліку, створюючи внутрішній план рахунків, що містить опис характеристики кожного рахунку або групи рахунків, порядок їх відкриття та закриття.
Всі рахунки (поточні, кредитні, депозитні та ін.), що відкриваються юридичним і фізичним особам, а також рахунки за внутрішніми операціями банку реєструються в книзі відкритих рахунків, яка ведеться в електронній або паперовій формі в розрізі баb лансових рахунків четвертого порядку та включає такі позиції щодо рахунку:
• номер балансового рахунку;
• номер особового рахунку;
• код контрагента;
• найменування контрагента;
• дата відкриття рахунку;
• дата закриття рахунку.
Книга реєстрації відкритих рахунків нумерується, прошнуровується, засвідчується підписами керівника та головного бухгалтера банку, скріплюється відбитком печатки банку та зберігається у призначеної відповідальної особи. Головний бухгалтер банку може надавати право ведення книги відкритих рахунків відповідним підрозділам банку. Книги відкритих рахунків банк може вести у розрізі окремих балансових рахунків (наприклад, для обліку вкладень у цінні папери; обліку внесків акціонерів або вкладів фізичних осіб тощо) або структурних підрозділів служби бухгалтерського обліку. Кожна підсистема з реєстрації відкритих рахунків та обліку окремих операцій (цінні папери, кредити, депозити, основні засоби тощо) повинна працювати так, щоб вся інформація за рахунками цих підсистем включалася до загальних даних банку. Головний бухгалтер банку контролює правильність ведення книги відкритих рахунків. У разі закриття рахуb нку в книзі проставляється дата його закриття. Номери закритих рахунків не можуть бути присвоєні новим клієнтам банку.
Запитання для перевірки знань
1. Які види обліку, що ведуться банками України є обов’язковими?
2. Хто є користувачами інформації, яку надає система фінансового обліку банку?
3. На основі якого виду обліку банки складають внутрішню звітність, що використову- ється для забезпечення внутрішніх потреб банку в інформації?
4. Чим фінансовий облік відрізняється від управлінського та податкового обліку?
5. З якою метою здійснюється державне регулювання бухгалтерського обліку та фінансо- вої звітності в Україні?
6. Який державний орган в Україні встановлює порядок ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в банках?
7. З якою метою було створено Комітет з міжнародних стандартів бухгалтерського обліку?
8. Які цілі діяльності викладено у статуті Ради з міжнародних стандартів бухгалтерсь- кого обліку?
9. Як називаються стандарти, які випускаються Радою з міжнародних стандартів бух- галтерського обліку?
10. В якій мірі Міжнародні стандарти фінансової звітності застосовуються банками
України?
11. Що являє собою концептуальна основа складання та подання фінансових звітів, розроб- лена КМСБО та які складові вона охоплює?
12. В яких нормативно-правових актах викладено концепції фінансового обліку та звітнос- ті в Україні?
13. Згідно із Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» на яких принципах ґрунтується ведення бухгалтерського обліку та складання фінансо- вої звітності?
14. Що слід розуміти під обліковою політикою банку і які обов’язкові складові вона має охо- плювати?
15. Що являє собою операційна діяльність банку?
16. Які функції виконують працівники фронт-офісу та бек офісу?
17. Що є підставою для відображення банківської операції в бухгалтерському обліку?
18. На які види класифікуються банківські документи?
19. В якому випадку первинні документи не можуть бути підставою для бухгалтерського обліку?
20. Які два види контролю поєднує в собі система внутрішнього контролю банку?
21. Як здійснюється попередній, первинний та подальший бухгалтерський контроль?
22. Дайте визначення елементів бухгалтерського рівняння.
23. З яких елементів складається Т-подібна модель рахунку?
24. Як визначається сальдо за активними і пасивними рахунками?
25. Які чотири типи операцій виділяють за їх впливом на бухгалтерське рівняння?
26. На які види поділяються бухгалтерські балансові та позабалансові рахунки?
27. Скільки класів має План рахунків бухгалтерського обліку банків України і як вони нази- ваються?
28. Дайте визначення регістрів аналітичного і синтетичного обліку та назвіть їх основні форми.
29. На які групи поділяються параметри аналітичного обліку?
30. За якою схемою формуються номери рахунків аналітичного обліку?
Тести
1. На основі якого виду обліку банки складають фінансову звітність?
а) фінансового;
б) управлінського;
в) податкового.
2. Що означає термін «Міжнародні стандарти фінансової звітності» у його широкому ро- зумінні?
а) Міжнародні стандарти фінансової звітності (МСФЗ), які почали публікуватися
РМСБО з 2001 року;
б) Міжнародні стандарти бухгалтерського обліку (МСБО);
в) Тлумачення МСБО та МСФЗ;
г) усе перераховане вище.
3. Скільки міжнародних стандартів бухгалтерського обліку (МСБО) було видано Коміте- том з міжнародних стандартів бухгалтерського обліку за період його діяльності?
а) 29; б) 41; в) 100; г) 8?
4. Згідно з Концептуальною основою складання та подання фінансових звітів, опублікова- ною КМСБО, принцип нарахування відноситься до:
а) принципів обліку;
б) якісних характеристик інформації, що наводиться у фінансовій звітності;
в) основоположних припущень;
г) основи оцінки елементів фінансової звітності.
5. Згідно з Концептуальною основою складання та подання фінансових звітів, опублікова- ною КМСБО, принцип безперервності відноситься до:
а) принципів обліку;
б) якісних характеристик інформації, що наводиться у фінансовій звітності;
в) основи оцінки елементів фінансової звітності;
г) основоположних припущень.
6. У якому році Комітет з міжнародних стандартів бухгалтерського обліку було перейме- новано на Раду з міжнародних стандартів бухгалтерського обліку:
а) 1973;
б) 1990;
в) 2000;
г) 2007?
7. Згідно з Концептуальною основою складання та подання фінансових звітів, опублікова- ною КМСБО, процес визначення грошових сум, за якими мають визнаватися і відобра- жатися елементи фінансових звітів в балансі та у звіті про фінансові результати, на- зивається:
а) визнання;
б) оцінка;
в) переоцінка;
г) розкриття.
8. Згідно з Концептуальною основою складання та подання фінансових звітів, опублікова- ною КМСБО, історична собівартість відноситься до:
а) принципів обліку;
б) якісних характеристик інформації, що наводиться у фінансовій звітності;
в) основоположних припущень;
г) основи оцінки елементів фінансової звітності.
9. Згідно з Концептуальною основою складання та подання фінансових звітів, опублікова- ною КМСБО, до основоположних припущень відноситься:
а) зрозумілість;
б) повне висвітлення;
в) історична собівартість;
г) нарахування;
д) відповідність доходів і витрат;
е) безперервність;
ж) порівнянність.
10. У якому нормативно-правовому акті визначено принципи, на яких базується ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності банками України?
а) Законі України «Про банки і банківську діяльність»;
б) «Положенні про організацію бухгалтерського обліку та звітності у банках України»;
в) «Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку банків Україb ни»;
г) «Інструкції про порядок складання та оприлюднення фінансової звітності банків
України».
11. Який принцип бухгалтерського обліку вимагає постійного, із року в рік, застосування банком обраної облікової політики?
а) єдиного грошового вимірника;
б) повне висвітлення;
в) історична собівартість;
г) нарахування та відповідність доходів і витрат;
д) послідовність; е) безперервність; ж) обачність.
12. Як називається принцип бухгалтерського обліку, згідно з яким активи і пасиви облікову- ються пріоритетно за вартістю їх придбання чи виникнення?
а) єдиного грошового вимірника;
б) повне висвітлення;
в) історична собівартість;
г) нарахування та відповідність доходів і витрат;
д) автономність;
е) безперервність;
ж) обачність.
13. Як називається принцип бухгалтерського обліку, згідно з яким доходи і витрати відо- бражаються в бухгалтерському обліку та фінансовій звітності в момент їх виникнення незалежно від дати надходження або сплати грошових коштів?
а) єдиного грошового вимірника;
б) повне висвітлення;
в) історична собівартість;
г) нарахування та відповідність доходів і витрат;
д) автономність;
е) безперервність;
ж) обачність.
14. Як називається принцип бухгалтерського обліку, згідно з яким припускається стабіль- ність грошової одиниці?
а) єдиного грошового вимірника;
б) повне висвітлення;
в) історична собівартість;
г) нарахування та відповідність доходів і витрат;
д) автономність;
е) безперервність;
ж) обачність.
15. Як називається принцип бухгалтерського обліку, згідно з яким в бухгалтерському обліку мають застосовуватися методи оцінки, відповідно до яких активи та дохід не завищу- ватимуться, а зобов’язання та витрати не занижуватимуться?
а) єдиного грошового вимірника;
б) повне висвітлення;
в) історична собівартість;
г) нарахування та відповідність доходів і витрат;
д) автономність;
е) безперервність;
ж) обачність.
16. Період дня, протягом якого відбувається обслуговування клієнтів в банку називається:
а) операційним днем банку;
б) операційним часом;
в) часом технологічного оброблення інформації.
17. Які з наведених нижче функцій виконують працівники бек-офісу банку?
а) реєстрацію операцій і введення потрібних даних до автоматизованої системи банку;
б) нарахування процентів за кредитами і депозитами, комісійних тощо;
в) перевіряння правильності відображення операцій;
г) укладання відповідних угод з клієнтами д) усі названі вище види робіт
18. Попередній внутрішній бухгалтерський контроль передбачає:
а) перевірку відповідності операції вимогам законодавства України;
б) візуальну перевірку правильності складання документів та наявності підписів на них;
в) перевірку стану організації операційної діяльності банку;
г) перевірку правильності реєстрації, належного оформлення виконаних операцій.
19. В якій фінансовій звітності банк повинен розкривати інформацію про зміни положень облікової політики та причини цих змін?
а) звіті «Баланс»;
б) звіті про фінансові результати; в) звіті про рух грошових коштів; г) примітках.
20. Які з наведених нижче параметрів аналітичного обліку відносяться до спеціальних обо- в’язкових параметрів договорів та аналітичних рахунків?
а) номер балансового (позабалансового) рахунку;
б) код контрагента;
в) код валюти або банківського металу;
г) процентна ставка.
Задачі
Задача 1.1.
Які з принципів бухгалтерського обліку та звітності застосував банк в кожному з наведених нижче випадків?
1. 5 березня банк залучив від фізичної особи депозит терміном на 6 міс. на умовах виплати відсотків в кінці терміну депозиту. Разом з тим, в кінці березня банк нараb хував процентні витрати за даним депозитом.
2. Василенко П.Р. є одним із власників банку. У грудні він придбав для себе новий будиb нок вартістю 1000 000 грн. Вартість цього будинку не була відображена в активах банку.
3. Упродовж п’яти років банк застосовує один і той самий метод амортизації основних засобів.
4. Банк відобразив у своєму річному звіті «Баланс» будівлю, в якій він розташований, за вартістю її придбання, хоча ринкова вартість на дату складання фінансової звітb ності була більшою.
5. Банк надав підприємству в фінансовий лізинг (оренду) обладнання. Вартість цього обладнання банк відобразив у звіті «Баланс» у складі статті «Інші фінансові активи», а не у статті «Основні засоби та нематеріальні активи».
6. В кінці кожного місяця банк нараховує проценти за наданими клієнтам кредитами і відображає їх за рахунками процентних доходів, хоча в більшості випадків клієнти платять нараховані за кредитами проценти в наступному після нарахування місяці.
Задача 1.2.
З наведеного нижче переліку виберіть, що належить до активів, зобов’язань та капіb талу банку:
а) ощадні (депозитні) сертифікати, емітовані банком;
б) кошти на кореспондентських рахунках інших банків;
в) результати переоцінки основних засобів;
г) основні засоби;
д) кредити, надані клієнтам;
е) банкноти та монети національної валюти в касі банку;
є) власні акції, що викуплені в акціонерів;
ж) акції підприємства, що придбані банком до свого торгового портфеля;
з) кошти на вимогу фізичних осіб;
и) емісійні різниці;
і) нематеріальні активи;
ї) інвестиції в дочірні компанії.
Задача 1.3.
На які елементи бухгалтерського рівняння і як вплинуть (збільшать чи зменшать)
наступні банківські операції:
а) продаж банком власних основних засобів;
б) купівля банком акцій підприємства;
в) перерахування коштів з поточного рахунку клієнта на строковий;
г) купівля касою банку доларів США за гривні;
д) одержання короткострокового кредиту від іншого банку;
е) перерахування за дорученням клієнта коштів з його поточного рахунку на користь особи, яка обслуговується в іншому банку.
Задача 1.4.
Вкажіть, чи дебет буде збільшувати (+) чи зменшувати (b) кожен із зазначених нижb че рахунків Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України:
1) 1001 «Банкноти та монети в касі банку»;
2) 5000 «Зареєстрований статутний капітал банку»;
3) 2600 «Кошти на вимогу суб’єктів господарювання»;
4) 2630 «Короткострокові вклади (депозити) фізичних осіб»;
5) 2902 «Кредиторська заборгованість за прийняті платежі»;
6) 2202 «Короткострокові кредити на поточні потреби, що надані фізичним особам»;
7) 1500 «Кореспондентські рахунки, що відкриті в інших банках»;
8) 6110 «Комісійні доходи від розрахунковоbкасового обслуговування клієнтів»;
9) 2608 «Нараховані витрати за коштами на вимогу суб’єктів господарювання»;
10) 7021 «Процентні витрати за строковими коштами суб’єктів господарювання».
Задача 1.5.
Вкажіть, чи кредит буде збільшувати (+) чи зменшувати (b) кожен із зазначених ниb жче рахунків Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України:
1) 1200 «Кореспондентський рахунок банку в НБУ»;
2) 1600 «Кореспондентські рахунки інших банків»;
3) 2625 «Кошти на вимогу фізичних осіб для здійснення операцій з використанням платіжних карток»;
4) 2615 «Довгострокові вклади (депозити) суб’єктів господарювання»;
5) 9129 «Інші зобов’язання з кредитування, які надані клієнтам»;
6) 3400 «Запаси матеріальних цінностей на складі»;
7) 4400 «Основні засоби»;
8) 5040 «Прибуток звітного року, що очікує затвердження»;
9) 4102 «Інвестиції в асоційовані банки»;
10) 6046 «Процентні доходи за іпотечними кредитами, що надані фізичним особам».
Розділ 2
ОБЛІК ВЛАСНОГО КАПІТАЛУ БАНКУ
Питання до розгляду
2.1. Поняття та структура власного капіталу банку.
2.2. Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про власний капітал.
2.3. Облік операцій з формування статутного капіталу.
2.4. Облік операцій із збільшення статутного капіталу.
2.5. Облік викуплених власних акцій.
2.6. Облік розрахунків за дивідендами.
2.7. Розкриття інформації про власний капітал.
2.1. Поняття та структура власного капіталу банку
Власний капітал банку— це залишкова частка в активах банку після вирахування всіх його зобов’язань. Власний капітал також ще називають чистими активами.
Структура власного капіталу банку залежить від організаційно-правової форми бан- ківського бізнесу та законодавчих вимог. Згідно із Законом України «Про банки і бан- ківську діяльність» від 7.12.2000 р. № 2121-ІІІ, банки в Україні створюються у формі відкритого акціонерного товариства або кооперативного банку. Капітал банку склада- ється з:
• основного капіталу;
• додаткового капіталу.
Основний капітал банкувключає сплачений і зареєстрований статутний капітал і розкриті резерви, які створені або збільшені за рахунок нерозподіленого прибутку, над- бавок до курсу акцій і додаткових внесків акціонерів у капітал, загальний фонд покрит- тя ризиків, що створюється під невизначений ризик при проведенні банківських опе- рацій, за винятком збитків за поточний рік і нематеріальних активів. Розкриті резерви включають і інші фонди такої самої якості, які повинні відповідати таким критеріям:
1) відрахування до фондів мають здійснюватися з прибутку після оподаткування або з прибутку до оподаткування, скоригованого на всі потенційні податкові зобов’я- зання;
2) фонди і рух коштів до них та з них повинні окремо розкриватись у опублікованих звітах банку;
3) фонди повинні бути у розпорядженні банку для покриття збитків з метою необме- женого і негайного використання у разі появи збитків;
4) збитки не можуть безпосередньо покриватися з фондів, а повинні проводитися через рахунок прибутків і збитків.
За умови затвердження НБУ додатковий капіталможе включати:
1) нерозкриті резерви (крім того факту, що такі резерви не відображаються в опубліко- ваному балансі банку, вони повинні мати такі самі якість і природу, як і розкритий капітальний резерв);
2) резерви переоцінки (основні засоби та нереалізована вартість «прихованих» резервів переоцінки в результаті довгострокового перебування у власності цінних паперів, відображених у балансі за історичною вартістю їх придбання);
3) гібридні (борг/капітал) капітальні інструменти, які повинні відповідати таким кри- теріям:
• вони є незабезпеченими, субординованими і повністю сплаченими;
• вони не можуть бути погашені за ініціативою власника;
• вони можуть вільно брати участь у покритті збитків без пред’явлення банку вимоги про припинення торгових операцій;
• вони дозволяють відстрочення обслуговування зобов’язань щодо сплати відсот- ків, якщо рівень прибутковості не дозволяє здійснити такі виплати;
4) субординований борг (звичайні незабезпечені боргові капітальні інструменти, які за умовою контракту не можуть бути забрані з банку раніше 5 років, а у випадку банк- рутства чи ліквідації повертаються інвестору після погашення претензій всіх інших кредиторів). При цьому сума таких коштів, включених у капітал, не може перевищу- вати 50 відсотків розміру основного капіталу зі щорічним зменшенням на 20 відсот- ків від його первинної вартості протягом 5 останніх років угоди.
Національний банк України має право визначати своєю постановою інші статті бала- нсу банку для включення до додаткового капіталу, а також умови і порядок такого вклю- чення. Додатковий капітал не може бути більшим 100 відсотків основного капіталу.
2.2. Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про власний капітал
Міжнародні стандарти фінансової звітності детально не регламентують методологію формування в бухгалтерському обліку інформації про власний капітал. Це зумовлено, насамперед, особливостями національних законодавств, які визначають вимоги щодо капіталу для різних форм організації бізнесу.
Окремі питання, пов’язані з визнанням, оцінкою, поданням та розкриттям інфор- мації про власний капітал, розглядаються такими міжнародними стандартами:
• МСБО 1 «Подання фінансових звітів»;
• МСБО 32 «Фінансові інструменти: подання»;
• МСБО 10 «Події після дати балансу»;
• МСБО 33 «Прибуток на акцію»;
• МСФЗ 7 «Фінансові інструменти: розкриття інформації».
У МСБО 1 «Подання фінансових звітів» містяться загальні вимоги щодо складання і подання фінансової звітності, у тому числі стосовно подання інформації про власний капітал та дивіденди.
МСБО 32 «Фінансові інструменти: подання» встановлює принципи подання фінан- сових інструментів як зобов’язань або власного капіталу і згортання фінансових активів і фінансових зобов’язань. Він застосовується до класифікації фінансових інструментів (з точки зору емітента) на фінансові активи, фінансові зобов’язання та інструменти власного капіталу; до класифікації пов’язаних з ними відсотків, дивідендів, збитків та прибутків, а також обставин, за яких слід згортати фінансові активи та фінансові зо- бов’язання.
МСБО 32 визначає інструмент власного капіталуяк будь-який контракт, який засвід- чує залишкову частку в активах суб’єкта господарювання після вирахування всіх його зобов’язань. Прикладами інструментів власного капіталу є звичайні акції без права до- строкового погашення, певні типи привілейованих акцій, а також варанти або продані опціони «кол», які дозволяють утримувачеві передплатити або придбати фіксовану кількість звичайних акцій без права дострокового погашення в емітента за фіксовану суму грошових коштів чи інший фінансовий актив.
Фінансовий інструмент є інструментом власного капіталу, якщо і тільки якщо вико- нано обидві умови а) та б):
а) інструмент не містить контрактного зобов’язання:
• надати грошові кошти або інший фінансовий актив іншому суб’єктові господа- рювання або
• обміняти фінансові активи чи фінансові зобов’язання з іншим суб’єктом гос- подарювання на умовах, які є потенційно несприятливими для емітента;
б) якщо інструмент погашатиметься або може бути погашеним власними інструментами капіталу емітента, такий інструмент:
• є непохідним інструментом, який не містить контрактного зобов’язання еміте- нта надавати змінну кількість власних інструментів капіталу, або
• є похідним інструментом, який погашатиметься емітентом шляхом обміну фік- сованої суми грошових коштів або іншого фінансового активу на фіксовану кількість його власних інструментів капіталу. З цією метою власні інструменти капіталу емітента не містять інструменти, які самі є контрактами на майбутнє отримання чи надання власних інструментів капіталу емітента.
На визначення величини власного капіталу суттєвий вплив має класифікація фінансо- вих інструментів, які володіють як характеристиками власного капіталу, так і зобов’язання.
Як зазначається у МСБО 32, класифікація фінансових інструментів на фінансові зо- бов’язання та інструменти власного капіталу має здійснюватися відповідно до сутності фінансового інструменту, а не його юридичної форми. Хоча сутність та юридична фор- ма фінансового інструмента, як правило збігаються, це відбувається не завжди. Деякі фінансові інструменти набувають юридичну форму капіталу, але за суттю є зобов’я- заннями, інші можуть поєднувати характеристики, пов’язані з інструментами власного капіталу, та характеристики, пов’язані з фінансовими зобов’язаннями.