Заголовки розділів, підрозділів, таблиць, окремі слова та речення в тексті можуть виділятися напівжирним шрифтом за єдиним правилом
Відстань між заголовком (за винятком заголовка
пункту) та наступним чи попереднім текстом повинна бути не менше двох рядків. Розміщення заголовку в нижній частині аркушу, якщо після нього залишається менше двох рядків тексту, не допускається.
Матеріал пояснювальної записки повинен бути
викладений грамотно, чітко та стисло. У тексті пояснювальної записки не рекомендується вживати звороти із займенникамипершої особи, наприклад: "Я вважаю...", "Ми вважаємо..."тощо. Рекомендується вести виклад, не вживаючи займенників, наприклад: "Вважаємо...","... знаходимо ..." тощо.
Без пояснень дозволяється використовувати лише
загальноприйняті скорочення, наприклад: ПЕОМ, ДСТУ тощо.
Числа з розмірністю необхідно писати цифрами,
а без розмірності - словами, наприклад: "Висота - 600 м", "...
за другим варіантом ..." тощо. Порядкові чисельники, які
йдуть один за одним, можуть бути подані цифрами з
відмінковим закінченням, яке ставлять лише при останній
цифрі, наприклад: 1-е; 7, 8 ,9-й тощо.
Нумерація
Нумерацію сторінок, розділів, підрозділів,
пунктів, підпунктів, малюнків, таблиць, формул здійснюють
арабськими цифрами без знака №.
Першою сторінкою пояснювальної записки є
титульний аркуш, який включають до загальної нумерації її
сторінок. На титульному аркуші номер сторінки не ставлять,
на наступних сторінках номер проставляють у правому нижньому куті сторінки без крапки в кінці.
Такі структурні частини пояснювальної записки,
як реферат, зміст, перелік умовних позначень, вступ, висновки, список використаних джерел не мають порядкового номера.
Усі аркуші, на яких розміщені зазначені структурні частини, нумеруються звичайним чином. Не нумеруються лише їх заголовки, тобто не дозволяється друкувати: "1. ВСТУП" або "6. ВИСНОВКИ".
Номер розділу без крапки ставлять після слова
"РОЗДІЛ", потім з нового рядка друкують заголовок розділу.
Підрозділи нумерують у межах кожного розділу.
Номер підрозділу складається з номера розділу і порядкового номера підрозділу, між якими ставлять крапку. У кінці номера підрозділу повинна стояти крапка, наприклад: "2.3." (третій підрозділ другого розділу). Потім у тому ж рядку йде заголовок підрозділу.
Пункти нумерують у межах кожного підрозділу.
Номер пункту складається з порядкових номерів розділу,
підрозділу, пункту, між якими ставлять крапку. У кінці
номера повинна стояти крапка, наприклад: "1.3.2." (другий
пункт третього підрозділу першого розділу). Потім у тому ж
рядку йде заголовок пункту. Пункт може не мати заголовка.
Підпункти нумерують у межах кожного пункту
за такими ж правилами, як пункти.
Ілюстрації (фотографії, креслення, схеми, графіки,
карти) і таблиці необхідно подавати в пояснювальній записці
безпосередньо після тексту, де вони згадані вперше, або на
наступній сторінці. Ілюстрації та таблиці, які розміщені на
окремих сторінках пояснювальної записки, включають до
загальної нумерації сторінок.
Таблицю, малюнок або креслення, розміри якого більше формату А4, враховують як одну сторінку і розміщують у відповідних місцях після згадування в тексті або у додатках.
Ілюстрації позначають словом "Рис." і нумерують послідовно в межах розділу, за винятком ілюстрацій, поданих у додатках. Номер ілюстрації повинен складатися з номера розділу та її порядкового номера, між якими ставиться крапка. Наприклад: Рис. 1.2 (другий рисунок першого розділу).
Номер ілюстрації, її назва та пояснювальні підписи розміщують послідовно під ілюстрацією. Якщо в пояснювальній записці подано одну ілюстрацію, то її нумерують за загальними правилами.
Таблиці нумерують послідовно (за винятком
таблиць, поданих у додатках) в межах розділу. У правому
верхньому куті над відповідним заголовком таблиці
розміщують напис "Таблиця" із зазначенням її номера.
Номер таблиці повинен складатися з номера розділу і порядкового номера таблиці, між якими ставиться крапка, наприклад: "Таблиця 1.2" (друга таблиця першого розділу).
Якщо в пояснювальній записці одна таблиця, її нумерують за загальними правилами. При переносі частини таблиці на інший аркуш (сторінку) слово "Таблиця" і номер її вказують один раз справа над першою частиною таблиці, над іншими частинами пишуть слова "Продовження табл." і вказують номер таблиці, наприклад: "Продовження табл. 1.2".
Формули в пояснювальній записці (якщо їх
більше однієї) нумерують у межах розділу. Номер формули
складається з номера розділу і порядкового номера формули в
розділі, між якими ставлять крапку. Номери формул пишуть
біля правого поля аркуша на рівні відповідної формули в
круглих дужках, наприклад: (3.1) (перша формула третього
розділу).
Примітки до тексту і таблиць, в яких вказують
довідкові та пояснювальні дані, нумерують послідовно в
межах однієї сторінки. Якщо приміток на одному аркуші
декілька, то після слова "Примітки" ставлять двокрапку,
наприклад:
Примітки: 1. ... 2....
Якщо є одна примітка, то її не нумерують і після слова "Примітка" ставлять крапку.
Ілюстрації
Пояснювальна записка ілюструється, виходячи із
певного загального задуму, за ретельно продуманим планом,
який допомагає уникнути ілюстрацій випадкових, пов'язаних
із другорядними деталями тексту і запобігти невиправданим
пропускам ілюстрацій до найважливіших тем. Кожна
ілюстрація має відповідати тексту, а текст — ілюстрації.
Основними видами ілюстративного матеріалу в
пояснювальній записці є: креслення, технічні рисунки, схеми,
фотографії, діаграми, графіки.
У пояснювальній записці слід застосовувати
лише штрихові ілюстрації та оригінали фотознімків.
Фотознімки розміром, меншим за формат А4, наклеюють на стандартні аркуші білого паперу формату А4.
Назви ілюстрацій розміщують після їхніх номерів.
За необхідності ілюстрації доповнюють підрисунковим
підписом, який, зазвичай, має чотири основні елементи:
- найменування графічного сюжету, що позначається
скороченим словом "Рис. ";
- порядковий номер ілюстрації, який вказується без
знаку номера арабськими цифрами;
- тематичний заголовок ілюстрації, що містить текст із
якомога стислою характеристикою зображеного;
- експлікацію, яка не замінює загального найменування
сюжету, а лише пояснює його і будується так: деталі сюжету
позначають цифрами, які виносять у підпис, супроводжуючи
їх текстом.
Не варто оформлювати посилання на ілюстрації
як самостійні фрази, в яких лише повторюється те, що
міститься у підписі. У тому місці, де викладається тема,
пов'язана із ілюстрацією, і де читачеві треба вказати на неї, розміщують посилання у вигляді виразу у круглих дужках "(рис. 3.1) " або зворот типу: "...як це видно з рис. 3.1" або "... як це показано на рис. 3.1".
Якість ілюстрацій повинна забезпечувати їх чітке відтворення, зокрема електрографічне копіювання.
Ілюстрації виконують за допомоги комп'ютерних технологій.
Таблиці
Цифровий матеріал оформлюється, як правило, у вигляді таблиць.
Кожна таблиця повинна мати назву, яку розміщують над таблицею і друкують симетрично до тексту. Назву і слово "Таблиця" починають з великої літери. Назву не підкреслюють.
Заголовок кожної графи в головці таблиці має
бути по можливості коротким. Слід уникати повторів
тематичного заголовка в заголовках граф, одиниці виміру
зазначати у тематичному заголовку, виносити до
узагальнюючих заголовків слова, що повторюються.
Заголовки граф повинні починатися з великих літер, підзаголовки - з маленьких, якщо вони складають одне речення із заголовком, і з великих, якщо вони є самостійними.
Висота рядків повинна бути не меншою 8 мм. Графу з порядковими номерами рядків до таблиці включати не треба.
Таблицю розміщують після першого згадування
про неї в тексті таким чином, щоб її можна було читати без
повороту зброшурованої пояснювальної записки або з
поворотом за годинниковою стрілкою.
Таблицю з великою кількістю рядків можна
переносити на інший аркуш. При перенесенні таблиці на
інший аркуш (сторінку) назву вміщують тільки над її першою
частиною.
Таблицю з великою кількістю граф можна ділити на частини і розміщувати одну частину під іншою в межах одної сторінки. Якщо рядки таблиці виходять за
формат сторінки, то в кожній частині
таблиці повторюють її заголовок.
Якщо текст, який повторюється в графі таблиці,
складається з одного слова, його можна заміняти лапками;
якщо з двох або більше слів, то при першому повторенні його замінюють словами "Те ж", а далі лапками. Ставити лапки замість цифр, марок, знаків, математичних символів, які повторюються, не рекомендується.
Якщо цифрові або інші дані в якому-небудь
рядку таблиці відсутні, то в ньому ставлять прочерк.
Формули
Найбільші, а також довгі та громіздкі формули,
котрі мають у своєму складі знаки суми, добутку,
диференціювання, інтегрування, розміщують на окремих
рядках. Це стосується також і всіх нумерованих формул.
Для економії місця кілька коротких однотипних формул, відокремлених від тексту, можна подати в одному рядку, а не одну під однією. Невеликі і нескладні формули, що не мають самостійного значення, вписують всередині рядків тексту.
Пояснення значень символів і числових
коефіцієнтів треба подавати безпосередньо під формулою в
тій послідовності, в якій вони дані у формулі. Значення
кожного символу і числового коефіцієнта треба подавати з
нового рядка. Перший рядок пояснення починають зі слова
"де" без двокрапки.
Рівняння і формули треба виділяти з тексту вільними рядками. Вище і нижче кожної формули потрібно залишити не менше одного вільного рядка.
Якщо рівняння не вміщується в один рядок, його
слід перенести після знака рівності (==) або після знаків плюс
(+), мінус (-), множення (х) і ділення (:).
Нумерувати слід лише ті формули, на які є
посилання у наступному тексті. Інші формули нумерувати не
рекомендується. Порядкові номери позначають арабськими
цифрами в круглих дужках біля правого поля сторінки без
крапок від формули до її номера. Номер, який не вміщується
у рядку з формулою, переносять у наступний нижче формули.
Номер формули при її перенесенні вміщують на рівні
останнього рядка.
Номер формули-дробу подають на рівні основної
горизонтальної риски формули. Номер групи формул,
розміщених на окремих рядках і об'єднаних фігурною дужкою
(парантезом), ставиться справа від вістря парантеза, яке
знаходиться в середині групи формул і звернене в бік номера.
Загальне правило пунктуації в тексті з формулами
таке: формула входить до речення як його рівноправний
елемент, тому в кінці формул і в тексті перед ними розділові
знаки ставлять відповідно до правил пунктуації. Двокрапку
перед формулою ставлять лише у випадках, передбачених
правилами пунктуації: а) у тексті перед формулою є
узагальнююче слово; б) цього вимагає побудова тексту, що
передує формулі.
Розділовими знаками між формулами, котрі
йдуть одна за одною і не відокремлені текстом, можуть бути
кома або крапка з комою безпосередньо за формулою до її
номера. Розділові знаки між формулами при парантезі
ставлять всередині парантеза. Після таких громіздких
математичних виразів, як визначники і матриці, можна
розділові знаки не ставити.