Класифікація товарних складів оптового підприємства

Класифікаційна ознака Характеристика
Залежно від місця розташування  
За характером виконуваних операцій  
За товарною спеціалізацією  
Залежно від фізико-хімічних властивостей товарів, що зберігаються  
За організаційними формами управління  
За ступенем механізації робіт  

Зробити висновки.

 

4.2.2.2. Розрахунок потреби в складській площі і місткості оптового підприємства

 

Площа загально-товарного складу (Пзаг) складається з: площі приміщень, що використовуються для зберігання товарів, або площі приміщень (комор) зберігання (Пз); площі, зайнятої експедиціями з приймання і відпускання товарів, яка називається експедиційною площею (Пс); площі, зайнятої службовими і побутовими приміщеннями (конторські, гардеробні, туалети, душеві тощо), або адміністративно-допоміжної площі (Пд).

Знаючи норму площі зберігання на один умовний вагон запасу товару (П3), можна визначити площу приміщень зберігання запасу товару за формулою:

 

, (4.6)

 

де Нп — норматив площі, необхідної для розміщення одного умовного двовісного вагону товару, м2;

Зв — розмір запасу товару в умовних вагонах.

Формула розрахунку товарних запасів в умовних вагонах (Зв) для визначення потреби в складах має такий вигляд:

 

, (4.7)

 

де Σ Ос — сума річного складського товарообігу, тис. гри;

Нз — норматив товарних запасів на складах, у днях до оптово-складського товарообігу;

Кн — коефіцієнт нерівномірності надходження товарів (1,2—1,3);

360 — розрахункова кількість днів у році;

Св — середня вартість одного умовного вагону товару, тис. грн.

Площа експедиції з приймання товарів (Пс.п.) визначається за формулою:

 

, (4.8)

 

де Σ Оп — сума річного надходження товарів, тис. грн;

Кн — коефіцієнт нерівномірності надходження товарів (1,2—1,3);

Нп — норматив площі (40 м2 на умовний вагон);

Т — кількість днів перебування товарів на приймальній експедиції (допускається до двох днів);

Св — середня вартість одного вагону товару, тис. грн;

Кв — коефіцієнт використання площі приймальної експедиції (0,5—0,6).

Площа експедиції з відпускання товарів (Пе.в) може визначатися за формулою:

 

, (4.9)

 

де Σ Oв — сума річного обороту з відпускання товарів, тис. грн;

Кв — коефіцієнт нерівномірності відпускання товарів (1,2—1,3);

Нп— норматив площі (40 м2 на умовний вагон);

Т— кількість днів перебування товару на відпускній експедиції (допускається не більше від двох);

Св — середня вартість одного вагону товару, тис. гри;

Кв – коефіцієнт використання площі відпускної експедиції (0,5—0,6).

Повнота контори складу залежить від кількості працівників і визначається за нормативами: до 3 працівників — по 5 м2; від 3 до 5 — по 4 м2; більше — по 3,5 м2 на кожного працівника в конторському приміщенні.

Загальна потреба в складській площі для зберігання і обробки товарів становитиме:

 

, (4.10)

 

Для оцінки ефективності роботи складів і пошуків способів її підвищення розраховуються різноманітні техніко-економічні показники.

Розмір вантажообігу складу (Вс) визначається кількістю перероблених (тонн, кубометрів, метрів тощо) товарів по надходженню і відпуску за формулою:

, (4.11)

 

де То-с — оптово-складський товарообіг складу, тис. грн;

Вт — середня вартість 1 т вантажів, тис. грн.

Пропускна спроможність складу (Пс) показує, яка кількість товарів перероблена на складі за одиницю часу, і розраховується за формулою:

,(4.12)

де Мс — місткість складу, тис. грн. або т;

Оз — оборотність запасу товарів, разів.

Загальна площа складу (Пзаг) визначається параметрами внутрішніх складських приміщень у квадратних метрах. Раціональне використання загальної площі складу характеризується коефіцієнтом використання загальної площі (Кп.з.), тобто відношенням корисної площі до загальної площі складу:

 

, (4.13)

 

де Пк.п — корисна площа складу, м2;

Пмг — загальна площа складу, м2.

Коефіцієнт використання корисної площі складу (Кк.п.) розраховується за формулою

 

, (4.14)

 

де Пз — площа, зайнята під зберігання товарів, м2;

Пк — корисна площа складу, м2.

Коефіцієнт використання площі залежить від типу складу і механізації вантажно-розвантажувальних робіт, він коливається від 0,25 до 0,6. та визначається за формулою:

 

, (4.15)

 

де Оз.т. — об'єм складу, зайнятий під зберігання товарів, м,

Ок — корисний об'єм складу, м3.

Собівартість переробки 1 т вантажу в грн (Cп) визначається за формулою:

 

, (4.16)

 

де Сзаг — загальна сума експлуатаційних витрат за рік, грн.

Розмір експлуатаційних витрат за рік (Сзаг) визначається за формулою:

 

, (4.17)

 

де 3 — річна зарплата робітників, які обслуговують обладнання, й адміністративно-технічного персоналу;

Е — річні витрати на електроенергію;

М — річні витрати на мастильні та інші допоміжні матеріали;

Ам — річні відрахування на амортизацію і ремонт обладнання;

Ас — річні відрахування на амортизацію і ремонт складських будівель і споруд.

Продуктивність праці працівників складу (Пп) визначається кількістю переробленого за зміну вантажу чи обсягом оптово-складського товарообігу, який припахає на одного працівника і розраховується за формулою:

 

, (4.18)

де Пп — продуктивність праці, т/людино-зміна;

Взаг — загальна кількість переробленого вантажу за певний період (рік, квартал, місяць);

К3— кількість людино-змін, витрачених на переробку вантажів.

Рівень механізації складських робіт (Pм) визначається за формулою:

 

, (4.19)

 

де Рм — рівень механізації, %;

Ом.р — обсяг механізованих робіт, т;

Oзаг — загальний обсяг робіт, виконуваних на складі, т.

Загальний обсяг робіт включає як механізовані роботи, так і ті, що виконуються вручну.

 

4.2.3. Організація оптових закупівель товарів та їх документальне оформлення

Організація оптових закупівель — це комплекс взаємозв'язаних управлінських і комерційних рішень та торгових операцій, виконанням яких забезпечується виявлення і вивчення попиту споживачів відповідно до потреб суспільства.

В курсовій роботі вказати тип господарських зв’язків, які використовуються на досліджуваному підприємстві та поетапно виділити процес організації оптових закупівель на досліджуваному підприємстві. Результати зобразити у вигляді алгоритму (рис. 2.5).

 

4.2.3.1. Планування надходження товарів на підприємство оптової торгівлі

Розроблення плану оптових закупівель товарів проводиться з метою їх правильної організації і посилення особистої відповідальності кожного комерційного працівника за виконання планових завдань.

В курсовій роботі представити процес розроблення плану оптових закупівель на досліджуваному підприємстві. Для цього необхідно визначити потребу в оптових закупівлях товарів, тобто скласти план надходження товарів на підприємство. План надходження товарів розробляється для кожної товарної групи на плановий період. Розрахунок потреби в оптових закупівлях здійснюється за формулою:

 

, (4.20)

 

де Н — план надходження товарів;

Р — план реалізації товарів;

Зк — норматив запасів на кінець планового періоду;

3п — очікувані запаси на початок планового періоду.

Результати оформити у вигляді табл. 2.10.

 

Таблиця 2.10

План надходження товарів на оптову базу на _______ квартал 20__ р.

Найменування товарних груп План товарообігу Запаси на кінець Запаси на початок План надходження
1.        
2.        
       
n        
Разом        

 

4.2.3.2. Вибір постачальників підприємства оптової торгівлі

 

Ефективність закупівельної роботи прямо залежить від правильного вибору джерел оптових закупівель і конкретних постачальників товарів.

Вибір джерел закупівель і конкретних постачальників досліджуваного підприємства у курсовій роботі здійснюється після складання плану надходження товарів на підприємство.

Кількість постачальників, які братимуть участь у поставках кожного виду товару, залежить від необхідної кількості товарів та кон'юнктури ринку. Коли постачальників багато, то вибір найбільш придатного з них здійснюється за найбільш суттєвими критеріями (табл. 2.11).

 

Таблиця 2.11