Принципи безвідходних технологій
При створенні безвідходних виробництв доводиться вирішувати ряд складнихорганізаційних, технічних, технологічних, економічних,психологічних та інших завдань. Для розробки і впровадження безвідходнихвиробництв можна виділити ряд взаємопов'язаних принципів.
Основним є принцип системності. Відповідно до нього коженокремий процес або виробництво розглядається як елемент динамічноїсистеми - всього промислового виробництва в регіоні (ТПК) і на більшвисокому рівні як елемент еколого-економічної системи в цілому,що включає крім матеріального виробництва та іншої господарсько -економічної діяльності людини, природне середовище (популяції живихорганізмів, атмосферу, гідросферу, літосферу, біогеоценози, ландшафти), атакож людини і середовище її проживання. Таким чином, принцип системності,що лежить в основі створення безвідходних виробництв, повинен враховуватиіснуючу та підсилюється взаємозв'язок і взаємозалежністьвиробничих, соціальних та природних процесів.
Іншим найважливішим принципом створення безвідходного виробництва єкомплексність використання ресурсів. Цей принцип вимагає максимальноговикористання всіх компонентів сировини і потенціалу енергоресурсів. Яквідомо, практично вся сировина є комплексним, і в середньому більшетретини його кількості складають супутні елементи, які можуть бутивитягнуті тільки при комплексній його переробки. Так, вже в данийчас майже все срібло, вісмут, платина і платиноїди, а також більше 20%золота отримують попутно при переробці комплексних руд.
Принцип комплексного економного використання сировини в Росії зведенийв ранг державного завдання і чітко сформульований в низці постановуряду. Конкретні форми його реалізації в першу чергу будутьзалежати від рівня організації безвідходного виробництва на стадіїпроцесу, окремого виробництва, виробничого комплексу та еколого -економічної системи. Одним із загальних принципів створення безвідходноговиробництва є циклічність матеріальних потоків. До простихприкладів циклічних матеріальних потоків можна віднести замкнуті водо-ігазооборотние цикли. Зрештою послідовне застосування цьогопринципу повинно призвести до формування спочатку в окремих регіонах, азгодом і в усій техносфери свідомо організованого ірегульованого техногенного кругообігу речовини та пов'язаних з нимперетворень енергії. В якості ефективних шляхів формування циклічнихматеріальних потоків і раціонального використання енергії можна вказати накомбінування та кооперацію виробництв, створення ТПК, а також розробку тавипуск нових видів продукції з урахуванням вимог повторного їївикористання.
До не менш важливим принципам створення безвідходного виробництванеобхідно віднести вимогу обмеження впливу виробництва нанавколишнє природне і соціальне середовище з урахуванням планомірного іцілеспрямованого зростання його обсягів і екологічного досконалості. Цейпринцип в першу чергу пов'язаний зі збереженням таких природних і соціальнихресурсів, як атмосферне повітря, вода, поверхня землі, рекреаційніресурси, здоров'я населення. Слід підкреслити, що реалізація цьогопринципу здійсненна лише у поєднанні з ефективним моніторингом, розвиненимекологічним нормуванням і багатоланкових керуванням природокористуванням.
Загальним принципом створення безвідходного виробництва є такожраціональність його організації. Визначальними тут є вимогарозумного використання всіх компонентів сировини, максимального зменшенняенерго-, матеріало-і трудомісткості виробництва та пошук нових екологічнообгрунтованих сировинних і енергетичних технологій, з чим багато в чому пов'язанозниження негативного впливу на навколишнє середовище та нанесення їйзбитку, включаючи суміжні галузі народного господарства. Кінцевою метою вданому випадку слід вважати оптимізацію виробництва одночасно поенерготехнологічних, економічних і екологічних параметрів. Основнимшляхом досягнення цієї мети є розробка нових і вдосконаленняіснуючих технологічних процесів і виробництв. Одним із прикладівтакого підходу до організації безвідходного виробництва є утилізаціяпіритних огірків - відходу виробництва сірчаної кислоти. В даний часПіритні огарки повністю йдуть на виробництво цементу. Проте найціннішікомпоненти піритних огірків - мідь, срібло, золото, не кажучи вже прозалозі, не використовуються. У той же час вже запропонована економічно вигіднатехнологія переробки піритних огірків (наприклад, хлоридна) з отриманнямміді, благородних металів і подальшим використанням заліза.
У всій сукупності робіт, пов'язаних з охороною навколишнього середовища іраціональним освоєнням природних ресурсів, необхідно виділити головнінапрямки створення мало-і безвідходних виробництв. До них відносятьсякомплексне використання сировинних та енергетичних ресурсів;удосконалення існуючих і розробки принципово новихтехнологічних процесів і виробництв та відповідного обладнання;впровадження водо-і газооборотних циклів (на базі ефективних газо-іводоочисних методів); кооперація виробництва з використанням відходіводних виробництв як сировини для інших і створення безвідходних ТПК.
Комунальні стоки
Дедалі нагальнішою екологічною проблемою міст України, особливо великих і курортних, стає очищення різних комунальних відходів — побутових і промислових — та їх переробка. Щорічно у водойми України скидається близько 4 млрд. м3 забруднених стоків. Теоретично наявні методи дають можливість очистити стічні води на 95—96 % (хоча й цього недостатньо), але на практиці очищення відбувається в кращому разі на 70—85 %. Очистка стічних вод до санітарних норм у всьому світі (а в нас тим паче) пов'язана зі значними затратами, тому чекати поліпшення стану справ у цій галузі найближчим часом не доводиться. Частково вирішити проблему можна, перейшовши до схеми замкненого водоспоживання на підприємствах. Найбільшу кількість неочищених стічних вод скидають міста Маріуполь (253,8 млн. м3), Дніпропетровськ (188 млн м3), Запоріжжя (65 млн м3), Київ (29 млн м3). Загалом усі великі міста України забруднюють водне середовище, хоча й у порівняно менших масштабах. Причини ті самі — застаріле обладнання, а то й відсутність очисних споруд, аварійні скиди (їх буває понад 250 на рік).