Змістовий модуль 1: ДЕРЖАВА. ПРАВО

Після знайомства з темою Ви зможете:

• визначитися з основними поняттями теорії держави і права;

• дістати уявлення про основні теорії походження держави, форму держави, джерела та систему права, структуру системи права, правової норми;

• порівняти зміст понять “правоздатність” і “дієздатність”, “правові норми” і “норми моралі”, “правова система” і “система права”.

ТЕОРІЯ ДЕРЖАВИ

Поняття та структура суспільства та держави

Термін “держава” має багато значень. Наприклад, у бутовій лексиці “держава” виступає як синонім поняття “країна”. Марксисти розуміли під “державою” апарат класового примусу. В курсі “Правознавства” під терміном “держава” розуміється, перш за все, певна форма організації суспільства, яка характеризується наявністю встановленої території, населення, що мешкає на цій території, та спеціального апарату здійснення суверенної політичної влади.

Всі сучасні держави й ті, що існували раніше, можна умовно розділити на держави з чітко вираженою домінуючою групою населення й держави соціально орієнтовані. В залежності від цього можна дати як мінімум два визначення держави.

Для держав з яскраво вираженою класовою структурою можна дати наступне визначення поняття “держава”:

Держава – організація політичної влади домінуючої частини населення в соціально неоднорідному суспільстві, за допомогою якої здійснюється керівництво суспільством в інтересах цієї домінуючої частини, а також для управління суспільними справами.

Для соціально орієнтованих держав можна дати наступне визначення поняття “держава”:

Держава – це організація політичної влади народу, за допомогою якої здійснюється керівництво суспільством в інтересах всього суспільства.

Для держав будь-якого історичного періоду є характерними наступні ознаки: територіальність, публічна влада, наявність спеціальних органів, армії, податкова система, суверенітет, загальність, право.

Держава є надзвичайно складним явищем суспільного життя. Вчені всіх епох намагалися з’ясувати причини виникнення держави, надати універсальне визначення поняття держави. Існують десятки теорій походження держави. Розглянемо деякі з них:

Таблиця 1.1

Теорії походження держави

Назва теорії Представники Суть теорії
1. Патріархальна Аристотель, Р.Філмер Державна влада – влада опікунська, батьківська. Виникає в результаті об’єднання родів в племена, племен в союзи.
2. Теологічна Фома Аквінський, Ж.Маритен Держава і влада – від Бога
3. Договірна Епікур, Т. Гоббс, Дж.Локк, Г.Гроцій, Ж.-Ж.Руссо, О.Радіщев Держава виникає з угоди між правителем та підданими, що укладається з метою забезпечення порядку та організації суспільного життя
4.Теорія насильства Дюринг, К.Каутський, Л.Гумплович Виникнення держави обумовлено необхідністю застосування насильства в ході постійної війни родових кланів між собою
5. Органічна Г.Спенсер Держава - біологічний організм, який народжується, зростає, ускладнюється, сильнішає, потім старіє і вмирає
6. Психологічна Цицерон, З.Фрейд, Н.Макіавеллі, Суть походження держави лежить у закономірностях людської психіки: одні люди народжені, щоб утримувати в руках владу, інші – щоб підкорятися
7. Расова Ф.Ніцше В основі теорії – ідея фізичної й психологічної нерівності людських рас.
8. Марксистська К.Маркс, Ф.Енгельс, В.Ленін Держава склалась в результаті виникнення приватної власності на засоби виробництва

Заслуговують на увагу й такі теорії, як космічна, технократична, мусульманська та ін. Кожна з теорій в основі походження держави бачить який-небудь фактор або групу факторів.

Фактори, що впливають на процес створення держави:

· три суспільних розподілу праці: відокремлення землеробства та скотарства, відокремлення ремісництва, відокремлення торгівлі;

· виникнення приватної власності на засоби виробництва, соціальна диференціація суспільства;

· завоювання одних народів іншими;

· демографічний фактор;

· психологічний фактор;

· географічний фактор та ін.

Функції держави – це основні напрямки діяльності держави, в яких розкривається його соціальна сутність й призначення в суспільстві.

Для розгляду функцій держави визначимося, що в соціально неоднорідних державах та в державах соціально орієнтованих функції держави значно відрізняються.

Функції соціально неоднорідних (класових) держав:

І. Внутрішні:

1) захист власності та системи експлуатації;

2) пригноблення експлуатованих;

3) ідеологічна;

4) екологічна;

5) демографічна;

6) комунікаційна, ін.

ІІ. Зовнішні:

1) розв’язання загарбницьких війн;

2) економічна та політична експансія;

3) створення воєнно-політичних та економічних союзів;

4) захист від нападу.

Функції соціально орієнтованої держави:

І. Внутрішні:

1) забезпечення та захист прав людини;

2) владно-організаційна функція;

3) екологічна;

4) демографічна;

5) охорона конституційного ладу, законності, правопорядку, ін.

ІІ. Зовнішні:

1) запобігання війн;

2) забезпечення мирного співіснування націй, народів, держав;

3) захист прав людини на міжнародному рівні;

4) міжнародне економічне, політичне, інтелектуальне співробітництво;

5) захист від нападу;

6) охорона міжнародного правопорядку;

7) боротьба з тероризмом.

 

1.1.2. Класифікація держав (Форма держави)

Форма держави – це сукупність суттєвих засобів організації, устрою й здійснення державної влади, що виражають сутність держави.

Елементи форми держави:

1. форма правління – це організація верховної влади держави, тобто устрій вищих органів державної влади, їх структура, порядок створення й взаємодії між собою, з населенням, а також ступень участі населення в їх формуванні;

2. форма державного устрою – це територіальна організація держави, спосіб взаємодії між державою (центральною владою) та її складовими елементами (територіями);

3. політичний режим – це засоби, методи здійснення державної влади, її взаємодії з населенням.

Розглянемо ці елементи.

Форми правління:

1) монархія– форма державного правління, при якій верховна влада повністю або частково зосереджена в руках глави держави – монарха:

а) абсолютна (концентрація в руках монарха всієї повноти влади, одноособовість правління, надання владі священного походження, передача влади спадкоємцю, звільнення монарха від будь-якої відповідальності);

б) обмежена (конституційна):

- дуалістична (поряд з монархом функціонують представницькі заклади влади із законодавчими та контролюючими функціями, монарх зосереджує в руках виконавчу владу, лише частково – законодавчу, має право вето на рішення парламенту);

- парламентська (існує представницький орган влади – парламент, уряд формується парламентом, а не монархом, уряд підпорядкований парламенту, контролюється парламентом);

2) республіка – форма правління, при якій всі вищі органи державної влади обираються народом чи формуються загальнонаціональними представницькими закладами:

а) президентська (президент – глава держави і глава виконавчої влади, вибори президента відбуваються шляхом загального голосування, відповідальність виконавчої влади перед парламентом відсутня, уряд формується президентом);

б) парламентська (формування уряду парламентом, відповідальність уряду перед парламентом, вибори президента парламентом чи зборами виборців);

в) змішана (формування уряду президентом і парламентом, подвійна відповідальність уряду – перед парламентом та перед президентом, обрання президента на загальнодержавних виборах, здійснення загального керівництва урядом з боку президента, уряд очолює прем’єр-міністр):

- парламентсько-президентська;

- президентсько-парламентська.

Форми державного устрою:

1) унітарна держава – форма національно-державного устрою, при якій територія держави поділяється на адміністративно-територіальні одиниці. В унітарній державі – одна конституція, один вищий представницький орган (парламент), один уряд, єдина судова система;

2) федерація – форма державного устрою, при якій держава складається із державних утворень, що мають певну політичну самостійність.

Державні одиниці (республіки, штати, землі), що утворюють федеративну державу, є суб’єктами федерації й можуть мати свій адміністративно-територіальний устрій. Кожен суб’єкт федерації має свою конституцію, вищий представницький орган (парламент), уряд, судову систему. Крім того, є загальнодержавні конституція, вищий представницький орган (парламент), уряд, вищий судовий орган.

Ознаки федерації: оформляється договором міжнародно-правового характеру, що закріплюється загальнодержавною конституцією; єдина територія включає території суб’єктів федерації; існує єдине громадянство, поряд з цим – громадянство суб’єктів федерації; рішення вищих загальнодержавних органів є обов’язковими для всіх суб’єктів федерації; єдині збройні сили, грошова система, податкова система;

3) конфедерація – це союз самостійних держав, створений для досягнення певної державної мети: військової, податкової, зовнішньоекономічної, ін. Як правило, таке нестійке утворення розпадається чи переростає у федерацію.

Ознаки конфедерації:конфедераціяне має загальнодержавної конституції, централізованої влади, податкової та грошової систем, збройних сил; кожен суб’єкт конфедерації має своє громадянство; конфедерація є союзом незалежних держав;

4) імперія– примусово створена держава, як правило, шляхом завоювання однієї держави іншою.

Політичний режим:

1) демократичний – здійснення державної влади на основі діючого права з додержанням прав людини в усіх сферах суспільного життя, верховенством права:

а) лібералізм– ідеологічна та суспільно політична течія, що поєднує прихильників парламентського ладу, прав, свобод людини, свободи підприємництва;

б) радикалізм– течія, що поєднує прихильників радикальних заходів;

в) консерватизм– течія, що поєднує прихильників традиційних заходів;

2) антидемократичний– режим, що характеризується відсутністю реального здійснення прав і свобод особи, верховенством держави над правом:

- тоталітарний режим – сукупність таких методів реалізації державної влади, при яких вся життєдіяльність суспільства, кожного громадянина абсолютно регламентовані, влада на всіх рівнях формується однією особою чи декількома особами з верхівки влади, влада не контролюється населенням, відсутня свобода слова, політичне життя характеризується, як правило, однопартійністю;

- авторитарний режим – сукупність засобів реалізації державної влади, при яких влада концентрується в руках правлячої верхівки, допускається деяке розмежування політичних сил, об’єднання громадян, але коли опозиція починає оказувати помітний вплив в суспільстві, вмикається механізм реакційних законів;

- диктатура – термін, що характеризує таку систему здійснення влади в державі, яка означає панування однієї особи, партії, класу;

- расизм– сукупність концепцій, основу яких складають положення про фізичну та психологічну нерівноцінність людських рас та вирішальний вплив расових відмінностей на історію та культуру суспільства;

- фашизм – воєнно-політичний режим, що представляє собою відкриту терористичну диктатуру найбільш реакційних сил. Фашизм – це ідеологія, що поєднує риси расизму, нацизму, вождізму, тоталітаризму.

В науковій літературі для характеристики політичного режиму використовуються такі поняття, як тиранія (правління, засноване на деспотизмі), деспотизм (жорстоке придушення свободи), охлократія (влада натовпу), ін.

 

ТЕОРІЯ ПРАВА