Класифікація ознак зовнішності людини. Підготовка та призначення судово-портретної експертизи
Ознаки, які характеризують зовнішню будову людини, називаються ознаками зовнішності. Їх розділяють на власні та супутні.
Власні ознаки - це елементи й ознаки зовнішності людини, що проявляються у процесі її життєдіяльності.
Супутні ознаки — це предмети одягу, що перебувають у постійному користуванні особи в момент її відображення, а також носильні речі.
До власних ознак зовнішності відносяться наступні.
1. Загальнофізичні ознаки – це ті, які характеризують фізичний тип людини (стать, вік, зріст, антропологічну належність).
2. Анатомічні ознаки (їх ще називають статичними) – це елементи зовнішньої будови тіла людини, що виділяються при спостереженні: фігура в цілому; голова (відносний розмір, форма потилиці, його виступання), обличчя в цілому (його форма, пропорції ширини та висоти обличчя, ступінь повноти обличчя), волосяний покрив на голові (їх загальний тон, колір, їх конфігурація, наявність лисини, її розмір та місце розташування, довжина волосся, вид зачіски та стрижки), наявність вусів, бороди, бакенбардів, їх тон та колір, розмір, лоб, брови, очі, ніс, рот, губи, зуби переднього ряду, підборіддя, вушні раковини, шкіра, шия, плечі, іноді ключиці, груди, спина, тазостегнова область, руки (у тому числі кисті, пальці, нігті), ноги (у тому числі гомілки, стопи). Найбільше докладно в криміналістиці розроблена система елементів обличчя, що пояснюється їхньою високою інформативністю, наочністю, а, отже, більшим значенням у розшуку й установленні особистості. До анатомічних елементів зовнішнього вигляду людини варто віднести шкіру на ділянках тіла, відкритих для спостереження у звичайних умовах, – на обличчі, шиї, кистях рук, ногах, а також розташовані на шкірному покриві волосся, плями, різні сліди травм і операцій, складки, ямки, зморшки, бородавки, татуювання й ін.
3. Функціональні (динамічні) ознаки – це особливості функцій життєдіяльності людини (загальна манера тримати себе, поза, статура, хода, міміка, жестикуляція, побутові звички, спеціальні навички) і проявляються в динамиці
До супутніх елементів відносяться ознаки одягу (куртка, піджак, брюки, плаття, головний убір, взуття)та інших носильних речей (портфель, дипломат, парасолька, сумка, годинник, запальнички), тобто особливості предметів, які є на людині і які сприймаються спостерігачем, різні побутові речі, прикраси, значки, компенсувальні предмети (окуляри, милиці, слухові апарати і т.п.). Ці ознаки також індивідуалізують зовнішній вигляд особи, але їх ідентифікаційна значущість не така суттєва, бо їх можна змінити.
Важливе значення серед анатомічних і функціональних ознак складають аномалії, тобто відхилення від нормальної будови, які рідко зустрічаються. Такі ознаки виділені до спеціальої групи особливих прикмет.Особливі прикмети, які знаходяться на видимих частинах тіла й тим самим як би „впадають в очі”, одержали назву помітних прикмет. Так, татуювання на животі відносяться до особливих прикмет, але таке ж татуювання на тильній стороні долоні будуть уже вважатися помітними прикметами. Ідентифікаційна значущість ознаки тим вище, чим рідше вона зустрічається. Особливі прикмети можуть бути вродженими та набутими.
Портретна експертиза полягає в науковому дослідженні об’єктивних портретів чи інших відображень зовнішності людини, проводиться за постановою судді, прокурора, слідчого чи органу дізнання експертом з метою встановлення за ними ознак зовнішності та ототожнення чи діагностики особистості та завершується висновком експерта.
Залежно від об’єктів експертиза може бути власне портретною (досліджуються тільки портрети) та комплексно портретною (поряд із портретами в ході експертизи досліджуються інші відображення зовнішності людини – зліпки, рентгенознімки обличчя, черепа).
Портретна експертиза для встановлення особистості померлого за черепом інколи називається медико-криміналістичною портретною експертизою, оскільки для її проведення поруч із криміналістами залучаються і судові медики.
Портретна експертиза вирішує наступні питання:
- чи зображена на даному фотознімку певна особа (для порівняльного дослідження експертові надається фотознімок чи відеозапис конкретної особи)?
- одна або різні особи зображені на кількох фотографіях (відеозаписах)?
- чи в одному віці сфотографована людина на представлених знімках?
- який знімок є більш раннім?
- чи не належить череп, представлений на дослідження, людині, зображеній на фотознімках (рентгенознімках, відеозапису)?
- одна чи різні особи зображені на фотознімках живої людини й невпізнаного трупа?