Визначення звітних сегментів
5. Інформація формується у бухгалтерському обліку за господарськими та географічними сегментами, які визначаються підприємством на основі його організаційної структури.
Сегмент може бути визначений i за критерієм дотримання єдиного технологічного процесу, який може здійснюватися в кількох географічних регіонах, що обумовлено стадіями виробництва продукції, політикою післяпродажного обслуговування, умовами доставки товарів тощо.
При визначенні сегментів враховуються ризики, які обумовлені особливостями ринку збуту продукції (товарів, робіт, послуг) у даному регіоні, валютні ризики, які виникають при провадженні діяльності в двох або більше країнах, тощо.
6. Сегмент визнається, якщо він відповідає більшості з критеріїв визначення господарського i географічного сегментів.
7. Залежно від сутності ризиків та організаційної структури підприємства географічні сегменти поділяються на два види:
7.1. Географічний виробничий сегмент виділяється за місцем розташування виробництва продукції (робіт, послуг) підприємства.
7.2. Географічний збутовий сегмент виділяється за місцем розташування основних ринків збуту та покупців продукції (товарів, робіт, послуг) підприємства.
Основою для виділення географічного сегмента може виступати діяльність, яка ведеться в окремій області (областях) України, в окремій зарубіжній країні, в кількох зарубіжних країнах, у сталих регіональних угрупованнях країн. Підприємство самостійно визначає ступінь деталізації географічних регіонів, виходячи з необхідності розкриття суттєвої інформації.
8. Формування звітних сегментів здійснюється на основі виділених господарських i географічних сегментів та шляхом об’єднання кількох подібних сегментів одного виду в окремий звітний сегмент. Подібними визнають сегменти, які мають протягом кількох звітних періодів однакові (наближені) значення прибутку та відповідають більшості критеріїв визначення господарського i географічного сегментів.
При об’єднанні господарських сегментів аналізуються особливості та призначення продукції (товарів, робіт, послуг), характер виробничого процесу, категорія покупців, способи отримання доходу (способи розповсюдження продукції, товарів, робіт, послуг) тощо.
При об’єднанні географічних сегментів враховуються особливості регіональних економічних i геополітичних умов.
9. Господарський сегмент або географічний сегмент визначається звітним, якщо більша частина його доходу створюється від продажу продукції (товарів, робіт, послуг) зовнішнім покупцям i одночасно показники його діяльності відповідають одному з таких критеріїв:
дохід даного сегмента підприємства від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) зовнішнім покупцям i за внутрішньогосподарськими розрахунками підприємства становить не менше ніж 10% сукупного доходу від продажу зовнішнім покупцям i за внутрішньогосподарськими розрахунками всіх сегментів певного виду (господарського або географічного відповідно);
фінансовий результат даного сегмента становить не менше ніж 10% сумарного фінансового результату всіх сегментів певного виду (господарського або географічного відповідно). Якщо підприємство за різними сегментами у звітному періоді має одночасно різні фінансові результати (прибутки та збитки), то звітним визначається сегмент, фінансовий результат якого становить не менше ніж 10% більшої з двох абсолютних величин — сумарного прибутку або сумарного збитку всіх сегментів даного виду;
балансова вартість активів даного сегмента становить не менше ніж 10% сукупної балансової вартості активів усіх сегментів певного виду (господарського або географічного відповідно).
Приклад визначення звітного сегмента наведено в додатку 2 до Положення (стандарту) 29.
10. При невідповідності показників сформованих сегментів критеріям, зазначеним у пункті 9 Положення (стандарту) 29, необхідно провести подальше об’єднання двох або кількох подібних сегментів.
11. Сегмент, який не відповідає зазначеним у пункті 9 Положення (стандарту) 29 критеріям, може бути визнаний звітним сегментом, якщо цей сегмент має важливе значення для підприємства в цілому (забезпечує діяльність інших сегментів тощо) i інформація про нього є суттєвою.
12. Господарські або географічні сегменти, які не відповідають критеріям, зазначеним у пункті 9, i які не можна включити до складу будь-якого звітного сегмента, вважаються неподібними сегментами. Показники неподібних сегментів у Додатку до річної фінансової звітності включаються до складу нерозподіленої статті, з використанням яких узгоджуватимуться відповідні показники діяльності звітних сегментів i підприємства в цілому за статтями Балансу (форма № 1) та Звіту про фінансові результати (форма № 2).
13. Дохід від операцій із зовнішніми покупцями всіх визначених звітних сегментів, інформація про які наводиться в Додатку до річної фінансової звітності, має становити не менше ніж 75% загального доходу підприємства від операцій із зовнішніми покупцями. Якщо сукупний дохід визнаних звітних сегментів менше такого рівня, то здійснюється виділення додаткових сегментів з метою досягнення зазначеного рівня доходу, навіть якщо такі додаткові сегменти не будуть відповідати критеріям, зазначеним у пункті 9 Положення (стандарту) 29.
Сегмент, який було визначено звітним у попередньому році, але який у поточному році не відповідає критеріям звітного сегмента, має визначатися звітним сегментом, якщо підприємство протягом дванадцяти місяців або операційного циклу, якщо він більше дванадцяти місяців, очікує досягнення цим сегментом показників, які відповідають критеріям, зазначеним у пункті 9.
Якщо у звітному році підприємство визначає нові звітні сегменти, які виникають унаслідок зміни (розширення) господарської діяльності підприємства, то за цими звітними сегментами наводяться відповідні порівняльні показники за попередній звітний період або надається обгрунтоване пояснення причин неможливості достовірного визначення показників.
14. За характером впливу на фінансовий результат звичайної діяльності підприємства звітні сегменти поділяються на пріоритетні i допоміжні. У фінансовій звітності інформація про пріоритетні звітні сегменти (господарські або географічні) розкривається більш деталізовано. При визначенні пріоритетного виду звітного сегмента враховується організаційна структура підприємства.
Пріоритетним сегментом може бути визначено або господарський сегмент, або географічний виробничий сегмент, або географічний збутовий сегмент.
15. Якщо організаційна структуризація виробничих та інших відокремлених підрозділів підприємства побудована за видами продукції (товарів, робіт, послуг), що виробляється, то пріоритетним визнається господарський вид сегмента, а допоміжним — географічний. Якщо організаційна структуризація виробничих та інших відокремлених підрозділів підприємства здійснювалася за регіонами, в яких підприємство функціонує, то пріоритетним визнається географічний вид сегмента, а допоміжним — господарський.
У разі відсутності чітких переваг залежності фінансових результатів i ризиків пріоритетним звітним сегментом визнається господарський сегмент, а допоміжним — географічний.
16. За певних обставин (реорганізація підприємства, припинення певного виду діяльності) підприємство може змінити у звітному періоді пріоритетний сегмент. Зміна облікової політики щодо сегментів відображається відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 6 «Виправлення помилок i зміни у фінансових звітах», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28 травня 1999 року № 137 i зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21 червня 1999 року за № 392/3685.
17. Обліковою політикою підприємства визначаються види сегментів, пріоритетний вид сегмента, засади ціноутворення у внутрішньогосподарських розрахунках.
Визначення доходів i витрат звітних сегментів
18. Доходами звітного сегмента визнається частина доходів підприємства від продажу зовнішнім покупцям i за внутрішньогосподарськими розрахунками, отримання яких забезпечено звичайною діяльністю господарського або географічного сегмента та які безпосередньо можуть бути віднесені (або визначені шляхом розподілу на обгрунтованій та послідовній основі) до звітного сегмента, за вирахуванням податку на додану вартість, акцизного збору, інших зборів i вирахувань з доходу (збори, знижки, повернення товарів тощо).
Витратами звітного сегмента визнається частина витрат підприємства, що пов’язані з звичайною діяльністю господарського або географічного сегмента та безпосередньо можуть бути віднесені (або визначені шляхом розподілу на обгрунтованій та послідовній основі) до звітного сегмента.
19. У розділі I Додатка до річної фінансової звітності наводяться показники основної діяльності пріоритетних звітних (господарського, географічного виробничого або географічного збутового) сегментів i нерозподілені статті. Сукупні дані показників за звітними сегментами та нерозподіленими статтями мають узгоджуватися із відповідними загальними показниками фінансової звітності підприємства (консолідованої фінансової звітності).
20. Доходи звітних сегментів наводяться за вирахуванням податку на додану вартість, акцизного збору, інших зборів i вирахувань з доходу.
Фінансові доходи i фінансові витрати звітних сегментів наводяться, якщо отримання фінансових доходів є основною діяльністю підприємства.
Дохід сегмента від участі в капіталі асоційованих i спільних підприємств та дохід від інших інвестицій, облік яких ведеться за методом участі в капіталі, наводиться в сумі, що безпосередньо стосується звітного сегмента.
Доходи i витрати звітних сегментів, пов’язані з продажем та зменшенням корисності фінансових інвестицій, наводяться, якщо здійснення фінансових інвестицій є основною діяльністю підприємства.
Доходи та витрати, які не можуть бути розподілені на окремі звітні сегменти, включаються до нерозподілених статей, зокрема втрати від участі в капіталі.
Доходи i витрати, пов’язані з продажем основних засобів i нематеріальних активів, включаються до складу інших доходів та інших витрат звітного сегмента за умови, що зазначені активи стосуються звітного сегмента.
До складу доходів звітних сегментів не включаються доходи від надзвичайних подій та дохід з податку на прибуток.
21. До складу витрат звітних сегментів не включаються: адміністративні витрати та витрати на збут, які пов’язані з діяльністю підприємства в цілому i не можуть бути віднесені до окремого сегмента; витрати з податку на прибуток; надзвичайні витрати, якщо їх виникнення прямо не пов’язано з певним звітним сегментом.
Адміністративні витрати, витрати на збут, інші операційні витрати наводяться в сумі, яка безпосередньо стосується звітного сегмента або визначена шляхом розподілу на обгрунтованій та послідовній основі на окремий звітний сегмент (наприклад, пропорційно доходу від реалізації продукції, товарів, робіт, послуг зовнішнім покупцям).
22. Показники доходів за рік допоміжних звітних сегментів наводяться в розділах II i III Додатка до річної фінансової звітності в такому порядку:
22.1. Якщо пріоритетним видом сегмента обрано господарський сегмент, то в розділі II за кожним допоміжним звітним географічним збутовим сегментом наводиться дохід (за вирахуванням податку на додану вартість, акцизного збору, інших зборів i вирахувань з доходу) від продажу продукції (товарів, робіт, послуг) зовнішнім покупцям.
22.2. Якщо пріоритетним видом сегмента обрано географічний виробничий або географічний збутовий сегмент, то в розділі II за кожним допоміжним звітним господарським сегментом наводиться дохід (за вирахуванням податку на додану вартість, акцизного збору, інших зборів i вирахувань з доходу) від продажу продукції (товарів, робіт, послуг) зовнішнім покупцям.
22.3. Якщо пріоритетним видом сегмента обрано географічний виробничий сегмент i якщо місце розташування покупців відрізняється від місця розташування активів підприємства, то в розділі III за кожним допоміжним звітним географічним збутовим сегментом наводиться дохід (за вирахуванням податку на додану вартість, акцизного збору, інших зборів i вирахувань з доходу) від продажу продукції (товарів, робіт, послуг) зовнішнім покупцям.
23. За кожним звітним сегментом у розділі I наводиться інформація про річну суму амортизаційних відрахувань i капітальних інвестицій.
Визначення активів i зобов’язань за звітними сегментами
24. У розділі I Додатка до річної фінансової звітності наводяться дані про балансову вартість активів i зобов’язань пріоритетних звітних (господарського, географічного виробничого або географічного збутового) сегментів i нерозподілені статті. Сукупні дані про активи i зобов’язання за звітними сегментами та нерозподіленими статтями мають узгоджуватися із відповідними загальними показниками фінансової звітності підприємства (консолідованої фінансової звітності).
25. Активами звітного сегмента визнаються активи господарського або географічного сегмента, які використовуються ним для виконання своєї звичайної діяльності i безпосередньо стосуються цього сегмента.
Зобов’язаннями звітного сегмента визнають заборгованість господарського або географічного сегмента підприємства, що виникла внаслідок виконання ним своєї звичайної діяльності i безпосередньо стосується цього сегмента.
Активи та зобов’язання вважаються такими, що безпосередньо стосуються звітного сегмента підприємства, якщо доходи та витрати, пов’язані з їхнім використанням або виникненням, включаються до складу інформації про цей сегмент при складанні фінансової звітності. Наприклад, дебіторська (кредиторська) заборгованість з нарахованих до одержання (до виплати) відсотків належить до складу активів (зобов’язань) сегмента, якщо ці відсотки віднесено до доходів (витрат) звітного сегмента.
26. Основні засоби i нематеріальні активи, які використовуються одночасно кількома звітними сегментами підприємства, включаються до того звітного сегмента, до витрат якого включено суму амортизації за такими необоротними активами.
27. Інвестиції, у тому числі фінансові інвестиції, які обліковуються за методом участі в капіталі, включаються до складу активів звітного сегмента, якщо доходи у вигляді відсотків (дивідендів) та доходи (втрати) від участі в капіталі від таких інвестицій включаються до доходів (витрат) такого звітного сегмента.
Дебіторська заборгованість та інші активи, що призводять до виникнення у підприємства доходів у вигляді відсотків чи дивідендів, відносяться до звітного сегмента, якщо зазначені доходи включені до доходів такого звітного сегмента.
28. До складу активів звітного сегмента не включаються:
відстрочені податкові активи;
дебіторська заборгованість з податку на прибуток;
фінансові інвестиції, якщо цей актив не виникає внаслідок основної діяльності цього звітного сегмента, а доходи i витрати, пов’язані з такими фінансовими інвестиціями, не включаються до складу доходів i витрат такого звітного сегмента;
дебіторська заборгованість за розрахунками з нарахованих доходів у вигляді дивідендів, якщо такі доходи не включаються до складу доходів звітного сегмента;
інші оборотні активи, які пов’язані з діяльністю підприємства в цілому i не стосуються окремого сегмента.
29. Зобов’язання, що виникли на рівні підприємства i стосуються кількох його звітних сегментів, розподіляються, якщо витрати на обслуговування боргу також розподіляються на такі звітні сегменти.
30. До складу зобов’язань звітного сегмента не включаються:
забезпечення наступних витрат i платежів та цільове фінансування, якщо вони стосуються діяльності підприємства в цілому;
відстрочені податкові зобов’язання;
довгострокові фінансові зобов’язання, зобов’язання за кредитами банків та інших фінансових установ, якщо отримання фінансових доходів не є основною діяльністю звітного сегмента;
поточні зобов’язання за розрахунками з учасниками;
зобов’язання з податку на прибуток, інші зобов’язання перед бюджетом та державними цільовими фондами, які не можна на обгрунтованій та послідовній основі розподілити між звітними сегментами підприємства.
31. Показники активів на кінець року i капітальних інвестицій за рік допоміжних звітних сегментів наводяться в розділах II i III Додатка до річної фінансової звітності в такому порядку:
31.1. Якщо пріоритетним видом сегмента обрано господарський сегмент, то в розділі II за кожним допоміжним звітним географічним виробничим сегментом наводяться балансова вартість активів i капітальні інвестиції.
31.2. Якщо пріоритетним видом сегмента обрано географічний виробничий або географічний збутовий сегмент, то в розділі II за кожним допоміжним звітним господарським сегментом наводиться балансова вартість активів i капітальні інвестиції.
31.3. Якщо пріоритетним видом сегмента обрано географічний збутовий сегмент i якщо активи i покупці розташовані в різних регіонах, то в розділі III за кожним допоміжним звітним географічним виробничим сегментом наводяться балансова вартість активів i капітальні інвестиції.
31.4. Підприємство може доповнювати передбачений у розділах II i III перелік показників допоміжних звітних сегментів.
32. Якщо звітний сегмент підприємства утворився внаслідок операції з придбання, порядок обліку якої встановлено Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 19 «Об’єднання підприємств», затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 7 липня 1999 року № 163 i зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 23 липня 1999 року за № 499/3792, то різниця між балансовою вартістю придбаних ідентифікованих активів i зобов’язань та їхньою справедливою вартістю визнається активом або зобов’язанням при включенні таких активів i зобов’язань до такого звітного сегмента.
33. Визначення звітних сегментів у консолідованій фінансовій звітності та розкриття інформації про звітні сегменти здійснюється на основі показників консолідованої фінансової звітності.
34. Якщо материнське підприємство, яке має складати консолідовану фінансову звітність, приймає рішення про розкриття інформації за сегментами за показниками консолідованої фінансової звітності, то воно узгоджує з дочірніми підприємствами, показники яких включаються до консолідованої фінансової звітності, облікову політику щодо формування звітних сегментів i визначення пріоритетного виду сегмента.
Якщо показники дочірнього підприємства не включаються до консолідованої фінансової звітності, то такі показники включаються до нерозподілених статей.
35. У примітках до річної фінансової звітності наводяться дані про суму доходів від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) зовнішнім покупцям i суму доходів за внутрішньогосподарськими розрахунками сегмента, який не визначено звітним сегментом, якщо більша частина доходу цього сегмента сформована за внутрішньогосподарськими розрахунками та дохід цього сегмента від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) зовнішнім покупцям становить не менше ніж 10% загального доходу підприємства від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) зовнішнім покупцям.
Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 28 «Зменшення корисності активів»
Загальні положення
Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 28 «Зменшення корисності активів» (далі — Положення (стандарт) 28) визначає методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про зменшення корисності активів та її розкриття у фінансовій звітності.
2. Норми Положення (стандарту) 28 застосовуються підприємствами, організаціями та іншими юридичними особами (далі — підприємства) незалежно від форм власності (крім бюджетних установ).
3. Норми Положення (стандарту) 28 не поширюються на:
3.1. Запаси.
3.2. Активи, які виникають у підрядника від будівельних контрактів.
3.3. Відстрочені податкові активи.
3.4. Активи, які виникають від виплат працівникам.
3.5. Фінансові активи, які обліковуються за справедливою вартістю.
4. Терміни, що використовуються в положеннях (стандартах) бухгалтерського обліку, мають таке значення:
Вигоди від відновлення корисності — величина, на яку сума очікуваного відшкодування активу (у межах балансової (залишкової) вартості цього активу, визначеної на дату відновлення корисності без урахування попередньої суми втрат від зменшення його корисності) перевищує його балансову (залишкову) вартість.
Втрати від зменшення корисності — сума, на яку балансова (залишкова) вартість активу перевищує суму його очікуваного відшкодування.
Група активів, яка генерує грошові потоки — мінімальна група активів, використання якої приводить до збільшення грошових коштів окремо від інших активів (груп активів).
Сума очікуваного відшкодування активу — найбільша з двох оцінок: чиста вартість реалізації активу або теперішня вартість майбутніх чистих грошових надходжень від активу.
Чиста вартість реалізації активу — справедлива вартість активу за вирахуванням очікуваних витрат на його реалізацію.
Визнання та оцінка зменшення корисності активу
5. На дату річного балансу підприємство має оцінювати, чи існують ознаки можливого зменшення корисності активу.
6. Про зменшення корисності активів можуть свідчити, зокрема, такі ознаки:
6.1. Зменшення ринкової вартості активу протягом звітного періоду на суттєво більшу величину, ніж очікувалось.
6.2. Застаріння або фізичне пошкодження активу.
6.3. Суттєві негативні зміни в технологічному, ринковому, економічному або правовому середовищі, у якому діє підприємство, що відбулися протягом звітного періоду або очікувані найближчим часом.
6.4. Збільшення протягом звітного періоду ринкових ставок відсотка або інших ринкових ставок доходу від інвестицій, яке може вплинути на ставку дисконту i суттєво зменшити суму очікуваного відшкодування активу.
6.5. Перевищення балансової вартості чистих активів підприємства над їх ринковою вартістю.
6.6. Суттєві зміни способу використання активу протягом звітного періоду або такі очікувані зміни в наступному періоді, які негативно впливають на діяльність підприємства.
6.7. Інші свідчення того, що ефективність активу є або буде гіршою, ніж очікувалось.
7. За наявності ознак про зменшення корисності активу підприємство визначає суму очікуваного відшкодування активу. Незалежно від наявності ознак про зменшення корисності активів підприємство на дату річного балансу визначає суму очікуваного відшкодування гудвілу, а також нематеріальних активів з невизначеним строком корисного використання i не використовуваних на дату річного балансу нематеріальних активів.
8. Суму очікуваного відшкодування визначають окремо для кожного активу, крім випадку, установленого пунктом 19 Положення (стандарту) 28.
9. Чиста вартість реалізації активу базується на цінах активного ринку за вирахуванням очікуваних витрат на реалізацію. До витрат на реалізацію належать витрати, які можна прямо пов’язати з продажем активу, за винятком фінансових витрат i витрат з податку на прибуток.
10. За відсутності активного ринку для конкретного активу його чиста вартість реалізації базується на наявній інформації про суму, яку підприємство може отримати за актив на дату річного балансу в операції між обізнаними, зацікавленими та незалежними сторонами після вирахування витрат на його реалізацію.
11. Теперішня вартість майбутніх чистих грошових надходжень від активу визначається застосуванням відповідної ставки дисконту до майбутніх грошових потоків від безперервного використання активу та його продажу (списання) наприкінці строку корисного використання (експлуатації). Майбутні грошові потоки від активу визначаються, виходячи з фінансових планів підприємства на період не більше п’яти років. Якщо в підприємства є досвід визначення суми очікуваного відшкодування активу i наявні розрахунки, що свідчать про достовірність оцінки майбутніх грошових потоків, то така оцінка може визначатися на підставі фінансових планів підприємства, які охоплюють період більше п’яти років.
При цьому грошові потоки в році, що настає за останнім роком, на який складено фінансовий план, та за кожний подальший рік використання активу приймаються в сумі, яка (без урахування впливу інфляції) не перевищує величину грошових потоків останнього року, на який складено фінансовий план.
12. Майбутні грошові потоки слід попередньо оцінювати для активу в його теперішньому стані. При визначенні майбутніх грошових потоків від активу не враховують очікувані надходження або вибуття грошових коштів унаслідок:
12.1. Майбутньої реструктуризації, щодо якої підприємством не визнано зобов’язання.
12.2. Майбутніх капітальних інвестицій для збільшення первісного рівня корисності активу.
12.3. Майбутніх грошових потоків від фінансової діяльності.
12.4. Сплати (відшкодування) податку на прибуток.
13. Майбутні грошові потоки від продажу (списання) активу наприкінці строку його корисного використання оцінюються за чистою вартістю його реалізації.
14. Ставка дисконту базується на ринковій ставці відсотка (до вирахування податку), що використовується в операціях з аналогічними активами. За відсутності ринкової ставки відсотка ставка дисконту базується на ставці відсотка на можливі позики підприємства або розраховується за методом середньозваженої вартості капіталу підприємства.
При визначенні ставки дисконту враховуються ризики, крім ризиків, що були враховані при визначенні майбутніх грошових потоків.
15. Втрати від зменшення корисності активу визнаються іншими витратами, а щодо активів, відображених в обліку за переоціненою вартістю, — у порядку, передбаченому відповідним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку з одночасним зменшенням його балансової (залишкової) вартості. Після визнання втрат від зменшення корисності активу, що амортизується, нарахування амортизації здійснюється, виходячи з нової балансової (залишкової) вартості активу i переглянутого (у разі зміни) строку його корисного використання (експлуатації).
Приклад визначення суми очікуваного відшкодування активу та втрат від зменшення корисності активу наведено в додатку 1 до Положення (стандарту) 28.
Відновлення корисності активу
16. Якщо на дату річного балансу ознаки зменшення корисності активу перестали існувати, то підприємство визначає i відображає вигоди від відновлення його корисності.
17. Про відновлення корисності активу можуть свідчити, зокрема, такі ознаки:
17.1. Суттєве збільшення ринкової вартості активу протягом звітного періоду.
17.2. Суттєві позитивні зміни в технологічному, ринковому, економічному або правовому середовищі, у якому діє підприємство, що відбулися протягом звітного періоду.
17.3. Зменшення протягом звітного періоду ринкових ставок відсотка або інших ринкових ставок доходу від інвестицій, яке може вплинути на ставку дисконту i суттєво збільшити суму очікуваного відшкодування активу.
17.4. Суттєві зміни активу та/або способу його використання протягом звітного періоду або такі очікувані зміни в наступному періоді, які позитивно вплинуть на діяльність підприємства.
17.5. Інші свідчення того, що ефективність активу є або буде кращою, ніж очікувалось.
18. Якщо ознаки зменшення корисності активу перестали існувати, то вигоди від відновлення корисності активу визнаються іншим доходом, а щодо активів, відображених в обліку за переоціненою вартістю, — у порядку, передбаченому відповідним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку з одночасним збільшенням його балансової (залишкової) вартості. Після відновлення корисності активу, що амортизується, нарахування амортизації здійснюється, виходячи з нової балансової (залишкової) вартості активу i переглянутого (у разі зміни) строку його корисного використання (експлуатації). Балансова (залишкова) вартість активу, збільшена внаслідок відновлення його корисності, не повинна перевищувати балансову (залишкову) вартість цього активу, визначену на дату відновлення корисності без урахування попередньої суми втрат від зменшення його корисності.
Приклад визначення суми вигід від відновлення корисності активу наведено в додатку 2 до Положення (стандарту) 28.
Зменшення та відновлення корисності групи активів, яка генерує грошові потоки
19. Якщо суму очікуваного відшкодування певного активу визначити неможливо, то визначається сума очікуваного відшкодування групи активів, яка генерує грошові потоки i до якої належить цей актив.
20. Суму очікуваного відшкодування активу неможливо визначити, якщо теперішня вартість майбутніх грошових надходжень від цього активу суттєво відрізняється від чистої вартості його реалізації та якщо актив самостійно не генерує надходження грошових коштів від його використання.
21. Сума очікуваного відшкодування групи активів, яка генерує грошові потоки, визначається у порядку, установленому пунктами 9 — 14 Положення (стандарту) 28.
Балансова вартість групи активів, яка генерує грошові потоки, включає балансову вартість лише тих активів, які можна прямо віднести до такої групи, або визначається шляхом розподілу балансової вартості активів на обгрунтованій та послідовній основі.
Балансова вартість групи активів, яка генерує грошові потоки, не включає суму зобов’язання, якщо суму очікуваного відшкодування такої групи можна визначити без урахування цього зобов’язання.
Гудвіл, що виник в результаті об’єднання підприємств, на дату придбання розподіляється на кожну групу активів, яка генерує грошові потоки.
22. Втрати від зменшення корисності групи активів, яка генерує грошові потоки, визнаються, якщо сума очікуваного відшкодування цієї групи менша за її балансову вартість.
Балансова вартість окремих активів групи зменшується на відповідну частину зазначених втрат, визначену шляхом розподілу загальної суми втрат пропорційно балансовій вартості кожного активу групи.
За наявності гудвілу в складі активів групи на суму втрат від зменшення корисності групи активів (до її розподілу між іншими окремими активами групи) зменшується вартість гудвілу (у межах балансової (залишкової) вартості гудвілу).
Якщо чисту вартість реалізації окремого активу групи або теперішню вартість майбутніх чистих грошових надходжень для окремого активу групи можна визначити, то балансова вартість такого активу не зменшується нижче чистої вартості реалізації активу або теперішньої вартості майбутніх чистих грошових надходжень від цього активу.
Сума втрат від зменшення корисності групи активів, яка відповідно до абзацу четвертого цього пункту не розподілена на окремий актив групи, розподіляється на інші активи групи пропорційно їх балансовій вартості.
23. Втрати від зменшення корисності групи активів, яка генерує грошові потоки, визнаються для кожного активу групи в порядку, установленому пунктом 15 Положення (стандарту) 28.
24. Вигоди від відновлення корисності групи активів, яка генерує грошові потоки, визнаються, якщо сума очікуваного відшкодування цієї групи перевищує її балансову вартість.
Балансова вартість окремого активу групи (за винятком гудвілу) збільшується на відповідну частину зазначеного в абзаці першому цього пункту перевищення, визначену шляхом розподілу суми вигід пропорційно балансовій вартості кожного активу групи. При цьому балансова вартість цих активів після відновлення корисності не повинна перевищувати їх балансову вартість, визначену на дату відновлення корисності без урахування попередньої суми втрат від зменшення їх корисності.
25. При розподілі суми вигід від відновлення корисності групи активів, яка генерує грошові потоки, між активами цієї групи в порядку, установленому пунктом 24 Положення (стандарту) 28, балансова вартість окремого активу визначається за найменшою вартістю: за сумою його очікуваного відшкодування (якщо її можна визначити) або за його балансовою вартістю, визначеною на дату відновлення корисності без урахування попередньої суми втрат від зменшення його корисності.
Сума вигід від відновлення корисності групи активів, яка генерує грошові потоки, не розподілена на окремий актив відповідно до абзацу першого цього пункту, розподіляється на інші активи цієї групи пропорційно до їх балансової вартості.
26. Вигоди від відновлення корисності групи активів, яка генерує грошові потоки, визнаються для кожного активу групи в порядку, установленому пунктом 18 Положення (стандарту) 28.
Розкриття інформації про зменшення i відновлення корисності активів у примітках до фінансової звітності
27. У примітках до фінансової звітності щодо кожної статті активів наводиться така інформація:
27.1. Сума втрат від зменшення корисності, відображених у звіті про фінансові результати.
27.2. Сума вигід від відновлення корисності, відображених у звіті про фінансові результати.
27.3. Сума втрат від зменшення корисності, відображених у складі власного капіталу.
27.4. Сума вигід від відновлення корисності, відображених у складі власного капіталу.
28. Якщо визнані втрати від зменшення корисності або вигоди від відновлення корисності окремого активу або групи активів, яка генерує грошові потоки, є суттєвими, то в примітках до фінансової звітності наводиться така інформація:
28.1. Події та обставини, які спричинили зменшення або відновлення корисності.
28.2. Визнана сума втрат від зменшення корисності та/або вигід від відновлення корисності.
28.3. Характеристика активу (назва, місце використання, сегмент, до якого належить актив), щодо якого визначалася сума втрат від зменшення або вигід від відновлення його корисності.
28.4. Характеристика (склад) групи активів, яка генерує грошові потоки (назва, місце використання, сегмент, до якого належить група) із зазначенням поточного i попереднього способу включення активів до певної їх групи, причини зміни способу групування (якщо визначення складу групи активів, яка генерує грошові потоки, змінилося).
28.5. Оцінка (чиста вартість реалізації або теперішня вартість майбутніх чистих грошових надходжень від активу), за якою визначена сума очікуваного відшкодування активу чи групи активів, яка генерує грошові потоки.
28.6. База, прийнята для визначення чистої вартості реалізації (якщо сумою очікуваного відшкодування визнано чисту вартість реалізації).
28.7. Ставка дисконту, використана для поточного i попереднього визначення теперішньої вартості майбутніх чистих грошових надходжень від активу (якщо сума очікуваного відшкодування активу визначена у звітному періоді за теперішньою вартістю майбутніх чистих грошових надходжень від активу).
28.8. Статті активів, на які впливають визнані втрати від зменшення корисності та/або вигоди від відновлення корисності, про які згідно з підпунктами 28.1 — 28.7 пункту 28 Положення (стандарту) 28 інформацію не наведено.
29. Для кожної групи активів, яка генерує грошові потоки, на яку було розподілено вартість гудвілу або нематеріальних активів з невизначеним строком корисного використання, наводиться така інформація:
29.1. Розподілена балансова вартість гудвілу.
29.2. Розподілена балансова вартість нематеріальних активів з невизначеним строком корисного використання.
29.3. База, прийнята для визначення суми очікуваного відшкодування цієї групи.
30. Якщо частину вартості гудвілу, що виник в результаті об’єднання підприємств, протягом звітного періоду не було розподілено на групу активів, яка генерує грошові потоки, то на дату звітності наводяться нерозподілена вартість гудвілу i причини, з яких ця сума залишилася нерозподіленою.
|
Приклад визначення суми очікуваного відшкодування активу та втрат від зменшення його корисності
За станом на 31 грудня 2004 року устаткування, що використовується для виготовлення молочних продуктів, є об’єктом аналізу щодо можливого зменшення корисності. Первісна вартість устаткування становить 200000 грн., а його балансова (залишкова) вартість становить 140000 грн.
Є така інформація про грошові надходження i витрати, пов’язані з виробництвом i реалізацією одиниці продукції, грн.:
ціна реалізації (без непрямих податків) — 5
витрати — 3
Прогнозований рівень інфляції для всіх доходів i витрат становить 10% на рік. Прогнозований рівень зростання обсягу продажу впродовж наступних п’яти років — 4% на рік. У 2006 році заплановано провести поточний ремонт устаткування, вартість якого в діючих цінах 2004 року становить 10000 грн. Передбачається у 2008 році устаткування модифікувати, що дасть змогу скоротити змінні витрати на виробництво на 15%. Витрати на модифікацію оцінюються в сумі 50000 грн.
Залишковий термін корисного використання устаткування становить 8 років. Ліквідаційна вартість подібного устаткування оцінюється у діючих цінах i становить 10000 грн. Чисту вартість реалізації устаткування на 31 грудня 2004 року достовірно визначити неможливо. Для розрахунку теперішньої вартості чистих грошових надходжень застосовано ставку 12%.
Припускається, що всі грошові потоки виникають в кінці звітного року.
Виходячи з наведених даних, чисті грошові надходження від реалізації одиниці продукції дорівнюють, грн.:
5 — 3 = 2.
Коригується дохід з урахуванням
прогнозного індексу інфляції, грн.:
| 2005 рік | х | 110% | = | 2,2 | |
| 2006 рік | 2,2 | х | 110% | = | 2,42 |
| 2007 рік | 2,42 | х | 110% | = | 2,66 |
| 2008 рік | 2,66 | х | 110% | = | 2,93 |
| 2009 рік | 2,93 | х | 110% | = | 3,22 |
| 2010 рік | 3,22 | х | 110% | = | 3,54 |
| 2011 рік | 3,54 | х | 110% | = | 3,89 |
| 2012 рік | 3,89 | х | 110% | = | 4,28 |
Визначаються прогнозні обсяги продукції, одиниць:
| 2005 рік | х | 104% | = | ||
| 2006 рік | х | 104% | = | ||
| 2007 рік | х | 104% | = | ||
| 2008 рік | х | 104% | = | ||
| 2009 рік | х | 104% | = | ||
| 2010 рік | х | 110% | = | ||
| 2011 рік | х | 110% | = | ||
| 2012 рік | х | 110% | = |
Оскільки немає подальшої інформації щодо темпів зростання продажу в наступних після 2009 року роках, у 2010 — 2012 роках обсяг продажу приймається на рівні 2009 року.
Далі визначаються чисті грошові надходження, грн.:
| 2005 рік | (10400 х 2,2) | = | |
| 2006 рік | (10820 х 2,42) – (10000 х 1,12) | = | |
| 2007 рік | (11250 х 2,66) | = | |
| 2008 рік | (11700 х 2,93) | = | |
| 2009 рік | (12170 х 3,22) | = | |
| 2010 рік | (12170 х 3,54) | = | |
| 2011 рік | (12170 х 3,89) | = | |
| 2012 рік | (12170 х 4,28) + (10000 х 1,18) | = |
При визначенні очікуваних грошових надходжень не враховуються капітальні витрати (витрати на модернізацію). Для визначення ставки дисконтування очікуваних чистих грошових надходжень від використання устаткування використаємо існуючу ставку дисконту 12%, скориговану на рівень інфляції:
(1 + 0,12) х (1 + 0,1) — 1 = 0,232.
Виходячи з цього, визначається теперішня вартість одної гривні для кожного року:
| 2005 рік | 1 / (1 + 0,232) | = | 0,81169 |
| 2006 рік | 1 / (1 + 0,232)2 | = | 0,65884 |
| 2007 рік | 1 / (1 + 0,232)3 | = | 0,53477 |
| 2008 рік | 1 / (1 + 0,232)4 | = | 0,43407 |
| 2009 рік | 1 / (1 + 0,232)5 | = | 0,35228 |
| 2010 рік | 1 / (1 + 0,232)6 | = | 0,28598 |
| 2011 рік | 1 / (1 + 0,232)7 | = | 0,23213 |
| 2012 рік | 1 / (1 + 0,232)8 | = | 0,18841 |
Далі розраховується теперішня вартість очікуваних грошових потоків від використання устаткування:
| Рік | Очікувані чисті грошові надходження, грн. | Фактор дисконту | Теперішня вартість, грн. |
| 2005 рік | 0,81169 | ||
| 2006 рік | 0,65884 | ||
| 2007 рік | 0,53477 | ||
| 2008 рік | 0,43407 | ||
| 2009 рік | 0,35228 | ||
| 2010 рік | 0,28598 | ||
| 2011 рік | 0,23213 | ||
| 2012 рік | 0,18841 | ||
| Разом |
Оскільки чисту вартість реалізації устаткування достовірно визначити неможливо, очікуваною вартістю відшкодування устаткування є теперішня вартість очікуваних чистих грошових потоків. Виходячи з цього, сума втрат від зменшення корисності устаткування на 31 грудня 2004 року дорівнює:
140000 — 109701= 30299.
Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 30 "Біологічні активи"
Загальні положення
1. Це Положення (стандарт) 30 визначає методологічні засади формування у бухгалтерському обліку інформації про біологічні активи і про одержані в процесі їх біологічних перетворень додаткові біологічні активи й сільськогосподарську продукцію та розкриття інформації про них у фінансовій звітності.
2. Норми Положення (стандарту) 30 застосовуються підприємствами, організаціями та іншими юридичними особами (далі - підприємства) усіх форм власності (крім банків і бюджетних установ) щодо сільськогосподарської діяльності.
3. Положення (стандарт) 30 не поширюється на:
3.1. Сільськогосподарську продукцію, що зберігається після її первісного визнання.
3.2. Продукти переробки сільськогосподарської продукції.
3.3. Біологічні активи, не пов'язані із сільськогосподарською діяльністю.
Приклади біологічних активів і сільськогосподарської продукції наведені в додатку до Положення (стандарту) 30.
4. Терміни, що використовуються у положеннях (стандартах) бухгалтерського обліку, мають таке значення:
Біологічний актив - тварина або рослина, яка в процесі біологічних перетворень здатна давати сільськогосподарську продукцію та/або додаткові біологічні активи, а також приносити в інший спосіб економічні вигоди.
Біологічні перетворення - процес якісних і кількісних змін біологічних активів.
Витрати на місці продажу - витрати, пов'язані з продажем біологічних активів і сільськогосподарської продукції на активному ринку, зокрема комісійні винагороди продавцям, брокерам, непрямі податки, що сплачуються при реалізації продукції.
Група біологічних активів - сукупність подібних за характеристиками, призначенням та умовами вирощування тварин або рослин.
Довгострокові біологічні активи - усі біологічні активи, які не є поточними біологічними активами.
Додаткові біологічні активи - біологічні активи, одержані в процесі біологічних перетворень.
Поточні біологічні активи - біологічні активи, здатні давати сільськогосподарську продукцію та/або додаткові біологічні активи, приносити в інший спосіб економічні вигоди протягом періоду, що не перевищує 12 місяців, а також тварини на вирощуванні та відгодівлі.
Сільськогосподарська продукція - актив, одержаний в результаті відокремлення від біологічного активу, призначений для продажу, переробки або внутрішньогосподарського споживання.
Сільськогосподарська діяльність - процес управління біологічними перетвореннями з метою отримання сільськогосподарської продукції та/або додаткових біологічних активів.
Визнання та оцінка біологічних активів
5. Біологічний актив та/або сільськогосподарська продукція визнаються активом, якщо існує імовірність отримання підприємством у майбутньому економічних вигод, пов'язаних з їх використанням, та їх вартість може бути достовірно визначена.
6. Об'єктом бухгалтерського обліку є окремий вид біологічних активів або їх група.
7. Придбаний (одержаний) біологічний актив зараховується на баланс підприємства за первісною вартістю, яка визначається відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 "Основні засоби" або Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 9 "Запаси".
8. Первісна вартість безоплатно одержаних біологічних активів дорівнює їх справедливій вартості з урахуванням витрат, безпосередньо пов'язаних з доведенням їх до стану, у якому вони придатні для використання із запланованою метою.
Первісною вартістю біологічних активів, що одержані як внесок до статутного капіталу підприємства, визнається погоджена засновниками (учасниками) підприємства їх справедлива вартість з урахуванням витрат, безпосередньо пов'язаних з доведенням їх до стану, у якому вони придатні для використання із запланованою метою.
9. Додаткові біологічні активи при первісному визнанні оцінюються за справедливою вартістю, зменшеною на очікувані витрати на місці продажу. Первісне визнання додаткових біологічних активів відображається у тому звітному періоді, у якому вони відокремлені від біологічного активу.
10. Біологічні активи відображаються на дату проміжного і річного балансу за справедливою вартістю, зменшеною на очікувані витрати на місці продажу.
11. Довгострокові біологічні активи, справедливу вартість яких на дату балансу достовірно визначити неможливо, визнаються та відображаються за первісною вартістю з урахуванням суми їх зносу і втрат від зменшення корисності. Така оцінка застосовується до періоду, у якому стає можливим визначити справедливу вартість довгострокових біологічних активів. Оцінка та амортизація таких довгострокових біологічних активів здійснюється відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку 7 "Основні засоби" та 28 "Зменшення корисності активів".
Поточні біологічні активи, справедливу вартість яких на дату балансу достовірно визначити неможливо, визнаються та відображаються за первісною вартістю. Така оцінка застосовується до періоду, у якому стає можливим визначити справедливу вартість поточних біологічних активів. Оцінка таких поточних біологічних активів здійснюється відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 9 "Запаси".
12. Сільськогосподарська продукція при її первісному визнанні оцінюється за справедливою вартістю, зменшеною на очікувані витрати на місці продажу. Первісне визнання сільськогосподарської продукції відображається у тому звітному періоді, у якому вона відокремлена від біологічного активу.
Сільськогосподарську продукцію після її первісного визнання оцінюють та відображають відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 9 "Запаси".
13. Визначення справедливої вартості біологічних активів і сільськогосподарської продукції ґрунтується на цінах активного ринку.
За наявності кількох активних ринків біологічних активів і сільськогосподарської продукції їх оцінка ґрунтується на даних того ринку, на якому підприємство передбачає продавати біологічні активи та/або сільськогосподарську продукцію.
Оцінка сільськогосподарської продукції за договірними цінами допускається лише за обтяжливими контрактами.
14. За відсутності активного ринку визначення справедливої вартості біологічних активів і сільськогосподарської продукції здійснюється за:
14.1. Останньою ринковою ціною операції з такими активами (за умови відсутності суттєвих негативних змін у технологічному, ринковому, економічному або правовому середовищі, у якому діє підприємство).
14.2. Ринковими цінами на подібні активи, скоригованими з урахуванням індивідуальних характеристик, особливостей або ступеня завершеності біологічних перетворень активу, для якого визначається справедлива вартість.
14.3. Додатковими показниками, які характеризують рівень цін на біологічні активи і сільськогосподарську продукцію.
15. У разі відсутності інформації про ринкові ціни на біологічні активи справедлива вартість визначається за теперішньою вартістю майбутніх чистих грошових надходжень від активу, обчисленою відповідно до пунктів 11 - 14 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 28 "Зменшення корисності активів".
16. Якщо біологічні активи рослинного походження на активному ринку оцінюються з урахуванням вартості землі та капітальних витрат на її поліпшення, то оцінка таких біологічних активів здійснюється за вирахуванням справедливої вартості землі та капітальних витрат на її поліпшення.
Доходи та витрати сільськогосподарської діяльності
17. Витрати, пов'язані з біологічними перетвореннями біологічних активів, визнаються витратами основної діяльності. Облік витрат ведеться за окремими об'єктами обліку витрат (окремі види біологічних активів та/або їх група) відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 "Витрати".
До складу витрат, пов'язаних з біологічними перетвореннями, належать:
прямі матеріальні витрати;
прямі витрати на оплату праці;
інші прямі витрати;
загальновиробничі витрати.
Прямі матеріальні витрати, прямі витрати на оплату праці та інші прямі витрати протягом звітного (календарного) року відображаються за статтями калькулювання, перелік і склад яких установлюється підприємством.
Загальновиробничі витрати рослинництва і тваринництва розподіляються в кінці звітного (календарного) року на кожен об'єкт витрат з використанням бази розподілу, установленої підприємством.
18. Доходи (витрати) від первісного визнання біологічних активів і сільськогосподарської продукції, одержаних унаслідок сільськогосподарської діяльності протягом звітного (календарного) року, визначаються як різниця між вартістю біологічних активів і сільськогосподарської продукції, оцінених у порядку, передбаченому пунктами 9 і 12 Положення (стандарту) 30, та витратами, пов'язаними з біологічними перетвореннями. Зазначені доходи (витрати) включаються до складу інших операційних доходів (витрат).
19. Фінансовий результат від основної діяльності складається з:
19.1. Фінансового результату від первісного визнання сільськогосподарської продукції та додаткових біологічних активів.
19.2. Фінансового результату від реалізації запасів - сільськогосподарської продукції та біологічних активів, оцінка яких здійснюється за справедливою вартістю за вирахуванням очікуваних витрат на місці продажу.
19.3. Фінансового результату від зміни справедливої вартості біологічних активів на дату балансу, оцінка яких здійснюється за справедливою вартістю за вирахуванням витрат на місці продажу.
20. Доходи від реалізації запасів - сільськогосподарської продукції та біологічних активів, оцінка яких здійснюється за справедливою вартістю за вирахуванням очікуваних витрат на місці продажу, визначаються відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 "Дохід". При цьому собівартість реалізованих біологічних активів і сільськогосподарської продукції дорівнює вартості, за якою вони відображаються в обліку на дату реалізації.
21 Збільшення (зменшення) на дату балансу балансової вартості біологічних активів, які оцінюються за справедливою вартістю за вирахуванням очікуваних витрат на місці продажу, відображається у складі інших операційних доходів (інших операційних витрат).
22. Сума дооцінки та уцінки на дату балансу балансової вартості довгострокових біологічних активів, які оцінюються відповідно до пункту 11 Положення (стандарту) 30, а також фінансовий результат від вибуття таких довгострокових біологічних активів визначається і відображається у порядку, установленому Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 7 "Основні засоби".
23. Цільове фінансування, пов'язане із сільськогосподарською діяльністю, визнається доходом у порядку, установленому Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 15 "Дохід".
Розкриття інформації про біологічні активи у примітках до фінансової звітності
24. Вартість біологічних активів у балансі відображається окремими статтями.
25. У примітках до фінансової звітності біологічні активи наводяться за такими групами:
25.1. Довгострокові біологічні активи:
25.1.1. Робоча худоба.
25.1.2. Продуктивна худоба.
25.1.3. Багаторічні насадження.
25.1.4. Інші довгострокові біологічні активи.
25.2. Поточні біологічні активи:
25.2.1. Тварини на вирощуванні та відгодівлі.
25.2.2. Біологічні активи в стані біологічних перетворень (крім тварин на вирощуванні та відгодівлі).
25.2.3. Інші поточні біологічні активи.
26. У примітках до фінансової звітності наводиться інформація про:
26.1. Вартість кожної групи біологічних активів на початок і кінець звітного року.
26.2. Обсяг виробництва сільськогосподарської продукції за звітний період у натуральних вимірниках та за справедливою вартістю (за вирахуванням очікуваних витрат на місці продажу), обчисленою при первісному визнанні.
26.3. Методи та суттєві припущення, що застосовані при визначенні справедливої вартості кожної групи сільськогосподарської продукції та кожної групи біологічних активів.
26.4. Наявність та балансову вартість біологічних активів, право володіння якими обмежене, а також балансову вартість біологічних активів, переданих у заставу.
26.5. Суму укладених договорів на придбання у майбутньому біологічних активів.
27. Фінансовий результат за звітний рік від сільськогосподарської діяльності наводиться за такими показниками:
27.1. Дохід (витрати) від первісного визнання одержаної сільськогосподарської продукції та/або додаткових біологічних активів за кожною групою біологічних активів.
27.2. Витрати, пов'язані з біологічними перетвореннями, за кожною групою біологічних активів.
27.3. Фінансовий результат (прибуток, збиток) від первісного визнання сільськогосподарської продукції та/або додаткових біологічних активів.
27.4. Фінансовий результат (прибуток, збиток) від реалізації сільськогосподарської продукції та поточних біологічних активів.
27.5. Фінансовий результат (прибуток, збиток) від зміни справедливої вартості біологічних активів.
28. Інформація про зміни балансової вартості груп біологічних активів, що оцінювалися у звітному році за справедливою вартістю, наводиться за такими показниками:
28.1. Залишок біологічних активів на початок звітного року.
28.2. Дохід (витрати) від змін справедливої вартості (за вирахуванням попередньо оцінених витрат на місці продажу) за звітний рік.
28.3. Придбання біологічних активів за звітний рік.
28.4. Реалізація біологічних активів за звітний рік.
28.5. Інші зміни.
28.6. Залишок біологічних активів на кінець звітного року.
29. Про біологічні активи, оцінка яких на дату балансу здійснювалася згідно з пунктом 11 Положення (стандарту) 30, наводиться у розрізі груп біологічних активів така інформація:
29.1. Причини неможливості достовірно визначити справедливу вартість.
29.2. Метод нарахування амортизації.
29.3. Первісна вартість та сума зносу (разом з накопиченою сумою втрат від зменшення корисності) на початок і кінець звітного року.
29.4. Сума втрат від зменшення корисності за звітний рік.
29.5. Сума вигод від відновлення корисності за звітний рік.
29.6. Сума нарахованої за звітний рік амортизації.
29.7. Прибуток (збиток), визнаний при вибутті таких біологічних активів.
30. При застосуванні протягом звітного року справедливої вартості біологічних активів, які раніше оцінені згідно з пунктом 11 Положення (стандарту) 30, наводиться така інформація:
30.1. Склад біологічних активів.
30.2. Обґрунтування достовірності визначення справедливої вартості.
30.3. Вплив зміни оцінки на фінансові результати.
31. Інформація про цільове фінансування, пов'язане з сільськогосподарською діяльністю, наводиться за такими показниками:
31.1. Призначення та сума цільового фінансування, визнаного доходом у звітному році.
31.2. Невиконані умови одержання цільового фінансування, непередбачені події, що вплинули на зменшення суми цільового фінансування, та сума зменшення у зв'язку з цим цільового фінансування у звітному році.
Додаток
до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 30 "Біологічні активи"
Приклади біологічних активів і сільськогосподарської продукції
Активи
Сільськогосподарська продукція, на яку поширюється Положення (стандарт) 30
Додаткові біологічні активи, на які поширюється Положення (стандарт) 30
Продукти переробки, на які не поширюється Положення (стандарт) 30
Тваринництво
Довгострокові біологічні активи
основне стадо овець*
молоко, каракульські смужки, вовна, гній
приплід
пряжа, бринза, м'ясопродукти
основне стадо великої рогатої худоби*
молоко, гній
приплід
сметана, масло, сир, м'ясопродукти
основне стадо свиней*
гній
приплід
м'ясопродукти
Поточні біологічні активи
на вирощуванні і відгодівлі
приріст живої маси, гній
м'ясопродукти
риба (риборозведення)
товарна риба
матеріал для розведення риби
рибні продукти
доросла птиця
яйця, пташиний послід
м'ясопродукти
сім'ї бджіл
мед, віск, прополіс тощо
нові рої
Рослинництво
Довгострокові біологічні активи
виноградники
виноград
чубуки
виноматеріали, сікоматеріали
сади
дерева в лісі (лісовий масив)
плоди
деревина ділова, дрова
саджанці
сухофрукти, консерви фруктові,
пиломатеріали
Поточні біологічні активи
зернові культури
зерно, зернові відходи, солома
борошно, крупа, комбікорми
овочеві культури
овочі
консерви овочеві, соління
технічні культури
тютюнове листя, насіння соняшнику, цукрові буряки
тютюн ферментів, масло рослинне, цукор
кормові культури
зелена маса, коренеплоди
силос, сінаж
розсадники
саджанці
* До основного стада належать продуктивні тварини, які систематично надають сільськогосподарську продукцію та/або додаткові біологічні активи.