Підходи до визначення сукупної сили держави
Комплексна оцінка сили держави за Моргентау: географічне положення, природні ресурси,промислові можливості, населення, національний характер, національна мораль, ступінь підтримки населенням уряду, якість дипломатії, якість управління. Оцінка сили держави за Кляйном: Вм = (Км+Еп+Вп) х (Сц+Нв), де Вм–видима сила держави, Км–критична маса, що складається з відношення к-ті населення до території, Еп–економічний потенціал, Вп–військовий потенціал, Сц–стратегічна ціль, Нв–національна воля. Оцінка статусу і прогнозної динаміки процесу державного розвитку здійснюється в моделі стратегічної матриці по дев'яти базовим факторам.1. управління 2. територія 3. природні ресурси 4. Населення 5. Економіка6. Культура і релігія 7. Наука і освіта 8. Армія (збройні сили) 9. Зовнішня політика. За статусом держави поділяються на наддержави, великі держави, регіональні держави, малі держави. Наддержава - Класичне сприйняття цього терміна відноситься до періоду після Другої світової війни, коли виникла біполярна система, на полюсах якої знаходилися США і СРСР, які досягли статусу наддержав. В даний час США претендує на те, щоб бути єдиною наддержавою сучасного світу. Термін «регіональна держава» виник відносно недавно. У нашій класифікації під ним розуміється держава, яка є значною в регіональному масштабі, але не володіє важливими атрибутами великої держави (обсяг ВВП, рівень технологічний розвиток, статус в міжнародних союзах, якість соціального капіталу). Термін «мала держава» позначає країни, значущість і територія яких навіть в регіональному вимірі невеликі. Фактор «Управління» розглядається в якості ключового фактора моделі стратегічної матриці. Він забезпечує якість синергетичну взаємодію основних факторів і відповідає за гармонізацію різних складових сили країни. Саме з системою управління пов'язана відповідальність вищого керівництва країн за вибір і реалізацію стратегічної лінії розвитку країни. Більш пильний розгляд показників, що визначають якість управління, показує, що воно характеризується наступними параметрами: стійкість: широта соціальної бази системи управління та її можливості до дій у непередбачених і кризових умовах, до подолання деструктивних впливів зовнішнього і внутрішнього характеру; адаптивність: здатність системи управління швидко реагувати і пристосовуватися в умовах нелінійної динаміки зовнішніх та внутрішніх викликів; здатність до лідерства: означає не тільки відповідність системи управління суспільним очікуванням, але й активна участь у формуванні соціальних потреб; ефективність освіти; послідовність у досягненні поставлених цілей. Фактор «Територія» визначається насамперед її зв'язковим розміром. В якості додаткових показників використані: протяжність території з півночі на південь і зі сходу на захід; протяжність сухопутних кордонів; протяжність морських кордонів; кліматичні особливості території; особливості рельєфу. Природні ресурси. В якості параметрів оцінки природного потенціалу виділені:- забезпеченість мінеральними ресурсами; - стан ґрунту і земельні ресурси; - забезпеченість водними ресурсами;- особливості клімату; - схильність території країни до небезпечних природних явищ; - стан біологічних ресурсів; - наявність національних парків, їх функціональне призначення; - антропогенне навантаження на територію країни, загальний стан екології. При оцінці значень фактора «Населення» ключовою характеристикою демографічного потенціалу залишається загальна чисельність населення в країні. Крім неї важливі такі параметри, як: - здоров'я населення; - статева структура населення і середній вік чоловіків і жінок; - соціальне забезпечення населення, включаючи пенсійне, страхове забезпечення; - соціальні гарантії та соціальна безпека; - тип розселення, що характеризує ступінь освоєння території і доступність її для господарської діяльності. З іншого боку, наявність неосвоєної території представляє потенціал економічного зростання країни. Визначення значущості держави у світовій системі по чиннику «Економіка». Ключові аспекти добре відомі: обсяг ВВП, ВВП на душу населення, золотовалютні резерви, платіжний баланс, державний борг. До основних показників такого роду відносять наступні: - обсяг валового внутрішнього продукту; - обсяг валового національного продукту; - частка держави у світовій економіці; - обсяг ВВП на душу населення; - торговельне сальдо і платіжний баланс; - паритет купівельної спроможності національної валюти; - основні торговельні партнери. Для характеристики укладу економіки використовуються також показники: - структура експорту, в тому числі по; - структура імпорту; - відношення ВВП до рівня експортно-імпортних операцій та ін. Дослідження показника «Культура і релігія »включає показники. До основних відносяться наступні: - внесок держави у світову культуру;- наявність на території держави культурних пам'яток всесвітнього значення; - наявність на території держави релігійних центрів світового та регіонального значення; - ступінь впливу національних релігійних центрів в рамках світових релігій; - ступінь гармонізації міжнаціональних відносин; - ступінь гармонізації міжконфесійних відносин. Наука і освіта. В якості додаткових показників розвитку науки, технології і науки виділені наступні: - рівень розвитку в країні нових технологій; - комплексність науково-технічного розвитку країни (повнота спектру сучасних виробництв, наявність космічної, літакобудівної промисловості); - ступінь розвитку інформаційних технологій; - відповідність національних освітньої-тільних стандартів світовому рівню. Армія і збройні сили. - наявність стратегічних ядерних сил, морський, сухопутний і авіаційний компонент, кількість боєзарядів, ступінь відповідності систем озброєння світовим стандартам; - розвиток сил загального призначення; - розвиток систем управління і зв'язку; - ступінь використання сучасних інформаційних технологій; - якість використовуваних систем управління та зв'язку; - наявність і ступінь оснащеності збройних сил