З якими найбільш важливими факторами пов’язані можливості науково-технічного прогресу в сільському господарстві?
1) з рівнем розвитку матеріально-технічної бази сільського господарства та енергоозброєності праці;
2) з рівнем інтенсивності виробництва і формами господарювання;
3) з біологічними факторами виробництва і процесом формування родючості ґрунтів;
4) з подальшою розробкою теорії машин, автоматів і автоматизованих систем.
171. Науково-технічний прогрес – це:
1) покращення використання техніки в сільському господарстві;
2) впровадження у сільськогосподарське виробництво досягнень кращих виробників сільськогосподарської продукції; сил на основі
3) процес перетворення всіх елементів продуктивних використання досягнень науки, а також удосконалення організації та управління з метою досягнення економічного і соціального ефекту;
4) розробка ресурсо-, водо-, та енергозберігаючих технологій, теорії і методів програмування врожаїв сільськогосподарських культур і продуктивності тварин на основі нових технологічних рішень.
172. В агропромисловому комплексі НТП здійснюється за напрямами:
1) технічним і технологічним;
2) агрохімічним і біологічним;
3) організаційним і економічним;
4) всі відповіді вірні.
173. Агрохімічний напрям НТП пов’язаний з розробкою:
1) безпечніших для людей і навколишнього середовища видів, способів зберігання і внесення мінеральних добрив;
2) теорії машин, автоматів і автоматизованих систем, комп’ютеризації агропромислового виробництва;
3) ресурсно-, водо- та енергозберігаючих технологій, теорій і методів програмування врожаїв сільськогосподарських культур;
4) розвитку традиційної селекції, генної інженерії, розробці нових біотехнологій.
174. Інноваційною діяльністю називають:
1) постійний процес створення нових, вдосконалення існуючих знарядь і предметів праці;
2) запровадження нових досягнень НТП у відповідну сферу господарювання;
3) сукупність прогресивних, якісно нових змін, що безперервно виникають у часі та просторі;
4) розробку більш точних методів планування і прогнозування виробництва.
175. Під ринковою ціною розуміється:
1) ціна товару за яку покупець готовий придбати даний товар, що реалізується в певній територіальній зоні і займає певний сигмент ринку;
2) це домінуюча на ринку у відповідному часовому відрізку ціна на товар, що виплачується за нього в процесі купівлі – продажу незалежно від індивідуальних витрат виробників на його виробництво і реалізацію;
3) ціна поставленого товару, виконаних робіт, наданих послуг, які виникають на різних видах ринку, виражена в грошовій формі, яка відрізняється від ціни конкурентів;
4) перетворена форма вартості, її грошовий вираз.
176. Мінімальна ціна – це:
1) ступінь можливого зниження товаровиробником ціни на свій товар порівняно з ринковою ціною, за якою забезпечується беззбитковість його виробництва;
2) індивідуальна ціна, що формується на кожному підприємстві, за якої воно отримує нульовий прибуток;
3) ціна, що формується під впливом попиту і пропозиції, що склалися під час реалізації продукції;
4) ціна, рівень якої визначається на засадах домовленості між виробником продукції і споживачем при укладанні між ними договорів купівлі-продажу.
177. Оптові ціни – це:
1) такі ціни, за якими підприємства реалізують свою продукцію великими партіями всім категоріям споживачів;
2) такі ціни, за якими підприємства реалізують свою продукцію великими партіями всім категоріям споживачів, крім населення;
3) такі ціни, за якими населення купує товари в роздрібній торгівлі для задоволення власних потреб;
4) такі ціни, які розраховані лише на окремі категорії покупців, які готові купити цей товар виключно за його унікальні властивості.
178. Світові ціни на товари сільськогосподарського походження – це:
1) ціни купівлі – продажу товару, який існує на світовому ринку, що продається – купується за міжнародну валюту;
2) ціна, за якою продається товар, внаслідок отриманого прибутку формується державний бюджет окремих країн експортів;
3) ціни угод на великі партії товарів, укладених в основних центрах світової торгівлі на умовах платежу в вільноконвертованій валюті;
4) ціни за контрактами купівлі-продажу, що укладаються на товар стандартної якості.
179. Ціна в ринковій економіці виконує функцію:
1) стимулюючу;
2) синхронізуючу;
3) сигналізуючу;
4) усі відповіді вірні.
180. Показник співвідношення між доходом на акцію та її ринковою ціною може підвищуватися за таких умов:
1) ціна акції збільшується за тих же дивідендів;
2) вироблена продукція і затрати живої праці;
3) вироблена продукція і уречевлена праця ;
4) вироблена продукція і виробничо спожиті засоби і предмети праці.
181. Під ціновою конкурентоспроможністю розуміється:
1) ціна, що формується на кожному підприємстві, за якої воно отримує нульовий прибуток;
2) ступінь можливого зниження товаровиробником ціни на свій товар порівняно з ринковою ціною, за якого забезпечується беззбитковість його виробництва;
3) ціна, що визначається на засадах домовленості між виробником продукції (продавцем) і споживачем (покупцем) при укладанні між ними договорів купівлі-продажу;
4) раціональне використання факторів нецінової конкуренції, насамперед підвищення якості продукції.
182. В практиці маркетингової діяльності встановлення ціни пропозиції базується на застосуванні методу:
1) з орієнтацією на рівень ціни на аналогічну продукцію конкурентів;
2) за допомогою пробного продажу в різних сегментах ринку;
3) на підставі результатів закритих торгів з метою одержання замовлення на виробництво певного виду продукції;
4) всі відповіді правильні.
183. Основним фактором розширеного виробництва в сільському господарстві є:
1) втілення досягнень науково-технічного прогресу;
2) збільшення площі сільськогосподарських угідь;
3) зупинення процесу скорочення чисельності трудових ресурсів сільського господарства;
4) збільшення поголів’я тварин.
184. Під інтенсивністю слід розуміти:
1) різновид економічного типу розвитку, за якого приріст валової продукції отримується завдяки підвищенню ефективності авансованого капіталу;
2) поняття, що відображає певне динамічне співвідношення між зміною в часі величини авансованого капіталу й обсягу виробництва валової продукції;
3) концентрацію до оптимального рівня авансованого капіталу на гектар земельних угідь, що забезпечує випереджаюче збільшення виробництва продукції з цієї площі і підвищення ефективності використання вкладених ресурсів;
4) заходи з підвищення ефективності сільськогосподарського виробництва, яке досягається при зниженні виробничих витрат на одиницю площі.
185. Підвищення економічної ефективності інтенсифікації сільського господарства досягається за рахунок:
1) комплексного використання земельних, матеріально-технічних і трудових ресурсів;
2) впровадження досягнень науково-технічного прогресу;
3) підвищення заробітної плати;
4) збільшення посівної площі та поголів’я тварин.