Блок 2. Технологія виготовлення вишитих виробів
Тематичний план
| № з/п | Розділи і теми | Кількість годин |
| Обов’язкова для вивчення складова | ||
| Розділ 1. Основи матеріалознавства | (4) | |
| Тема 1.1. Види конструкційних матеріалів. Текстильні матеріали рослинного походження | ||
| Тема 1.2. Властивості текстильних матеріалів | ||
| Розділ 2. Технологія виготовлення вишитих виробів | (14) | |
| Тема 2.1. Вишивка як традиційний вид декоративно-ужиткового мистецтва | ||
| Тема 2.2. Основи побудови композиції у вишивці | ||
| Тема 2.3. Виготовлення вишитого виробу | ||
| Розділ 3. Основи техніки, технологій і проектування | (4) | |
| Тема 3.1. Механізми і машини. Швейна машина | ||
| Тема 3.2. Основи проектної діяльності | ||
| Розділ 4. Технологія побутової діяльності | (4) | |
| Тема 4.1. Технологія збереження поживних речовин у продуктах харчування під час приготуванняїжі | ||
| Тема 4.2. Технологія догляду за житлом | ||
| Тема 4.3. Технологія догляду за волоссям | ||
| Варіативна складова | ||
| Варіативний модуль | ||
| Варіативний модуль | ||
| Резерв часу | ||
| Разом |
Програма
| № з/п | К-сть год | Зміст навчального матеріалу | Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учня |
| Розділ 1. Основи матеріалознавства | |||
| Тема 1.1. Види конструкційних матеріалів. Текстильні матеріали рослинного походження Види конструкційних матеріалів. Натуральні волокна рослинного походження. Бавовняні, лляні тканини. Способи їх отримання. Полотняне переплетення ниток у тканинах | Учень: називає різні види конструкційних матеріалів; розпізнає текстильні матеріали рослинного походження; пояснює способи отримання бавовняних, лляних тканин | ||
| Тема 1.2. Властивості текстильних матеріалів Властивості текстильних матеріалів рослинного походження: геометричні, оптичні, механічні, технологічні, гігієнічні. Тканини для виготовлення вишитих виробів. Асортимент тканин і ниток для вишивання. Особливості вибору тканини і ниток для виготовлення вишитих виробів | Учень: досліджує властивості текстильних матеріалів рослинного походження; характеризує особливості тканин і ниток для вишивання; обґрунтовує вибір матеріалів для виготовлення вишитих виробів | ||
| Розділ 2. Технологія виготовлення вишитих виробів | |||
| Тема 2.1.Вишивка як традиційний вид декоративно-ужиткового мистецтва Традиційні види рукоділля і декоративно-ужиткового мистецтва. Вишивка як традиційний вид декоративно-ужиткового мистецтва. Види вишитих виробів. Регіональні особливості оздоблення виробів вишивкою. Знаки і символи в українській вишивці (сонця, води, берегині, продовження життя тощо) | Учень: розрізняє види декоративно-ужиткового мистецтва; характеризує вишивку як традиційний вид декоративно-ужиткового мистецтва; розрізняє поняття «вишивка» і «вишивання»; характеризує знаки і символи в українській вишивці; аналізує особливості традиційної вишивки свого етнографічного регіону | ||
| Тема 2.2. Основи побудови композиції у вишивці Орнамент. Види орнаментів. Рапорт. Композиція вишивки. Кольори у вишивці. Символічне значення кольору в українській вишивці. Поєднання в композиції вишивки візерунка, кольорової гами, технік вишивання, фактури матеріалу. Стилізація реальних форм. Ескіз візерунка для вишивання. Збільшення і зменшення візерунка для вишивання | Учень: називає основні види орнаментів; визначає рапорт на орнаменті; характеризує поєднання в композиції вишивки візерунка, кольорової гами, різних технік вишивання та фактури матеріалу; характеризує прийоми стилізації реальних форм; виконує ескіз візерунка для вишивання | ||
| Тема 2.3. Виготовлення вишитого виробу Види вишивальних швів: поверхнево-нашивні («штапівка», «козлик», «оксамитовий», «хрестик», «занизування» тощо) та прозорі (мережка: «одинарний прутик», «подвійний прутик»). Гладдєві шви («качалочка», пряма, коса, вільна гладь). Інструменти та пристосування для вишивання. Графічне зображення швів: «штапівка», «козлик», «оксамитовий», «хрестик», «качалочки» та послідовність їх виконання. Вибір виробу та візерунка для вишивання. Визначення місця розташування візерунка на виробі. Способи перенесення візерунка для вишивання на тканину. Способи обробки краю виробу («петельний» шов, торочки тощо). Послідовність підготовки й виготовлення вишитого виробу: добір виробу, візерунка, тканини, ниток, інструментів і пристосувань для вишивання; розмічання місця для розташування візерунка на тканині; вишивання виробу; обробка краю виробу; остаточна обробка виробу. Догляд за вишитими виробами (прання, підкрохмалювання, прасування та його особливості) | Учень: розрізняє види вишивальних швів; зображує графічно шви, які вивчаються; називає інструменти і пристосування для вишивання; виконує вишивальні шви «штапівка», «козлик», «оксамитовий», «хрестик», «качалочки», добирає виріб, візерунок, матеріали, інструменти й пристосування для вишивання; визначає місце розташування візерунка на виробі; спосіб обробки краю виробу; вишиває виріб; обробляє краї виробу; здійснює остаточну обробку вишитого виробу; догляд за вишитим виробом; організовує робоче місце; дотримується правил безпечної праці, санітарно-гігієнічних вимог; називає професії вишивального виробництва | ||
| Ознайомлення з професіями: мистецтвознавець, стиліст, дизайнер вишивки, вишивальник ручної і машинної вишивки | |||
| Орієнтовний перелік об’єктів праці: серветка, закладинка, картина, панно, комірець, листівка тощо | |||
| Розділ 3. Основи техніки, технологій і проектування | |||
| Тема 3.1.Машини і механізми. Швейна машина Поняття про механізми і машини, їх призначення. Механізми передавання і перетворення руху. Ведуча і ведена деталі в механізмі. Передаточне число. Види з’єднань деталей: рухомі й нерухомі, рознімні й нерознімні | Учень: називає види машин, механізмів; пояснює принцип дії швейної машини; характеризує механізми для передачі обертального руху; розрізняє типові та спеціальні деталі, види з’єднань | ||
| Тема 3.2. Основи проектної діяльності Методи проектування: метод комбінування. Моделі-аналоги. Виявлення найкращих ознак у кожному зразку. Інформаційні джерела(книги, довідники, словники, журнали, каталоги, всесвітня мережа). Пошук та відбір інформації для проекту | Учень: характеризує метод комбінування; визначає моделі-аналоги виробів; найкращі ознаки в кожному зразку; називає інформаційні джерела; виконує пошук інформації; застосовує метод комбінування | ||
| Розділ 4. Технологія побутової діяльності | |||
| Тема 4.1. Технологія збереження поживних речовин у продуктах харчування Загальні відомості про обробку харчових продуктів. Первинна обробка харчових продуктів, її санітарне значення. Види теплової обробки продуктів харчування (варіння, смаження, припускання, тушкування, запікання, випікання) та їх особливості. Вплив виду теплової обробки продуктів на збереження та засвоєння організмом поживних речовин. Добір посуду для приготування їжі з метою збереження поживних речовин | Учень: називає види обробки харчових продуктів; види теплової обробки продуктів; характеризує види теплової обробки: варіння, смаження, тушкування; обгрунтовує вплив виду теплової обробки продуктів та посуду на збереження поживних речовин | ||
| Тема 4.2. Технологія догляду за житлом Значення гігієни житла в житті родини. Прибирання житла. Послідовність дій під час прибирання житла. Миючі засоби та інструменти для прибирання житла. Догляд за м’якими та корпусними меблями. Засоби для чищення і догляду за меблями. Догляд за побутовою відеотехнікою, скляними та дзеркальними поверхнями та його особливості . Побутова техніка для прибирання житла (пилосос, парові швабри, миючі пилососи, парогенератори тощо). Особливості користування побутовою технікою для прибирання житла | Учень: характеризує значення гігієни житла; визначає послідовність дій під час прибирання житла; називає інструменти, побутову техніку і миючі засоби для прибирання житла; визначає засоби для догляду за побутовою відеотехнікою, скляними та дзеркальними поверхнями; читає паспортні дані побутової техніки | ||
| Тема 4.3. Технологія догляду за волоссям Типи волосся. Зовнішній вигляд волосся і стан здоров’я людини. Фактори, що впливають на стан волосся (неправильне харчування, фарбування, завивки, неправильний догляд). Предмети для догляду (гребінець, щітка, бігуді тощо) і засоби догляду за волоссям (шампунь, лосьйон тощо) | Учень: пояснює залежність стану волосся від здоров’я; називає і характеризує типи волосся; визначає тип волосся; добирає предмети й засоби догляду за волоссям із урахуванням його типу | ||
| Ознайомлення з професіями: кухар, помічник кухаря, прибиральниця (техпрацівник), перукар тощо |
Клас