Б. СПОСТЕРЕЖЕННЯ ТА ДОГЛЯД ЗА ПАЦІЄНТАМИ З АНАФІЛАК­ТИЧНИМ ШОКОМ

При виникненні алергічних реакцій на введення ліків або профілактичних препаратів, на укуси комах (бджіл, ос, джмелів) може виникати алергічна реак­ція негайного типу, у вигляді анафілактичного шоку. Це важкий стан, який є загрозою для життя. /. Місце проведення:

стаціонар, домашні умови. // Оснащення робочого місця:

Джгут.

Міхур з льодом.

Стерильні шприци ємністю 2-5-20 мл з голками.

70' етиловий спирт у флаконі.

Стерильні ватні кульки.

БЛОК •CV/CK./t/'onewtwІА до/ЛЯД ЗАл/чц/<

0,1% розчин адреналіну в ампулах.

Лоток для відпрацьованого матеріалу.

Рушник.

Грілка.

 

Кухоль Есмарха.

Товстий зонд.

1-1,5 л перекип'яченої води кімнатної температури.

Клейонка.

Гумові рукавички.

 

Клейончастий фартух.

Фонендоскоп.

Тонометр.

///. Попередня підготовка до виконання навику:

· підготувити міхур з льодом;

· підготовити шприци та ліки для роботи;

· заповнити грілку;

· приготувати все необхідне для постановки очисної клізми;

приготувати все для промивання шлунка.
IV. Основні етапи виконання навику:

\. Негайно викликати лікаря.

Припинити введення ліків в організм, обережно видалити жало та міше­
чок з отрутою комахи.

Положити пацієнта в горизонтальне положення з трохи опущеною голо­
вою, обкласти грілками.

Вище місця ін'єкції або укусу комахи накласти джгут, щоб сповільнити
поступання алергену в організм (ліків, отрути комахи).

 

Місце введення ліків чи ужалення обколоти 0,1% розчином адреналіну
в кількості 0,5 мл (можна разом з ізотонічним розчином).

На це ж місце покласти міхур з льодом з метою сповільнення всмокту­
вання алергену.

 

Виконувати всі призначення лікаря.

Спостерігаючи за пацієнтом, необхідно регулярно вимірювати артері­
альний тиск, досліджувати пульс, дихання, записувати результати.

9. Якщо пацієнт непритомний, необхідно, при наявності, вийняти знімні
зубні протези; щоб запобігти западанню язика, слід висунути вперед

нижню щелепу.

При алергічній реакції на приймання ліків через рот, слід негайно про­
мити шлунок, дати проносне, поставити очисну клізму.

При закапуванні ліків-алергенів в очі або ніс, необхідно промити їх

проточною водою.

Завжди мати при собі антигістамінні, серцеві та судинні засоби для
надання допомоги шляхом введення їх у вигляді ін'єкцій.

Враховуючи можливі алергічні реакції на застосування ліків, медичній
сестрі необхідно ретельно збирати алергологічний анамнез у пацієнта,
враховувати його перед застосуванням ліків, перевірити непереносимість
ліків пацієнтом з допомогою проби — під'язичної або інтраназальної.

БЛОК "СПОСТЕРЕЖЕННЯ ТА ДОГЛЯД ЗА ПАЦІЄНТАМИ ПОХИЛОГО ТА СТАРЕЧОГО ВІКУ"

БЛОК "cnoCTEVtSKLHi-t* Ін й"' ""п

ПОХИЛОГО ТА СТАРЕЧОГО ВІКУ"

 

 

При застосуванні препаратів внутрішньовенне перед введенням їх слід виконати декілька проб: аплікаційну, скарифікаційну та внутрішньошкір-ну (див. блок "Парентеральне введення лікарських препаратів").

блок "спостереження та догляд за пацієнтами

ПОХИЛОГО ТА СТАРЕЧОГО ВІКУ"

В останні роки в усіх економічно розвинутих країнах збільшується кількість осіб похилого і старечого віку.

Похилим вважають вік від 60 до 74 років, старечий вік — понад 75 років, особи, які досягли 90 років і старші, є довгожителями.

Наука, що вивчає процеси старіння, — геронтологія; геріатрія — вивчає захворювання похилого і старечого віку, методи їх діагностики, профілактику та лікування.

На Україні кожен четвертий житель — пенсіонер. Саме в старості люди частіше пацієнтиють і вимагають особливого догляду, уваги медичних праців­ників. Догляд за пацієнтами похилого та старечого віку більш складний, ніж догляд за пацієнтами інших вікових груп, вимагає від медичного персоналу більше уваги та часу.

Оснащення блоку:

ліжко, натільна і постільна білизна, підкладний гумовий круг, 10% камфорний спирт, вата, підкладне судно, клейонка, сечоприймач, пелюшка, годинник із се­кундною стрілкою, кухоль з перекип'яченою водою, миска, поїльник, кухоль Ес-марха, перекип'ячена вода кімнатної температури 1-1,5 л, вазелін, гумове підклад­не судно, фонендоскоп, тонометр, корнцанг, стерильні шприци ємністю 2-5-10 мл з голками на стерильному лотку, 96°розчин етилового спирту у флаконі, сте­рильні ватні кульки, ємність для відпрацьованих ватних кульок.

СХЕМА НАПИСАННЯ АЛГОРИТМУ ПРАКТИЧНОГО НАВИКУ:

Місце проведення.

Оснащення робочого місця.

ill. Попередня підготовка до виконання навику.

IV. Основні етапи виконання навику.

Головним принципом догляду за такими пацієнтами є повага до них, терпляче ставлення до їхніх фізичних та психічних вад (дратівливість, багатомовність, іноді недоумкуватість тощо). І. Місце проведення:

стаціонар, домашні умови. //. Оснащення робочого місця:

1. Ліжко.

2. Натільна та постільна білизна.
^. Підкладний гумовий круг.

10% камфорний спирт у флаконі.

Вата.

Підкладне судно.

Сечоприймач.

36.6

 

Клейонка.

Пелюшка.

 

Годинник із секундною стрілкою.

Тонометр.

Корнцанг.

Напувальник.

Кухоль Есмарха.

Кухоль з перекип'яченою водою.

Вазелін.

Підкладне гумове судно.

Стерильні шприци ємністю 2-5-10 мл з голками на стерильному лотку.

96° розчин етилового спирту у флаконі.

Стерильні ватні кульки.

Ємність для відпрацьованих ватних кульок.
IV. Основні етапи виконання навику:

1. Не слід звертатися до пацієнтів "бабуся", "дідусь", тому що це є свідчен­
ням низької культури медичних працівників. Необхідно звертатися до
пацієнтів по імені та по батькові, вони цього заслуговують своєю попе­
редньою працею.

Люди похилого та старечого віку погано переносять рамки звичайного
стереотипу і важко пристосовуються до нових умов. Тому госпіталізацію
слід здійснювати лише по показанням. Краще, коли люди цього віку,
довше перебувають у звичайних домашніх умовах, в колі сім'ї. Відомі
випадки, коли люди похилого віку після госпіталізації, раніше добре
орієнтовані, в незвичайних умовах втрачали орієнтування у просторі та
часі, і їх стан значно погіршувався, незважаючи на адекватне лікування.

Необхідно створити оптимальний лікувально-охоронний режим для
пацієнтів похилого та старечого віку. Іноді вони сплять вдень, тому пога­
но сплять вночі. Іноді це пов'язано з порушенням функції нирок і необ­
хідністю часто мочитися вночі. Щоб краще спалося, температура повітря
в палаті або вдома має бути +18-20°С, приміщення слід добре провітрю­
вати, має бути зручне ліжко, легка ковдра, тиша. Необхідно двічі на день
проводити вологе прибирання з дезрозчинами, бо саме ці пацієнти схильні
до приєднання вторинних інфекцій. Якщо сну заважають болі в кістках,
суглобах, то необхідно покласти їх на подушку, зробити зігрівальний
компрес, надати кінцівці зручного положення.

Великий вплив на настрій, самопочуття має зовнішній вигляд пацієнта —
своєчасне гоління, стрижка, причісування, охайний одяг. Тому в лікарню
приходить перукар, а медична сестра слідкує за дотримуванням зовніш­
нього вигляду пацієнтів, допомагає їм у цьому.

Важливе значення в догляді за пацієнтами похилого і старечого віку
відіграє правильна організація харчування. Інтенсивність обмінних про­
цесів у таких пацієнтів знижується, тому необхідно зменшити їм енерге­
тичну цінність їжі за рахунок обмеження жирів тваринного походження
та вуглеводів. Необхідно споживати рослинні жири (соняшникову, куку­
рудзяну олію), зменшити кількість вуглеводів, що легко засвоюються

_

БЛОК "СПОСТЕРЕЖЕННЯ ТА ДОГЛЯД ЗА ПАЦІЄНТАМИ ПОХИЛОГО ТА СТАРЕЧОГО ВІКУ"

БЛОК "СПОСТЕРЕЖЕННЯ ТА ДОГЛЯД ЗА ПАЦІЄНТАМИ ПОХИЛОГО ТА СТАРЕЧОГО ВІКУ"

 

(цукор, мед, варення, цукерки), тому що знижена інкреторна функція підшлункової залози. Необхідно вживати продукти, які містять грубово­локнисту клітковину, слід обмежити кухонну сіль до 6-8 г на добу. При наявності набряків (це часто буває в похилому віці у зв'язку із вражен­ням серця) необхідно обмежити рідину. Вітаміни необхідні, особливо вітамін С, групи В. Необхідно ретельно слідкувати за терміном збере­ження продуктів у холодильнику.

У пацієнтів похилого та старечого віку часто бувають відсутні зуби, це
обумовлює неповноцінність жувального апарата, погіршує засвоєння і'жі
в кишечнику, що порушує травлення. Необхідно порадити протезувати
зуби; якщо у пацієнта наявні знімні зубні протези, після прийому і'жі їх
необхідно мити, а на ніч знімати і класти в склянку з водою. При відсут­
ності зубів їжу слід подавати напіврідку, у протертому вигляді, невелики­
ми порціями 3-4 рази на день.

Пацієнти похилого і старечого віку частіше всього довго пацієнтиють і
мають декілька хронічних захворювань одночасно, що утруднює виду­
жання, часто вимагає тривалого перебування в ліжку. В цих випадках
догляд за пацієнтами часто виступає на передній план. Ліжко має бути
добре обладнане, повинно бути зручним, не прогинатися, слід постійно
струшувати з простирадла крихти, розправляти складки на простирадлі,
поправляти подушку, повертати пацієнта у ліжку, своєчасно змінювати
постільну і натільну білизну. Тривале перебування у ліжку вимагає ста­
ранного догляду за шкірою з метою запобігання пролежням (див. блок
"Особиста гігієна пацієнта").

Приміщення, де перебувають пацієнти похилого та старечого віку, не
повинні захаращуватися меблями, м'якими килимами, доріжками, підло­
га не повинна бути вологою, щоб не було умов для можливих падінь
пацієнтів. В цьому віці виникають зміни кісткової тканини пацієнтів (ос-
теопороз, а тому падіння призводять до переломів. Щоб уникнути трав­
матизації біля стін коридорів необхідно вставити бар'єри, а також засо­
би для опори в туалетах Особливо важко перебігають переломи шийки
стегна, які виникають нерідко. Пацієнти важко переносять операції з
цього приводу, а прикутість до ліжка триває довго, ускладнює перебіг
хвороби.

9. Умивання важкохворого пацієнта слід робити щодня в ліжку, мити руки
перед прийомом їжі; ті пацієнти, які ходять, мають це робити самостійно,
регулярно. Часто шкіра пацієнтів е. сухою, має нахил до утворення тріщин.
Сухі ділянки шкіри слід змащувати поживними кремами; обрізати регу­
лярно нігті (перед цим потримати ноги в теплій воді, щоб легше було їх
обстригати). Слідкувати за утворенням мозолів, своєчасно їх видаляти.

10. Якщо пацієнтам не протипоказана гігієнічна ванна, медичній сестрі
необхідно завчасно підготувати її і допомогти пацієнту прийняти її. При­
сутність медичної сестри та її" допомога е обов'язковими. Щоб не трап­
лялися травми біля ванни має бути гумовий килимок, добре коли ванни
обладнанні спеціальними поручнями та лавками. Медична сестра повин­
на допомогти увійти пацієнту в ванну, помитися, щоб пацієнт не відкрив

помилково кран з гарячою водою і не обпікся. Необхідно слідкувати та своєчасно надати пацієнту допомогу при виникненні приступу стенокардії або порушенні мозкового кровообігу, які можуть виникнути у ванні. Тем­пература у ванній кімнаті має бути не нижче +25°С, не повинно бути протягів, щоб пацієнт не застудився.

Застосування грілки у важкохворих пацієнтів має бути тільки за при­
значенням лікаря і враховувати при цьому необхідно те, що порушена
чутливість шкіри, що може спричинити опіки. Перед подачею грілки ме­
дична сестра повинна обов'язково перевірити її температуру.

Необхідно спостерігати за фізіологічними відправленнями пацієнтів,
особливо прикутих до ліжка, що сприяє розвитку закрепів. Не слід при­
вчати пацієнтів до застосування очисної клізми, а необхідно застосову­
вати харчові продукти, що посилюють перистальтику кишечника, багаті
на клітковину (яблука, буряк, кефір, сливки, капуста). Для полегшення
акту дефекації можливе застосування свічок з гліцерином, бісекодилом,
які вставляють у пряму кишку, щоб полегшити випорожнення.

При утворенні калових каменів у прямій кишці, які можуть спричинити
виникнення пролежнів у ній, медичній сестрі необхідно видалити їх. Для
цього одягнути на праву руку гумову рукавичку і змастити її вазеліном.
Ввести другий палець у пряму кишку і видалити тверді калові маси. Потім
можна поставити очисну клізму.

Важкохворим пацієнтам подають судно і сечоприймач у ліжко. Після
випорожнень пацієнта необхідно підмити, насухо витерти, промежину у
разі необхідності змащують кремом. При нетриманні сечі користуватися
гумовим підкладним судном, сечоприймачем. Виконують відповідний дог­
ляд за пацієнтами (див. блок "Спостереження за пацієнтами при захво­
рюваннях органів сечовиділення"),

 

Для пацієнтів похилого віку є характерним погіршання пам'яті. Вони
добре пам'ятають минуле і живуть часто ним, не пам'ятають, що було
напередодні. Медична сестра повинна бути уважною, тактовною, терп­
лячою, відповідати на запитання пацієнта спокійно, пояснювати по дек­
ілька разів правила збирання матеріалу на лабораторні дослідження,
підготовку до інструментальних досліджень тощо. Постійно нагадувати
про необхідність прийому ліків, тому що пацієнти похилого віку часто
забувають або уникають прийому призначених їм препаратів. Є ще кате­
горія пацієнтів, які рахують таблетки, що їм видаються. А тому в разі
заміни призначень пацієнту, необхідно йому роз'яснити про ці зміни.

Особливої уваги вимагає виконання ін'єкцій пацієнтам похилого та ста­
речого віку. У них часто можуть виникати інфільтрати та абсцеси після
ін'єкцій. Тому абсолютною вимогою їх виконання є дотримання правил
асептики та антисептики. Для цього слід застосовувати шприци однора­
зового використання, ретельно обробляти шкіру пацієнта, після ін'єкцій
робити легкий масаж. Перед ін'єкцією необхідно промацати місце її ви­
конання, щоб уникнути введення ліків у місце інфільтрату або в місце
попередньої ін'єкції. Перед ін'єкцією масляного розчину, його необхідно
підігріти. Після введення масляних розчинів —застосувати грілку, зігріваль-

БЛОК "СПОСТЕРЕЖЕННЯ ТА ДОГЛЯД ЗА ПАЦІЄНТАМИ ПОХИЛОГО ТА СТАРЕЧОГО ВІКУ"

ЛІТЕРАТУРА

 

ний компрес, застосувати "йодну сітку".

Тривале перебування пацієнта у ліжку, відсутність рухової активності
(гіподинамія) негативно впливають на функціональний стан організму.
Тому в комплекс лікувальних заходів включають лікувальну фізкульту­
ру, поступово збільшуючи навантаження під контролем пульсу, величини
артеріального тиску. Лікувальну фізкультуру проводять з пацієнтами ме­
дичні сестри, вони ж здійснюють контроль за величиною артеріального
тиску, пульсом.

Іноді пацієнти, не помічаючи наближення старості, ведуть спосіб життя,
який вели у молодому віці, виконують значні фізичні навантаження, не
дотримуються режиму харчування, сну, відпочинку. Це негативно позна­
чається на перебігу багатьох захворювань, сприяє їх прогресуванню,
виникненню ускладнень. Медичний персонал повинен обережно і так­
товно нагадувати пацієнтам про необхідність дотримання призначеного
режиму, зменшення фізичних навантажень для збереження і поліпшення
стану здоров'я.

ЛІТЕРАТУРА

Нетяженко В.З., Сьоміна А.Г., Присяжнюк М.С. — Загальний та спеціаль­
ний догляд за хворими — Київ, "Здоров'я", 1993, 295 с.

Сестринська справа. За редакцією проф. Шевчука М.Г. — Київ, "Здоро­
в'я", 1992, 490 с.

Касевич Н.М. — Практикум із сестринської справи — Сімферополь, "Тав-
ріда", 1995, 280 с.

Мухина С.А.. Тарнавская Й.Й. — Общий уход за больными — Москва.
"Медицина", 1989, 250 с.

Гребнёв А.Л., Шептулин А.А. — Основы общего ухода за больными —
Москва, "Медицина", 1991, 24В с.

 

Мурашко В.В., Шагунов Е.Г., Панченко А.В. — Общий уход за больны­
ми — Москва, "Медицина", 1988, 200 с.

Палеев Н.Р. — Справочник медицинской сестры по уходу — Москва,
"Медицина", 1980, 450 с.

Паращак Г.П., Баран С.В., Стасишин О.С., Ткачук Г.П., Бородайке-
вич Г.Д. — Внутрішні хвороби — Київ, "Здоров'я", 1994, 350 с.

Левченко В.А., Сердюк Н.М., Вакалкж І.П. — Внутрішні хвороби — Львів,
видавництво "Світ", 1995, 430 с.

 

Машковский М.Д. — Лекарственные средства — Москва, "Медицина",
1986, І том - 600 с., II том - 620 с.

Швидка медична допомога. За редакцією проф. Апанасенка І.В., проф.
Цепкого Л.П. - Київ, "Вища школа", 1992, 300 с.

Панасюк Є.М., Федорів Я.М. — Фізіотерапія — Київ, "Здоров'я", 1995,
250 с.

Чернобровый Н.П. — Медицинская сестра пульмонологического отделе­
ния — Киев, "Здоровье", 1986, 52 с.

 

Пропедевтика внутренних болезней. Под редакцией Василенко В.Х.,
Гребнёва А.Л., Михайловой Н.Д. - Москва, "Медицина", 1974, 500 с.

Приказ №288 МЗ СССР от 13.03.1976 г. "Об утверждении Инструкции о
санитарно-противоэпидемическом режиме больниц и о порядке осуществле­
ния органами и учреждениями санитарно-эпидемиологической службы госу­
дарственного санитарного надзора за санитарным состоянием лечебно-про­
филактических учреждений".

Приказ №720 МОЗ СССР от 31.07.1978 г. "Об улучшении медицинской
помощи больным с гнойными хирургическими заболеваниями и усиление ме­
роприятий по борьбе с внутрибольничной инфекцией".

14.