Структура та зміст пояснювальної записки
Оформлення пояснювальної записки дипломної
роботи здійснюється відповідно до Державного
стандарту України ДСТУ 3008-95 "Документація. Звіти у
сфері науки і техніки. Структура і правила оформлення" та
інших нормативних документів.
Пояснювальна записка виконаної дипломної
роботи повинна бути зброшурована і мати тверду
палітурку. Не допускається з'єднання її аркушів скріпкою або
швидкозшивачем.
У пояснювальній записці, з огляду на високі
вимоги нормативних документів, необхідно неухильно
дотримуватися встановленого порядку подання текстового
матеріалу, таблиць, формул, ілюстрацій тощо.
Пояснювальна записка дипломної роботи (проекту)
повинна містити:
• титульний аркуш;
• завдання на виконання дипломної роботи;
• реферат;
• зміст;
• перелік умовних позначень, скорочень, термінів;
• вступ;
• основну частину;
• висновки;
• список використаних джерел;
• додатки (за необхідності).
Окремо до пояснювальної записки додаються відгук керівника, рецензія та інші матеріали.
Титульний аркуш є першою сторінкою
пояснювальної записки і повинен мати всі реквізити та
підписи на бланку встановленого зразка (додаток Б): назву
міністерства, університету, вид кваліфікаційної роботи (дипломна робота), освітньо-кваліфікаційний рівень "Бакалавр", тема дипломної роботи, прізвище та ініціали виконавця - випускника, керівника, консультантів з окремих розділів та нормо контролера (функції нормо контролера виконує керівник ДП) та їх підписи, а також резолюцію завідувача випускової кафедри щодо допуску до захисту в ДЕК.
Завдання на виконаннядипломної роботи (далі - завдання), оформлюється на окремому бланку встановленого зразка (додаток В) і розміщується після титульного аркуша.
Завдання складається керівником дипломної
роботи за участі випускника, підписується керівником та випускником і затверджується завідувачем кафедри.
Індивідуальна бесіда керівника з випускником по
суті завдання є необхідною умовою, що забезпечує якісне і
своєчасне виконання та захист дипломної роботи.
Під час цієї бесіди керівник з'ясовує ступінь підготовленості випускника до виконання завдання, його здібності та нахили, уточнює, за необхідності, тему дипломної роботи, надає необхідні рекомендації.
Керівник дипломної роботи несе
відповідальність за реальність виконання та збалансованість
змісту та обсягу завдання з темою дипломної роботи
та часом, відведеним на її виконання.
Завдання, ретельно продумане в науковому та
методичному плані та оформлене відповідно до наведених у цих методичних рекомендаціях та вимог, видається випускнику освітньо-кваліфікаційного рівня "Бакалавр" - протягом першого місяця після початку восьмого семестру (за денною
формою навчання) та дев'ятого семестру (за заочною формою навчання).
У завданні зазначаються:
• інститут, випускова кафедра, освітньо-кваліфікаційний рівень випускника та напрям;
• тема дипломної роботи та наказ ректора,
яким вона затверджена;
• термін виконання дипломної роботи,
встановлений наказом ректора;
• вихідні дані до дипломної роботи - задані кількісні або (та) якісні показники (характеристики) щодо умов, засобів та методів, які характеризують спрямованість наукового дослідження, конкретизують методику розв'язання теоретичних проблем та проведення експерименту тощо;
• зміст пояснювальної записки (перелік усіх її розділів);
• перелік обов'язкового графічного (ілюстративного)
матеріалу;
• календарний план-графік (перелік та планові терміни
виконання конкретних завдань за кожним розділом роботи, послідовність та зміст яких фактично визначають
програму дій випускника та структуру пояснювальної
записки, з відміткою керівника про їх виконання); причому, формулювання конкретних завдань має бути в наказовому нахилі, тобто починатися зі слів: "Розробити...", "Обґрунтувати...", "Провести аналіз...", "Розрахувати..." тощо;
• консультанти з окремих розділів дипломної роботи, якщо вони є;зазначаються назви розділів, прізвища, ініціали та посади консультантів, дати видачі консультантами та прийняття випускником індивідуальних завдань за цими розділами з їх особистими підписами;
• дата видачі завдання.
Реферат пояснювальної записки обсягом не більше ніж 500 слів виконується на одній сторінці (додаток Д) і розміщується після завдання на виконання дипломної роботи.
Реферат має бути стислим, інформативним і
містити відомості, які дозволяють отримати повну уяву щодо
дипломної роботи, що розглядається, і містити:
- відомості про обсяг пояснювальної записки, кількість
ілюстрацій, таблиць, використаних джерел, додатків;
- перелік ключових слів (словосполучень);
- основний текст.
Перелік ключових слів (словосполучень), що є
визначальними для розкриття суті дипломної роботи, розміщується перед основним текстом реферату.
Цей перелік повинен містити від 5 до 15 слів (словосполучень), надрукованих великими літерами в називному відмінку через кому.
Основний текст реферату повинен відображати
подану в пояснювальній записці інформацію в такій
послідовності:
- об'єкт та предмет дослідження або проектування;
- мета дипломної роботи;
- методи дослідження, технічні та програмні засоби;
- основні конструктивні, технологічні
характеристики та показники;
- отримані результати та їх новизна;
- значущість виконаної роботи та висновки;
- рекомендації щодо використання результатів;
галузь застосування та ступінь впровадження
матеріалів дипломної роботи;
- прогнозні припущення про розвиток об'єкту та
предмету дослідження.
Зміст пояснювальної записки містить
найменування всіх структурних частин пояснювальної
записки, зокрема вступу, розділів, підрозділів, пунктів
основної частини, висновків до розділів, висновків, списку
використаних джерел, додатків із зазначенням номерів їх
початкових сторінок.
Заголовки змісту повинні точно повторювати
заголовки в тексті. Скорочувати або давати їх в іншому
формулюванні, послідовності та співпідпорядкованості в
порівнянні із заголовками в тексті не можна.
Заголовки однакових ступенів рубрикації
необхідно розташовувати один під одним (по вертикалі).
Заголовки кожного наступного ступеня зміщають на три-п'ять позицій вправо стосовно заголовків попереднього ступеня.
Усі заголовки мають починатися з великої літери без крапки в кінці.
Перелік умовних позначень, скорочень, термінів.
Якщо в пояснювальній записці вжита специфічна
термінологія, а також використані маловідомі скорочення, нові символи, позначення тощо, то їх перелік подається у вигляді окремого переліку, який розміщується перед вступом. Перелік друкується двома колонками, в яких ліворуч за абеткою наводяться, наприклад, скорочення, справа - їх розшифровка.
Якщо спеціальні терміни, скорочення, символи, позначення тощо повторюються, в пояснювальній записці менше трьох разів, то зазначений перелік не складається, а їх розшифровка наводиться в тексті при першому згадуванні.
У вступі обсягом 5-8 сторінок розкривається суть та стан наукової проблеми (задачі), її значущість, підстави та вихідні дані для виконання дипломної роботи за даною темою, обґрунтовуються методи дослідження, характеризуються отримані результати.
Характеристику дипломної роботи у вступі рекомендується давати в такій послідовності:
Актуальність теми. Шляхом критичного аналізу
та порівняння з відомими розв'язаннями проблеми (наукового
завдання) обґрунтовується актуальність та доцільність даної
роботи для розвитку галузі знань 1701 «Інформаційна безпека» чи виробництва.
Обґрунтування актуальності має відповідати наступним конкретним вимогам: по-перше, випускник повинен стисло висвітлити причини обрання ним цієї теми і по-друге, пояснити, чому ця тема назріла саме тепер, як звернення до неї зумовлено динамікою розвитку науки, техніки, суспільства, накопиченням інформації з даної проблеми, недостатністю її опрацювання, необхідністю дослідження проблеми в нових ракурсах із застосуванням нових методів тощо.
Висвітлення актуальності не повинно бути багатослівним. Достатньо кількома реченнями висловити головне - суть проблеми або наукового завдання.
Зв'язок роботи з науково -технічними
програмами, планами, темами. Стисло викладається зв'язок
обраного напрямку робіт з планами підприємств, організацій
та установ, а також з галузевими та (або) державними
планами та програмами.
Мета і завдання виконання дипломної роботи. Формулюються мета роботи і завдання,
які необхідно вирішити для досягнення поставленої мети. Не слід формулювати мету як "Дослідження...", "Вивчення..." тощо, тому що ці слова вказують на засіб досягнення мети, а не на саму мету.
Формулювання об'єкта і предмета дослідження
є обов'язковим елементом вступу. Об'єкт -
це процес або явище, що породжує проблемну ситуацію і
обране для дослідження. Предмет - це те, що
знаходиться в межах об'єкта.
Об'єкт і предмет дослідження є категоріями наукового процесу і співвідносяться між собою як загальне і часткове. У об'єкті виділяється та його частина, що служить предметом дослідження. Саме на нього і спрямована основна увага випускника, саме предмет дослідження визначає тему дипломної роботи.
Методи дослідження. Наводяться
використані методи дослідження для
досягнення поставленої в роботі мети.
Перераховувати їх треба не відірвано від змісту роботи, а стисло та змістовно, зазначаючи, де саме застосовувався той чи інший метод. Це дозволить переконатися в логічності та прийнятності вибору саме цих методів.
Наукова новизна отриманих результатів.
Наводиться стисла анотація нових запропонованих положень
(рішень) із зазначенням відмінності отриманих результатів від
відомих раніше, характеризується ступінь новизни (вперше
отримано, удосконалено, дістало подальший розвиток тощо).
До цього пункту не можна включати опис нових прикладних (практичних) результатів, отриманих у вигляді способів, пристроїв, методик, схем, алгоритмів тощо. Слід завжди розмежовувати отримані наукові положення і нові прикладні результати, що випливають з теоретичного доробку.
Практичне значення отриманих результатів. У
дипломній роботі, що має теоретичне значення,
наводяться відомості про наукове використання результатів досліджень або рекомендації щодо їх використання, а в роботі, що має прикладне значення, - відомості про практичне застосування отриманих результатів або рекомендації щодо їх використання.
Особистий внесок випускника. У випадку
використання в дипломній роботі ідей або розробок,
що належать іншим співавторам, випускник повинен
відзначити цей факт з обов'язковим зазначенням конкретного
особистого внеску в ці праці або розробки.
Апробація отриманих результатів. Указується,
на яких конференціях, нарадах тощо оприлюднені результати
досліджень, що включені до дипломної
роботи.
Публікації. Указується, в скількох статтях у
наукових журналах, збірниках наукових праць, матеріалах
конференцій тощо опубліковані результати дослідження.
Примітка: Вступ до дипломної роботи є надзвичайно відповідальною частиною пояснювальної записки, тому що в ньому в концентрованому вигляді відображаються всі здобутки автора дипломної роботи, а також положення, що виносяться на захист.
Вступ не тільки орієнтує читача в розкритті теми, але й містить усі необхідні її кваліфікаційні характеристики.
Усе це можна остаточно сформулювати тільки на завершальному етапі виконання дипломної роботи, тому оформлення пояснювальної записки необхідно починати з основної частини, досягти її оптимального варіанту, схваленого керівником, і тільки після цього переходити до оформлення вступу, а також висновків.
Основна частина.
Основна частина дипломної роботи складається з трьох розділів, підрозділів, пунктів, підпунктів.
Кожний розділ обсягом 20-25 сторінок починається з нової сторінки. Основному тексту розділу може передувати передмова з коротким описом обраного напрямку досліджень та обґрунтуванням застосованих методів.
У кінці кожного розділу формулюються
висновки обсягом 1-2 сторінки із стислим викладенням
наведених у розділі наукових та практичних результатів, що
дає змогу вивільнити загальні висновки з дипломної роботи
від другорядних подробиць.
Зміст розділів основної частини пояснювальної
записки повинен передбачати:
Розділ І: пункт 1: огляд використаних джерел за темою дипломної роботи і вибір напрямків досліджень;
пункт 2: виклад загальної методики та основних методів досліджень;
Розділ ІІ: експериментальну частину та методику досліджень;
відомості про проведені теоретичні та (або)
експериментальні дослідження;
Розділ ІІІ: аналіз та узагальнення результатів досліджень.
У огляді використаних джерел випускник повинен окреслити основні етапи розвитку наукової думки за даною проблемою. Стисло, критично висвітлюючи здобутки попередників, він повинен визначити ті питання, що
залишилися невирішеними і, отже, визначити своє місце у розв'язанні проблеми.
Загальний обсяг огляду використаних джерел не повинен перевищувати 20% обсягу основної частини.
У другому пункті обґрунтовується вибір напрямку досліджень, наводяться методи вирішення завдань та їх порівняльні оцінки, розробляється загальна методика проведення досліджень.
У теоретичних роботах розкриваються методи розрахунків, гіпотези тощо, у експериментальних - принципи дії та характеристики розробленої апаратури, оцінки похибок вимірювань тощо.
У наступних розділах з вичерпною повнотою викладаються власні здобутки автора з висвітленням того нового, що він вносить у розробку проблеми.
Автор дипломної роботи повинен давати оцінку повноти вирішення поставлених завдань, вірогідності отриманих результатів, їх порівняння з аналогічними результатами вітчизняних та зарубіжних розробок, обґрунтування потреби додаткових досліджень, негативні результати, які обумовлюють необхідність припинення подальших досліджень, тощо.
Висновки.
У цій частині пояснювальної записки обсягом 4-5 сторінок викладаються найбільш важливі наукові та практичні результати, отримані в дипломній роботі, які повинні містити формулювання розв'язаної проблеми, її значення для науки і практики, а також висновки та рекомендації щодо наукового та практичного використання здобутих результатів.
Зазначена частина записки виконує підсумовуючу роль, обумовлену логікою виконаної дипломної роботи, і має форму синтезу накопиченої в основній частині пояснювальної записки наукової інформації.
У першій частині висновків стисло оцінюється
стан питання, розкриваються методи вирішення поставленої в
дипломній роботі проблеми, їх практичний аналіз,
порівняння з відомими розв'язаннями.
У висновках необхідно наголосити на якісних
та кількісних показниках здобутих результатів, обґрунтувати
їх вірогідність, викласти рекомендації щодо їх використання.