Ректальне годування пацієнта за допомогою крапельної клізми

1.Заповнити кухоль Есмарха одним із перерахованих препаратів в кіль
1,5-2л, підігрітим до температури 37-38°С.

2.Прикріпити грілку до кухля Есмарха.

3.Після введення наконечника в пряму кишку відрегулювати частоту ™,
пель за допомогою затискача (40-80 крапель за 1 хв.), що відлові^
введенню 2-4 см3).

4.Вкрити пацієнта, тому що ця процедура виконується протягом тривалі
часу.

5. Слідкувати, щоб не перегиналася трубка і не припинився потік рідин

БЛОК "ВИМІРЮВАННЯ ТЕМПЕРАТУРИ ТІЛА. ДОГЛЯД ЗА ПАЦІЄНТАМИ В ГАРЯЧЦІ"

Температуру тіла в стаціонарі вимірюють медичним термометром 2 рази п добу: вранці натще з 6 до 8 години та з 16 до 18 години до вечері. В цей ча« спостерігається максимальне коливання добової температури. У разі таких заХІ ворювань, як ревматизм, туберкульоз, сепсис температуру тіла вимірюють її рез кожні 2-3 години. При вимірюванні температури тіла трапляються випадк —

•~--- ^ції пацієнтом підвищеної температури тіла або, навпаки, приховування

СИ ому медична сестра повинна стежити за діями пацієнта під час вимірюван-

температури.

Показники температури тіла пацієнтів записують у спеціальний температур-• листок, який заводиться на кожного пацієнта, що поступає в стаціонар. цна сестра повинна знати, що підвищення температури тіла на 1°С супро-жується збільшенням частоти пульсу на 10 ударів за хвилину. Утворюючи в мпературному листі графічне зображення кривих частоти пульсу і температу-и тіла, потрібно на це звернути увагу. Так, у разі виникнення гострих хірургіч­них захворювань черевної порожнини підвищення температури тіла на ГС вик­ликає збільшення частоти пульсу більш, ніж на 10 ударів, тобто спостерігаєть­ся невідповідність кривих частоти пульсу та температури. Цей симптом має назву симптом "ножиць", і наявність його допомагає лікарю у встановленні діагнозу.

Блок "Вимірювання температури тіла. Догляд за пацієнтами в гарячці" включає практичні навики:

 

Номер   Рівень
п/п Назва практичного навику відповідаль-
    ності
А. Вимірювання температури тіла в пахвовій  
  ділянці. 3
Б. Особливості вимірювання температури тіла  
  у дітей грудного віку. 3
в. Вимірювання температури тіла в порожнині  
  рота. 3
г. Вимірювання температури тіла у прямій  
  кишці. 3
Г. Особливості вимірювання базальної температу-  
  ри в акушерсько-гінекологічній практиці. 3
д. Дезінфекція та зберігання медичних  
  термометрів. 3
£. Реєстрація даних вимірювання температури  
  тіла. 3
Є. Догляд за пацієнтом у стадії підвищення  
  температури тіла. 3
Ж. Догляд за пацієнтом у стадії збереження  
  температури тіла на високому рівні. 3
3. Догляд за пацієнтом у стадії зниження  
__ __ температури тіла. 4
Оснащення блоку:
медичний термометр, ниркоподібний лоток, банка ємністю 0,5 л, промарк-
'рована ємність з темного скла для дезінфекційних розчинів, бинт, вата, чиста
СеРветка, рушник, стерильний шпатель. Грілка, міхур з льодом, система для
^становки очисної клізми, вода 1-1,5 л, вазелін, судно, клейонка, гумові рука-

БЛОК "ВИМІРЮВАННЯ ТЕМПЕРАТУРИ ТІЛА. ДОГЛЯД ЗА ПАЦІЄНТАМИ В ГАРЯЧЦІ"

БЛОК "ВИМІРЮВАННЯ ТЕМПЕРАТУРИ ТІЛА ДОГЛЯД ЗА ПАЦІЄНТАМИ В ГАРЯЧЦІ"

 

 

вички, фартух. Вазелінова олія, розчин бури в гліцерині (10%), оцтово-во розчин. Медикаменти: кислота ацетилсаліцилова, парацитамол (в табле розчини: анальгін, димедрол, аміназин, кофеїн-бензонат натрію, кордіа ампулах). Розчини: 0,5%, 1% хлорамін, 3% перекис водню, 96° етиловий І СХЕМА НАПИСАННЯ АЛГОРИТМУ ПРАКТИЧНОГО НАВИКА:

I. Місце проведення.

II. Оснащення робочого місця.

 

III. Попередня підготовка до виконання навику.

IV. Основні етапи виконання навику.

А. ВИМІРЮВАННЯ ТЕМПЕРАТУРИ ТІЛА В ПАХВОВІЙ ДІЛЯНЦІ. І. Місце проведення:

стаціонар, кабінет доклінічної практики, домашні умови. //. Оснащення робочого місця:

1. Ниркоподібний лоток.

2. Медичний термометр.

3. Скляна банка ємністю 0,5 л.

4. Бинт.

5. Вата.

6. Рушник, чиста серветка.

7. Температурний лист.

8. Ручка.

///. Попередня підготовка до виконання навику:

· пояснити пацієнту мету вимірювання температури тіла, значення Щ
показників для діагностики захворювання;

· повідомити пацієнта про те, що в стаціонарі температуру тіла вимірк
вранці натще з 6 до 8 години та з 16 до18 години до вечері,
необхідно виміряти температуру тіла на протязі дня, то вимірюва^
слід після прийняття їжі через 30-40 хв. Проводити термометрію

ж після прийняття їжі не бажано, оскільки її показники будуть вищими. Запитати у пацієнта, чи він безпосередньо перед вимірюва температури не пив гарячі напої (каву, чай);

· бажано, щоб пацієнт був у стані спокою; краще, щоб лежав у ліжку

· звернути увагу на те, чи ліжко пацієнта не розташовується біля га
батареї (взимку);

· звернути увагу на те, чи не має у пацієнта грілки, міхура з льоде
момент вимірювання температури тіла;

· пояснити пацієнту правила вимірювання температури, отримати згоду!
проведення процедури;

- вимити руки з милом під проточною водою, витерти чистим рушнико
IV. Основні етапи виконання навику:

1. Перевірити, чи вся ртуть в резервуарі термометра (на рівні поділки 344
коли ні — струсити термометр.

2. Провести огляд шкіри пахвової ділянки; при наявності гіперемії, місн
вих запальних процесів не можна проводити вимірювання температ
тіла в цій ділянці, тому що показання термометра буде вищим, ніж т«|
пература усього тіла.

*~~ з При відсутності місцевих запальних процесів витерти шкіру м'яким су­хим рушником методом "промокання", оскільки вологість охолоджує ртуть, і показання термометра буде нижчим.

4 Встановити термометр так, щоб весь ртутний резервуар з усіх боків щільно прилягав до пахвової ділянки; при підозрі на симуляцію розмістити одно-моментно два термометри в лівій і в правій пахвових ділянках.

5. Запропонувати пацієнту притиснути плече до грудної клітки, а передпліччя
розмістити таким чином, щоб долоня розміщувалася у протилежній пах­
вовій ділянці.

6. Через 10 хвилин вийняти термометр і визначити його показання.

7. Повідомити пацієнту результат термометрії.

8. Показання термометра занести у температурний лист.

9. Продезінфікувати термометр (навик "Д").