ВНУТРІШНЬОШКІРНИХ ІН'ЄКЦІЙ

Длвиконання внутрішньошкірної проби на чутливість організму до лікарсь-препарату застосовують той препарат, який вперше призначено пацієнту К°Г ( антибіотик, новокаїн, інсулін тощо). Для діагностики туберкульозу ви-истовують туберкулін, бруцельозу - бруцелін, туляремії—тулярин, дизен-_дИзєнтерін Цуверкалова (всі препарати випускаються у розчинах, гото-Д° введення). / Місце проведення:

маніпуляційний кабінет, палата стаціонару, кабінет доклінічної практики. // Оснащення робочого місця:

1. Стерильний маніпуляційний стіл, на якому підготовлені стерильні: лотки,
шприци багаторазового використання ємністю 1 мл з чітко виділеними
поділками, що відповідають 0,01 мл, голки довжиною 1,5 см (найко-
ротші), діаметром 0,4 мм (найтонші), пінцети, ватні кульки.

2. Робочий маніпуляційний стіл, на якому підготовлені: стерильні голки та
шприци одноразового використання ємністю 1 мл в упаковках, стерильні
гумові рукавички одноразового використання в упаковці, пінцети в по­
трійному розчині, лікарські препарати в ампулах, флаконах, пилочка,
70° розчин етилового спирту в флаконі, лоток для використаних інстру­
ментів та матеріалів.

3. Ємність, промаркірована "Для використаних ватних кульок", з 5% роз­
чином хлораміну.

4. Ємність, промаркірована "Для промивання шприців, голок", з 3% роз­
чином хлораміну.

5. Ємність, промаркірована "Для замочування одноразових шприців, го­
лок", з 5% розчином хлораміну.

6. Ємність, промаркірована "Для замочування шприців, голок багаторазо­
вого використання", з 3% розчином хлораміну.

///. Попередня підготовка до виконання навику:

· ретельно вимити двічі руки з милом під проточною водою, витерти чис­
тим індивідуальним рушником або стерильною одноразовою сервет­
кою, обробити 70° розчином етилового спирту, одягнути марлеву маску
і стерильні гумові рукавички;

· звільнити одноразовий шприц та голку від упаковки або зібрати шприц
багаторазового використання із стерильного маніпуляційного стола (блок
"Парентеральне введення лікарських препаратів", навики "А, Б );

· в однограмовий шприц набрати 0,2 мл лікарського препарату із ампули
або флакону (блок "Парентеральне введення лікарських препаратів',
навики "Г, Г");

· покласти шприц з набраним лікарським препаратом на стерильний лоток;

· на цей лоток покласти 2 стерильні ватні кульки, змочені в 70° розчині
етилового спирту, і 1 ватну кульку стерильну, суху;

· провести психологічну підготовку пацієнта;

· запропонувати пацієнту зручно сісти на стілець, звільнити руку до ліктьо-

вого суглоба від одягу, рука повинна розміщуватися на столі в зручному розігнутому і розслабленому положенні.

БЛОК "ВНУТРІШНЬОШКІРНІ, ПІДШКІРНІ, ВНУТРІШНЬОМ'ЯЗОШ ІН'ЄКЦІЇ"

Номер п/п

А. Б.

в.

г. ґ.

д.

Е.

є. ж.

Техніка внутрішньошкірних ін'єкцій. Внутрішньошкірна імунологічна проба на туберкульоз (проба Манту). Внутрішньошкірна діагностична проба на індивідуальну чутливість до антибіотиків. Техніка підшкірних ін'єкцій. Особливості введення препаратів інсуліну. Особливості введення олійних розчинів. Техніка внутрішньом'язових ін'єкцій. Особливості введення біциліну. Можливі ускладнення при внутрішньошкірних, підшкірних, внутрішньом'язових ін'єкціях, профілактика і тактика медичної сестри при їх виникненні.

Оснащення блоку:

стерильний маніпуляційний стіл, стерильні: ниркоподібні лотки, шприї гаторазового використання ємністю 1, 2, 5, 10 мл, голки довжиною 1,5 діаметром 0,4 мм. (для внутрішньошкірних ін'єкцій), довжиною 2,5-4,0 см, метром 0,6 мм (для підшкірних ін'єкцій), довжиною 6-8 см, діаметром 0,1 мм (для внутрішньом'язових ін'єкцій), пінцети, ватні кульки. Робочий маніп ційний стіл: стерильні одноразові туберкулінові, інсулінові шприци ємніс мл, шприци ємністю 2, 5, 10 мл в упаковці, стерильні гумові рукавички в ковці, лікарські препарати в ампулах: розчин камфорної олії, розчин прої рона в олії; лікарські препарати в флаконах: розчин туберкуліну, розчин і ліну простого, суспензія цинк-інсуліну для ін'єкцій; порошкоподібні ант ки у флаконах, розчинники: вода дистильована, 0,9% розчин натрію 0,25% розчин новокаїну, 70° розчин етилового спирту у флаконі, пін потрійному розчині,, пилочка; ємність, промаркірована "Для використаних них кульок" із 5% розчином хлораміну, ємність, промаркірована "Для п| вання шприців, голок" із 3% розчином хлораміну, ємність промаркір< "Для замочування одноразових шприців, голок" з 5% розчином хло| ємність, промаркірована "Для замочування шприців, голок багаторазового1 користання" з 3% розчином хлораміну; ниркоподібний лоток для викор ного інструментарію та матеріалу, грілка, зігрівальний компрес (марля, ресний папір, вата, бинт, 40* розчин етилового спирту), міліметрова п| лінійка із пластмаси.

СХЕМА НАПИСАННЯ АЛГОРИТМУ ПРАКТИЧНОГО НАВИКУ

I. Місце проведення.

II. Оснащення робочого місця.

 

III. Попередня підготовка до виконання навику.

IV. Основні етапи виконання навику.

Назва практичного навику

БЛОК "ВНУТРІШНЬО/ШКІРНІ, ПІДШКІРНІ, ВНУТРІШНЬОМ'ЯЗОВІ ІН'ЄКЦІЇ"

БЛОК "ВНУТРІШНЬОШКІРНІ, ПІДШКІРНІ, ВНУТРІШНЬОМ'ЯЗОВІ ІН'ЄКЦІЇ"

 

 

IV. Основні етапи виконання навику:

1.Намітити місце ін'єкції у середній третині внутрішньої поверхні
ліччя, де відсутні судини та сухожилля.

2.Протерти місце ін'єкції стерильними ватними кульками, змоченими І
розчині етилового спирту, двічі (спочатку ділянку більшої площі, а >І
— безпосередньо у місці ін'єкції. .

3.Відпрацьовані ватні кульки занурити у 5% розчині хлораміну в
промаркірованій "Для використаних ватних кульок", на 1 годину.

 

4. Взяти шприц з лікарським препаратом у праву руку так, щоб II
утримував муфту голки, і, III та IV пальці — невимушене кінчиками І
підтримували циліндр, а V палець — поршень.

5. Після висихання шкіри лівою рукою обхопити передпліччя пацієнта
зу (один палець з однієї сторони, другий-п'ятий — з іншої) і злегк»!
тягнути шкіру.

6. Голку відносно шкіри поставити зрізом догори, майже паралел
поверхні шкіри.

7. Голку під гострим кутом вколоти в товщу шкіри так, щоб занури
зріз.

8. Обережно відпустити ліву руку.

9. Великим пальцем лівої руки повільно натиснути на поршень і
0,1 мл препарату. При правильному введенні на місці ін'єкції утв
білуватого кольору інфільтрат, який нагадує лимонну кірочку.

 

10.Після введення препарату вийняти голку; ватку до голки під
виймання не прикладати!

11.Сухою стерильною ватною кулькою злегка (щоб не витиснути
що знаходиться близько до поверхні) зняти залишки лікарського
рату біля місця ін'єкції.

12.Відпрацьовану ватну кульку занурити у 5% розчин хлораміну в І
промаркірованій "Для використаних ватних кульок", на 1 годину.'•І

13.Провести дезінфекцію шприца і голки після використання (блок ]|
тарно-протиепідемічний режим маніпуляційного кабінету", навик

14.Порекомендувати пацієнту на протязі 20 хвилин не одягати
місце ін'єкції і з'явитися для оцінки результату через вказаний ча

Б. ВНУТРІШНЬОШКІРНА ІМУНОЛОГІЧНА ПРОБА НА ', (ПРОБА МАНТУ).

Туберкулінодіагностика широко застосовується в практичній роботі | вально-профілактичних закладів. Доведено, що людина , в організм якої, никли мікобактерії туберкульозу, швидко починає реагувати на введени беркуліну. На місці введення туберкуліну виникає алергічна реакція у почервоніння і набряку. Для того, щоб не пропустити моменту інфік дитини туберкульозною інфекцією, в нашій країні всім дітям і підліткам! наючи з 12 місяців, систематично один раз на рік, незалежно від попе реакції, ставиться проба Манту (до 14 років). Проба Манту ставиться та дорослим у разі підозри на туберкульоз. /. Місце проведення:

процедурний кабінет протитуберкульозного диспансеру. Запам'ЯІ

Пробу Манту забороняється проводити в домашніх умовах! // Оснащення робочого місця:

1.Маніпуляційний стіл.

2.Стерильні гумові рукавички.

3.Стерильний лоток.

4.Стерильний пінцет.

5.Стерильні ватні кульки.

6.Одноразовий туберкуліновий шприц з голкою в упаковці.

7.Флакон ємністю 5 мл (50 доз) або ампула ємністю 3 мл (ЗО доз) з
розчином туберкуліну.

8.Флакон з 70° розчином етилового спирту.

9. Пилочка.

10.Міліметрова прозора лінійка із пластмаси довжиною 100 мм.

11.Лоток для використаних інструментів та матеріалів.

12.Ємність, промаркірована "Для використаних ватних кульок", з 5% роз­
чином хлораміну.

13.Ємність, промаркірована "Для промивання одноразових шприців, го­
лок", з 5% розчином хлораміну.

14.Ємність, промаркірована "Для замочування одноразових шприців, го­
лок", з 5% розчином хлораміну.

///. Попередня підготовка до виконання навику:

· ретельно вимити двічі руки з милом під проточною водою, витерти чис­
тим індивідуальним рушником або стерильною одноразовою сервет­
кою, обробити 70° розчином етилового спирту, одягнути марлеву маску,
стерильні гумові рукавички;

· звільнити одноразовий туберкуліновий шприц з голкою від упаковки і
набрати у туберкуліновий шприц з ампули або флакону 0,2 мл (дві
дози) розчину туберкуліну. Для отримання точних результатів важливе
значення має використання свіжоприготовленого розчину туберкуліну;

· покласти шприц з набраним туберкуліном на стерильний лоток;

· на цей лоток покласти 2 стерильні ватні кульки, змочені в 70° розчині
етилового спирту, і одну ватну кульку стерильну, суху;

· провести психологічну підготовку пацієнта;

· запропонувати пацієнту зручно сісти на стілець, звільнити руку до ліктьо-

вого суглоба від одягу;

· покласти руку на столі в зручному розігнутому і розслабленому поло­
женні;

· запропонувати матері посадити маленьку дитину на кушетку і потримати
її руку.

IV.

Основні етапи виконання навику:

'• Намітити місце ін'єкції у середній третині внутрішньої поверхні передп­ліччя, де відсутні судини та сухожилля. Праве та ліве передпліччя чергу­ється. Один раз на рік використовують тільки одне передпліччя (в парні роки обстеження — праве, в непарні — ліве). Рекомендується проведен­ня туберкулінової проби здійснювати в одну й ту саму пору року (краще восени).

 

БЛОК "ВНУТРІШНЬОШКІРНІ, ПІДШКІРНІ, ВНУТРІШНЬОМ'ЯЗОВІ ІН'ЄКЦІЇ"

БЛОК "ВНУТРІШНЬОШКІРНІ, ПІДШКІРНІ, ВНУТРІШНЬОМ'ЯЗОВІ ІН'ЄКЦІЇ"

 

 

2.Двічі протерти місце ін'єкції стерильними ватними кульками,
у 70° розчині етилового спирту.

3.Відпрацьовані ватні кульки занурити у 5 % розчин хлораміну в ємні
промаркірованій "Для використаних ватних кульок", на 1 годину. Я

4 . Взяти шприц з туберкуліном у праву руку так, щоб II палець утри»! муфту голки, І, III та IV пальці — невимушене кінчиками пальців підті вали циліндр, а V палець — поршень.

5.Після висихання шкіри лівою рукою обхопити передпліччя пацієнта
зу (один палець - з однієї сторони, другий-п'ятий — з іншої) і
розтягнути шкіру.

6.Голку відносно шкіри поставити зрізом догори, майже паралель
поверхні шкіри.

7.Голку під гострим кутом вколоти в товщу шкіри так, щоб занурився її|

8. Обережно відпустити ліву руку.

9. Великим пальцем лівої руки натиснути на поршень і ввести 0,1 мл
куліну. Біологічна активність 0, 1 мл препарату відповідає 2 міжн
ним туберкуліновим одиницям (2 ТО) , що і становить одну дозу.

10.Після утворення білуватого кольору інфільтрату, вийняти голку.

11.Сухою стерильною ватною кулькою, злегка (щоб не витиснути
туберкуліну, що знаходиться близько до поверхні) зняти залишк
беркуліну біля місця ін'єкції.

12.Відпрацьовану ватну кульку занурити у 5% розчин хлораміну в єм*(
промаркірованій "Для використаних ватних кульок", на 1 годину. Ц

13.Провести дезінфекцію шприца і голки після використання (блок
ітарно-протиепідемічний режим маніпуляційного кабінету", навик

14.Порекомендувати пацієнту на протязі 20 хвилин після маніпул
одягати одяг на місце ін'єкції, місце ін'єкції не мити під проточнок
дою, не забруднювати, не розчісувати.

15.Порекомендувати пацієнту з'явитися в кабінет для оцінки резул
проби через 72 години після введення розчину туберкуліну.

16.Оцінює пробу медична сестра, яка її' виконувала, або лікар-фти
який дав направлення на обстеження. За допомогою прозорої
рової лінійки слід виміряти і зареєструвати поперечний (відносно ,
здовжньої осі руки) розмір інфільтрату. Гіперемію вимірюють ли
тих випадках, коли немає інфільтрату. Реакція вважається негатив
коли повністю відсутні інфільтрат і гіперемія, а залишився тільки І
голки; сумнівною — при інфільтраті діаметром 2-4 мм або тільки
ремії будь-якого розміру без інфільтрату; позитивною — при наяв
вираженого інфільтрату діаметром 5 мм і більше. Розмір інфільт
дітей 17 мм і у дорослих 21 мм і більше, а також везікуло-н
реакції, незалежно від розміру інфільтрату, слід оцінювати, як гіг
ічну реакцію.

Запам'ятайте! Забороняється округлювати результат вимірюваН інфільтратів, коли замість 4,5 мм пишуть 4 або 5 мм.

Результат проби занести в форму №63 по обліку профілактичних лень, форму 112-у і в робочий журнал.

-^Г[ШУТРІШНЬОШКІРНА ДІАГНОСТИЧНА ПРОБА НА ІНДИВІДУАЛЬ-**- НУ ЧУТЛИВІСТЬ ЛО АНТИБІОТИКІВ.

днтибіотики можна вводити: внутрішньом'язово, внутрішньовенно, в по-

жнину, У вигляді аерозолей, крапель та іншими способами. На будь-який

осіб введення антибіотика можливе виникнення алергічної реакції. Щоб пе-

евірити чутливість організму до дії антибіотика, слід зробити пробу на пере-

носимість.

Внутрішньошкірна проба в 100 разів чутливіша, ніж скарифікаційна, але вона дає частіше ускладнення. /. Місце проведення:

маніпуляційний кабінет, палата стаціонару, домашні умови. //. Оснащення робочого місця:

1. Робочий маніпуляційний стіл, на якому підготовлені: стерильні шприци
одноразового використання ємністю 1 та 10 мл в упаковках, відповідні
до них голки в упаковках, пінцети в потрійному розчині, флакон з при­
значеним антибіотиком, флакон з 0,9% розчином натрію хлориду, фла­
кон з 70° розчином етилового спирту, одноразові стерильні гумові рука­
вички, лоток для використаних інструментів та матеріалів.

2.Ємність, промаркірована "Для використаних ватних кульок", з 5% роз­
чином хлораміну.

3.Ємність, промаркірована "Для промивання шприців, голок", з 3% роз­
чином хлораміну.

4.Ємність, промаркірована "Для замочування одноразових шприців, го­
лок", з 5% розчином хлораміну.

5.Набір медикаментів для надання невідкладної допомоги при виникненні
алергічної реакції на введення антибіотика (блок "Спостереження і дог­
ляд за пацієнтами з алергічними захворюваннями", навик "6").

"/. Попередня підготовка до виконання навику:

- зібрати у пацієнта алергологічний анамнез;

· ретельно вимити двічі руки з милом п7д""проточною водою, витерти чис­
тим індивідуальним рушником або стерильною одноразовою серветкою,
обробити 70" розчином етилового спирту, одягнути стерильні гумові ру­
кавички;

· зробити розведення антибіотика для постановки діагностичної проби на
індивідуальну чутливість організму до препарату (блок "Парентеральне
введення лікарських препаратів", навик "Е");

· набрати в стерильний однограмовий шприц 0,2 мл приготовленого розчи­
ну антибіотика із флакону;

· набрати в другий стерильний однограмовий шприц 0,2 мл ізотонічного
розчину натрію хлориду із флакону (блок "Парентеральне введення
лікарських препаратів", навик "Ґ");

· покласти шприци з набраними розчинами на стерильний лоток;

· на цей лоток покласти 4 стерильні ватні кульки, змочені у 70" розчині
етилового спирту;

· провести психологічну підготовку пацієнта;

· запропонувати пацієнту зручно сісти на стілець, звільнити дві руки до

-

БЛОК "ВНУТРІШНЬОШК/РНІ, ПІДШКІРНІ, ВНУТРІШНЬОМ'ЯЗОВІ ІН'ЄКЦІЇ"

БЛОК "ВНУТРІШНЬОШКІРНІ, ПІДШКІРНІ, ВНУТРІШНЬОМ'ЯЗОВІ ІН'ЄКЦІЇ"

 

 

ліктьового суглоба від одягу;

-покласти руки на стіл в зручному розігнутому і розслабленому IV. Основні етапи виконання навику:

1.Намітити місце ін'єкції у середній третині внутрішньої поверхні пер
ліччя, де відсутні судини та сухожилля.

2.Протерти місце ін'єкції спочатку однієї руки, а потім і іншої стериль
ватними кульками, змоченими у 70° розчині етилового спирту (одне І
протирати двічі).

 

3. Використані ватні кульки занурити у 5% розчин хлораміну в ємн
промаркірованій "Для використаних ватних кульок", на 1 годину. . ;jj

4. В одну руку (згідно з загальноприйнятими правилами внутрішнь
ного введення - див. навик"А") ввести 1 000 ОД відповідного анти
ка, розведеного в 0,1 мл ізотонічного розчину натрію хлориду.

5. В другу руку для контролю ввести 0,1 мл ізотонічного розчину
хлориду.

6. Результат проби перевірити через 20 хвилин. При наявності гіпер
набряку, свербіння реакція вважається позитивною. Це означає, що
дення даного антибіотику пацієнту суворо протипоказане. В такому|
падку слід обов'язково показати пацієнта лікарю. Якщо змін на
крім сліду від проколу, немає ніяких, то реакція вважається негатив
Це означає, що введення даного антибіотика пацієнту не протипок

Г. ТЕХНІКА ПІДШКІРНИХ ІН'ЄКЦІЙ. І. Місце проведення:

стаціонар, поліклініка, домашні умови, кабінет доклінічної практики. ;'|

//. Оснащення робочого місця:

•••• 1* Стерильний маніпуляційний стіл, на якому підготовлені стерильні: . шприци багаторазового використання ємністю 1, 2, 5 мл, голки доЦ ною 2-4 см, діаметром 0,4-0,5 мм, пінцети, ватні кульки.

2. Робочий маніпуляційний стіл, на якому підготовлені: стерильні голк
шприци одноразового використання ємністю 1, 2, 5 мл в упаковках, І
рильні гумові рукавички одноразового використання в упаковці, пін
в потрійному розчині, лікарські препарати в ампулах, флаконах, пи
ка, 70" розчин етилового спирту в флаконі, лоток для використа)
інструментів та матеріалів.

3. Ємність, промаркірована "Для використаних ватних кульок", з 5%
чином хлораміну.

4. Ємність, промаркірована "Для промивання шприців, голок", з 3%
чином хлораміну.

5. Ємність, промаркірована "Для замочування одноразових шприців,:
лок", з 5% розчином хлораміну.

6. Ємність, промаркірована "Для замочування шприців, голок багате
вого використання", з 3% розчином хлораміну.

///. Попередня підготовка до виконання навику:

- ретельно вимити двічі руки з милом під проточною водою, витерти тим індивідуальним рушником або стерильною одноразовою серветк обробити 70° розчином етилового спирту, одягнути марлеву маску,

ри/іьні гумові рукавички;

, звільнити одноразовий шприц та голку від упаковки або зібрати шприц багаторазового використання із стерильного маніпуляційного стола (блок "Парентеральне введення лікарських препаратів", навики "А, Б");

·набрати у шприц дозу лікарського препарату, яка вказана у листку при­
значень, із ампули або флакона (блок "Парентеральне введення лікарських
препаратів", навики "Г, Ґ");

·покласти шприц з набраним препаратом на стерильний лоток;

·на цей лоток покласти 3 ватні кульки, змочені у 70° розчині етилового спирту;

 

· провести психологічну підготовку пацієнта;

· при введенні ліків у зовнішню поверхню плеча пацієнту запропонувати
зручно сісти на стілець, звільнити місце ін'єкції від одягу. Рука повинна
бути трохи зігнута в ліктьовому суглобі;

· при введенні ліків у підлопаткову ділянку пацієнту запропонувати сісти на
стілець, випрямити спину та притиснути до спинки стільця лівий або пра­
вий бік. Руку на боці ін'єкції слід опустити та трохи відвести назад, при
цьому лівою рукою медичної сестри легше буде захопити шкіру з
підшкірною основою у складку;

· при введенні ліків в передньо-зовнішню поверхню стегна або в бокові
ділянки живота пацієнту запропонувати лягти на спину, розслабитися;

· пацієнтам з лабільною нервовою системою, схильним до запаморочень,
незалежно від вибраного місця введення лікарського препарату, маніпу­
ляцію слід виконувати в лежачому положенні.

IV. Основні етапи виконання навику:

1.Намітити місце ін'єкції (зовнішня поверхня плеча, підлопаткова ділянка,
передньо-зовнішня поверхня стегна, бокові поверхні живота), де шкіра і
підшкірна основа добре береться в складку і відсутня небезпека ушкод­
ження кровоносних судин, нервів та окістя.

2.Провести пальпацію вибраного місця. Ін'єкцію не можна виконувати в
місцях набряків або ущільнень (інфільтратів), які залишилися від попе­
редніх ін'єкцій.

3.Двічі протерти місце ін'єкції стерильними ватними кульками, змоченими
У 70° розчині етилового спирту.

4.Відпрацьовані ватні кульки занурити у 5% розчин хлораміну в ємності,
промаркірованій "Для використаних ватних кульок", на 1 годину.

5.Взяти наповнений ліками шприц правою рукою так, щоб другий палець
притримував муфту голки, останні кінці пальців — невимушене циліндр
шприца. При цьому зріз голки направити вверх.

6.Вказівним та великим пальцями лівої руки захопити шкіру з підшкірною
основою у відповідній ділянці у складку.

7- Швидким рухом під гострим кутом (40°-45°) ввести голку зрізом догори на 2/3 її довжини в основу утвореної складки, тобто на глибину 1-2 см. При цьому голка потрапляє в підшкірну основу. Необхідно слідкувати за тим, щоб голка була введена не повністю і над шкірою лишалася части­на голки довжиною не менше 0,5 см.

"• Після проколу шкіри відпустити складку, першим або другим пальцем

 

БЛОК "ВНУТРІШНЬОШКІРНІ, ПІДШКІРНІ, ВНУТРІШНЬОМ'ЯЗОВІ ІН'ЄКЦІЇ"

БЛОК "ВНУТРІШНЬОШКІРНІ, ПІДШКІРНІ, ВНУТРІШНЬОМ'ЯЗОВІ ІН'ЄКЦІЇ"

 

 

лівої руки надавити на рукоятку поршня і повністю ввести ліки під І

9. Лівою рукою прикласти до місця ін'єкції стерильну ватну кульку,
ну у 70° розчин етилового спирту, і швидким рухом витягнути
Цією ж ватною кулькою зробити легкий масаж місця введення .
вони краще розподілилися в підшкірній основі, а також щоб попер
виникнення крововиливів при пораненні стінки судин голкою. Після|
дення інсуліну — масаж робити не потрібно.

10.Відпрацьовану ватну кульку занурити у 5% розчин хлораміну в єн
промаркірованій "Для використаних ватних кульок", на 1 годину.

11.Провести дезінфекцію шприца і голки після використання (блок
тарно-протиепідемічний режим маніпуляційного кабінету", навик "Е

Г. ОСОБЛИВОСТІ ВВЕДЕННЯ ПРЕПАРАТІВ ІНСУЛІНУ.

Препарати інсуліну для медичного застосування одержують із підшлу вих залоз свиней, великої рогатої худоби та методом генної інженерії. Ін призначають, головним чином, для лікування цукрового діабету. Щоб з ти виникненню можливих ускладнень при введенні препаратів інсуліну, на сестра повинна добре знати всі правила введення інсуліну і обов'язк знайомити з ними пацієнтів.

1. Початкову дозу інсуліну лікар-ендокринолог підбирає індивідуальної
кожного пацієнта з урахуванням клінічної картини, вмісту цукру в
(гіперглікемії), вмісту цукру в сечі (глюкозурії).

2.Лікування інсуліном проводити на тлі дієти, розробленої лікарем-'
ринологом (стіл N9).

3. Запаси інсуліну зберігати в холодильнику при температурі від +3
+8°С. Така температура підтримується на середній поличці стінки
дильника, яка прикрита пластмасовим екраном. Заморожування
рату не допускається.

4. Холодний інсулін, взятий тільки що із холодильника, вводити не
а тому той флакон інсуліну, яким пацієнт користується на даний
необхідно зберігати при кімнатній температурі (але не вище 22°С
темному місці і не довше 1 місяця.

5. Перед введенням інсуліну візуально оцінити стан розчину. Так, фл
з інсуліном короткої дії (простий інсулін, суінсулін, моноінсулін,
рапід) повинен бути абсолютно прозорим. Якщо в розчині є стс
домішки, то таким інсуліном користуватися не можна. На дні флак
інсуліном подовженої дії є білий осад, а над ним прозора рідині|
даному випадку осад—це не є протипоказання для введення інсулі>

6. З метою уникнення алергічної реакції на препарат інсуліну перед
денням першої дози слід обов'язково зробити внутрішньошкірну
скарифікаційну діагностичну пробу на індивідуальну чутливість орга
му (блок "Парентеральне введення лікарських препаратів", навик "в

7. Бажано ін'єкції інсуліну робити інсуліновим шприцом. Коли немає ІН
лінового шприца, треба вміти розрахувати в мілілітрах призначену лі)
рем дозу. Наприклад, лікар призначив пацієнту 28 ОД простого інсуя
Уважно прочитайте на флаконі, скільки ОД на флаконі, тобто скі/
ОД інсуліну міститься в 1 мл (в 1 мл може бути 40 ОД і 80 ОД). ВуД

вважати, що на флаконі написано: в 1 мл — 40 ОД. Візьміть шприц емністю 2 мл. Ціна однієї поділки дорівнює (40:10) — 4 ОД. Підрахуйте кількість поділок і отримаєте відповідь, що 28 ОД інсуліну відповідає поділка — 0,7 мл. Відповідь: потрібно набрати 0,7 мл розчину інсуліну.

Запам'ятайте ! Доза інсуліну повинна бути набрана точно!

При передозуванні інсуліну може виникнути зниження вмісту цукру в крові (гіпоглікемія), тобто гіпоглікемічний стан чи гіпоглікемічна кома.

При недостатньому введенні інсуліну може виникнути різке порушення об­міну речовин (гіперглікемія, глюкозурія), тобто діабетична (гіперкетоне-мічна) кома.

8. Обов'язково слід врахувати тривалість терапевтичного ефекту препа­
ратів інсуліну. Так, інсулін короткої дії (простий інсулін, суінсулін) діє
протягом 6-8 годин, інсулін середньої пролонгованої дії (інсулін Б, семи-
лента) діє 16-20 годин, інсулін пролонгованої дії (суспензія цинк-інсулін)
діє протягом 24-36 годин.

9. Не дозволяється вводити препарати інсуліну подовженої гіпоглікемічної
дії в одному шприці з розчином інсуліну короткої дії. У випадку необхі­
дності для швидкої цукрознижувальної дії вводити розчин інсуліну ко­
роткої дії потрібно в іншому шприці.

 

10.Перед набиранням суспензії в шприц флакон потрібно струсити до
утворення рівномірної суміші.

11.У зв'язку з виникненням ураження шкіри при цукровому діабеті: фу­
рункульозу, карбункульозу, трофічних виразок тощо, слід особливо ре­
тельно дотримуватися медичній сестрі правил асептики та антисептики
при виконанні ін'єкцій. Однак, запам'ятайте, що спирт знижує активність
інсуліна, а тому не допускайте попадання навіть невеликих доз спирту в
розчин інсуліну, це буває при протиранні пробки флакона або шкіри
пацієнта великою кількістю спирту.

12.Ін'єкції інсуліну робити за 15-20 хвилин до їжі.

13.Інсулін вводити підшкірно можна в такі місця тіла: вся поверхня живо­
та, передня і зовнішня поверхня стегон, зовнішня поверхня руки від
плечового до ліктьового суглоба, сідниці. Врахуйте, що із різних ділянок
тіла інсулін всмоктується з різною швидкістю: із ділянок живота швидше
і, що особливо важливо, препарат одразу ж потрапляє в печінку. Тому
при введенні інсуліну в живіт його дія найбільш ефективна. Найповільн-
іше інсулін всмоктується із стегна, а решта ділянок тіла займають про­
міжне положення. Рекомендується вводити інсулін так: вранці — в живіт,
ввечері — в стегно або сідницю. Запам'ятайте! Місце введення інсуліну
необхідно змінювати кожного разу, тому що при постійному введенні
препарату 8 одне й те саме місце можуть виникнути ускладнення —
жирова дистрофія підшкірної основи (ліподистрофія), рідше — гіпертро­
фія підшкірної основи.

14. При початкових проявах гіпоглікемії (пацієнт поскаржиться на відчуття
8нутрішнього неспокою, різку слабкість, відчуття голоду, тремтіння рук і
ніг, підвищену пітливість) медична сестра повинна порекомендувати пацієн­
ту терміново випити міцного чаю з достатньою кількістю цукру, з'їсти

БЛОК "ВНУТРІШНЬОШКІРНІ, ПІДШКІРНІ, ВНУТРІШНЬОМ'ЯЗОВІ ІН'ЄКЦІЇ"

БЛОК "ВНУТРІШНЬОШКІРНІ, ПІДШКІРНІ, ВНУТРІШНЬОМ'ЯЗОВІ ІН'ЄКЦІЇ"

 

 

цукерку, шматочок білого хліба. Якщо немає ефекту і є виражені коми (у пацієнта з'являється дезорієнтація, значне рухове збуд судома, тахікардія, гіпотонія), — ввести 20-40 мл 40% розчину глк внутрішньовенне. Якщо пацієнт не опритомніє, то вливання глюкози^ повторити і виконати інші вказівки лікаря.

R. ОСОБЛИВОСТІ ВВЕДЕННЯ ОЛІЙНИХ РОЗЧИНІВ.

Олійні розчини для ін'єкцій, наприклад, розчин камфори в олії 20%, чин прогестерону в олії 1%, розчин ретинолу ацетату — вітаміну "А" — можна вводити підшкірне або внутрішньом'язово (не допускаючи лотра олійного розчину в судини!).

1. Підігріти ампулу з олійним розчином на водяній бані до темпер
+30°-37°С.

2. Взяти шприц ємністю 2-5 мл, голку з достатньо широким пре
(діаметром 0,8-1 мм).

3. Набрати теплий олійний розчин із ампули в шприц.

4. При введенні олійного розчину підшкірне у зовнішню поверхню
паці'єнту запропонувати зручно сісти на стілець, звільнити місце ін
від одягу. Рука повинна бути трохи зігнута в ліктьовому суглобі.

5. При введенні олійного розчину внутрішньом'язово пацієнту запр
вати лягти у ліжко на бік або на живіт.

6. Згідно з правилами підшкірної або внутрішньом'язової ін'єкції (н
"F", "E") після введення голки лівою рукою відтягнути поршень шп
на себе і перевірити, чи не потрапила голка в просвіт кровоносної

• н'и (з метою уникнення медикаментозної емболії). Якщо кров у шп відсутня, то повільно ввести олійний розчин. Якщо кров з'явилася у ши слід ввести голку трохи глибше або відтягнути шприц з голкою тре себе, але не виймаючи її. Знову перевірити, чи не потрапила ге просвіт судини.

7. Повільно ввести олійний розчин.

8. Після введення розчину місце ін'єкції добре промасажувати стери
ватною кулькою, змоченою у 70° розчині етилового спирту, а для|
щого розсмоктування олійного розчину та запобігання утвор
інфільтрату (олеоми) на місце ін'єкції покласти зігріваючий компрес І
ін'єкція була зроблена підшкірне) або грілку (якщо ін'єкція була зр
на внутрішньом'язово).

9. Відпрацьовані ватні кульки занурити в 5% розчин хлораміну в
промаркірованій "Для використаних ватних кульок", на 1 годину.

10. Провести дезінфекцію у хлораміні і знежирення у миючому рс
шприца і голки після використання (блок "Санітарно-протиепідемй
режим маніпуляційного кабінету", навик "Є").

£. ТЕХНІКА ВНУТРІШНЬОМ'ЯЗОВИХ ІН'ЄКЦІЙ.

I. Місце проведення:

стаціонар, поліклініка, домашні умови, кабінет доклінічної практики.

II. Оснащення робочого місця:

1. Стерильний маніпуляційний стіл, на якому підготовлені стерильні:

~" шприци багаторазового використання ємністю 5, 10 мл, голки довжиною 6-8 см, діаметром 0,8-1,0 мм, пінцети, ватні кульки.

2. Робочий маніпуляційний стіл, на якому підготовлені: стерильні голки та
шприци одноразового використання ємністю 5,10 мл в упаковках, сте­
рильні гумові рукавички одноразового використання в упаковці, пінцети
в потрійному розчині, лікарські препарати для внутрішньом'язової ін'єкції
(в флаконах, ампулах), пилочка, 70° розчин етилового спирту в флаконі,
лоток для використаних інструментів та матеріалів.

3.Ємність, промаркірована "Для використаних ватних кульок", з 5% роз­
чином хлораміну.

4. Ємність, промаркірована "Для промивання шприців, голок", з 3% роз­
чином хлораміну.

5. Ємність, промаркірована "Для замочування шприців, голок багаторазо­
вого використання", з 3% розчином хлораміну.

6. Ємність, промаркірована "Для замочування одноразових шприців, го­
лок", з 5% розчином хлораміну.

///. Попередня підготовка до виконання навику:

·ретельно вимити двічі руки з милом під проточною водою, витерти чис­
тим індивідуальним рушником або стерильною одноразовою серветкою
, обробити 70° розчином етилового спирту, одягнути марлеву маску,
стерильні гумові рукавички;

·звільнити одноразовий шприц та голку від упаковки або зібрати шприц
багаторазового використання із стерильного маніпуляційного стола (блок
"Парентеральне введення лікарських препаратів", навики "А, Б");

·набрати у шприц дозу лікарського препарату, яка вказана у листку при­
значень, із флакона чи ампули (блок "Парентеральне введення лікарсь­
ких препаратів", навики "Ґ, Д");

·покласти шприц з набраним препаратом на стерильний лоток;

·на цей лоток покласти 3 ватні кульки, змочені у 70° розчині етилового спирту;

 

· провести психологічну підготовку пацієнта;

· при введенні ліків у ділянку сідниці пацієнту запропонувати лягти на бік
або на живіт. При цьому м'язи повністю розслаблюються. Якщо пацієнт
напружив м'язи, то його слід попросити спокійно глибоко дихати і розс­
лабити їх;

· при введенні ліків в стегно пацієнту запропонувати лягти на спину. Місцем

ін'єкції є передньо-зовнішня поверхня стегна;

- при введенні ліків в підлопаткову ділянку (в дельтовидний м'яз) пацієнту
запропонувати сісти на стілець, випрямити спину, притиснути до стільця
лівий або правий бік. Руку на боці ін'єкції слід опустити та трохи відве­
сти назад; при цьому відповідна лопатка відходить від задньої поверхні
грудної клітки, утворюючи невелику западину.

Основні етапи виконання навику: '• Намітити місце ін'єкції. При введенні ліків у ділянку сідниці місце ін'єкції

визначається двома способами: Перший спосіб.Ділянку сідниці умовно розділити на 4 квадранти. Провести вертикальну

 

 

БЛОК "ВНУТР/ШНЬОШКІРНІ, ПІДШКІРНІ, ВНУТРІШНЬОМ'ЯЗОВІ ІН'ЄКЦІЇ"

лінію через сідничий горб, а горизонтальну — через великий вер стегнової кістки. Укол голкою здійснити у верхньо-зовнішній сідниці, де немає великих судин і нервових стовбурів.

Другий спосіб.

Якщо лікарський препарат вводиться у праву сідницю пацієнта , то ній сестрі слід покласти свою ліву руку на праву сідницю пацієнта • чином: великий палець лівої руки направити в проекцію великого вері стегнової кістки, а решта пальців (II-V) розмістити перпендикулярі! великого пальця. Якщо лікарський препарат вводиться в ліву пацієнта, то медичній сестрі слід покласти свою праву руку на ліву І цю пацієнта. Великий палець правої руки направити в проекцію ве вертлюга стегнової кістки, а решта пальців (II-V) розмістити перпендик но до великого пальця. Укол голкою здійснити в місце утворення го кута, що і відповідає місцю верхньо-зовнішнього квадранта elf

2. Провести пальпацію вибраного місця; ін'єкцію не можна виконує
місцях набряків або ущільнень (інфільтрату), які залишилися від
редніх ін'єкцій.

3. Двічі протерти місце ін'єкції стерильними ватними кульками, з»
у 70° розчин етилового спирту.

4. Відпрацьовані ватні кульки занурити у 5% розчині хлораміну в є*
промаркірованій "Для використаних ватних кульок" на 1 годину.

5. Взяти наповнений ліками шприц з голкою правою рукою так,
палець підтримував муфту голки, II палець розміщувався на пори
решта пальців утримували циліндр шприца.

6. Вказівним та великим пальцями лівої руки розтягнути і зафіксувати І
з підшкірною основою у відповідній ділянці.

7.Перпендикулярно до поверхні шкіри швидким рухом ввести голи
глибину 4-5 см, проколюючи при цьому шкіру, підшкірну основу,
цію, великий сідничний м'яз. Необхідно слідкувати за тим, щоб
була введена не повністю і над шкірою лишалася частина голки
ною не менше 0,5 см.

8.Забрати ліву руку з сідниці.

9.Після введення голки лівою рукою відтягнути поршень шприца на
перевірити, чи не потрапила голка в просвіт кровоносної судини (к
повинна з'явитися у шприці).

 

10.Натиснути на поршень II пальцем правої руки (або не не зміни
положення рук — першим пальцем лівої руки) , повільно ввести лік
кий препарат у м'яз.

11.Лівою рукою прикласти до місця ін'єкції стерильну ватну кульку,
чену у 70" розчин етилового спирту, і швидким рухом витягнути
Цією ж ватною кулькою зробити легкий масаж місця введення ліків, і
вони краще розподілилися в ділянці м'язу.

12.Відпрацьовану ватну кульку занурити у 5% розчин хлораміну в ємн
промаркірованій "Для використаних ватних кульок", на 1 годину.

13.Провести дезінфекцію шприца і голки після використання (блок
тарно-протиепідемічний режим маніпуляційного кабінету", навик "

БЛОК "ВНУТРІШНЬОШКІРНІ, ПІДШКІРНІ, ВНУТРІШНЬОМ'ЯЗОВІ ІН'ЄКЦІЇ"

ВВЕДЕННЯ БІЦИЛІНУ.

Біцилін- Ндибензилетилендиамінова сіль бензилпеніциліну), біцилін-3 (суміш • иих частин бензилпеніциліну натрієвої солі, бензилпеніциліну новокаїнової пі і біциліну- 1), біцилін-5 (суміш І частини бензилпеніциліну новокаїнової _І j 4 частини біциліну- 1) — це препарати пеніциліну пролонгованої дії. їх ляп забезпечує швидке утворення і довгу тривалість високої концентрації

CKJitVi _ .......

птибіотика в крові. Так, після одноразової Інєкцм у вигляді суспензії терапев­тична концентрація біциліну-5 в крові зберігається на протязі 4 тижнів. Запам'я­тайте! Суспензії біциліну вводяться тільки внутрішньом'язово. Внутріш­ньовенне і ендолюмбальне введення не допускається І

Запам'ятайте ! Біцилін слід вводити тільки за призначанням лікаря, який врахує всі протипоказання і особливу увагу зверне на те, як пацієнт переносив ін'єкції пеніциліну в минулому. З метою уникнення алергічної реакції на біцилін перед його введенням обов'язково зробити скарифікаційну або внутрішньош-кірну діагностичну пробу на індивідуальну чутливість організму (навик "В").

У зв'язку з тим, що суспензія кристалізується і забиває просвіт голки, по­трібно все робити вірно і швидко.

1. Взяти шприц ємністю 5-Ю мл, голку довжиною 6-8 см, із достатньо
широким просвітом (діаметром 0,8-1 мм).

2.Перевірити прохідність голки, пропускаючи через неї повітря або 0,9%
розчин натрію хлориду.

3.Безпосередньо перед введенням приготувати в асептичних умовах сус­
пензію біциліну: в флакон з біциліном ввести 3 мл стерильної води для
ін'єкцій або стерильного 0,9% розчину натрію хлориду, або 0,25%-0,5%
розчину новокаїну.

4.Струсити інтенсивно флакон, перемішати суміш до утворення однорідного
стану.

5.Утворену суспензію швидко набрати в шприц, видалити пухирці повітря
Із шприца.

6.Згідно з правилами внутрішньом'язової ін'єкції (навик "Е") ввести голку
глибоко в великий сідничний м'яз, слідкуючи за тим, щоб над поверхнею
шкіри залишилося не менше 0,5 см довжини голки.

 

7. До введення ліків лівою рукою відтягнути поршень шприца на себе і
перевірити, чи не потрапила голка в просвіт кровоносної судини (з ме­
тою уникнення медикаментозної емболії).

8. Ввести суспензію згідно з дозою, яку призначив лікар (наприклад, для
профілактики ревматизму біцилін-3 в дозі 600 000 ОД вводиться 1 раз в
6-7 днів, біцилін-5 в дозі 1 500 000 ОД вводиться 1 раз в 4 тижні).

9- Після введення суспензії біциліну можлива невелика болісність в місці введення, але тепло (у вигляді грілки) застосовувати не рекомендується.

10. Шприц і голку одразу ж після ін'єкції промити (в домашніх умовах -
водою кімнатної температури, в стаціонарі — в 3% розчині хлораміну) з
метою уникнення утворення осаду на внутрішній поверхні шприца, голки
ВІД суспензії.

11. Якщо в домашніх умовах шприц і голка стерилізуються методом кип'я­
тіння, то у воду не можна додавати соду, тому що вона руйнує пеніцилін.

 

БЛОК "ВНУТР/ШНЬОШКІРНІ, ПІДШКІРНІ, ВНУТРІШНЬОМ'ЯЗОВІ ІН'ЄКЦІЇ"

ЬЛОК "ВНУТР/ШНЬОШКІРНІ, ПІДШКІРНІ, ВНУТРІШНЬОМ'ЯЗОВІ ІН'ЄКЦІЇ"

 

 

Необхідно в стерилізатор налити дистильовану воду або перекип'я воду кімнатної температури.

Ж. МОЖЛИВІ УСКЛАДНЕННЯ ПРИ ВНУТРІШНЬОШКІРНИХ. ПІ. НИХ. ВНУТРІШНЬОМ'ЯЗОВИХ ІН'ЄКЦІЯХ. ПРОФІЛАКТИН ТИКА МЕДИЧНОЇ СЕСТРИ ПРИ ЇХ ВИНИКНЕННІ.

Техніка будь-якої ін'єкції повинна чітко виконуватися медичною сест$ тому що більша частина ускладнень ( за виключенням алергічних реакцій); никає з вини медичної сестри, яка не дотримувалася всіх необхідних вимі

1. Непритомність (раптове короткочасне потьмарення свідомості, як
мовлене гострою ішемією головного мозку).

Профілактика: щоб запобігти цьому ускладненню, слід запам'ятати ло: не можна виконувати ін'єкцію в стоячому положенні пацієнта, нту слід запропонувати сісти на стілець або лягти у ліжко.

Тактика при виникненні непритомності: пацієнта покласти з трохи ною головою і піднятими ногами (щоб посилити прилив крові до ного мозку), звільнити від тісного одягу, побризкати обличчя хол водою, дати понюхати розчин аміаку (нашатирного спирту) на шм вати. У більш тяжких випадках ввести кордіамін, кофеїн.

2. Алергічна реакція (підвищена чутливість організму на введення то
іншого лікарського препарату). Це може бути реакція негайного|
(наприклад, анафілактичний шок, набряк Квінке) або реакція спові|
ного типу (наприклад, дерматит, екзема).

Профілактика: перед призначенням препарату ретельно зібрати логічній анамнез; перед першою ін'єкцією — виконати пробу на і альну чутливість організму до препарату; першу ін'єкцію — зр кількості 1/3 призначеної дози в кінцівку і спостерігати за протягом 20 хвилин.

Тактика при виникненні алергічної реакції: ( блок "Спостереження та ляд за пацієнтами на анафілактичний шок", навик "Б").

3. Зараження пацієнта гострим вірусним гепатитом, СНІДом, сифі/І
малярією та іншими інфекційними захворюваннями.

Профілактика: чітке знання наказів МОЗ України по профілактиці ворювань та суворе дотримання їх у своїй роботі. Запам'ятайте грубі помилки медичний працівник може бути притягнутий до кримй| ної відповідальності. 4. Інфільтрат (ущільнення в місці ін'єкції).

Профілактика: суворе дотримання правил асептики та антисептики на| пах підготовки та в процесі виконання ін'єкції; обов'язкове пр пальпації місця ін'єкції (ін'єкцію не можна виконувати в місцях або ущільнень, які залишилися від попередніх ін'єкцій); підігріванн ійних розчинів; одномоментне введення допустимого об'єму лін речовини (наприклад, при підшкірній ін'єкції дозволяється одно* но вводити не більше, ніж 5 мл водного розчину, а при внутрішні) язовому введенні — не більше, ніж 10 мл водного розчину).

Тактика при виникненні інфільтрату: накласти напівспиртовий зігрів компрес, нанести йодну сітку на шкіру, використати грілку, застс

фізіотерапевтичні методи лікування (УФ-випромінювання, поле УВЧ). 5 Абсцес, флегмона (запальні та гнійні процеси на місці ін'єкції).

[Профілактика: лікування інфільтратів, які повільно розсмоктуються та у гіршому випадку можуть ускладнитися розвитком абсцесу, флегмони.

Тактика при виникненні цього ускладнення: обов'язково доповісти лікарю-хірургу, який застосує хірургічне розкривання гнійника з наступним дре­нуванням. / 6. Ліподистрофія (жирова дистрофія підшкірної основи).

Профілактика: постійно чередувати місця введення препаратів інсуліну, вводити інсулін кімнатної температури.

ТакІикаІ за призначенням лікаря можна провести курс лікування ліподис-
трофії (40 днів, а іноді і більше) суінсуліном, який потрібно вводити в
ділянку атрофованої жирової клітковини підшкірно по 4-8 ОД. Ефект
наступає повільно, однак вже через декілька ін'єкцій зменшується де­
фект тканини. /

7. Підшкірні крововиливи внаслідок поранення стінки судин тупою де­
формованою голкою.

Профілактика: перед проведенням стерилізації перевірити кінець кожної голки багаторазового використання. Забороняється користуватися гол­ками деформованими, з тупим кінцем.

Тактика при виникненні кровотечі: до місця ін'єкції щільно притиснути там­пон, змочений спиртом. Якщо це не допомагає, треба змастити кровото­чиве місце 5% розчином перманганату калію та накласти пов'язку.

8. Медикаментозна емболія, яка виникає в результаті потраплення в
судини олійних розчинів (напр., камфорної олії) або суспензій (напр.,
біциліну).

Профілактика: після проколювання підшкірної основи та встановлення голки на потрібну глибину слід потягнути на себе поршень шприца та впевнитися, що голка не потрапила в судину (у шприц не повинна надходити кров).

Запам'ятайте ! Помилкове внутрішньовенне введення олійних розчинів — це смертельна небезпека для пацієнта.

9- Ушкодження нервових стовбурів, яке може призвести до розвитку парезів і паралічів.

Шофілактика: правильний вибір місця ін'єкції (особливо при виконанні внутрішньом'язових ін'єкцій). /">'/ /< -'

Тактика; негайно доповісти лікарю, який дасть вказівки по наданню не­відкладної допомоги пацієнту і який призначить курс лікування пацієнта. 10. Введення ліків в окістя.

Шофілактика: чітко розрахувати, на яку глибину потрібно ввести голку.

-ЕйКІШШІ якщо голка зайшла дуже глибоко в тканини, негайно її відтягнути на 1/3 довжини вверх; застосувати тепло у вигляді грілки після введен­ня лікарського препарату.

'1- Поломка голки у місці її переходу в канюлю.

*£юфілактика: не застосовувати для ін'єкцій голки з дефектом; не викону­вати маніпуляцію грубо; не вводити голку в тканини глибше, ніж на 2/3 " Довжини.

БЛОК "ВЕНЕПУНКЦІЯ" (частина І)

БЛОК "ВЕНЕПУНКЦІЯ" (частина І)

 

Тактика: уламок голки швидко видалити із тканини пальцями руки, сталося так, що рукою уламок не вдається витягнути, то нео двох сторін затиснути рукою місце знаходження голки, щоб просувалася глибше і негайно викликати лікаря, бажано хірург, цьому ускладненні потрібне оперативне втручання.

12. Некроз тканини (який може виникнути в результаті помили підшкірного або внутрішньом'язового введення гіпертонічних (10% розчину кальцію хлориду або 10% розчину натрію хлори

Профілактика: перед введенням лікарського препарату уважно пр етикетку на флаконі; звірити напис на флаконі з призначенням лі|

Тактика: обколоти місце ін'єкції 0,1% розчином в кількості 0,5мл ліну, розведеного в 9мл ізотонічного розчину натрію хлориду; 0,9° чином натрію хлориду в кількості 10 мл, 0,25% розчином новокаїїі відсутності в анамнезі алергічної реакції на даний препарат і суху пов'язку та холод (1-2 дні), а потім на 3-4 день зігріваючий І (при підшкірному помилковому введенні препарату) або покласти (при внутрішньом'язовому помилковому введенні препарату).

БЛОК "ВЕНЕПУНКЦІЯ" (частина І)

Венепункція — прокол вени з метою введення у вену різних медик тозних засобів струменево (внутрішньовенна ін'єкція), крапельне (внутріи венне вливання), з метою забору крові для лабораторних досліджень, пускання, вимірювання венозного тиску.

Для венепункції найчастіше використовують підшкірні вени ліктьове ну, а якщо вони слабо контуруються, можна використати інші вени (ти поверхні передпліччя, кистей, нижніх кінцівок). У дітей раннього віку кція, як правило, проводиться в підшкірні вени вискової ділянки голови.;]

Внутрішньовенні маніпуляції — це більш відповідальні маніпуляції^ підшкірні та внутрішньом'язові. їх виконує лікар або досвідчена медична^ ра.

Запам'ятайте! Помилки при внутрішньовенних маніпуляціях можуть < для пацієнта найсерйозніші наслідки.

Блок "Венепункція" (частина І) включає практичні навики:

Номер п/п

Назва практичного навику

А. Б.

В. Г.

Ґ. Д. Е.

Техніка внутрішньовенних ін'єкцій. Заповнення системи одноразового використа­ння інфузійним розчином. Техніка внутрішньовенних вливань (інфузій). Додаткове введення лікарського препарату в вену.