За історичною картою визначте держави, до складу яких увійшли українські землі
Польща
(1349р. – захоплення Галичини)
Велике кн -во. Литовське Московське кн –во
Українські землі
під владою
 | |||
 |
Угорщина Молдавське кн-во
(кін.ХІІІ-поч. XIV ст. (сер. XIVст -Буковина)
Закарпаття)
Кримське ханство
Велике князівство Литовське:
І етап (1340 -1385рр.) – Русько –Литовський період
Гедимін (1316 – 1341 ) – до складу ВКЛ включено південно – західні руські (українські) землі.
Ольгерд (1345 – 1377 ) – чітко формулює основне завдання: «Вся Русь просто мусить належати литовцям». До ВКЛ було включено (інкорпоровано) Чернігово – Сіверщину, Київщину, Переяславщину. Після перемоги у 1362 році над татарами на березі річки Сині Води до сфери литовського впливу потрапило і Поділля.
Поясніть вислів, який належав литовським князям:“Старого не рушаємо, а нового не вводимо".
Особливості литовської інкорпорації укр. земель:
1. Збройне протистояння в боротьбі за укр. землі відбувалося переважно між литовцями та іншими чужинцями – претендентами на спадщину Київської Русі;
2. місцеве населення або зберігало нейтралітет або підтримувало литовців проти золотоординців;
3. литовська влада була м’якшою, толерантнішою;
4. на приєднаних до Литви землях руські князі зберігали свою автономію, а отже – до кінця XIV ВКЛ було своєрідною федерацією князівств;
5. зберігалася стара система управління, у якій руська княжа династія Рюриковичів поступалася місцем литвській Гедиміновичів;
6. поширення руського православ’я;
7. утвердження «Руської Правди» державною правовою основою;
8. визнання руської мови офіційною державною мовою;
9. запозичення литовцями руського досвіду військової організації, будування фортець;
10. запозичення податкової системи;
11. збереження старої структури князівської адміністрації;
12. князь литовськи носив титул «Великий князь Литовський і Руський».
Отже, дії литовців на теренах України не мали характеру експансії, схожої на завоювання монголів Що свідчить навіть вислів литовського князя ”Старого не рушаемо,а нового не вводемо”.
ІІ етап (1385 – 1569) – Литовсько – Польський період. Втрата українськими землями залишків автономії.
У 1385 році між ВКЛ та Польським королівством було укладено Кревську унію.
Сутність – інкорпорація ВКЛ до складу Польської держави.
Умови:
1. Великий князь литовський Ягайло (1377 – 1332) одружується з королевою польською Ядвігою, отримуючи титул короля Польщі;
2. Ягайло зобов’язувався окатоличити литовців і поширювати католицизм;
3. Ягайло зобов’язувався приєднати всі свої землі, литовські та руські, до Корони польської;
Наслідки:
1. Поява литовсько – руської опозиції на чолі з князем Вітовтом (1392-1430);
2. У 1392 році Вітовта було визнано довічним правителем ВКЛ;
3. ліквідовуються руські удільні князівства, а в землях починають управляти великокнязівські намісники;
4. посилюється соціальний гніт і зводиться нанівець колишня автономія укр. земель.
1413 р. унія у місті Городлі – стала свідченням зростаючої дискримінації православного населення.
Умови:
1. Польща змушена була визнати право на існування політично самостійного ВКЛ, а укр. землі після смерті Вітовта залишались у литовській державі;
2. Католики могли брати участь у великокняжій раді, а участь православних у державному управлінні обмежувалась;
3. католицька церква отримувала укр. землі;
4. у Кам’янці – Подільську та Луцьку зпсновувались єпископські кафедри;
Наслідки:
1. Поряд із антипольським наростає антилитовський рух, що вилився в народні виступи;
2. укр. землі стали звичайними провінціями Литви.
Отже,______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________.
1489 р. Іван ІІІ вперше зауважує князю литовському та королю польському Казимиру ІІІ: "Наши города и волости, и земли, и воды король за собою держит".