Перша медична допомога при травмах, ранах, ушкодженнях

 

  ВИД   ОЗНАКИ   ПЕРША МЕДИЧНА ДОПОМОГА
Рани   Біль порушення цілісності шкіри, слизових оболонок , тканин та органів, кровотеча     Перша задача - зупинка кровотечі (накласти стискаючу пов'язку, пальцеве притиснення, джгут, закрутка,...). Якщо поранена грудна клітка з потраплянням повітря в плевральну порожнину (з одного боку дихання вухом не вислуховується, через отвір в грудній клітині заходить і виходить повітря), - накладіть на отвір герметичну (поліетиленовий пакет) пов'язку.   Якщо поранення в ділянці живота - не можна вправляти випалі нутрощі в черевну порожнину. Їх слід укрити стерильними серветками. Не давайте пити ніякої рідини, можна змочувати водою лише губи.   Якщо відірвана частина кінцівки - зупиніть кро­вотечу, накладіть джгут (закрутку) вище рани. Рану забинтуйте стерильним бинтом. Відірвану частину кінцівки загорніть у чисту тканину і в охолодженому стані відправте з потерпілим.
Забій (забиття, Ушиб - рос.) Почервоніння. Набряк. Біль. Холодний компрес на місце травми. Стискаюча пов'язка.
Вивих, пошкодження суглоба   Сильний біль, деформація суглоба, набряк, почервоніння. Обмеженість активних рухів. Вимушене положення кінцівки. Накладіть тугу фіксуючу пов'язку, за необхідності - шину.  
Переломи кісток кінцівок   Біль, деформація, порушення функції, ненормальна рухли­вість, укорочення кінцівки та кістковий хрускіт. Закритий перелом - сильний набряк, відкритий перелом — відкрита рана, у якій видніються кісткові відламки.   Закритий перелом - покладіть лід на 15 хвилин, іммобілізаційну шину.   Відкритий перелом – зупинити кровотечу, накладіть стерильну, а потім іммобілізаційну шину (пов'язку). Шина обов'язково повинна охоплювати два, а при травмі плеча або стегна - три суглоби.  
Струс мозку, забій, стиснення мозку Втрата свідомості від декількох хвилин до декількох діб. Блювота,блідість, порушення дихання та серцевої діяльності, розлад мови та слуху. Потерпілого обережно покладіть, забезпечте повний спокій, на голову покладіть холодний компрес. При необхідності зробіть штучне дихання та зовнішній масаж серця. Якщо не має змоги викликати медиків, транспортуйте лежачи.  
Ушкодження шиї   Біль у ділянці шиї, порушення рухливості та чутливості.   Заборонено згинати, розгинати, повертати голову і шию. Потерпілого обережно перекладіть на ноші на спину, шию фіксують щільним валиком з одягу, гумовий кругом тощо. Фіксуйте голову та шию потерпілого руками, якщо немає іншої можливості. Забороняється надавати потерпілому сидячого та вертикального положення.
Ушкодження хребта   Біль у ділянці зламаного хребця, параліч кінцівок, неможливість рухів тулубом та кінцівками.   Забороняється потерпілому сідати, вставати, різко повертати тулуб. Якщо приїзд швидкої допомоги неможливий, транспортуйте потерпілого в лікарню. Пересувайте або перекочуйте потерпілого на щит так, щоб усі частини тіла, особливо голова та шия, переміщувались одночасно в одній площині (спосіб „ перекачування колоди"). Транспортування проводиться в положенні лежачі на спині на довгій дошці.

 

 



 


 

 


 


 


Косиночна пов'язка на пуку


Спіральна пов'язка на грудну клітку


Хрестоподібна пов'язка на кисть


Спіральна пов'язка на палець


Колосоподібна пов'язка на великий палець




 


Пов'язка на ніс, підборіддя, потилицю


 

У всяку рану можуть бути занесені мікроби, що перебували на предметі, що ранить, на шкірі постраждалого, а також у пилу, на землі, на руках людини яка надає допомогу й на брудному перев'язному матеріалі.

Щоб уникнути зараження правцем (важке захворювання з великим відсотком смертності), особливу увагу варто приділяти ранам, забрудненим землею. Термінове звертання до лікаря для введення протиправцевої сироватки попереджає це захворювання.

Щоб уникнути засмічування рани під час перев'язки людина яка надає першу допомогу при пораненнях повинна чисто (з милом) вимити руки, а якщо це зробити неможливо, варто змазати пальці йодною настойкою. Доторкатися до самої рани навіть вимитими руками не допускається.

При наданні першої допомоги необхідно строго дотримувати наступних правил:

а) не можна промивати рану водою або навіть якою-небудь лікарською речовиною, засипати порошками й покривати мазями, тому що це перешкоджає загоєнню рани, сприяє занесенню в неї бруду з поверхні шкіри, що викликає наступне нагноєння;

б) не можна видаляти з рани пісок, землю й т.д., тому що при цьому можна глибше втерти бруд і викликати зараження рани; очистити рану як належить, може тільки лікар;

в) не можна видаляти з рани згустки крові, тому що це може викликати сильну кровотечу;

г) не можна замотувати рану ізоляційною стрічкою.

 

4.Транспортна іммобілізація

Іммобілізація - створення нерухомості ушкодженої частини тіла для забезпечення спокою, тимчасовий засіб для перевезення потерпілого до лікувального закладу. При переломах кісток, вивихах, ушкодженні суглобів обов'язково треба накласти шину.

Шини - стандартні медичні або імпровізовані (з дощок, фанери, палок, картону, журналів, тощо).

Шина повинна мати достатню міцність, щоб забезпечити нерухомість суглобів. Довжина шини повинна відповідати довжині постраждалої ділянки кінцівки. Шині необхідно надати форму кінцівки.

Шина обов'язково повинна захоплювати два, а при травмі плеча або стегна

- три суглоби.

Не варто накладати жорстку шину безпосередньо на тіло, необхідно підкласти м'яку підстилку (вата, рушник, солома, сіно). Пов'язка зверху шини накладається рівномірно, щільно, але не туго.



Положення потерпілого з переломом кісток тазу

Накладання шини з дошки при переломі стегна





Накладання шини з шматків фанери Шийний фіксуючий комір

при переломі кісток передпліччя, гомілки

4.1 Транспортування потерпілого

 

1 Використовуються стандартні ноші або ноші з підручних засобів (дошки, драбини,палки, ковдра, плащ, палатка).

2 При ушкодженні хребта - на жорсткій поверхні (двері, щит, фанера, кришка столу, дошки), на спині, фіксуючи голову і тулуб до нош.

3 При ушкодженні грудної клітки, переламах ребер - якщо дозволяє стан хворого то сидячи.

4 При ушкодженні тазу - лежачи на спині, з зігнутими та розведеними ногами.

5 При ушкодженні верхніх кінцівок - сидячи, з підвішеною на косинці чи бинті рукою.

 

 











Перенесення потерпілого


Імпровізовані ноші


Травматичний шок

Шок - тяжкий розлад одночасно декількох життєво важливих функцій організму, що нерідко призводить до смерті. ШОК розвивається внаслідок сильного болю, великої втрати крові, ушкодження внутрішніх органів.

Головні чинники, що визначають тяжкість шоку - втрата крові, біль, порушення дихання, серцевої діяльності, втрата свідомості та інтоксикація.

Шок легкого ступеня тяжкості виникає при закритому переломі стегна, гомілки, нетяжкому переломі тазу та інші.

Потерпілий загальмований, але легко вступає в контакт, реагує на біль. Шкіра бліда, дихання часте, пульс 90-110 ударів на хвилину.

Шок середнього ступеня тяжкості виникає при численних переломах кісток кінцівок, ребер, тяжких переломах кісток тазу, інших численних травмах.

Потерпілий блідий, синявий, підвищена пітливість. Знижена дихальна активність, загальмованість. Дихання часте, слабке. Пульс 110-120 ударів на хвилину.

Шок тяжкого ступеня виникає при численних травмах: ураженнях скелету, м'язів і внутрішніх органів грудної клітки, живота, черепа, опіках.

Потерпілий глибоко загальмований, байдужий до оточуючих. Шкіра бліда, синява. Кінцівки холодні. Пульс частий, слабкий, більше 120 ударів на хвилину.

Перша медична допомога при шоці

 

Усуньте дію факторів травмування. Негайно припиніть кровотечу, перев'яжіть рани, щоб зменшити крововтрату та біль. Якщо необхідно — проведіть штучне дихання та зовнішній масаж серця. Забезпечте іммобілізацію ушкоджених кінцівок. Негайно викличте швидку. У випадку коли медичні працівники не можуть потрапити на місце аварії, негайно госпіталізуйте потерпілого до лікарні.

 

6. Перша допомога при опіках

 

Опіки бувають:

-термічні - викликані вогнем, парою, гарячими предметами й речовинами;

- хімічні– викликані кислотами й лугами;

- електричні – викликані впливом електричного струму або електричної дуги.

 

По глибині враження всі опіки діляться на чотири ступені:

перша– почервоніння й набряк шкіри;

друга – водяні пухирі;

третя– омертвляння поверхневих і глибоких шарів шкіри;

четверта – обвуглювання шкіри, поразка м'язів, сухожиль і кісток.

 

6.1 Термічні й електричні опіки.

 

Якщо на потерпілому зайнявся одяг, потрібно швидко накинути на нього пальто, будь-яку щільну тканину або збити полум'я водою.

Не можна бігти в палаючому одязі, тому що вітер, роздмухуючи полум'я, збільшить і підсилить опік.

При наданні допомоги потерпілому щоб уникнути зараження не можна доторкатися руками обпалених ділянок шкіри або змазувати їх мазями, жирами, маслами, вазеліном, присипати питною содою, крохмалем і т.п.

Не можна розкривати пухирі, видаляти мастику, що пристала до обпаленого місця, каніфоль або інші смолисті речовини, тому що, видаляючи їх, легко можна здерти обпалену шкіру й тим самим створити сприятливі умови для зараження рани.

При невеликих по площі опіках першого й другого ступенів потрібно накласти на обпалену ділянку шкіри стерильну пов'язку.

Одяг і взуття з обпаленого місця не можна зривати, а необхідно розрізати ножицями й обережно зняти. Якщо обгорілі шматки одягу прилипли до обпаленої ділянки тіла, то поверх них варто накласти стерильну пов'язку й направити потерпілого в лікувальну установу.

При важких і великих опіках потерпілого необхідно загорнути в чисте простирадло або тканину, не роздягаючи його, укрити, напоїти теплим чаєм і надати спокій до прибуття лікаря.

Обпалене обличчя необхідно закрити стерильною марлею.

При опіках очей робити холодні примочки з розчину борної кислоти (половина чайної ложки кислоти на склянку води) і негайно направити потерпілого до лікаря.

 

6.2 Хімічні опіки

 

При хімічних опіках глибина ушкодження тканин у значній мірі залежить від тривалості впливу хімічної речовини. Важливо якомога швидше зменшити концентрацію хімічної речовини й час його впливу. Для цього уражене місце відразу ж промивають великою кількістю проточної холодної води з-під крана протягом 15-20 хвилин. Якщо кислота або луг потрапив на шкіру через одяг, то спочатку треба змити її водою з одягу, а потім обережно розрізати й зняти з потерпілого мокрий одяг, після чого промити шкіру.

При попаданні на тіло людини сірчаної кислоти або лугу у вигляді твердої речовини необхідно видалити її сухою ватою або шматочком тканини, а потім уражене місце ретельно промити водою.

При хімічному опіку повністю змити хімічні речовини водою не вдається. Тому після промивання вражене місце необхідно обробити відповідними розчинами, використовуваними у вигляді примочок (пов'язок).

Подальша допомога при хімічних опіках надається так само, як і при термічних.

При опіку шкіри кислотою робляться примочки (пов'язки) розчином питної соди (одна чайна ложка соди на склянку води).

При влученні кислоти або лугу у вигляді рідини, пару або газів в очі необхідно промити їх великою кількістю води.

При опіку шкіри лугом робляться примочки (пов'язки) розчином борної кислоти (одна чайна ложка кислоти на склянку води) або слабким розчином оцтової кислоти (одна чайна ложка столового оцту на склянку води).

Якщо в очі потрапили тверді шматочки хімічної речовини, то спочатку їх потрібно видалити вологим тампоном, тому що при промиванні очей вони можуть поранити слизову оболонку й викликати додаткову травму.

При влученні кислоти або лугу в стравохід необхідно терміново викликати лікаря. До його приходу варто видалити слину й слиз із рота потерпілого, укласти його й тепло вкрити, а на живіт для ослаблення болю покласти «холод».

Якщо у потерпілого з'явилися ознаки задухи, необхідно робити йому штучне дихання «з рота в ніс», тому що слизова оболонка рота обпалена.

Не можна промивати шлунок водою, викликаючи блювоту, або нейтралізувати кислоту або луг, що потрапила в стравохід. Якщо у потерпілого з'явилася блювота, йому потрібно дати випити не більше трьох склянок води, розбавляючи в такий спосіб кислоту або луг, що потрапила в стравохід і зменшити її припікаючу дію. Гарний ефект робить прийом усередину молока, яєчного білка, рослинного масла, розчиненого крохмалю.

 

Опіки Почервоніння, набряк шкіри, пекучий біль - 1 ст. Утворення пухирів - 2 ст. Змертвіння тканин - 3-4 ст. Припинити дію вогню. Хімічна речовина видаляється промиванням холодною водою (бажано струменем). Місце опіку не обробляти. Не очищати. Накласти суху чисту (стерильну) пов'язку. При опіках 2-3-4 ст. - шок (дивись «травматичний шок»).

 

7. Перша допомога при влученні чужорідних

тіл під шкіру або в око.

 

При влученні чужорідного предмета під шкіру (або під ніготь) видаляти його можна лише в тому випадку, якщо є впевненість, що це можна зробити легко й повністю. При найменшому ускладненні варто звернутися до лікаря. Після видалення стороннього предмета необхідно змазати місце поранення настойкою йоду й накласти пов'язку.

Чужорідні тіла, що потрапили в око, найкраще видаляти промиванням струменем води зі склянки, з ватки або марлі, за допомогою питного фонтанчика, направляючи струмінь від зовнішнього кута ока (від скроні) до внутрішнього (до носа). Терти око не треба.

 

Травма очей   Біль, світлобоязнь, зниження зору, крововилив в око та навколишні тканини.   Забезпечте спокій. Уражене око накрийте стерильною серветкою. Терміново відправте потерпілого до лікарні.

 

 

8. Перша допомога при непритомності, тепловому

і сонячному ударах і отруєннях.

 

У перед непритомному стані (скарги на запаморочення, нудоту, стиснення в грудях, задуху, потемніння в очах) постраждалого варто укласти, опустивши голову трохи нижче тулуба, тому що при непритомності відбувається раптовий відлив крові, від мозку. Необхідно розстебнути одяг потерпілого, що стискує подих, забезпечити приплив свіжого повітря, дати йому випити холодної води, давати нюхати нашатирний спирт. Обличчя й груди можна змочити холодною водою. Так само варто діяти, якщо настала непритомність.

При тепловому й сонячному ударах відбувається прилив крові до мозку, у результаті чого потерпілий почуває раптову слабкість, головний біль, виникає блювота, його подих стає поверхневим. Допомога полягає в наступному: потерпілого необхідно вивести або винести з жаркого приміщення або перевести із спеки в тінь, прохолодне приміщення, забезпечивши приплив свіжого повітря. Його варто укласти так, щоб голова була вище тулуба, розстебнути одяг, що стискує подих, покласти на голову лід або робити холодні примочки, змочити груди холодною водою, давати нюхати нашатирний спирт. Якщо потерпілий у свідомості, потрібно дати йому випити 15-20 краплі настойки валеріани на одну третину склянки води.

Якщо подих припинився або дуже слабке й пульс не прощупується, необхідно відразу ж почати робити штучне дихання й масаж серця та терміново викликати лікаря.

При отруєнні газами, у тому числі чадним, ацетиленом, природним газом, парами бензину, і т.п. з'являються головний біль, «стукіт у скронях», «дзвін у вухах», загальна слабість, запаморочення, посилене серцебиття, нудота й блювота. При сильному отруєнні наступає сонливість, апатія, байдужність, а при важкому отруєнні збуджений стан з безладними рухами, втрата або затримка подиху, розширення зіниць.

При всіх отруєннях негайно вивести або винести потерпілого з отруєної зони, розстебнути одяг, що стискує подих, забезпечити приплив свіжого повітря, укласти його, підняти ноги, тепліше укрити, давати нюхати нашатирний спирт.

У потерпілого в несвідомому стані може бути блювота. тому необхідно повернути його голову набік.

При зупинці подиху варто відразу ж почати робити штучне дихання.

Якщо це можливо, постраждалому варто випити велику кількість молока.

 

Отруєння алкоголем   Зустрічається при тяжкому стані сп'яніння. Запах з роту. Порушення координації руху, збудливість, потім різка слабкість, блідості послаблення пульсу, серцевої діяльності, втрата свідомості (алкогольна кома). Викликати блювання, якщо збережена свідомість. Понюхати нашатирний спирт. Промити шлунок до чистих промивних вод. Дати активоване вугілля (50-100 таблеток одночасно у вигляді порошку), або інші сорбенти (все це якщо не в комі). При порушенні дихання та серцевої діяльності - штучне дихання та зовнішній масаж серця. Положення - на боці, голова повернута на бік (не задихнеться та, у випадку блювання, блювотні маси не потраплять у дихальні шляхи);  
Харчові отруєння   Нудота, блювання, різка слабкість, блідість, прискорення або послаблення пульсу, порушення серцевої діяльності та дихання. Надання медичної допомоги, як і при отруєнні алкоголем.
Отруєння чадним та природним газом   Сильний головний біль, запаморочення, шум у вухах, біль у грудях, сухий кашель, серцебиття, сонливість, втрата свідомості. Винесіть потерпілого на свіже повітря. Негайно викличте швидку. Дайте потерпілому вдихати нашатирний спирт. При порушенні серцевої діяльності та дихання зробіть штучне дихання та зовнішній масаж серця.  
Тепловий та сонячний удар   Підвищення темпера­тури, слабкість, запа­морочення, нудота, блювання, пітливість, можлива втрата свідомості.   Перенесіть потерпілого в тінь. Покладіть на спину. Слідкуйте, щоб не запав язик. Покладіть холодний компрес на лоб. Напоїть його холодною водою. За необхідності зробіть штучне дихання та зовнішній масаж серця.

 

 

9. Перша допомога при раптових захворюваннях та переохолодженні

ОЗНАКИ ПЕРША МЕДИЧА ДОПОМОГА
Непритомність, (раптова короткочасна втрата свідомості) Пульс та дихання визначаються, контакт та свідо­мість за кілька хвилин відновлюється Покладіть потерпілого на спину, піднявши нижні кінцівки. Послабте одяг, забезпечте доступ повітря. Обличчя покропіть водою. Дайте понюхати нашатирний спирт (обережно щоб не потрапив у очі).
Переохолод­ження, від­мороження   Почервоніння, набряк шкіри - 1ст. Утворення пухирів -2 ст. Омертвіння м'яких тканин - 3-4 ст.(на морозі не бачимо ступінь обмороження) Забезпечте повільне та поступове зігрівання, розітріть та масажуйте уражені ділянки чистими руками або горілкою (не снігом) Накладіть пов'язки, закутайте, дайте теплі напої (чай, кава).  
Серцевий напад     Раптовий біль у ділянці серця, якій віддає в ліву руку, блідість, слабкий пульс, різка слабкість.   Негайно покладіть потерпілого. Забезпечте повний спокій, свіже повітря. Дайте під язик валідол або нітрогліцерин і випити заспокійливі краплі.  

Головний інженер В.В. Берляєв

Заступник головного інженера з

охорони праці М.О.Остапенко


 

 



php"; ?>