Право особи на допомогу та представництво
Право особи бути вислуханою
право бути вислуханим є одним з фундаментальних принципів справедливої процедури й означає надання особі можливості висловити адміністративному органу свою думку в справі. Право бути вислуханим має бути забезпечене насамперед у справах, де передбачається прийняття «несприятливих» адміністративних актів, тобто таких, які негативно впливають на права, свободи та законні інтереси відповідної особи. Це право не слід розуміти буквально, адже особа за власним бажанням може представити власну позицію не лише в усній, а й у письмовій формі. Можливе одночасне заслуховування адміністративним органом всіх або кількох учасників провадження в ході проведення слухання.
40 Право особи на доступ до матеріалів справи
Відповідно до статті 12 КАС України право на ознайомлення з матеріалами справи та отриманні в суді, як усної так і письмової інформації мають право особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участь у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов’язки. Статтею 50 КАС України сторонами в адміністративному процесі є позивач і відповідач.
Право особи на допомогу та представництво
Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб'єктами права.
Правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз'яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо. Вибір форми та суб'єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати.
42. Своєчасність прийняття адміністративного актаПрийняттяактівсуб'єктівпублічноїадміністрації - цестадійнадіяльністьсуб'єктівпублічноїадміністрації, різновидадміністративногопровадження.
Стадіїприйняттявідповіднихактів:
1 стадія - встановленнянеобхідностіприйняттяакту, підготовкайогопроекту;
2 стадія - внесення проекту акта на розгляд відповідного органу;
3 стадія - обговорення та доопрацювання проекту акту;
4 стадія - прийняття та реєстрація акта;
5 стадія - доведення акта до відома виконавців (опублікування, розсилка, ознайомлення під розписку тощо).
43. Чинність адміністративного акта.
Принциповим питанням є набуття адміністративним актом чинності. Адже важливо знати, з якого моменту необхідно зважати на адміністративний акт і можна його виконувати або використовувати. Крім того, необхідно чітко визначатися з початком перебігу та межами строку для оскарження адміністративного акта, особливо у разі, коли подання та розгляд скарги в адміністративному порядку зупиняє його виконання. Найочевиднішим правилом щодо набуття адміністративним актом чинності є доведення його до відома осіб, яких він стосується. Якщо адресат адміністративного акта один, цей механізм не складний. Але як бути у разі, коли осіб, яких стосується адміністративний акт, декілька, а хтось ухиляється від ознайомлення з адміністративним ним?
44.способи доведення адмін.акта до адресата.
Доведення актів управління до відома адресатів — здійснюють у різний спосіб: одні публікують у пресі, інші просто доводять до відома виконавців. Перший — це оприлюднення актів законодавства України, наприклад, у «Офіційному віснику України», в якому публікують: закони України, укази й розпорядження Президента України, постанови та розпорядження Кабінету Міністрів України, що мають нормативний характер, акти Конституційного Суду України, нормативно-правові акти Національного банку України, міжнародні договори України, що набрали чинності, нормативні акти міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, зареєстровані Міністерством юстиції України, публікація актів у інших засобах масової інформації. Акти місцевих органів виконавчої влади й органів місцевого самоврядування публікують у місцевих друкованих виданнях, вивішують у громадських місцях, передають по радіо та телебаченню.
Другий спосіб доведення правових актів до відома адресатів — це розсилання текстів зацікавленим учасникам управлінських відносин. У разі прийняття актів індивідуального характеру зацікавленим особам надсилають їх копії або вони ознайомлюються з ними під розписку.
45.Нікчемний адмін. Акт
Первісно нікчемні акти - це акти державного управління, які не породжують юридичних наслідків із самого свого виникнення. Первісно нікчемними актами можна назвати акти, які містять вказівки на скоєння протизаконних кримінально карних дій, якими виконавців примушують до зради, до дій, що підривають суверенітет країни, до насильницького повалення конституційного ладу тощо. Серед первісно нікчемних можна назвати акти, вчинені за браком волі суб’єкта, коли наказ, розпорядження видається посадовою особою у стані неосудності або під психічним, фізичним примусом.
Всі зазначені акти є недійсними з дня їх видання і анулюються не тільки на майбутнє, а й втрачають дію в минулому, з того дня, коли прийняті. Вони не спричиняють правових наслідків навіть і без скасування їх особливою постановою органу влади або управління чи за протестом прокурора, рішенням суду.
46.дія адмін.. акта у часі.
У залежності від дати початку дії акти поділяються на такі, що вступають в силу:
· негайно, з дати підписання, прийняття;
· з дати, зазначеної в акті;
· після державної реєстрації й офіційного опублікування.
47 Виконання адміністративного акта
Є доволі важливим правовим утворенням у межах загального адміністративного права, спрямованим на регулювання примусового порядку виконання адміністративними органами публічно-правових зобов'язань, покладених на приватних осіб або інших правових суб'єктів. Правові засади виконавчого провадження у Німеччині закладено у Федеральному законі про виконання адміністративних рішень, а також у відповідних законах, прийнятих у межах окремих федеральних земель. Застосовується у двох основних випадках: по-перше, коли приватна особа не може самостійно домогтися від зобов'язаного суб'єкта виконання (вчинення) відповідних дій. У цьому випадку такі дії можуть бути виконані (вчинені) адміністративним органом у примусовому порядку за заявою уповноваженого суб'єкта та на підставі відповідного судового рішення. По-друге, адміністративні органи можуть самостійно, без звернення до суду та спеціальних органів примусового виконання, здійснювати примусове виконання своїх вимог. У такому разі ними видається окремий адміністративний акт, який автоматично стає виконавчим документом.
48.закінчення строку діі адміністративного акта
Закінчення строку дії акта означає вичерпання його юридичної сили у зв’язку зі спливом строку. Наприклад, ліцензія видана на певний строк, не дозволяє здійснювати ліцензовану діяльність після закінчення визначеного у ліцензії строку.
Очевидним є припинення дії адміністративного акта у зв яз^ з введенням у законну силу нового адміністративного акта хоча б у новому акті і не містилася вказівка про припинення першого ^Наприклад, при перерахунку пенсії розпорядження, на підставі якого було обраховано попередній розмір пенсії, втрачає чинність. У цій ситуації має місце нове
врегулювання справи. _ •
Зникнення адресата акта, зокрема смерть фізичної особи, ліквідація юридичної особи тощо, якщо у цих правовідносинах не дозволяється правонасггупництво, є об’єктивною підставою для припинення дії адміністративного акта.
49. Дострокове припинення дії адміністративного акта
Інколи може виникати потреба у достроковому припиненні дії адміністративного акта. Це питання може ініціюватися суб’єктом публічної адміністрації як з метою відновлення стану законності, так і в інших публічних інтересах. *
Приклад
Під час підготовки до проведення в Україні фінальної частини ЄВРО-2012 держава (влада Києва) мала потребу відкликати (скасувати) дозвіл на будівництво торгового центру біля НСК «Олімпійський», який раніше отримав приватний забудовник. Для відмови від будівництва забудовнику було запропоновано велику земельну ділянку (більше 80 га) в іншому місці в Киевї
У вітчизняному законодавстві не існує ні загального регулювання ні навіть узгоджених підходів до термінології для означення механізмів дострокового припинення дії адміністративних актів. Зокрема, для позначення дуже близьких за своєю суттю механізмів застосовуються різні терміни: «відкликання», «анулювання», «скасування» тощо.
Приклади
Відкликання (всі виділення автора. - В. Т.) банківської ліцензії Ггт зп Закону України «Про банки та банківську діяльність»)
ко"“чиого'
Позбавлення ліцензії чи іншого спеціального дозволу на право здійснен- ня певних видів господарської діяльності у сфері здійснення первинного (ЬІнан сового моніторингу щодо протидії легвлаЛіТ Зйї57.9.1. Умови для визнання адміністративного акта правомірним
При виборі механізму дострокового припинення дії адміністративно- і го акта першочергове значення має правомірність/неправомірність адмі? ністративного акта. Умовами для визнання адміністративного акте правомірним є:
• його прийняття компетентним суб’єктом публічної адміністрації, який має на це повноваження відповідно до закону. Повинна братися до уваги предметна (галузева) та територіальна компетенція;
• відповідність законодавству, що діяло на момент прийняття адміністративного акта. Застосування цієї вимоги передбачає також правильне тлумачення законодавства і належне встановлення фактичних обставин справи та їх правильну оцінку;
• відповідність законодавству, що діє на момент розгляду питання про припинення дії адміністративного акта.
Відповідно, неправомірним (протиправним) є акт, що не відповідає І хоча б одній з наведених вище характеристик, тобто: або виданий некомпетентним суб’єктом публічної адміністрації; та/або виданий не відповідно до законодавства, що діяло на момент видання акта; та/або не відповідає чинному в даний момент законодавству.
51. поняття види і зміст актів-дій публічноі адміністраціі
Правові акти суб'єктів публічної адміністрації - це владні, прийняті згідно з вимогами законів приписи суб'єктів публічної адміністрації з питань компетенції усіх органів (посадових осіб), установ, що породжують юридичні наслідки. Акти є засобом практичної реалізації завдань публічного адміністрування.
У наукові правовій літературі можна зустріти пропозиції щодо різновидів адміністративних актів. Так, наприклад, Р. Мельник пропонує виділяти:
а) нормативні адміністративні акти, тобто акти, які містять норми права, у зв'язку із чим є неперсоніфікованими, розрахованими на багаторазове застосування, та які приймаються суб'єктами публічної адміністрації;
б) акти-плани;
в) адміністративні розпорядження, тобто акти, які видаються публічною адміністрацією для регулювання внутрішньоорганізаційної діяльності;
г) індивідуальні адміністративні акти, тобто акти, спрямовані на регулювання конкретного адміністративно-правового відношення, яке виникає між публічною адміністрацією та приватною особою або конкретизованим колом таких осіб;
д) адміністративні договори, адміністративні акти-дії;
е) адміністративні акти у приватноправовій формі.
Найбільш типовою класифікацією актів діяльності суб'єктів публічної адміністрації є класифікація актів залежно від їх юридичних властивостей та суб'єктів права видання актів.
Базовою була і залишається класифікація актів публічного адміністрування (правових актів адміністрування) за юридичною природою (юридичними властивостями) на:
- нормативні - правові акти публічної адміністрації, які встановлюють, змінюють або скасовують правові норми. Ці акти є найбільш містким вираженням реалізації виконавчої влади, оскільки саме через них відбувається підзаконна адміністративна правотворчість;
- індивідуальні - акти, які не містять у собі правових норма та стосуються конкретних осіб. Характерною рисою цих актів є їхній правозастосовний характер;
- змішані - акти, які разом із нормами права містять індивідуальні приписи та рішення щодо конкретних публічних справ.
Індивідуальні акти публічної адміністрації прийнято поділяти на:
- зобов'язуювальні;
- заборонювальні;
- правоуповноважувальні;
- ті, які містять відмови. Окрім того, за характером дії на особу, щодо якої вони спрямовані, можливим є поділ таких актів на:
- обтяжуючі (негативні) - невигідні для особи і передбачають втручання в її права чи відмову в задоволенні прохання про надання певних привілеїв (відмову у видачі дозволу на будівництво);
- сприяючі (позитивні) - акти, що надають чи підтверджують право чи юридично значущу перевагу (дозвіл на будівництво, дозвіл на певний вид діяльності).
Залежно від суб'єктів прийняття нормативних актів адміністрування виділяють: укази і розпорядження Президента України; постанови і розпорядження Кабінету Міністрів України; накази, інструкції, розпорядження міністерств; рішення місцевих державних адміністрацій; положення, правила, інструкції, накази, розпорядження, що видаються керівниками державних підприємств та установ, акти органів місцевого самоврядування.
52 Види актів-дій публічної адміністрації
Правові акти публічного адміністрування становлять важливу правову форму реалізації владних повноважень щодо досягнення цілей і вирішення завдань, які ставляться перед публічною адміністрацією. Такі акти видаються органами виконавчої влади, однак вони також приймаються і державними органами, що належать до інших гілок державної влади, - органами законодавчої та судової влади.
53. Класифікація актів-дій публічної адміністрації
Правові акти публічного адміністрування за масштабністю їх дії не обмежуються сферою публічного управління. У ряді випадків з їх допомогою регламентуються окремі сторони суспільних відносин, що становлять предмет не адміністративного, а інших галузей російського права. Найбільшою мірою це стосується фінансових відносин, частково трудових, земельних та ін. Зокрема саме на їх основі виникають податкові, природоохоронні правовідносини.
54. Ознаки актів-дій публічної адміністрації - ці акти - це, насамперед, дії. Саме дія може братися за основу в розкритті поняття правового акта публічного адміністрування;
- правові акти публічного адміністрування виступають формами діяльності публічної адміністрації, причому тільки формами правовими;
- вони мають вольовий характер відповідно до вольової сутності самого права. Отже, правові акти публічного адміністрування - не просто дії, а вольові дії чи волевиявлення;
- ці акти не тільки волевиявлення, а волевиявлення, що спричиняють правові наслідки, в ході реалізації завдань публічної адміністрації;
56. Вимоги до актів-дій публічної адміністрації - правовий акт публічної адміністрації може виступати варіантом її рішення;
- такий правовий акт приймається виключно повноважним суб'єктом публічної адміністрації;
- це переважно одностороннє волевиявлення повноважного суб'єкта публічної адміністрації;
- він встановлює правила належної поведінки у сфері публічного адміністрування;
- правовий акт публічного адміністрування може бути опротестований або оскаржений у встановленому чинним законодавством порядку (наприклад в порядку адміністративного судочинства);
- правовий акт публічного адміністрування у разі недодержання вміщених у ньому юридично-владних приписів спричинює особливі юридичні наслідки - відповідальність винної сторони;
- наявність певної форми видання правового акта публічного адміністрування. Такі акти провадяться у встановленому порядку й згідно з офіційно передбаченою процедурою.
57. Законність застосування актів-дій публічної адміністрації Правові акти публічного адміністрування за масштабністю їх дії не обмежуються сферою публічного управління. У ряді випадків з їх допомогою регламентуються окремі сторони суспільних відносин, що становлять предмет не адміністративного, а інших галузей російського права. Найбільшою мірою це стосується фінансових відносин, частково трудових, земельних та ін. Зокрема саме на їх основі виникають податкові, природоохоронні правовідносини.