Культура писемного мовлення

7. Етикет ділового мовлення

8. Культура і тактика проведення ділових переговорів.

9. Джерела української фразеології та її використання у діловому мовленні.

10. Зміни в лексичному складі української мови після здобуття незалежності України.

11. Милозвучність української мови. Мова і пісня.

12. Українська мова і сучасний кінематограф: актуальність проблеми.

13. Мовна політика української держави в галузі освіти.

14. Мова державна і мова регіональна: окреслення проблеми.

15. Вживання “по батькові”: традиції та сучасний етикет взаємин.

16. Культура усного спілкування сучасної молоді.

17. Мова української реклами.

18. Мова радіо і телебачення як еталон літературної мови: аспекти проблеми.

19. Мова української діаспори.

20. Комунікативні ознаки культури української мови. Мовні норми.

21. Труднощі української словозміни та словопоєднання.

22. Соціопсихолінгвістичний аспект культури мови.

23. Гендерні аспекти спілкування.

24. Невербальні засоби спілкування.

25. Особливості нейролінгвістичного програмування.

26.Сучасні технології паблік рілейшнз.

27. Мовні засоби переконування.

28. Мовленнєві, стилістичні, композиційні і комунікативні принципи презентації.

29. Дискусія, полеміка, диспут як різновид суперечки.

30. Особливості текстів кадрово-контрактних документів.

31. Термінологія обраного фаху.

32. Становлення і розвиток наукового стилю української мови.

32. Науковий етикет. Наукова дискусія та її правила.

Теоретична і практична цінність будь-якого дослідження залежить від його наукової новизни. Обґрунтування наукової новизни роботи можливе лише на основі суттєвого аналізу спеціальної літератури з обраної теми. Будь-яка тема з української мови передбачає ознайомлення з лінгвістичною літературою, безпосередньо присвяченою досліджуваному явищу: це можуть бути як спеціальні українознавчі студії, так і праці, що аналізують відповідне явище у споріднених мовах, зокрема в російській, а також роботи із загального мовознавства і словники.

Назва кожного джерела виписується на окрему бібліографічну картку, яка повинна бути точною копією каталожної: це згодиться й для замовлення відповідних матеріалів у бібліотеці, і для укладання списку літератури.

Дослідження мовних фактів передбачає кілька стадій, а саме:

1.Відмежування об’єкта дослідження від інших, подібних до нього явищ;

2. Первинне спостереження над матеріалом і висунення гіпотези про закономірності, з якими пов’язане існування досліджуваного явища і його функціонування в тексті;

3.Укладання програми дослідження;

4.Здійснення суцільної вибірки з фіксацією всіх фактів, що підлягають аналізу;

5.Обробка здобутих даних: систематизація спостережень, перевірка гіпотези і встановлення певних закономірностей.

При описі результатів необхідно дотримуватись вимог до структури роботи, до викладу думки та до технічного оформлення тексту, а саме:

1. Структура дослідження:

а) план;

б) вступ, який містить наступні позиції:

- актуальність проблеми;

- мета роботи;

- завдання (кожному з поставлених завдань має відповідати певна частина роботи);

- наукова новизна дослідження (відібрано новий матеріал для аналізу, здійснено уточнення певних наукових понять, поглиблено знання про особливості функціонування тих чи інших мовних одиниць, установлено нові взаємозв’язки цих одиниць в аналізованих текстах тощо);

в) основна частина регламентована поділом на глави, в кожній з яких реалізується одне із завдань, сформульованих у вступі. Усі структурні частини роботи повинні бути композиційно завершені;

г) висновки;

д) тези — короткий виклад основних результатів дослідження;

е) список літератури укладений в алфавітному порядку відповідно до зразків оформлення посилань, рекомендованих ВАК України для робіт наукового характеру. У роботі використано найновіші досягнення науки з означуваних проблем.

2. Виклад думки:

а) аргументація думки.

У роботі необхідно продемонструвати індуктивні (хід думки від часткового до загального) й дедуктивні (хід думки від загального до часткового) методи при викладі наукових гіпотез, використати обґрунтовані посилання на відповідні джерела, теоретичні роздуми, навести конкретні приклади;

б) ілюстрування думки.

Для ілюстрації авторських тверджень треба застосувати найбільш показові, найбільш переконливі приклади, частину яких піддати детальному аналізу.

3. Технічне оформлення роботи.

Слід дотримуватись основних вимог до оформлення наукових робіт:

– текст набирати на комп’ютері (шрифт 14, інтервал 1.5, розмір полів: верхнє – 2,5, ліве – 3,5, нижнє – 3, праве – 1);

– нумерація сторінок зверху справа;

– кожен з основних розділів роботи розпочинати з нової сторінки;

– посилання в тексті оформляти за зразком: [10, с.32], де 10 – номер джерела у списку літератури, с. 32 – номер сторінки;

– робота повинна мати охайний вигляд, її слід переплести або подати для перевірки в папці.

Обсяг роботи 5-10 стор. (залежно від розробленості тієї чи іншої теми у літературі).

Додаткова рекомендована література: журнали «Мовознавство», «Слово і час», «Дивослово» та інші, Інтернет.

 

 


6. МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ до виконання

домашньої контрольної роботи

Навчальним планом з дисципліни “Українська мова за професійним спрямуванням” передбачено написання студентами заочного факультету однієї домашньої контрольної роботи. Студентам запропоновано 5 варіантів контрольних завдань. Варіант контрольної роботи визначається за порядковим номером прізвища студента в учбовому журналі: 1 (1), 2 (2)…6 (1), 7 (2) і т.д.

Приступаючи до виконання роботи, студенти повинні опрацювати матеріал курсу, використовуючи рекомендовану літературу. Робота виконується у стандартному зошиті.

Оформити роботу необхідно так:

- пронумерувати сторінки;

- перед безпосереднім виконанням роботи переписати зміст завдання;

- при виконанні завдання дозволяється використовувати лише загальноприйняті словоскорочення;

- між завданнями пропускати два рядки, щоб роботи не зливались між собою.

- залишити поля для зауважень викладача;

- у кінці роботи проставити дату виконання роботи і підпис;

- обов’язково вказати, якою літературою користувались при виконанні роботи. Список використаної літератури оформлюється згідно з загальними вимогами (за алфавітом та згідно з правилами бібліографічного опису).

 


Варіанти завданНЯ ДО ВИКОНАННЯ

домашньої контрольної роботи

Варіант І

1. Запишіть прізвища українською мовою. Поясніть їх правопис:

Луговской, Багрицкий, Дмитренко, Дрибинский, Чижевский, Заболоцкий, Фомин, Лацис, Васильєв, Лаптев, Синев, Лебедев, Бондарев, Тимофеев, Бабичев, Крепцов, Кузнецов, Афанасьев, Тульчин, Сидоров, Олефиренко

 

2. Прочитайте статті Конституції України. Прокоментуйте та запишіть після кожного речення в круглих дужках свої коментарі щодо вживання великої літери.

Стаття 96. Державний бюджет України затверджується щорічно Верховною Радою України на період з 1 січня по 31 грудня, а за особливих обставин — на інший період.

Кабінет Міністрів України не пізніше 15 вересня кожного року подає до Верховної Ради України проект закону про Державний бюджет України на наступний рік. Разом із проектом закону подається доповідь про хід виконання Державного бюджету України поточного року.

Стаття 99. Грошовою одиницею України є гривня. Забезпечення стабільності грошової одиниці є основною функцією центрального банку держави — Національного банку України.

Стаття 100. Рада Національного банку України розробляє основні засади грошово-кредитної політики та здійснює контроль за її проведенням.

Правовий статус Ради Національного банку України визначається законом.

3. Поясніть правопис розділових знаків у тексті, після кожного речення запишіть пояснення.

БАНКІВСЬКА ДІЯЛЬНІСТЬ

Сьогодні рівень знань, особливо в такій складній сфері, як банківська, здобутий понад десятиріччя тому, не дає можливості вільно володіти сферою фінансового життя.

Час диктує свої потреби, вносить відповідні корективи. Тому головним питанням в системі банків є фахова підготовка спеціалістів. Адже більшість з них навчалися за соціалістичної доби і такі поняття термінів, як «банкір», «комерційні банки», «ринкові відносини», «валюта», «капітал» — були чужими. І ось настав час, коли все це треба збагнути з іншої точки зору, поповнити багаж знань, практично застосувати сучасну методику управління фінансами, заглянути в нову банківську теорію, властиву нашій державі.

З цією метою в Україні створюються спеціальні навчальні заклади, відкриваються нові факультети, курси для підготовки фахівців середнього кваліфікаційного рівня в ПТУ, технікумах і коледжах. Одним словом, активно впроваджується в навчальну сферу курс банківської справи.

Так, один з найбільших банків країни — Промінвестбанк створив Вищу банківську школу. Це рівень банківської аспірантури.

Банківська справа на відповідних рівнях вивчається у вищих навчальних закладах, коледжах, закладах профтехосвіти.

Пропонуємо спеціальне заняття «Банківська діяльність», основним компонентом якого є ділові папери банкірів.

Загальне знайомство з банківською діяльністю пропонуємо здійснити на короткому огляді роботи одного з найбільших банків у нашій країні — «Промінвестбанку».

День 26 серпня 1992 року увійшов в історію Промінвестбанку України як початок активних дій банку на етапі переходу до ринкової економіки. Керуючись Законом України про банки і банківську діяльність, були економічно обґрунтовані і юридично оформлені всі необхідні документи, які дали право зареєструвати його як акціонерний комерційний банк.

Відповідно до чиного законодавства про створення акціонерних товариств, Промінвестбанк уніс усі необхідні кошти, що були ним зароблені як прибуток, до державного бюджету.

Банк створив акціонерний капітал. Виходячи з інтересів розвитку банку та з метою захисту вкладів акціонерів від інфляції, статутний капітал банку систематично збільшується. Він є найвищим серед комерційних банків України.

Створена потужна матеріально-технічна база. Введено в дію могутню електронну систему платежів, що забезпечує розрахунки через розрахункову палату комп'ютерного центру (як в Україні, так і з країнами СНД).

Промінвестбанк один із перших в Україні створив унікальну електронну систему, що дає можливість вести розрахунки з єдиного кореспондентського рахунку. Всього лише 24 хвилини потрібно, щоб провести банківську операцію у будь-якій точці України.

Системи «Свіфт» та «Рейтер» надійно забезпечують розрахунковий процес із західними країнами.

Промінвестбанк — один із найбільших банків держави. Він активно підтримує пріоритетні галузі, такі як суднобудування, літакобудування, машинобудування, енергетика, металургія тощо.

Своєю діяльністю Промінвестбанк значною мірою сприяє підвищенню авторитету незалежності України у світовому співтоваристві. У ньому зосереджено значні обсяги експортно-імпортних операцій.

Так, у Москві працює представництво Промінвестбанку України, а в Києві — Кредитімпекс Банку. Співробітництво з Кредитімпекс Банком удосконалюється шляхом взаємних операцій з векселями у національних валютах України і Росії, депозитними сертифікатами, облитцями та іншими цінними паперами.

Проміїївестбанк працює з «Дойчебанком», «Комерцбанком», «Банком оф Нью-Йорк», «Айджибанком» та іншими. Платежі в твердій валюті здійснюються через систему «Свіфт».

Національний ринок України, що формується, не може обмежитися рамками її території. Необхідно проникати на світовий ринок, використовуючи, передусім, можливості ринку країн СНД.

Промінвестбанк — найбільш підготовлений до ринкових перетворень економіки. У нього є всі можливості активно сприяти розбудові незалежної України, утвердженню її авто­ритету у світовому співтоваристві.

 

4. Відредагуйте текст, запишіть:

Варіант 1

Шановні добродії! Нас зацікавила запропонована ваша продукція і ми готові заключити договор поставки. Надішліть нам інформацію про ваші гарантійні зобов'язання. Будемо вдячні якщо ви письмово повідомете про ваше рішення що до цього питання.

 

Варіант 2

Шановні панове! Ми просимо надіслати нам прескуранти (прайсси) на всі види вашої продукції. Ваша фірма являється головним дістрібютором з продажу поперечно-шліфувальних верстатів в Україні. Ото ж просимо насамперед повідомити, на яких умовах Ви могли б заключити довгостроковий договор поставки.

 

5. Тестові завдання

Знайдіть помилкові формулювання правил і вкажіть правильний варіант.

 

Варіант 1

1. Тире між підметом і присудком ставиться у випадку, коли головні члени речення виражені іменниками в називному відмінку, кількісним числівником, інфінітивом, а дієслово-зв'язка у теперішньому часі відсутня.

2. У складному безсполучниковому реченні ставиться двокрапка, якщо друга частина пояснює, доповнює першу чи розкриває її зміст.

3. Кома ставиться при відокремленій прикладці, якщо прикладка означає "в ролі кого або чого виступає предмет".

4. Кома ставиться при однорідних членах речення, якщо однорідні члени речення з'єднані повторюваними сполучниками і становлять тісну смислову єдність.

5. Двокрапка ставиться після слів як-от, а саме, наприклад, які стоять після узагальнювального слова.

6. Між частинами складносурядних речень, з'єднаних за допомогою сполучників і(й), та, а, але, проте, однак, зате, або, чи, не то, ні ... ні, то ... то, все ж, також.

 

Варіант 2

1. Кома ставиться між двома питальними чи окличними реченнями — частинами складносурядного речення, з'єднаними сполучником і(й).

2. Виділяються комою вставні слова, що означають зв'язок,: думок, послідовність викладу.

3. Кома ставиться при відокремленому означенні, якіД0 воно виражене дієприкметниковим зворотом і стоїть після означуваного слова.

4. Кома ставиться між однорідними підрядними реченнями, з'єднаними повторюваними сполучниками сурядності.

5. Тире між підметом і присудком ставиться у випадку, коли перед присудком стоїть заперечна частка НЕ.

6. Двокрапка ставиться перед однорідними членами речення, коли відсутнє узагальнювальне слово, але слово, до якого відносяться однорідні члени, має на собі логічний наголос.

 

Варіант ІІ

1. З поданими прізвищами складіть речення так, щоб вони стояли в жіночому й чоловічому роді в родовому та орудному відмінках:

Біленко, Савенко, Іваненко, Малько, Левочко, Бровко, Яременко, Дацун, Марчук, Сайко

2. Прочитайте текст. Як ви розумієте висловлювання автора про українську мову? Дайте письмову відповідь.

Українська мова має свою особливу музикальність. Це незбагненна душа нашої мови, як золотоносна ріка, виблискує хвилями народної пісні, переливається в душу нації, творить почуттєву нерозривність українського серця й української землі. Геніальні композитори Моцарт і Бетховен, Глінка і Чайковський, Барток і Стравінський користалися українськими мелодіями у своїй творчості, а це значить, що вони чули вібрацію найвищих небес нашої мови {Д. Павшчко).

3. Прочитайте текст. Поясніть вживання великої літери. Запишіть після кожного речення в круглих дужках свої коментарі щодо вживання великої літери.

Президент України виступає за відродження української мови у нашій державі: «Настав час виважено підійти до цієї проблеми, виходячи з того, що українська мова є державною мовою», — сказав Президент. Президент виступив на засіданні комісії Кабінету міністрів з питань координації роботи і контролю за виконанням державної програми розвитку української мови та інших національних мов. Президент зазначив, що проблема мови є ще й політичною. Він закликав, насамперед, забезпечувати виконання закону про мови, а також Конституції України (газ.).

4. Поясніть правопис розділових знаків у тексті, після кожного речення запишіть пояснення

БАНКІВСЬКІ ПЛАСТИКОВІ КАРТКИ

Банківська пластикова картка — це інструмент безготівкового розрахунку і засіб отримання кредиту. Перші картки сучасного вигляду з'явилися у СІЛА на початку 50-х років. Створилися загальнонаціональні асоціації, що об'єднували тисячі банків-учасників; сотні тисяч торговельних закладів почали приймати картки для розрахунків при покупці товарів в роздрібній торгівлі. Системи карткових розрахунків знайшли застосування в багатьох країнах світу, а самі розрахунки набули міжнародного характеру.

В Росії банківські пластикові картки були «відкриті» кілька років тому. Тепер там уже сотні банків випускають власні пластикові картки. До того ж частина з них є логотипом крупних міжнародних карткових асоціацій («Віза», «Мастер Кард» та ін.).

Випуск таких карток дає можливість інтегруватись у світову систему банківських послуг, піднести діловий імідж банку, завоювати ринок і залучити клієнтів.

Участь в міжнародній картковій системі дає можливість оволодіти найновішими банківськими технологіями, використати гігантську інфраструктуру для здійснення розрахунків у глобальних масштабах.

Україна стала сотою державою, що включилася у Міжнародну систему розрахунків за допомогою пластикових карток «Віза», яка обслуговує майже 500 мільйонів клієнтів в усьому світі і з якою підтримують партнерські відносини 280 тисяч фінансових установ.

У червні 1994 року постановою Кабінету Міністрів України затверджена Державна програма впровадження в Україні системи масових розрахунків за товари та послуги за допомогою пластикових карток.

Для впровадження цієї системи засновано акціонерне товариство «Укркарт», вирішено, які саме картки будуть випущені. Вибір зроблено на користь смарт-карток. Вони економічніші від магнітних, можуть взаємодіяти з міжнародними картками. На них можна наносити магнітну лінію, завдяки чому картка набуде властивостей інструмента системи «Віза» чи «Мастер Кард». Застосування смарт-карток дасть змогу суттєво зменшити ризики банківської системи, торгівлі, фізичних та юридичних осіб — користувачів платіжних карток, а також практично виключити можливість шахрайства.

Зручність карткової системи розрахунків безперечна. Йдучи до магазину чи відправляючись у відпустку, немає потреби брати із собою купу грошей. Бо вся інформація про кошти на рахунку користувача занесена на магнітну смужку. У випадку втрати картки чи викрадення, скористатись нею комусь іншому буде неможливо.

Як здійснюється картковий розрахунок за покупку?

Вибравши товар, покупець підходить до каси і пред'являє продавцеві свою покупку. Продавець, в свою чергу, пропус кає картку через зчитувальний пристрій, використовуючи електронний термінал, або запитує код авторизації (дозвіл на покупку) по телефону. Отримавши підтвердження від банку, продавець робить відбиток картки на стандартній квитанції (СЛІП), що складається із трьох копій, за допомогою спеціального обладнання (імпринтера). Покупець ставить на квитанції свій підпис, котрий продавець звіряє з оригіналом на зворотній стороні картки. Покупець отримує одну із копій квитанції і покупку.

Крім того, при необхідності користувач картки може отримати готівку через банкомат.

Найголовніше призначення платіжних карток в тому, що перехід на масові електронні платежі населення за товари та послуги дасть змогу запобігти осіданню грошей поза бан­ківською системою. Вони працюватимуть на нашу економіку, створюючи сприятливий інвестиційний клімат в Україні.

5. Тестові завдання

Знайдіть помилкові формулювання правил і вкажіть правильний варіант.

Варіант 1

1. Тире ставиться в складному безсполучниковому реченні, коли однотипні частини повідомляють про події чи явища, що не мають тісного зв'язку за змістом або коли всередині є коми.

2. Не відокремлюються обставини, якщо вони виражені дієприслівниковим зворотом, що починається підсилювальною часткою і(й).

3. Кома ставиться в підрядному реченні, якщо воно стоїть після головного і складається тільки з одного відносного слова або словосполучення (займенники).

4. Тире ставиться перед узагальнювальним словом, що стоїть після однорідних членів речення.

5. Кома ставиться між однорідними членами речення, не з'єднаними сполучниками.

6. Кома ставиться у складнопідряному реченні, якщо після головної частини перед сполучником підрядності або сполучним словом стоїть частка не або повторюваний сполучник сурядності.

 

Варіант 2

1. Тире ставиться в складному безсполучниковому реченні, якщо друга частина виражає наслідок або висновок з то- го, про що говориться в першій (і який наслідок, і що це означає).

2. Крапка з комою ставиться в складносурядному реченні, якщо друга частина речення, приєднуючись за допомогою сполучників і(й), та(і), а, виражає швидку, несподівану зміну подій, різке протиставлення.

3. У середині речення звертання виділяються з обох боків комами.

4. На місці пропущеного присудка ставиться кома.

5. Прикладки відокремлюються комами, якщо стоять після означуваного слова.

6. У складному безсполучниковому реченні ставиться тире, якщо зміст обох частин зіставляється або протиставляється.

 

Варіант ІІІ

 

1. Від поданих імен утворіть чоловічі та жіночі імена по батькові:

Євген, Едуард, Анастас, Олександр, Юрій, Віталій, Віктор, Мирослав, Ярослав, Дмитро, Олег, Павло, Геннадій, Георгій, Михайло, Леонід, Валерій, Валентин, Іван, Микола, Максим

2. Напишіть, де потрібно, велику літеру і поясніть її вживання.

києво-печерська лавра; лівобережна україна; славутич; золоті ворота; близький схід; село нові санжари; ботанічний сад; андріївський узвіз; софійський собор; музей хліба; проспект науки; гідропарк; великі луки

 

3. Поясніть правопис розділових знаків у тексті, після кожного речення запишіть пояснення.

Прийнята Конституція визначила правовий статус Національного банку України (НБУ) як центрального банку (ЦБ) держави, наділивши його функціями регулювання грошового обігу та грошово-кредитної політики. За свідченням світової практики, якісне виконання цих функцій залежить від ефективності застосування певного набору заходів і операцій для проведення фінансової політики залежно від змін з економіці. Так, регулювання економіки грошово-кредитними методами центральні банки світу здійснюють не самі, а через кредитні інститути (комерційні банки та інші фінансові посередники) шляхом регулювання обсягів грошових ресурсів. За допомогою головного інструменту — базової процентної ставки проводиться політика кредитної експансії з метою збільшення ресурсів банків для вкладення їх в економіку, або політика кредитної рестрикції, коли зменшення ресурсів комерційних банків обмежує мож ливість вкладення їх в економіку шляхом кредитування чи інвестування. Особлива відповідальність у застосуванні цих методів вимагається від центрального банку в умовах стагфляції — збігу інфляції з кризою, падінням виробництва та зростанням безробіття.

Однак найбільша ефективність діяльності центральних банків досягається в тісному співробітництві як з органами державного управління, так і кредитними інститутами. При цьому важливо визначити, кому підпорядкований та кому підзвітний ЦБ у виборі напрямів і методів грошово-кредитного регулювання. НБУ принципово не відрізняється за своїми функціями і статусом від центральних банків інших країн. Він підзвітний Верховній Раді України, а тому незалежний від уряду, хоча активно співробітничає з ним. У побудові взаємин ЦБ з кредитними інститутами особливого значення набуває вивчення досвіду інших країн.

Кредитна система Великобританії є однією з найбільш розвинутих у світі, має високу спеціалізацію і налічує 10 основних типів кредитних установ — так званих дисконтних домів. Саме вони мають право рефінансування в Банку Англії і є проміжними між ним та іншими кредитними установами. Дисконтні доми зобов'язані приймати на себе від ЦБ казначейські векселі. Банк Англії є одним з менш незалежних банків. Перебуваючи під контролем казначейства, він наділений тільки консультаційною функцією щодо грошово-кредитної політики.

Навпаки, Німецький федеральний банк має можливість прямого впливу на кожен кредитний інститут. Він має досить широку мережу філій, через які, а також через великі банки, будує свої контакти з кредитною системою, яка налічує понад 4 тис. установ. Бундесбанк встановлює для фінансово-кредитних інститутів норми обов'язкових резервів та інші економічні нормативи, забезпечує банки готівкою, виконує роль клірингового центру. За конституцією Німеччини, його діяльність регулюється публічним правом.

Як центральний банк Голландії, так і Австрійський національний банк велику увагу приділяють спілкуванню з кредитними інститутами. Центральний банк Голландії проводить регулярні консультації з представниками кредитно-фінансових установ щодо основних напрямів своєї політики, опрацювання стабілізаційних та антиінфляційних заходів. Такі консультації передбачені зако­ном «Про контроль за діяльністю національних кредитних інститутів».

За законодавством Австрії, національний банк виконує функції банківського нагляду і здійснює тільки поточний контроль. Політику, стратегію й тактику діяльності всієї грошово-кредитної системи фактично розробляють керівники банківських груп на засіданнях у так званому Ломбардному клубі.

Взаємовідносини НБУ з комерційними банками не регламентуються діючим законом «Про банки та банківську діяльність», що робить його подібним до Німецького федерального банку. Зараз його взаємини з комерційними банками є поєднанням жорсткого нагляду за їхньою діяльністю та консультацій з керівниками і фахівцями комерційних банків. Для того щоб взаємовідносини НБУ з кредитними інститутами мали об'єктивний характер, бажано законодавчо передбачити завдання та основні форми таких взаємин з урахуванням того розумного, що є у світовій банківській практиці (газ.).

 

4. Відредагуйте текст, запишіть:

Варіант 1

Шановні панове!

Підтверджуємо отримання вашого листа від ... на поставку радіо й телеапаратури. Не має потреби надсилати зразки оскільки ви добре знайомі з якістю нашої продукції.

При умові своєчасного заказу ми зможемо постачати вам півтори тисяч одиниці виробів кожного квартала.

Пан Ковальчук С. О. з нашої фірми ознайомив вас із цінами та графіком поставок. Ваші відгуки були добрими, а тому ми можемо почати відвантажуваня товара по отриманні заказу.

З повагою і побажанням успіхів...

 

Варіант 2

Шановні добродії!

Ми отримали товар який ми замовляли (№187/-С від ...). Кількість відвантаженного товара — відповідно накладній, а якість — згідно зразків, які ми отримали у минулий місяць.

З повагою...

 

5. Тестові завдання

Знайдіть помилкові формулювання правил і вкажіть правильний варіант.

Варіант 1

1. Обставини, виражені дієприслівниковим зворотом, відокремлюються комами.

2. У складному безсполучниковому реченні ставиться тире, якщо перша частина вказує на час або умову того, про що говориться в другій (перед нею можна поставити сполучники якщо, коли).

3. Якщо однорідні члени речення, не з'єднані сполучниками, різко протиставляються, між ними ставиться тире.

4. Кома ставиться, якщо повторюваний сполучник і з'єднує різні однорідні члени речення.

5. Відокремлюються комами обставини, виражені одиничними дієприслівниками, якщо вони означають додаткову дію, час, причину, умову, але не спосіб дії.

6. Кома не ставиться, якщо підмет або присудок виражаються займенником, прикметником, дієприкметником, порядковим числівником.

 

Варіант 2

1. Додатки із словом крім (окрім), опріч відокремлюються завжди.

2. Якщо вставлені конструкції вимовляються підвищеним тоном порівняно з основним реченням, то вони виділяються тире.

3. У складному безсполучниковому реченні ставиться крапка з комою, якщо у першій частині є дієслова зна ти, чути, бачити, розуміти, вирішувати, дивуватися, дивитися, а в другій — факт.

4. У складносурядному реченні ставиться кома, якщо обидві частини речення однотипні (називні, безособові, окличні, питальні або спонукальні речення).

5. Якщо прикладки стоять у кінці речення, то вони не відокремлюються.

6. Відокремлюються комами означення, виражені дієприкметниками та прикметниками, якщо означуване слово — особовий займенник.

 

Варіант ІV

 

1. Прочитайте текст. Прокоментуйте та запишіть після кожного речення в круглих дужках свої коментарі щодо правопису прізвищ.

Цей третій — то був Іван Франко. Я знав його з портретів. Я підійшов, і ми познайомилися.

Перше вражіння, звичайно, найсильніше. Я ще й нині Франка уявляю собі таким, яким його тоді під грушкою у Жукові побачив. Був він у повнім розцвіті сил і видно, що почував себе добре на селі, здалеку від гамору Львова і від редакційної, літературної та наукової праці. Мав на собі якусь люстринову попелясту блузу, вишивану сорочку й нові, але чомусь роздерті черевики.

Я тоді багато рисував, і не диво, що малярський вираз моменту найсильніше врізався в мою пам'ять.

Найвищого росту був мій батько, трошечки нижчий Андрій Чайковський, а найнижчий Франко. (Такого росту уявляю собі Шевченка, себто середнього.) Всі три широкоплечі, сильно збудовані мужчини, усі три синьоокі. Батькові очі всміхалися, Чайковського дивилися бистро, щоб помітити щось цікаве (він же знаменитий оповідач), а Франкові гляділи, ніби крізь якусь червону імлу, оминали людей, деколи здавалося, гейби вони позичені в нього, то знов, ніби не привикли до сонця, бо задивлені були вглиб, у душу (Б. Лепкий).

 

2. Поясніть правопис розділових знаків у тексті, після кожного речення запишіть пояснення.

ДІЛОВІ БАНКІВСЬКІ ПАПЕРИ

Важливим елементом ринкової інфраструктури є комерційні банки. їм відводиться велике значення в забезпеченні взаємозв'язку між виробниками продукції та її споживачами. Зростає кількість банківських працівників. А саме від їх фахового вміння залежать найращональніїїіі ріїлення, тактичні й стратегічні прогнози, контроль за дотриманням законодавчих норм у проведенні банківських операцій, досягнення стабільного прибутку тощо.

Для тих, хто поєднав своє життя з банківською сферою, невід'ємною частиною є культура ділового спілкування. Насамперед, це мова ділових паперів.

Згідно з Законом України «Про банки і банківську діяльність» розроблено шструкціїо, що є єдиним нормативним документом для всіх банків та установ, що проводять операції з готівкою національної та іноземної валюти, коштовностями та іншими цінностями.

Інструкція з організації емісійно-касової роботи в установах банків затверджена Постановою Правління Національного банку України № 129 від 7 липня 1994 року.

Для здійснення емісійно-касових операцій, операцій з іноземною валютою і платіжними документами в іноземній валюті та операцій з коштовностями застосовуються папери єдиної форми.

 

3. Відредагуйте текст, запишіть:

Варіант 1

Шановні добродії!

У відповідь на ваше звернення від ... (дата) надсилаємо вам нині діючий експортний прескурант до кожного із зразків телекомунікаційного обладнання (зокрема телефаксів).

То ж просимо повідомити, які саме зразки ви замовлятемете.

Варіант 2

Шановні панове!

Звертаємося до вас по невідкладній справі. Вибачте нас, але відповідно п. 1 нашого договора поставки ви маєте оплатити рахунок який складає 2622 гривнів. Оскільки ця проблема потребує неодміного вирішення, переконливо просимо вас повідомити дату оплати по можливості швидше. На наш погляд ви не зацікавлені у погіршенні наших партнерських відносин.

 

4. Перекладіть словосполучення українською мовою. Складіть з ними речення у діловому або науковому стилі:

Лицевой счёт; материально ответственное лицо; наличные деньги; материалы пришли в негодность; обратиться по адресу.

 

5. Тестові завдання

Знайдіть помилкові формулювання правил і вкажіть правильний варіант.

Варіант 1

1. Відокремлюються комою прикладки, що приєднуються за допомогою слова як і мають обставинний відтінок.

2. У складному безсполучниковому реченні ставиться кома, якщо однотипні частини виражають одночасність, сумісність чи послідовність дії.

3. У складнопідрядному реченні ставиться кома, якщо після головної частини перед сполучником підрядності або сполучним словом стоїть частка не або повторюваний сполучник сурядності.

4. Не відокремлюються комами означення, виражені дієприкметниками та прикметниками в позиції перед означуваним словом, коли мають додатковий обставинний відтінок.

 

Варіант 2

1. Кома не ставиться між двома питальними чи окличними реченнями — частинами складносурядного речення, з'єднаними сполучником і(й).

2. Виділяються комою вставні слова, що означають зв'язок думок, послідовність викладу.

3. Кома ставиться при відокремленому означенні, якщо воно виражене дієприкметниковим зворотом і стоїть після означуваного слова.

4. Кома ставиться між однорідними підрядними реченнями, з'єднаними повторюваними сполучниками сурядності.

5. Тире між підметом і присудком не ставиться у випадку, коли перед присудком стоїть заперечна частка НЕ.

6. Двокрапка ставиться перед однорідними членами речення, коли відсутнє узагальнювальне слово, але слово, якого відносяться однорідні члени, має на собі логічний наголос.

Варіант V

 

1. Провідміняйте власне прізвище, ім’я, по батькові. Провідмінайте прізвище, ім’я, по батькові своїх рідних – батьків, брата, сестри.

 

2. Поясніть правопис розділових знаків у тексті, після кожного речення запишіть пояснення.

Словосполучення не ототожнюються ні з словом, ні з реченням. Словосполучення відрізняється від слова тим, що воно складається з двох або більше самостійних повнозначних слів, а також, на відміну від слова, словосполучення називає не тільки предмет або дію, а й ознаку предмета. Отже, словосполучення дає конкретизуючу назву явища. Речення є одиницею спілкування, а словосполучення такого значення не має. Реченням ми про щось повідомляємо, запитуємо, спонукаємо до дії, і це передається відповідною інтонацією. Словосполученням таке інтонаційне оформлення не властиве. Словосполучення виступають складовими частинами речень.

До складу словосполучення входить головне і залежне слово. Головним є те слово, від якого ставиться питання, а залежне відповідає на це питання. Залежно від того, якою частиною мови є головне слово, розрізняють такі типи словосполучень: іменникові, прикметникові, числівникові, займенникові, дієслівні, прислівникові. Не є словосполученнями фразеологізми, поєднання іменника з прийменником, складні форми слів, граматична основа речення. Не перебувають у підрядному зв’язку слова, з’єднані за допомогою сполучників сурядності. Такі поєднання називаються сполученнями слів. Головне і залежне слово у словосполученні завжди перебувають у підрядному зв’язку. Розрізняють три основні способи підрядного зв’язку: узгодження, керування, прилягання.

Речення має закінчену інтонацію і служить одиницею спілкування. Залежно від мети висловлювання всі речення поділяються на розповідні, питальні та спонукальні. Порядок розташування слів у реченні вільний. Розрізняють два типи порядку слів: прямий (звичайний) і зворотний (інверсія). На порядок слів у речення необхідно звертати увагу, коли визначаємо словосполучення у реченні, визначаємо зв’язок (сурядний чи підрядний) у словосполученнях та реченнях, який впливає на розділові знаки.

Порівнюючи синтаксис української і російської мов, можна стверджувати, що речення в обох мовах будуються майже однаково. Розділові знаки в українській мові ставляться так само, як і в російській. Також у більшості випадків словосполучення творяться однаково. Разом з тим, кожна з мов має свої особливості щодо творення словосполучень. На це необхідно звертати увагу, виконуючи переклад тексту з однієї мови на іншу.

3. Відредагуйте текст, запишіть:

Варіант 1

Вельмишановні добродії!

Ми отримали вашого листа від ... (дата), у якому ви нагадуєте про оплату рахунку.

Нам дуже шкода але у зв'язку з наявністю кількох нео-плаченних рахунків по іншому договору ми не маємо жодної змоги у найближчий час оплатити ваш рахунок. Оплата буде здійснюватися при першій ж можливості. Повідомимо про це неодмінно.

 

Варіант 2

Шановні панове!

Вибачте нас будь-ласка але ми змушені знову нагадати вам про значну заборгованність нашій фірмі що продовжує зростати. Ми завжди намагалися зрозуміти ваші фінансові труднощі про те цього разу заборгованність перевищує всі попередні а термін оплати давно минув.

4. Від поданих слів утворіть нові слова за допомогою суфіксів - ськ (ий) або - ств (о), якщо це можливо:

Прага, француз, молодець, Гадяч, Прилуки, убогий, Чукотка, казах, баск, боягуз.

5. Тестові завдання

Знайдіть помилкові формулювання правил і вкажіть правильний варіант.

Варіант 1

1. Крапка з комою ставиться в складному безсполучниковому реченні, коли однотипні частини повідомляють про події чи явища, що не мають тісного зв'язку за змістом, або коли всередині є коми.

2. Не відокремлюються обставини, якщо вони виражені дієприслівниковим зворотом, що починається підсилювальною часткою і(й).

3. Кома не ставиться в підрядному реченні, якщо воно стоїть після головного і складається тільки з одного відносного слова або словосполучення (займенники).

4. Тире ставиться перед узагальнювальним словом, що стоїть після однорідних членів речення.

5. Кома ставиться між однорідними членами речення, не з'єднаними сполучниками.

6. Кома не ставиться у складнопідряному реченні, якщо після головної частини перед сполучником підрядності або сполучним словом стоїть частка не або повторюваний сполучник сурядності.

 

Варіант 2

1. Тире ставиться в складному безсполучниковому реченні, якщо друга частина виражає наслідок або висновок з того, про що говориться в першій (і який наслідок, і що це означає).

2. Тире ставиться в складносурядному реченні, якщо друга частина речення, приєднуючись за допомогою сполучників і(й), та(і), а, виражає швидку, несподівану зміну подій, різке протиставлення.

3. У середині речення звертання виділяються з обох боків комами.

4. На місці пропущеного присудка не ставиться кома.

5. Прикладки відокремлюються комами, якщо стоять після означуваного слова.

6. У складному безсполучниковому реченні ставиться тире, якщо зміст обох частин зіставляється або протиставляється.


7. ПІДСУМКОВИЙ КОНТРОЛЬ

 

Поточне оцінювання знань студентів здійснюється за 100-бальною шкалою за результатами:

· Виконання завдань домашньої контрольної роботи – 40 балів.

· Робота студентів на практичних заняттях (виконання класної контрольної роботи) - 40 балів.

· Виконання індивідуальної дослідної роботи у вигляді презентації чи доповіді –20 балів.

 

Cамостійна робота студентів

Самостійна робота студента — це форма організації навчального процесу, при якій заплановані завдання виконуються студентом під методичним керівництвом викладача, але без його безпосередньої участі.

Метою самостійної роботи студента є засвоєння в повному обсязі навчальної програми та послідовне формування у студентів самостійності як риси характеру, що відіграє суттєву роль у формуванні сучасного фахівця вищої кваліфікації.

В ході самостійної роботи студент має бути активним учасником навчального процесу, повинний свідомо ставитися до оволодіння теоретичними знаннями і практичними вміннями, вільно орієнтуватися в інформаційному просторі. Самостійна робота студента є основним засобом оволодіння навчальним матеріалом у час, вільний від обов'язкових навчальних занять.

Навчальний час, відведений для самостійної роботи студента, визначається робочим навчальним планом і становить не менше 1/3 і не більше 2/3 загального обсягу навчального часу, відведеного для вивчення конкретної дисципліни.

Співвідношення обсягів аудиторних занять і самостійної роботи студентів визначається з урахуванням специфіки та змісту конкретної навчальної дисципліни, її місця, значення і дидактичної мети в реалізації освітньо-професійної програми.

Навчальний матеріал дисципліни, передбачений робочою навчальною програмою для засвоєння студентом в процесі самостійної роботи, виноситься на підсумковий контроль поряд з навчальним матеріалом, який опрацьовувався при проведенні навчальних занять. Самостійна робота студентів з дисципліни передбачає свідоме опрацювання теоретичного матеріалу та застосування його на практиці під час виконання класної контрольної роботи та домашньої контрольної роботи. Отже , оцінювання буде здійснено за виконані практично роботи.

 

Конрольна робота студентів

Поточне оцінювання самостійної роботи студентів над теоретичним матеріалом та використання знань і вмінь за кожною темою навчальної дисципліни під час виконання контрольних робіт та здійснюється шляхом оцінювання класної контрольної роботи та домашньої контрольної роботи за 40-бальною шкалою. Об’єктом контролю є вправи та завдання. Кожна контрольна робота оцінюється в 40 балів.

 

Критерії оцінювання:

40-35 балівставиться, коли в роботі наявні виконані вправи у повному обсязі, не допущені граматичні, пунктуаційні і лексичні помилки. Допускаються технічні помилки. В цілому роботу можна вважати виконаною на 100-90%.

34-25 балівставиться, коли в роботі наявні виконані вправи у повному обсязі, допущені граматичні, пунктуаційні і лексичні помилки, в цілому роботу можна вважати виконаною на 80-60%.

24-15 балівставиться, коли в роботі наявні виконані вправи у повному обсязі, допущені граматичні, пунктуаційні і лексичні помилки, в цілому роботу можна вважати виконаною на 50-40%.

14 -0 балівставиться, коли в роботі наявні виконані вправи у повному обсязі, допущені граматичні, пунктуаційні і лексичні помилки, в цілому роботу можна вважати виконаною на 30-20%.

 

Індивідуальна робота

Різновидністю індивідуальних завдань, яка відповідає інноваційним технологіям навчання, є індивідуальна науково-дослідна робота студента. Це самостійне наукове дослідження на тему проблемно-пошукового характеру, в якому слід дотримуватись основних вимог до наукових робіт такого рівня. Індивідуальна робота студентіввиконується у межах наукової тематики кафедри гуманітарних дисциплін, індивідуальних планів викладачів, тематики студентської науково-дослідної групи. Крім того, студенти можуть також підготувати презентацію на одну з тем програми дисципліни. Максимальна кількість балів за цей вид роботи становить до 20 балів.

Критерії оцінювання:

9-10 балівставиться, коли робота є оригінальним самостійним дослідженням, у якому відбито творчий пошук студента, його вміння нестандартно мислити, працювати з науковими джерелами, висуваючи при цьому власні гіпотези з досліджувальних проблем.

При описі результатів повністю дотримано вимоги до структури роботи, до викладу думки та до технічного оформлення тексту згідно з вимогами.

7-8 балівставиться, коли наукове дослідження студента виконане на достатньо високому рівні, але має незначні недоліки в технічному оформленні, укладанні списку літератури, стилістиці тексту.

Робота має чітку структуру, думки логічно аргументовані, використано широкий арсенал наукових джерел. Основна частина демонструє реалізацію поставлених завдань. Висновки ілюструють наукову новизну отриманих результатів.

5-6 балівставиться, коли робота чітко структурована, але у викладі простежується неточне розуміння деяких наукових понять і категорій, мало цитувань з наукових джерел. Мета роботи в цілому досягнута, але завдання реалізовані не повністю. Допущено недоліки в оформленні посилань, укладанні списку використаної літератури. У викладі думки недостатньо продемонстровано власне бачення проблеми, аргументацію власної наукової гіпотези.

3-4 балів - дослідження в цілому має серйозні недоліки у структурі, характерні викладу думки й технічному оформленні, але відповідає вимогам щодо обсягу, змісту обраного матеріалу, добору наукових джерел.

1-2 бали -робота не відповідає переважній більшості вимог до наукових досліджень, але має структуру, у списку літератури зазначено більше трьох джерел. Роботу виконано акуратно, дотримано більшість вимог до технічного оформлення тексту.

Цей вид роботи передбачає також вироблення орфоепічних навичок у студентів, тобто наукова робота має бути захищена: студент повинен доповісти про основні положення свого дослідження, відповісти на запитання. Вільне володіння матеріалом, дотримання орфоепічних норм, уміння чітко і ясно висловити думку українською мовою впливають на вибір оцінки при її «ножицях» у чотири бали.


ПИТАННЯ ДО ІСПИТУ

1. Державна мова — мова професійного спілкування.

2. Мовне законодавство та мовна політика в Україні. Державна мова в Україні.

3. Комунікативне призначення мови в професійній сфері.

4. Професійна мовнокомунікативна компетенція.

5. Поняття національної та літературної мови. Найістотніші ознаки літературної мови.

6. Мова і культура мовлення в житті професійного комунікатора.

7. Комунікативні ознаки культури мови. Типологія мовних норм.

8. Словники у професійному мовленні. Типи словників.

9. Соціопсихолінгвістичний аспект культури мови.

10. Мовний, мовленнєвий, спілкувальний етикет. Стандартні етикетні ситуації.

11. Парадигма мовних формул. Вибір мовних одиниць у мовленні.

12. Функціональні стилі української мови та сфера їх застосування. Основні ознаки функціональних стилів.

13. Професійна сфера як інтеграція офіційно-ділового, наукового і розмовного стилів.

14. Текст як форма реалізації професійної діяльності.

15. Сутність спілкування. Спілкування і комунікація. Функції спілкування.

16. Види, типи і форми професійного спілкування. Основні закони спілкування.

17. Невербальні компоненти спілкування. Слухання і його роль у комунікації.

18. Гендерні аспекти спілкування. Стратегії мовленнєвого спілкування.

19. Поняття ділового спілкування. Стилі та моделі ділового спілкування.

20. Поняття комунікації, типи комунікацій, перешкоди та бар’єри комунікації.

21. Поняття про ораторську (риторичну) компетенцію.

22. Публічний виступ як важливий засіб комунікації переконання. Види публічного мовлення.

23. Мистецтво аргументації. Мовні засоби переконування.

24. Комунікативні вимоги до мовної поведінки під час публічного виступу. Техніка і тактика аргументування. Психологічні прийоми впливу на партнера.

25. Презентація як різновид публічного мовлення. Типи презентацій. Мовленнєві, стилістичні, композиційні і комунікативні принципи презентації.

26. Індивідуальні та колективні форми фахового спілкування. Функції та види бесід. Співбесіда з роботодавцем.

27. Етикет телефонної розмови.

28. Наради, збори, перемовини, дискусії як форми колективного обговорення.

29. Збори як форма прийняття колективного рішення. Нарада.

30. Дискусія. «Мозковий штурм» як евристична форма, що активізує креативний потенціал співрозмовників під час колективного обговорення проблеми. Технології проведення «мозкового штурму».

31. Класифікація документів.

32. Національний стандарт України. Склад реквізитів документів.

33. Вимоги до змісту та розташування реквізитів. Вимоги до бланків документів.

34. Оформлювання сторінки. Вимоги до тексту документа.

35. Документація з кадрово-контрактних питань

36. Довідково-інформаційні документи

37. Етикет службового листування

38. Наукова комунікація як складова фахової діяльності

39. Українська термінологія в професійному спілкуванні

40. Історія і сучасні проблеми української термінології.

41. Термін та його ознаки. Термінологія як система. Загальнонаукова, міжгалузева і вузькоспеціальна термінологія.

42. Термінологія обраного фаху.

43. Кодифікація і стандартизація термінів.

44. Особливості наукового тексту і професійного наукового викладу думки. Жанри наукових досліджень.

45. Оформлювання результатів наукової діяльності.

46. План, тези, конспект як важливий засіб організації розумової праці.

47. Анотування і реферування наукових текстів.

48. Основні правила бібліографічного опису, оформлювання покликань.

49. Реферат як жанр академічного письма. Складові реферату.

50. Стаття як самостійний науковий твір. Вимоги до наукової статті.

51. Основні вимоги до виконання та оформлювання курсової, бакалаврської робіт. Рецензія, відгук.

52. Науковий етикет.


Система бальної оцінки знань, вмінь та навичок студентів на підставі об’єктів оцінювання

Розподіл балів за темами та видами роботи студентів здійснюється в такому порядку:

 

№ теми Назва теми та вид роботи Об’єкти контролю Кількість балів
Модуль 1
Державна мова — мова професійного спілкування    
  Самостійна робота Опрацювання матеріалу теми «Предмет і завдання курсу, його наукові основи. Поняття національної та літературної мови. Найістотніші ознаки літературної мови. Мова професійного спілкування як функціональний різновид української літературної мови. Професійна мовнокомунікативна компетенція. Мовні норми. Мовне законодавство та мовна політика в Україні». -
  Практичне заняття Оцінювання вміння використовувати мовні норми під час виконання класної контрольної роботи та домашньої контрольної роботи. Обєктом контролю є вправи та завдання.
Основи культури української мови     -
  Самостійна робота Вивчення теоретичного матеріалу з питань «Мова і культура мовлення в житті професійного комунікатора. Комунікативні ознаки культури мови. Комунікативна професіограма фахівця. Словники у професійному мовленні. Типи словників. Роль словників у підвищенні мовленнєвої культури. Мовний, мовленнєвий, спілкувальний етикет. Стандартні етикетні ситуації. Парадигма мовних формул». -
  Практичне заняття Оцінювання вміння використовувати ознаки культури мови, оцінювання вміння працювати зі словниками під час виконання класної контрольної роботи та домашньої контрольної роботи. Обєктом контролю є вправи та завдання.
Стилі сучасної української літературної мови у професійному спілкуванні    
  Самостійна робота Вивчення теоретичного матеріалу з питань «Функціональні стилі української мови та сфера їх застосування. Основні ознаки функціональних стилів. Професійна сфера як інтеграція офіційно-ділового, наукового і розмовного стилів. Текст як форма реалізації мовнопрофесійної діяльності.». -
  Практичне заняття Оцінювання вміння використовувати ознаки стилів мови, оцінювання вміння укладати тексти різних стилів під час виконання класної контрольної роботи та домашньої контрольної роботи. Обєктом контролю є вправи та завдання.
           

 

 

Модуль 2. Індивідуальна робота
  Індивідуальне завдання науково-дослідного характеру, що виконується у рамках: · наукової тематики кафедри; · індивідуальних планів викладачів; · студентської науково-дослідної групи.     ·Підготовка презентації чи ·Підготовка доповіді.  
Всього балів

8. СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

 

Основна література:

 

1. Мацюк 3., Станкевич Н. Українська мова професійного спрямування: Навчальний посібник. — К.: Каравела, 2008.

2. Український правопис / НАН України, Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні; Інститут української мови. — К., 1997.

3. Глущик С.В., Дияк О.В., Шевчук С.В. Сучасні ділові папери: Навчальний посібник. — К.:Арій, 2009.

4. Гриценко Т.Б. Українська мова за професійним спрямуванням: Навчальний посібник. — К.: ЦУЛ, 2010. – 624 с..

5. Шевчук С.В. Ділове мовлення для державних службовців: Навчальний посібник. — К.: Арій, 2008. —424 с.

6. Шевчук С.В. Ділове мовлення: Модульний курс: Підручник. — К.Арій, 2009.

7. Шевчук С.В. Українське ділове мовлення: Підручник. — К.:Арій, 2009.

8. Шевчук С.В., Кабиш О.О. Практикум з українського ділового мовлення: Навчальний посібник. — К.: Арій, 2009.

9. Шевчук С.В., Лобода Т.М. Практикум з української мови: Модульний курс: Навч. посіб. — К.:Алєрта, 2009.

 

Додаткова література:

 

1. Бацевич Ф.С. Основи комунікативної лінгвістики: Підручник. — К.: Видавничий центр «Академія», 2004.

2. вакуленко Т., Косенко Н. Українська мова : практичний порадник- Харків, ВД «Школа», 2009. – 352 с.

3. Галузинська Л.І., Наукменко Н.В., Колосюк В.О. Українська мова (за професійним спрямуванням)6 навч. посібник. – К.: Знання, 2008. – 430 с.

4. Климова К.Я. Основи культури і техніки мовлення: навч. посібник. – К.: Ліра, 2007. – 240 с.

5. Культура фахового мовлення: Навч. посібник/ За ред..Н.Д.Бабич. — Чернівці: Книги-XXI, 2006. – 496 с..

6. Лівенко І.М., Малигіна Л.І., Косенко О.С. Українська мова: опорний курс лекцій. – Дніпропетровськ, ДДФА, 2008. – 114 с.

7. Мамрак А.В. Вступ до теорії перекладу. : навч. посібник. – К.: ЦУЛ, 2009. – 304 с.

8. Мацько Л.І., Кравець Л.В. Культура української фахової мови: Навч. посібник. — К.: ВЦ «Академія», 2007. – 360 с.

9. Малигіна Л.І. Українська мова: Навч.-методичний посібник. – Дніпропетровськ, ДДФА, 2007. – 286 с.

10. Малигіна Л.І. Українська мова (за професійним спрямуванням) : навч.-методичний посібник. – Дніпропетровськ, ДДФА, 2010. – 234 с.

11. Мацько Л.І., Сидоренко О.М., Мацько О.М. Стилістика української мови: Підручник. — К.: Вища школа, 2003.

12. Михайлюк В.О. Українська мова професійного спілкування. – К.: ВД «Професіонал», 2005. – 496 с.

12. Панько Т.І., Кочан І.М., Мацюк Г.П. Українське термінознавство: Підручник для студентів гуманітарних спеціальностей. — Львів: Світ, 1994.

13. Радевич-Винницький Я. Етикет і культура спілкування: Навчальний посібник. — К.: Знання, 2006.

14. Токарська А.С., Кочан І.М. Українська мова фахового спрямування для юристів. — Львів: Світ, 2008.

15. Українська ділова і фахова мова : практичний посібник на щодень / М.Д. Гінзбург та ін. – К.: Фірма «ІНКОС», ЦУЛ, 2007. – 672 с.

16. Українська мова: Енциклопедія. — К.: Видавництво «Українська енциклопедія» ім. М.П.Бажана, 2004.

17. Універсальний довідник-практикум з ділових паперів / С.П. Бибик, І.Л. Михно, Л.О.Пустовіт, Г.М. Сюта. — К.: Довіра; УНВЦ «Рідна мова», 1999.

18. Хміль Ф.І. Ділове спілкування: навчальний посібник. — К.: «Академвидав», 2004.

19. Шевчук С.В., Кабиш О.О., Клименко І.В. Українська мова. Комплексна підготовка до тестування: Навчальний посібник. — К.: Арій, 2008.

 

Словники:

 

1. Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.)/ Уклад, і голов. ред. В.Т.Бусел. — К., Ірпінь: ВТФ «Перун», 2005

2. Ганич Д.І., Олійник СІ. Русско-украинский и украинско-русский словарь. — К., 1990.

3. Еанич Д.І., Олійник СІ. Словник лінгвістичних термінів. — К., 1985.

4. Головащук І.С Словник-довідник з правопису та слововживання. - К., 1989.

5. Головащук І.С Російсько-український словник сталих словосполучень. - К., 2001.

6. Головащук І.С Складні випадки наголошення. Словник-довідник. — К., 2001.

7. Головащук І.С Словник наголосів. — К., 2000.

8. Головащук І.С Українське літературне слововживання: Словник-довідник. — К., 1995.

9. Єрмоленко СЯ. Новий російсько-український словник-довідник. — К., 1999.

10. Караванський С. Практичний словник синонімів української мови. — К.: Видавництво «Українська книга», 2004.

11. Караванський С Російсько-український словник складної лексики. — Львів: БаК, 2006.

12. Олійник О., Сидоренко М.М. Російсько-український словник наукової термінології. — К., 1994.

13. Олійник О., Сидоренко М.М. Українсько-російський і російсько-український тлумачний словник. — К., 1991.

14. Орфографічний словник української мови / Уклад. Головащук І.С — К., 1994.

15. Орфоепічний словник української мови. — К., 1995.

16. Російсько-український словник: Сфера ділового спілкування / За ред. Тараненко А.А. — К., 1996.

17. Російсько-український фразеологічний словник: Фразеологія ділової мови / Уклад. Підмогильний В., Плужник Є. —К., 1993.

18. Словник іншомовний слів. / За ред. О.Мельничука. — К., 1985.

19. Словник скорочень української мови. — К., 1982.

20. Словник труднощів української мови / За ред. Єрмоленко С.Я. — К., 1989.

21. Словник української мови: У 11т. — К., 1971 — 1981.

22. Словник-довідник з культури української мови / Д.Гринчишин, А. Капелюшний, О.Сербенська, З.Терлак. — К.: Знання, 2006.

23. Словник-довідник труднощів української мови. — К., 1992.

24. Тараненко А.А., Брицын В.М. Русско-украинский словарь для деловьгх людей. — К., 1992.

25. Український орфографічний словник: Близько 165 тис.слів / За ред. В.М.Русанівського — К.: Довіра, 2006.

26. Шевчук С.В. Російсько-український словник ділового мовлення = Русско-украинский словарь деловой речи. — К.: Вища школа, 2008.

 

Інтернет-ресурси:

1. www.litopys.org.ua

2. www.mova.info

3. www.novamova.com.ua

4. www.pereklad.kiev.ua

5. www.pravopys.net

6. www.r2u.org.ua

7. www.rozum.org.ua

 


Навчальне видання

КозинецьІнна Іванівна

УКРАЇНСЬКА МОВА

ЗА ПРОФЕСІЙНИМ СПРЯМУВАННЯМ

 

Навчально – методичний посібник

К-59   Українська мова за професійним спрямуванням.І.І. Козинець. – навчально-методичний посібник для студентів заочної форми навчання, які навчаються в галузі знань 0305 «Економіка та підприємництво» з напрямів 6.030508 «Фінанси і кредит», 6.030504 «Економіка підприємства», 6.030505 «Управління персоналом та економіка праці» – Дніпропетровськ, Дніпропетровська державна фінансова академія, 2010. – 95 с.  

 

Навчально-методичний посібник розроблений згідно з програмою навчальної дисципліни, «Українська мова за професійним спрямуванням» затвердженою ректором академії в 2010 р. Посібник повинен допомогти студентам сформувати необхідну систему знань з даної дисципліни.

Навчально-методичний посібник містить структуру програми навчального курсу, програму навчальної дисципліни, розподіл балів, що присвоюються студентам, методичні рекомендації до самостійної роботи та практичних занять, методичні рекомендації до індивідуальних науково – дослідних завдань та до виконання домашньої контрольної роботи, список рекомендованої літератури.

 

 

811.161.2’276.11(075.8)

ББК 81.2 Укр.

 

Підп. до друку ________Формат 84х 1081/32 Папір друк.

Ум.друк.арк. 2,6 Облік.-видав.арк. 3,6 Тираж _____ Замовлення №______

___________________________________________________________________

РВВ ДДФА Дільниця оперативного друку. Св. Держкомітету інформ. політики, телебачення та радіомовлення сер. ДК 2126 від 17.03.2005 р.

 


[1] Цит. за Абетка української політики 2000-2001: Довідник / За ред. М. Томенка. – К., 2001.

[2] Цит. за: Мацюк З.О., Станкевич Н.І. Українська мова професійного спрямування: Навчальний посібник. – К.: Каравела, 2005. – 352 с.

[3] Українська мова: Енциклопедія. – К: Укр. енцикл., 2000. – С. 126.

[4] Сучасна українська літературна мова / За ред. А.П.Грищенка. – К.: Вища шк., 1997. – С. 3.

[5] Шевельов Ю. Внесок Галичини у формування української літературної мови. - Львів; Нью-Йорк, 1996. - С.26.

[6] Є всі підстави твердити, що "мова тіла" стає сьогодні об'єктом зацікавлення наукових центрів, а кінесологія окремою дисципліною: Фаст Джулиус. Знак чувства бессловесный; Ниренберг Джеральд, Калеро Генри. Словно раскрытую книгу, прочти человека. - Минск, 1995.- 380 с; Пиз Аллан. Язык телодвижений. Как читать мысли других по их жестам - М., 1995. - 257 с.; Дж. Фаст. Язык тела; З.Холл. Как понять иностранца без слов. - М., 1995 - 432 с.; Радевич-Винницький Я. Етикет і культура спілкування. - Львів, 2001. - С. 63-83.

[7] Потебня А. Мысль и язик. - К., 1993. - С. 36.

[8] Кочерган М. Загальне мовознавство. - К., 1999. - С. 25-26.

[9] Музична естетика античного світу / Вступний нарис і зібрання текстів О.Ф. Лосєва. - К., 1974. - С. 81, 210.

[10] Журавлев А. Звук и смысл. - М., 1991. - С.6.

[11] Гумбольдт В. Избранные труды по языкознанию. - М., 1984. - С.72, 82.

[12] Цит. за: Муравицька М. Лінгводидактика Памфіла Юркевич