II. Вимоги безпеки перед початком роботи 1 страница

УДК 54(072)

ББК 29я73

М 54

Рецензенти: О.І. Захарчук – доктор медичних наук, професор, завідувач кафедри фармацевтичної ботаніки та фармакогнозії ВДНЗ України «БДМУ»; О.М. Лиса– викладач біології Чернівецького медичного коледжу БДМУ.

 

М 54 Методичні вказівки та завдання для виконання лабораторних та практичних робіт з дисципліни „Біологія” [Текст]: для студентів ВНЗ І – ІІ р.а. / С.В.Мацейко, В.І.Строгань, Н.Я.Дудій, Л.П. Москаленко, С.В.Апріутес. – Чернівці : ЧІК, 2016. – 68с.

 

Важливою складовою занять з біології є виконання лабораторних та практичних робіт, які допоможуть глибше опанувати теоретичний матеріал та набути елементарних практичних умінь у різних галузях біології. Інструкції до лабораторних та практичних робіт складені у відповідності до навчальної програми з дисципліни „Біологія” для студентів вищих навчальних закладів І-ІІ рівня акредитації. Дані інструкції розроблено на основі підручників: Балан П.Г., Біологія 10 кл.: Генеза, К., − 2010. – 288 с. та Кучеренко М.Є., Загальна біологія: 11 кл.: Генеза – К., 2006. – 272с.

Допоміжний матеріал, 2016. - 68с.

 

 

УДК 54(072)

ББК 29я73

 

Рекомендовано методичним об’єднанням викладачів хімії, біології та екології ВНЗ

І-ІІ р.а. Чернівецької області, протокол № 2 від 27.11.15р. Керівник методичного об’єднання: С.В. Мацейко.

Розглянуто на засідані циклової комісії природничих дисциплін та фізичного виховання ДВНЗ «Чернівецький індустріальний коледж», протокол № 5 від 10.02.16р. Голова циклової комісії: С.В. Мацейко.

Схвалено Методичною радою ДВНЗ «Чернівецький індустріальний коледж», протокол №3 від 16.03.16р. Голова Методичної ради: А.В. Васкан.

 

 


Зміст

Пояснювальна записка ……………………………………………………….. 4

Лабораторні роботи…...…………………………………………………………6

Лабораторна робота №1…………………………………………………………..6

Лабораторна робота №2 ………………………………………………………… 7

Лабораторна робота №3 ………………………………………………………… 8

Лабораторна робота №4 ……………………………………………………… 11

Лабораторна робота №5 ………………………………………………………. .13

Лабораторна робота №6 ……………………………………………………….. 15

Лабораторна робота №7 ……………………………………………………….. 17

Лабораторна робота №8 ……………………………………………………….. 20

Лабораторна робота №9 ……………………………………………………..….22

Лабораторна робота №10 …………………………………………………..…. 24 Лабораторна робота №11 …………………………………………………..…. 25

Лабораторна робота №12 …………………………………………………..…. 31

Лабораторна робота №13 …………………………………………………..…. 34

Лабораторна робота №14 …………………………………………………..…. 36

Практичні роботи…..……………..……………………………………………39

Практична робота №1………………………………………………………… ..39

Практична робота №2 ……………………….……………………………… …42

Практична робота №3 …………………………..…………………………… .43

Практична робота №4 …………………………..…………………………… ..45

Практична робота №5 …………………………..……………………………. .46

Практична робота №6 …………………………..………………………….…..49

Практична робота №7 ……………………….…..……………………………...51

Практична робота №8 ………………………………………………………….53

Практична робота №9 …………………………..…………………………..…..54

Практична робота №10 …………………………..……………………………..56

Практична робота №11 …………………………..……………………………..58

Практична робота №12 …………………………..……………………………..59

Практична робота №13 …………………………..……………………………..61

Практична робота №14 …………………………..……………………………..62

Практична робота №15 …………………………..…………………………......63

Інструкція з охорони праці під час проведення лабораторних занять,

практичних робіт, демонстраційних дослідів у кабінеті біології....................64

Інструкція з охорони праці під час проведення навчальних занять

у кабінеті біології…………………………………..…………………………....66

Використана література ………………………………………………….......67


Пояснювальна записка

Методичні рекомендації для лабораторних та практичних робіт є частиною методичного забезпечення предмету «Біологія» для студентів ВНЗ І-ІІр.а. Тематика лабораторних та практичних робіт відповідає навчальній програмі з дисципліни «Біологія» для вищих навчальних закладів І-ІІ рівня акредитації по підготовці молодших спеціалістів.

Лабораторні та практичні роботи є важливим компонентом занять біології, які сприяють глибшому засвоєнню біологічних понять,підвищують інтерес до вивчення матеріалу і є необхідними для самостійного творчого підходу до виконання завдання. Лабораторні та практичні роботи можуть виконуватися різними способами: індивідуально, фронтально, групами студентів, демонстраційно або за допомогою віртуальної лабораторії.

Метою викладання предмету "Біологія" є сформувати і поглибити знання студентів про систему біологічних наук, їх зв'язок з іншими науками, застосовувати теоретичні знання з метою професійного самовизначення у прикладних сферах людської діяльності, а також забезпечити підготовку молодших спеціалістів знаннями з біології, формування наукової картини живої природи, екологічної культури, зміцнення духовного і фізичного здоров’я, формування ключових компетентностей, яких потребує сучасне життя.

У результаті вивчення навчальної дисципліни «Біологія» студент повинен

знати:

· хімічну будову, властивості, структуру і функціонування живих систем на різних рівнях організації живого;

· взаємозв’язки між живими та не живими системами, живою природою;

· основні поняття та терміни;

· основні закони та біологічні закономірності.

вміти:

· спостерігати, досліджувати і пояснювати явища природи;

· володіти методологією наукового пізнання;

· застосовувати теоретичні знання з метою професійного самовизначення у прикладних сферах людської діяльності (сільське господарство, біотехнологія, медицина).

Методичні рекомендації для лабораторних робіт призначені для покращення організації виконання робіт студентами. Дані роботи сприяють глибшому засвоєнню біологічних понять і законопроектів, розвивають уміння засвоювати набуті практичні навички і знання в конкретних дослідженнях та розрахункових завданнях. Розвивають інтерес до вивчення дисциплін і є передумовою самостійного творчого підходу до виконання поставленого перед студентами завдання


Мета лабораторних та практичних робіт:

- формування практичних навиків організації та використання при вирішенні завдань;

- вивчення та застосування основних законів і закономірностей для складання схем, розв’язування задач; спостерігати,досліджувати та пояснювати явища природи.

Порядок виконання роботи:

1.Вивчити необхідний матеріал по темі лабораторної роботи, керуючись методичними вказівками та відповідною літературою.

2.Виконати лабораторну роботу згідно інструкції. Необхідно дотримуватись правил техніки безпеки.

3.Оформити звіт по лабораторній роботі. Звіт по роботі включає наступні пункти:

- тему, мету, обладнання лабораторної роботи;

- алгоритм виконання завдання;

- заповнення таблиць;

- відповіді на контрольні запитання;

- висновки.

4.Захистити лабораторну роботу. Захист полягає в обговоренні вивченої теми та відповідей на контрольні запитання.


Лабораторна робота №1

Тема: Визначення деяких органічних речовин та їхніх властивостей.

Мета: ознайомитися з методами ідентифікації деяких органічних речовин, що входять до складу живих організмів, властивостями цих речовин.

Обладнання та матеріали: рослинна олія, розчин крохмалю, плоди соняшника, пробірки, піпетки, воронка, вода, етанол, розчин Люголя.

Теоретичні відомості

Органічні речовини – це основні хімічні речовини живих організмів. Вони утворюються завдяки здатності атомів вуглецю з’єднуватись між собою ковалентними зв’язками в ланцюги та приєднувати атоми кисню, водню та азоту. Основні класи органічних сполук живих організмів – білки, нуклеїнові кислоти, вуглеводи та ліпіди.

Вуглеводи – це сполуки, переважна більшість яких складається з вуглецю, водню та кисню. Серед вуглеводів розрізняють моносахариди, олігосахариди та полісахариди. Прикладом полісахаридів є крохмаль.

Ліпіди –це органічні сполуки, нерозчинні у воді, але добре розчинні в органічних розчинниках (ацетон, бензин, естери та ін.). До них належать ліпіди, жири, воски, стероїди, жиророзчинні вітаміни.

 

Техніка безпеки:

1. Будьте обережними при виконанні лабораторних робіт, чітко дотримуйтесь інструкції.

2. Працювати в халатах.

3. Будьте особливо обережні при роботі з скляними приладами, при порізах негайно повідомте викладача.

4. Речовини, які використовуються при виконанні лабораторної роботи не вдихайте та не пробуйте на смак.

5. Після роботи обов’язково помийте руки.

6. Після закінчення роботи приберіть своє робоче місце.

Хід роботи

1. Налийте у пробірку 2 мл розчину крохмалю й додайте кілька краплин розчину Люголя. Вміст пробірки перемішайте. Запишіть спостереження.

2. Нагрійте суміш у пробірці на водяній бані чи в посудині з гарячою водою. Результати спостережень запишіть.

3. Розітріть на аркуші паперу кілька насінин соняшника. Опишіть ваші спостереження.

4. Помістіть у дві пробірки 0,5 мл олії та додайте в одну пробірку 5 мл води, а в другу – 5 мл етанолу.

5. Вміст пробірок струсіть або перемішайте.

6. Через одну хвилину відмітьте, що можна спостерігати у кожній із пробірок, і запишіть результати.

7. Зробіть висновок, вказавши, з якими способами ідентифікації органічних речовин ви ознайомилися та які властивості досліджуваних речовин ви спостерігали.

Питання до захисту:

1. Що таке ліпіди? Які групи ліпідів вам відомі?

2. Які речовини називаються органічними? Наведіть приклади.

3. Які властивості ліпідів?

4. Які речовини відносять до вуглеводів? Які ви знаєте основні класи вуглеводів?

5. Чим визначаються властивості полісахаридів?

6. Що спільного у фізико-хімічних властивостях і функціях вуглеводів і ліпідів та чим ці сполуки відрізняються?

 

 

Лабораторна робота №2

Тема: Вивчення властивостей ферментів.

Мета: дослідити властивості ферментів і вплив на них фізичних факторів.

Обладнання та матеріали: невеликі кубики сирої та вареної картоплі, пробірки, гідроген пероксид, який має кімнатну температуру, гідроген пероксид з холодильника, підручник.

 

Теоретичні відомості

Ферменти –біокаталізатори білкової природи, що прискорюють біохімічні реакції. Ферменти становлять собою прості (однокомпонентні) чи складні (двокомпонентні ) білки. Складні білки, на відміну від простих містять небілкову частину, яка може бути представлена органічними речовинами (наприклад, похідними вітамінів), катіонами або аніонами.

Каталітичну активність ферменту зумовлює не вся його молекула, а лише її невелика ділянка – активний центр. Особливістю дії ферментів є те, що їхня активність проявляється лише за певних умов: температури, тиску, рН середовища. Ферменти мають певне розташування як у межах окремої клітини, так і організму в цілому. Деякі ферменти беруть участь в активному транспорті речовин через мембрани.

 

Техніка безпеки:

1. Будьте обережними при виконанні лабораторних робіт, чітко дотримуйтесь інструкції.

2. Працювати в халатах.

3. Будьте особливо обережні при роботі з скляними приладами, при порізах негайно повідомте викладача.

4. Речовини, які використовуються при виконанні лабораторної роботи не вдихайте та не пробуйте на смак.

5. Після роботи обов’язково помийте руки.

6. Після закінчення роботи приберіть своє робоче місце.

 

Хід роботи

У цій роботі властивості ферментів розглядаються на прикладі ферменту пероксидази, що міститься в клітинах картоплі. У випадку контакту пероксидази з гідроген пероксидом відбувається розклад пероксиду на воду й кисень, який виділяється у вигляді пухирців газу.

1. Візьміть три пробірки й помістіть у них невеликі кубики картоплі. У перші дві помістіть кубики сирої картоплі, а в третю – вареної.

2. Залийте першу пробірку розчином гідроген пероксиду, який перед цим знаходився в холодильнику.

Спостерігайте, чи виділяються пухирці газу. Відмітьте інтенсивність їх виділення.

3. Залийте другу і третю пробірки розчином гідроген пероксиду, який має кімнатну температуру. Спостерігайте, чи виділяються пухирці газу. Відмітьте інтенсивність їх виділення.

4. Зробіть висновок, в якому вкажіть результати спостережень і поясніть, чи вплинула низька температура й теплова обробка на роботу ферменту пероксидази.

 

Питання до захисту:

1. Що таке ферменти? Чи змінюється фермент у процесі реакції?

2. Від яких чинників залежить активність ферментів?

3. Що таке активний центр ферменту?

4. Чим зумовлене розщеплення пероксиду водню? Який газ виділяється з клітин, якщо до них додати гідроген пероксид?

5. Чому не спостерігалось розщеплення гідроген пероксиду в досліді з шматочком вареної картоплі?

 

Лабораторна робота №3

Тема: Будова клітин прокаріотів та еукаріотів.

Мета: вивчити особливості будови клітин прокаріотів і еукаріотів, навчитися розпізнавати прокаріотичні та еукаріотичні клітини за допомогою світлового мікроскопа, а також за допомогою електронних фотографій.

Обладнання та матеріали: мікроскоп, мікропрепарати епідерми цибулі, електронні мікрофотографії прокаріотичних та еукаріотичних клітин.

Теоретичні відомості

За особливостями будови клітин усі організми поділяють на два над царства – Прокаріоти і Еукаріоти.

Еукаріоти (рослини,гриби, тварини) є одноклітинні, колоніальні та багатоклітинні форми. Їхні клітини мають одне чи кілька сформованих ядер, різноманітні органели, включення, а цитоплазма поділена клітинними мембранами на функціональні комірки (компартменти).

Прокаріотичні організми(бактерії, ціанобактерії) – це одноклітинні чи колоніальні форми, клітини яких не мають ядра та більшості органел, притаманних клітинам еукаріот (мітохондрій, пластид, вакуолей, ендоплазматичної сітки, комплексу Гольджі).

Техніка безпеки:

1. Будьте обережними при виконанні лабораторних робіт, чітко дотримуйтесь інструкції.

2. Працювати в халатах.

3. Будьте особливо обережні при роботі з скляними приладами, при порізах негайно повідомте викладача.

4. Речовини, які використовуються при виконанні лабораторної роботи не вдихайте та не пробуйте на смак.

5. Після роботи обов’язково помийте руки.

6. Після закінчення роботи приберіть своє робоче місце.

Хід роботи

1.Спочатку за малого, а потім за великого збільшення мікроскопа розгляньте клітини шкірки цибулі та зробіть малюнок однієї клітини. На малюнку позначте клітинну стінку, ядро, цитоплазму, вакуолю. Знайдіть ці компоненти на електронній мікрофотографії.

 

Рис.1. Електронна мікрофотографія клітини епідерми цибулі.

2. Розгляньте електронну мікрофотографію клітин печінки та зробіть малюнок однієї клітини. На малюнку позначте ядро й цитоплазму.

 

 

Рис. 2. Електронна мікрофотографія клітини печінки.

3. Розгляньте та замалюйте клітини рослин, тварин, бактерії.

 

Рис. 3. Клітина бактерії Рис. 4. Рослинна клітина

 

 

 

Рис. 5.Тваринна клітина

 

4.Заповніть таблицю «Характерні ознаки клітин прокаріот та еукаріот»

Ознака Прокаріоти Еукаріоти
Зовнішня клітинна мембрана    
Ядро, покрите ядерною мембраною    
Генетичний матеріал    
Ендоплазматична сітка    
Рибосоми    
Мітохондрії    
Комплекс Гольджі    
Лізосоми    
Джгутики    
Поділ клітини    
Спосіб розмноження    

 

5. Заповніть таблицю "Риси подібності і відмінності тваринної та рослинної клітини":

Структури Рослинна клітина Тваринна клітина
Клітинна (целюлозна) стінка    
Пластиди    
Синтез АТФ    
Вакуолі    
Спосіб живлення    

6. Зробіть висновок щодо особливостей будови еукаріотичних і прокаріотичних клітин, риси їх схожості й відмінності (на підставі розглянутих мікропрепаратів та електронних мікрофотографій).

Питання до захисту:

1. Які особливості будови клітин еукаріотів?

2. У чому полягають особливості будови клітин прокаріотів?

3. Які характеристики спільні для будь-яких живих клітин?

4. Які функції можуть виконувати органели еукаріотичної клітини?

5. Чим клітини прокаріотів за будовою відрізняються від клітин еукаріотів?

 

 

Лабораторна робота №4

Тема: Спостереження явища плазмолізу та деплазмолізу в клітинах рослин.

Мета:дослідити і вивчити як в клітинах рослин відбувається рух цитоплазми, спостерігати за процесом плазмолізу та деплазмолізу.

Обладнання та матеріали: світловий мікроскоп, предметні й покривні скельця, градуйовані піпетки, пінцети, скальпель, препарувальні голки, фільтрувальний папір, дистильована вода, 9%-й водний розчин натрій хлориду, листок елодеї.

 

Теоретичні відомості

Плазмоліз(від грец. plasma – виліплене, оформлене та lysis – розкладання, розпад) – це відділення цитоплазми від оболонки при зануренні клітини в гіпертонічний, тобто концентрованіший ззовні, розчин. Плазмоліз характерний головним чином для рослинних клітин, що мають міцну целюлозну оболонку.

Іноді плазмолізовані клітини залишаються живими якщо їх занурити у воду, де концентрація солей нижча, ніж у клітині, відбувається деплазмоліз.

Деплазмоліз – це повернення цитоплазми клітин рослин зі стану плазмолізу у вихідний стан.

 

Плазмоліз Деплазмоліз

Техніка безпеки:

1. Будьте обережними при виконанні лабораторних робіт, чітко дотримуйтесь інструкції.

2. Працювати в халатах.

3. Будьте особливо обережні при роботі з скляними приладами, при порізах негайно повідомте викладача.

4. Речовини, які використовуються при виконанні лабораторної роботи не вдихайте та не пробуйте на смак.

5. Після роботи обов’язково помийте руки.

6. Після закінчення роботи приберіть своє робоче місце.

1. Вивчення плазмолізу та деплазмолізу.

Хід роботи Спостереження
1. Підготуйте мікроскоп до роботи.  
2. Підготуйте препарат живих клітин листка елодеї: цілий листок елодеї покладіть на предметне скло, накрийте накривним.  
3. Розгляньте препарат при малому збільшенні мікроскопа. Знайдіть на препараті тонку ділянку, де добре видно клітини. Розгляньте знайдену ділянку при великому збільшенні. Зверніть увагу на те, що цитоплазма притиснута до клітинних стінок. Клітини перебувають у стані повного насичення водою – стані тургору. Замалюйте побачене.  
4. Для спостереження явища плазмолізу (відшарування цито-плазми із включеннями від клітинної стінки) замініть воду під покривним склом на розчин натрій хлориду. Капніть піпеткою розчин натрій хлориду на край покривного скла, а з іншого боку прикладіть фільтрувальний папір для видалення води з-під покривного скла. Замалюйте побачене. Порівняйте побачене з мікрофотографіями .  

Зробіть висновок.

Питання до захисту:

1. Як структура мембрани пов’язана з її функціями?

2. Порівняйте різні види мембранного транспортування.

3. Дайте визначення термінам: піноцитоз і фагоцитоз

4. До складу мембран входять:

а) РНК; б) білки; в) ліпіди; г) вуглеводи.

5. Товщина плазматичної мембрани дорівнює:

а) 5 – 7 нм; б) 7 – 10нм; в) 10 – 12 нм; г ) 12 – 14 нм.

6. Вкажіть, які структури клітини мають вибіркову проникність:

а) рибосоми; б) мембрани; в) хромосоми; г) клітинний центр.

 

 

Лабораторна робота №5

Тема: Мікроскопічна та ультрамікроскопічна будова ядра.

Мета: ознайомитися з особливостями мікроскопічної та ультрамікроскопічної будови ядра клітин еукаріотичних організмів.

Обладнання та матеріали: таблиці, малюнки, електронна мікрофотографія ядра.

 

Теоретичні відомості

Ядро (лат. nucleus) – клітинна органела, знайдена у більшості клітин еукаріот і містить ядерні гени, які складають більшу частину генетичного матеріалу. Ядро має дві первинні функції: керування хімічними реакціями в межах цитоплазми і збереження інформації, потрібної для поділу клітини.

Ядро було відкрито у 1833р. ботаніком Робертом Брауном. Окрім клітинного геному, ядро містить певні білки, які регулюють зчитування генетичної інформації. Зчитування гена на ядерному рівні залучає складні процеси транскрипції, обробки первинної мРНК і експорт зрілої мРНК до цитоплазми.

Ядро звичайно має розмір 8 – 25 мікрометрів в діаметрі. Воно оточено подвійною мембраною, яка називається ядерною оболонкою. Крізь внутрішню і зовнішню мембрани на деяких інтервалах проходять ядерні пори. Ядерна оболонка регулює і полегшує транспорт між ядром і цитоплазмою, відокремлюючи хімічні реакції, що мають місце в цитоплазмі, від реакцій, що трапляються в межах ядра. Зовнішня мембрана безперервна з грубим ендоплазматичним ретикулумом і може мати зв’язані рибосоми. Простір між двома мембранами називається «перинуклеарним простором». Ядерна сторона ядерної оболонки оточена мережею філаментів, яка називається ядерною ламіною.

 

Техніка безпеки:

1. Будьте обережними при виконанні лабораторних робіт, чітко дотримуйтесь інструкції.

2. Працювати в халатах.

3. Будьте особливо обережні при роботі з скляними приладами, при порізах негайно повідомте викладача.

4. Речовини, які використовуються при виконанні лабораторної роботи не вдихайте та не пробуйте на смак.

5. Після роботи обов’язково помийте руки.

6. Після закінчення роботи приберіть своє робоче місце.

Хід роботи

1. Розгляньте малюнки ядер різних організмів.

2. Замалюйте клітини тварин і рослин, позначте на малюнках клітинні ядра.

3. Розгляньте мікрофотографії ядер. Замалюйте ультрамікроскопічну структуру ядра. Позначте на малюнку каріоплазму, ядерний матрикс, хроматин, ядерце.

4. Зробіть висновок, де поясніть як особливості будови ядра допомагають йому ефективно виконувати свої функції.

Схема будови ядра:

1 – поверхневий апарат ядра;

2 – нуклеоплазма;

3 – хроматин;

4 – ядерце;

5 – біляядерцевий хроматин.

Рис. 1.Електронна мікрофотографія будови ядра.

5. Зробіть висновок.

Питання до захисту:

1. Які складові містяться в ядрі?

2. Які функції ядро виконує в клітині?

3. Для чого потрібні ядерні пори?

4. Які функції виконує ядерце?

5. Чи відбувається в ядрі синтез РНК?

6. Чи відбувається в ядрі синтез білка?

7. Яка структура виконує функцію ядра у прокаріотичних організмів?

 

Лабораторна робота №6

Тема: Мітотичний поділ клітин.

Мета: навчитися спостерігати за процесами життєдіяльності клітин та розпізнавати на схемах, мікрофотографіях фази мітотичного поділу.

Обладнання та матеріали: мікрофотографії та рисунки клітин на різних фазах мітозу, таблиця, підручник.

 

Теоретичні відомості

Мітоз (рідше: каріокінез або непрямий поділ) – поділ ядра еукаріотичної клітини із збереженням числа хромосом. На відміну від мейозу, мітотичний поділ протікає без ускладнень в клітинах будь-якої плоїдності, оскільки не включає, як необхідний етап , кон’югацію гомологічних хромосом протягом профази.

Мітоз – лише одна з частин клітинного циклу, але він достатньо складний, щоб в його складі, у свою чергу, було виділено чотири фази: профаза, метафаза, анафаза і телофаза. Подвоєння хромосом відбувається ще в ході інтерфази. В результаті цього, в мітоз хромосоми вступають вже подвоєними, такими, що нагадують букву X (ідентичні копії материнської хромосоми сполучені один з одним в області центромери).

· У профазі відбувається конденсація хромосом, клітинний центр ділиться і продукти його поділу розходяться до полюсів ядра, руйнується ядерна оболонка, утворюється веретено поділу.

· У метафазі хромосоми розташовуються на «екваторі» (на рівній відстані від «полюсів» ядра) в одній площині, утворюючи так звану метафазну пластинку. Важливо відзначити, що вони залишаються в такому положенні протягом досить тривалого часу.

· У анафазі, яка є найкоротшою фазою мітозу, хромосоми діляться (з’єднання в районі центромери руйнується) і розходяться до різних полюсів клітини.

· У телофазі відбувається руйнування веретена поділу і утворення ядерної оболонки навколо дочірніх ядер.

Техніка безпеки:

1. Будьте обережними при виконанні лабораторних робіт, чітко дотримуйтесь інструкції.

2. Працювати в халатах.

3. Будьте особливо обережні при роботі з скляними приладами, при порізах негайно повідомте викладача.

4. Речовини, які використовуються при виконанні лабораторної роботи не вдихайте та не пробуйте на смак.

5. Після роботи обов’язково помийте руки.

6. Після закінчення роботи приберіть своє робоче місце.

Хід роботи

1. Вивчення фаз мітозу.

1.1. Підготуйте мікроскоп до роботи.

1.2. Розгляньте препарат з корінця цибулі при малому збільшенні мікроскопа. Запишіть побачене.

1.3. При великому збільшенні мікроскопа знайдіть у зоні поділу клітини на стадіях інтерфази (прямокутні, оточені товстою клітинною стінкою), профази (у центральній частині помітні хромосоми, метафази (помітне веретено поділу, хромосоми у центральній частині складаються з двох хроматид), анафази (хромосоми розташовані на полюсах клітини), телофази (хромосоми розкручуються, з’являється ядерна оболонка і з’являється перегородка між дочірніми клітинами). Запам’ятайте кожну фазу мітозу.