Маркування небезпечних вантажів з небезпечними речовинами

 

Для підвищення уваги учасників дорожнього руху транспортні засоби, що перевозять небезпечні вантажі, маркуються інформаційними таблицями небезпечного вантажу (табличками оранжевого кольору) та знаками небезпеки. Інформаційні таблиці небезпечного вантажу та знаки небезпеки надають важливу інформацію рятувальним службам у разі аварії.

Під час перевезення небезпечних вантажів на транспортних засобах повинні бути встановлені і розташовані у вертикальній площині прямокутні світловідбиваючі таблички помаранчевого кольору, довжина яких дорівнює 40 см, а висота становить не менше 30 см. У верхній частині таблички вказується ідентифікаційний номер небезпеки, а номер речовини за списком ООН – в нижній частині таблички (рис. 4.2).

 
 

 

 


Рис.4.2. Приклад інформаційної таблички оранжевого кольору

з ідентифікаційним номером небезпеки та номером ООН

 

Ідентифікаційний номер небезпеки складається з двох або трьох цифр, які позначають певні види небезпек (табл. 4.3).

Покриття табличок повинно бути таким, щоб не стиралося, а цифрові дані повинні залишатися розбірливими після перебування протягом 15 хвилин у вогні. Радіоактивним та інфекційним речовинам ідентифікаційні номери ООН не привласнені. Ідентифікаційні номери повинні складатися з цифр чорного кольору висотою 100 мм і товщиною ліній 15 мм.

 

Таблиця 4.3

Інформаційне позначення видів небезпек

Цифри, що позначають небезпеку Вид небезпеки
виділення газу в результаті тиску або хімічної реакції
займистість рідин (парів) і газів або рідин, які самозаймаються
займистість твердих речовин або тверді речовини, що самозаймаються
окисний ефект (ефект інтенсифікації горіння)
токсичність або небезпека інфекції
радіоактивність;
корозійна активність
небезпека спонтанної бурхливої реакції

 

Здвоєні цифри позначають посилення відповідного виду небезпеки. Якщо для вказівки небезпеки, яка характерна для речовини, достатньо однієї цифри, після неї ставлять нуль. Якщо перед ідентифікаційним номером виду небезпеки стоїть літера «X», то це означає, що дана речовина вступає в небезпечну реакцію з водою.

Після розвантаження небезпечних вантажів та очищення тари інформаційні таблички знімаються (закриваються). Перевезення порожньої тари з-під небезпечних вантажів дозволяється на загальних підставах, як безпечний вантаж, при наявності в товарно-транспортному документі позначки «Тара очищена, безпечна», що виконується організацією, яка робила очищення тари.

 

Гідродинамічні аварії

 

Гідродинамічні об’єкти і їх призначення. Гідродинамічна (гідротехнічна) споруда – це господарський об’єкт, що знаходиться на/або близько водної поверхні і призначається для:

ü використання кінетичної енергії руху води з метою перетворювання її в інші види енергії (наприклад, ГЕС, ГАЕС);

ü охолодження відпрацьованого пару на АЕС і ТЕЦ;

ü меліорації, забору води для зрошення, осушення та рибного господарства;

ü водозабезпечення, захисту прибережної території, регулювання рівня води;

ü забезпечення діяльності річних і морських портів, суднобудівних і судноремонтних підприємств судноплавства;

ü підводного видобутку, зберігання і транспортування нафти, газу.

Гідродинамічні об’єкти або природні утворення, що створюють різницю рівнів води до і після нього, яка у разі їх руйнування може привести до утворення проривної хвилі та зони затоплення, яка в свою чергу може привести до загибелі людей, тварин, рослин, завдати шкоду суб’єктам господарської діяльності і довкіллю називаються гідродинамічним небезпечним об’єктом.

Подія, яка пов’язана з виходом з ладу (руйнуванням) такої (гідротехнічної) споруди чи її частини некерованим переміщенням великих мас води, наслідками чого можуть стати руйнування і затоплення великих територій, порушення життєдіяльності людей, гибелі тварин, рослин називається гідродинамічною аварією.

Основними гідротехнічними спорудами води є:

ü греблі, устої і напірні стінки, дамби;

ü водоприймальні і водозабірні споруди;

ü напірні басейни і резервуари;

ü гідравлічні, акумулюючи гідравлічні і малі гідроелектростанції;

ü споруди, що входять до складу інженерного захисту населених пунктів і об’єктів господарської діяльності.

Причини виникнення гідродинамінчних аварій. Руйнування гідродинамічних об’єк­тів може статися від дії природних сил (землетруси, лавини, урагани, обвали, зсуви, повені), внаслідок переливання води через гребінь греб­лі або втрати ними стійкості, конструк­тивних дефектах, порушенні правил техніки безпеки при експлуатації.

Всі гідротехнічні споруди (в Україні нараховується понад 1,1 тис. водосховищ, 28 тис. ставків, 7 великих каналів) є потенційно небезпечними об’єктами.

Так, у Києві 13 березня 1961 року зі штучного озера в Бабиному яру зруйнувавши дамбу шириною 20-30 м хлинув грязьовий потік, руйнуючи все на своєму шляху: будинки, трамваї, дерева та інші споруди. Рухаючись від Бабиного яру до стадіону «Спартак», лавина зупинилася, залишивши за декілька хвилин пласт бруду висотою до 2 м. Загинуло близько 1500 киян, але до сьогодні точної кількості загиблих назвати ніхто не може.