Наданням виключно аудиторських послуг

1.Вся інформація, яка використовується аудитором у процесі формулювання висновків, на яких ґрунтується аудиторський висновок
2.Воно включає інформацію, що міститься в облікових записах, що лежать в основі фінансової звітності, а також іншу інформацію
3.Докази, отриманні як пряма письмово відповідь аудитору від третьої сторони (сторін, яка підтверджує) у паперовій формі або на електронних чи інших носіях інформації;

4.Вірні відповіді п.1 та п.2.

55. Якщо у аудитора немає можливості бути присутнім на інвентаризації фактичних залишків запасів в силу непередбачених обставин, то аудитор повинен:
1.Провести інвентаризацію фактичних залишків в інший день
2.Поспостерігати за проведенням такої інвентаризації
3.Виконати аудиторські процедури щодо проміжних операцій

4.Всі відповіді правильні.

56. Що має на увазі присутність аудитора при інвентаризації фактичних залишків запасів:

1.Інспектування запасів, щоб встановити факт їх існування й оцінити стан, а також виконання контрольних підрахунків

2.Спостереження за дотриманням інструкцій керівництва суб'єкта та виконанням процедур, які використовуються для запису і контролю результатів інвентаризації фактичних залишків запасів

3.Отримання аудиторського доказу щодо надійності процедур проведення інвентаризації, встановлених керівництвом суб'єкта

4.Всі відповіді правильні.

57. Питання, обговорення яких доречно при розробці аудиторських процедур, щоб отримати аудиторський доказ щодо того, чи були належним чином відображені зміни у величині запасів, які відбулися між датою інвентаризації та остаточними записами кількості запасів, включають:
1.Визначення чи були записи системи безперервного обліку запасів скориговані належним чином

2.Надійність записів системи безперервного обліку запасів суб'єкта

3.Причини значних розбіжностей між інформацією, отриманої в ході інвентаризації фактичних запасів і записами системи безперервного обліку запасів

4.Всі відповіді правильні.?

58. МСА 570 «Безперервність» розглядає відповідальність аудитора під час аудиту фінансової звітності,пов’язану з:

1.Використанням управлінським персоналом припущення про безперервність діяльності при складанні фінансової звітності.

2.Проханням клієнта змінити умови угоди.

3.Відмовою аудитора від надання послуг.

4.Правильної відповіді немає. ?

59. Відсутність будь-якого посилання на невизначеність безперервності діяльності в аудиторському звіті:

1.Не можна розглядати як гарантію здатності суб’єкта господарювання безперервно продовжувати свою діяльність.

2.Все одно є гарантією здатності суб’єкта господарювання безперервно продовжувати свою діяльність.

3.Неможлива,тому що таке посилання є обов’язковою частиною в аудиторському звіті.

4.Правильні відповіді.2 та п.3.

60. Якщо аудитор доходить висновку про те,що використання припущення про безперервність діяльності є прийнятним за певних обставин,але існує суттєва невизначеність, він повинен визначити,чи фінансові звіти:

1.Достатньо описують основні події або умови,які можуть поставити під значний сумнів здатність суб’єкта господарювання безперервно продовжувати діяльність та плани управлінського персоналу з розгляду цих подій або умов.

2.Чітко розкривають інформацію про те,що існує суттєва невизначеність,пов’язана з подіями або умовами,які можуть поставити під значний сумнів здатність суб’єкта господарювання безперервно продовжувати діяльність,і,отже,він може бути нездатний реалізувати свої активи та погасити зобов’язання в звичайному ході бізнесу.

3.Правильні відповіді п.1 і п.2. ?

4.Правильної відповіді немає.

61. До прикладів подій або умов, які окремо або в сукупності можуть поставити під значний сумнів припущення про безперервність діяльності відносять:

1.Негативні основні фінансові коефіцієнти.

2.Наміри управлінського персоналу ліквідувати суб’єкт господарювання або припинити операції.

3.Борги або припинення виплати дивідендів.

4.Всі відповіді правильні.

62. Якими повинні бути дії аудитора, якщо існують суперечності між стандартами фінансової звітності та вимогами законодавства?

1. Аудитор повинен відмовитися від проведення аудиту.
2. Аудитор повинен в будь-якому разі проводити аудит.
3. Аудитор повинен переглянути та узгодити нові умови завдання з аудиту з управлінським персоналом чи за потреби з тими, кого наділено найвищими повноваженнями.
4. Аудитор повинен узгодити з управлінським персоналом чи можна відповідно змінити опис застосовної концептуальної основи фінансової звітності.

63. Аудитор не повинен приймати запропоноване завдання з аудиту, якщо:

1. Не було досягнуто згоди з управлінським персоналом, щодо розуміння його відповідальності за складання фінансової звітності відповідно до застосовної концептуальної основи фінансової звітності.

2. Якщо воно відрізняється від вимог МСА.

3. Якщо не надається достатньої інформації, яку вимагає аудитор.

4. За власним бажанням аудитора. ?

64. Лист-зобов'язання, в якому записуються узгоджені умови завдання з аудиту, містить:

1. Інформацію про відповідальність управлінського персоналу.

2. Інформацію про мету та обсяг аудиту фінансової звітності.

3. Інформацію про відповідальність аудитора.

4. Усі відповіді правильні.

65. В яких випадках аудиторська думка щодо фінансової звітності не міститиме формулювання «подана достовірно в усіх суттєвих аспектах» або «надає правдиву та достовірну інформацію»?

1. Аудитор може їх використовувати за власним бажанням. ?

2. Якщо цього вимагає лист-зобов’язань.

3. Якщо аудиторвизначив, що концептуальна основа фінансової звітності встановлена законодавчим або нормативним актом, буде неприйнятною

4. Якщо аудитору не надається повна інформація про фінансовий стан об’єкта перевірки.

66. В яких випадках аудитор не повинен включати до складу аудиторського звіту посилання на аудит, проведений відповідно до МСА ?

1. Якщо цього вимагає управлінський персонал або уповноважений ним орган.

2. Якщо управлінський персонал не погоджується на розкриття додаткової інформації у фінансовій звітності.

3. Якщо цього вимагає законодавство.

4. Якщо аудит, проведений згідно із законодавчим чи нормативним актом, не відповідає вимогам МСА.

67. Які повинні бути дії аудитора щодо постійних аудитів?

1. Аудитор повинен відмовитися від проведення аудити у зв’язку з тим, щоб не порушити основні принцип аудиту.

2. Аудитор повинен оцінити, чи вимагають обставини переглядати умови завдання з аудиту та чи є потреба нагадати суб'єкту господарювання про існуючі умови завдання з аудиту. ?

3. Аудитор повинен проводити аудит згідно застосованого ним в минулому періоді завдання.

4. Аудитор повинен обов’язково змінити завдання з аудиту.

68. Шахрайство може виражатися в наступних діях:

1. Втрата статуту підприємства

2. Зміна облікових записів

3. Втрата документації

4. Маніпуляція, фальсифікація, зміна облікових записів або документів;

69. Якщо аудитор зіткнувся з фактом шахрайства робітниками на підприємстві,він повинен:

1. Проінформувати керівництво.

2. Продовжувати перевірку.

3. Проінформувати аудиторську фірму.

4. Задокументувати випадок шахрайства.

70. Чи повинен аудитор звернутися до контролюючих органів якщо зіткнувся з фактом шахрайства на підприємстві:

1.Так

2.Ні

3.Визначитися після юридичної консультації ?

4.Визначитися після консультації з іншими аудиторами.

71. Відповідальність за запобігання та виявлення шахрайства покладається на:

1.Тих, кого наділено найвищими повноваженнями

2.Аудитора та\або аудиторську фірму

3.На контролюючі органи

4.На робітників підприємства

72.Чи є обмеження у повідомленні інформації тим, кого наділено найвищими повноваженнями?

1.Жодних обмежень не передбачено

2.Обмеження встановлюються аудитором відповідно до внутрішньо фірмового стандарту аудиторської фірми, до складу якої входить аудитор

3.Повідомляється тільки та інформація, яка запитується у аудитора

4.Законодавчі та нормативні акти можуть прямо забороняти повідомлення інформації або іншу дію, які можуть перешкоджати розслідуванню відповідним органом влади фактичної або підозрюваної протизаконної дії. ?

73. Застережні заходи, що, як правило, встановлюються професійною організацією, включають такі заходи:

1. Зовнішній огляд системи контролю якості фірми

2. Залучення до огляду виконаної роботи додаткового професійного бухгалтера

3. Виключення особи з групи з надання впевненості, якщо фінансовий інтерес створює загрозу незалежності

4. Обговорення питань незалежності з аудиторським комітетом чи іншим найвищим управлінським персоналом клієнта

74. При виконання аудиту фінансової звітності згідно з МСА 300 «Планування» адекватне планування допомагає аудитору:

1.Відстежувати процес виконання угоди з аудиту.

2.Проводити ефективне тестування системи внутрішнього контролю

3.Своєчасно ідентифікувати та вирішувати потенційні проблеми

4.Дотримуватись політики та процедур контролю якості фірми

75. При розробці плану аудиту згідно з МСА 300 «Планування» аудитор має зробити в ньому опис:

1. Характеру, часу та обсягу запланованих процедур оцінки ризиків

2. Характеру, часу та обсягу запланованих подальших аудиторських процедур на рівні твердження та п.1

3. Характеру, часу та обсягу інших запланованих аудиторських процедур та п.2

4. Характеру, часу та обсягу запланованих процедур оцінки ризиків

та подальших аудиторських процедур на рівні твердження

76 Ризик, що є наслідком значущих умов, подій, обставин, діяльності або бездіяльності, які можуть негативно вплинути на здатність суб'єкта господарювання досягти своїх цілей та реалізувати свої стратегії, а також наслідком встановлення невідповідних цілей і стратегій – це:

1.Бізнес-ризик ?

2.Значний ризик

3.Незначний ризик

4.Ризик викривлення

77. Ідентифікований та оцінений ризик суттєвого викривлення, що, за судженням аудитора, потребує спеціального розгляду аудитором – це:

1.Бізнес-ризик

2.Значний ризик ?

3.Незначний ризик

4.Ризик викривлення

78. Попередній досвід роботи аудитора із суб'єктом господарювання аудиторські процедури, виконані під час попередніх аудитів, можуть надати аудитору інформацію про:

1.Попередні викривлення та чи були вони своєчасно виправлені

2.Характер діяльності суб'єкта господарювання та його середовища також його внутрішній контроль та п.1

3.Суттєві зміни, яких зазнав суб'єкт господарювання або його
діяльність з попереднього фінансового періоду, які можуть допомогти аудитору отримати достатнє розуміння суб‘єкта господарювання для ідентифікації та оцінки ризиків суттєвого викривлення та п.1

4.Суттєві зміни, яких зазнав суб'єкт господарювання або його діяльність з попереднього фінансового періоду, які можуть допомогти аудитору отримати достатнє розуміння суб‘єкта господарювання для ідентифікації та оцінки ризиків суттєвого викривлення та п.2 ?

79. Аудиторські процедури, призначені для виявлення суттєвих викривлень на рівні тверджень – це

1.Процедури по суті

2.Тести деталей

3.Аналітичні процедури по суті

4.Тести заходів контролю

80. Аудиторські процедури, призначені для оцінки ефективності функціонування заходів контролю в запобіганні або виявленні суттєвих викривлень на рівні тверджень – це:

1.Процедури по суті

2.Тести деталей

3.Аналітичні процедури по суті

4.Тести заходів контролю

81. Аудиторські докази включають:

1.Лише інформацію, що підтверджує та підкріплює твердження управлінського персоналу

2.Як інформацію, що підтверджує та підкріплює твердження управлінського персоналу, так і інформацію, що суперечить таким твердженням

3.Лише інформацію, що суперечить твердженням управлінського персоналу

4.Інформацію, що підтверджує твердження управлінського персоналу лише стовно суттєвих статей.

82. Прийнятність аудиторських доказів – це:

1.Міра якості аудиторських доказів

2.Міра кількості аудиторських доказів

3.Ступінь надійності аудиторських доказів ?

4.Міра достовірності аудиторських доказів.

83. Який з висловів відноситься до характеристики зовнішнього аудиту?

1.Традиційно орієнтується на підтвердження достовірності фінансової звітності підприємства і подіях, які на неї впливають

2.Ефективна система контролю може знизити витрати підприємства на проведення аудиту, хоча і не може його замінити

3.В-першу чергу слугує вимогам персоналу підприємства та п.п.1,2

4. В-першу чергу слугує вимогам користувачів звітності та п.1 ?

84. Під час здійснення аудиторських процедур для виявлення судових справ та претензій, які стосуються суб’єкта господарювання, аудитор не повинен модифікувати думку у звіті аудитора, якщо:

1.Управлінський персонал відмовляється надати дозвіл аудитору безпосередньо звернутися за інформацією або зустрітися із зовнішнім юрисконсультом суб’єкта господарювання

2.Зовнішній юрисконсульт відмовляється надати належну відповідь на письмовий запит

3.Зовнішньому юрисконсульту заборонено надавати належну відповідь на письмовий запит

4.Аудитор отримав достатні та прийнятні аудиторські докази через виконання альтернативних аудиторських процедур.

85. Метод вибору елементів для тестування з метою отримання аудиторських доказів, який передбачає можливість отримати висновки щодо генеральної сукупності на основі тестування вибірки з такої сукупності, - це:

1.Вибір окремих елементів

2.Аудиторська вибірка ?

3.Вибірка на основі випадкового відбору елементів

4.Диференційована вибірка.

86. Якщо присутність аудитора під час інвентаризації запасів неможлива, аудитор повинен:

1.Провести інвентаризацію (або спостерігати за її проведенням) запасів на іншу дату і виконати аудиторські процедури щодо проміжних операцій

2.Виконати альтернативні аудиторські процедури

3.Призначити іншого аудитора для присутності при інвентаризації

4.Варіант п.1 або п.2. в залежності від обставин.

87. Якому підходу до здійснення вибірки властиві такі характерні риси, як випадковий вибір елементів вибірки та використання теорії ймовірностей для оцінки результатів вибірки?

1.Статистична вибірка

2.Нестатистична вибірка

3.Відбір наздогад

4.Систематична вибірка.

88. Як називається викривлення або відхилення, яке не є репрезентативним для викривлень або відхилень у генеральній сукупності?

1. Допустиме викривлення або відхилення

2. Допустима норма відхилення

3. Несуттєве відхилення

4. Аномалія.

89. Що повинен зробити аудитор при розробці аудиторської вибірки?

1. Врахувати мету аудиторської процедури

2. Врахувати характеристики генеральної сукупності та наведене в п.1 ?

3. Визначити розмір вибірки та наведене в п.2

4. Правильної відповіді немає.

90. Яка існує залежність між ступенем ризику вибірки та обсягом вибірки?

1.Чим нижчий ризик аудитор готовий прийняти, тим меншим має бути обсяг вибірки і навпаки

2.Чим нижчий ризик аудитор готовий прийняти, тим більшим має бути обсяг вибірки

3.Ступінь ризику вибірки дорівнює обсягу вибірки

4.Залежності між ступенем ризику вибірки та обсягом не існує.

91. Як можна визначити обсяг вибірки?

1.Через використання статистичної формули ?

2.Через використання професійного судження та наведене в п.1

3.Обсяг вибірки визначається міжнародними стандартами аудиту

4.Через виконання аудиторських процедур.

92. Які дії може виконати аудитор при висновку, що аудиторська вибірка не надає достатніх підстав для висновків щодо генеральної сукупності?

1.Відмовитися від аудиторської перевірки

2.Модифікувати характер, час та обсяг подальших процедур для отримання потрібної впевненості

3.Звернутися із запитом до управлінського персоналу щодо вивчення ідентифікованого викривлення та можливості існування інших викривлень та наведене в п.2 ?

4.Провести аудиторські процедури щодо всієї генеральної сукупності.

93. Розуміння чого повинен отримати аудитор для ідентифікації та оцінки ризиків суттєвого викривлення в облікових оцінках згідно з МСА 540 «Аудит облікових оцінок»:

1. Того, як управлінський персонал здійснює облікові оцінки, а також розуміння даних на яких вони ґрунтуються ?

2.Функціонування системи внутрішнього контролю та її елементів

3.Технологічних особливостей даного підприємства

4.Того, як власники бачать подальшу стратегію підприємства.

94. До питань, які повинен розглянути аудитор під час розуміння припущень , що покладено в основу облікових оцінок згідно з МСА 540 «Аудит облікових оцінок», не включається:

1. Як розподіляються обов’язки між тими хто несе відповідальність за здійснення облікових оцінок

2.Чи належать припущення до питань у межах контролю управлінського персоналу

3.Характер та значимість припущень

4.Те, як управлінський персонал оцінює, чи є припущення достовірними.

95. Які з обставин можуть призвести до необхідності нових або перегляду існуючих облікових оцінок згідно з МСА 540 «Аудит облікових оцінок»:

1.Власне бажання управлінського персоналу

2.Неефективність оцінки ризиків ?

3.Змінилися умови операцій, чи змінилася облікова політика ?

4.Поява нового бухгалтера на підприємстві

96. Якщо аудитору стає відомо про подальші події, що суттєво впливають на фінансові звіти, йому слід розглянути:

1.Ризики викривлення на рівні тверджень звітності

2.Суттєвість таких подій ?

3.Свою відповідальність за висновок

4.Адекватність розкриття таких подій у звітності.

97. Які процедури не повинен виконувати аудитор для отримання достатніх і прийнятних аудиторських доказів того, що всі події, які відбуваються у період між датою фінансової звітності та датою аудиторського звіту були ідентифіковані?

1.Здійснення запитів до управлінського персоналу і в разі потреби до тих, кого наділено найвищими повноваженнями, чи відбулися подальші події, які могли б вплинути на фінансову звітність

2.Аналіз і обговорення останніх проміжних фінансових звітів підприємства ?

3.Запровадження і перевірка функціонування відповідних систем внутрішнього контролю?

4.Ознайомлення з протоколами засідань, якщо вони с, за участю власників, управлінського персоналу чи тих. кого наділено найвищими повноваженнями, суб'єкта господарювання, що проводилися після дати фінансової звітності

98. Доказом того, що управлінській персонал визнає свою відповідальність за фінансові звіти, може бути:

1.Усна заява керівництва

2.Посилання на свою відповідальність у листі-пропозиції на аудит

3.Посилання на Статут або законодавство

4.Підпис копій фінансових звітів

99. В чому полягає відповідальність управлінського персоналу перед аудитором стосовно фактів, які стали відомі після дати аудиторського звіту, але до дати оприлюднення фінансової звітності

1.Запровадження і перевірка функціонування відповідних систем внутрішнього контролю

2.Інформувати аудитора про всі факти, що можуть вплинути на фінансову звітність, та про які управлінському персоналу може стати відомо протягом цього періоду ?

3.Залучення юридичних консультантів для моніторингу змін законодавчих вимог

4.Інформувати аудитора про всі рішення, які були прийняті на засіданнях за участю власників суб’єкта господарювання , що проводились після дати фінансової звітності

100. Якщо у фінансовій звітності зроблено адекватне розкриття інформації щодо факторів, які впливають на можливість функціонування суб’єкта на безперервній основі, аудитор повинен:

1.Висловити безумовно-позитивну думку

2.Висловити негативну думку про таку звітність

3.Висловити умовно-позитивну думку із зазначенням умов і подій, що викликають сумнів щодо функціонування суб’єкта на безперервній основі ?

4.Висловити немодифіковану думку і включити пояснювальний параграф в аудиторський звіт (висновок).

101. Якщо фінансова звітність не містить адекватного розкриття інформації, аудитор повинен:

1.Висловити думку з застереженнями або негативну думку ?

2.Безумовно-позитивну думку

3.Відмовитись від виконання завдання

4.Висловити немодифіковану думку і включити пояснювальний параграф.

102. До операційних подій або умов, які можуть зумовити значні сумніви в прийнятності застосування припущення безперервності відноситься:

1) Нездатність виконувати умови договорів позики.

2) Наміри керівництва ліквідувати суб'єкт або припинити його діяльність.

3) Нездатність отримати фінансування для суттєвої розробки нової продукції або інших суттєвих інвестицій.

4) Розташовані на розгляді у судочинстві або регулятивному виробництві позови проти суб'єкта, які, в разі успішного вирішення, можуть призвести до виникнення вимог, які суб'єкт навряд чи зможе задовольнити.

103. Якщо суб'єкт господарювання не може продовжувати безперервно свою діяльність, але фінансова звітність готується на альтернативній основі (наприклад, на основі ліквідації), то аудитор може:

1.Висловити безумовно-позитивну думку із внесенням до аудиторського висновку пояснювального параграфа

2.Безумовно-позитивну думку

3.Відмовитись від виконання завдання

4.Висловити думку з застереженнями або негативну думку

104. Згідно з МСА 620 «Використання роботи експерта аудитора», аудитор повинен отримати достатнє розуміння галузі спеціальних знань експерта аудитора, щоб мати змогу:

1.Оцінити імовірні ризики суттєвого викривлення та оцінити достатність цієї роботи для цілей аудитора.

2.Визначити характер, обсяг та мету роботи цього експерта та оцінити достатність цієї роботи для цілей аудитора.

3.Визначити характер, обсяг та мету роботи цього експерта та оцінені імовірні ризики суттєвого викривлення.

4.Визначити характер, обсяг та мету роботи цього експерта.

105. Згідно МСА 705 до одного з видів модифікації думки відносять:
1.Думка з обмовкою про безперервність діяльності

2.Негативна думка

3.Безумовно позитивна

4.Усі відповіді вірні.

106. Згідно МСА 705 на тип модифікації думки впливають такі обставини:

1.Наявність суттєвих викривлень

2.Події, що мали місце після складання фінансової звітності

3.Величина ризику контролю

4.Кваліфікація і досвід аудитора.

107. Аудитор висловлює умовно-позитивну думку, якщо:

1.Не отримавши достатні і прийнятні докази, аудитор припускає ймовірність існування суттєвих викривлень, що істотно вплинуть на фінансову звітність.

2.Отримавши достатні і прийнятні аудиторські докази, аудитор робить висновок, що викривлення є суттєвими, але не всеохоплюючими, для фінансової звітності

3.Отримавши достатні і прийнятні аудиторський доказ, аудитор робить висновок, що викривлення є суттєвими і всеохоплюючими для фінансової звітності.

4.Правильної відповіді не має.

108. Якщо після прийняття завдання аудитору стає відомо про існування обмеження на обсяг аудиту управлінським персоналом, він повинен:

1.Відмовитися від висловлення думки

2.Вимагати від керівництва зняти таке обмеження

3.Не звертати уваги на обмеження;

4.Висловити негативну думку.

109. Де необхідно розмістити параграф, що містить підставу для модифікації:

1.Перед параграфом, що представляє думку в аудиторському висновку

2.Після параграфу, що представляє думку в аудиторському висновку

3.Не треба вносити підставу

4.Параграф з підставою зазначається обов’язково, в незалежності від розташування.

110. Якщо істотне викривлення, що міститься у фінансовій звітності, пов'язане з конкретними сумами у фінансовій звітності (включаючи розкриття кількісного характеру), аудитор повинен включити в параграф, який представляє підставу для модифікації:

1.Опис і розрахунок обсягу фінансового впливу даного викривлення;

2.Пояснення причини таких викривлень

3.Прогноз майбутніх збитків

4.Списки відповідальних осіб.

111. Якщо аудитор планує модифікувати думку в аудиторському висновку, він повинен:

1.Повідомити тих, хто наділений найвищими повноваженнями , про існування обставин, що викличуть модифікацію

2.Повідомити керівнику аудиторської фірми про такі обставини

3.Узгодити свій висновок з керівником аудиторської фірми

4.Нічого повідомляти і узгоджувати не повинен.

112 Що означає термін «невідповідність» згідно МСА 720?

1.Інша інформація, не пов'язана з питаннями, розкритими в перевіреній аудитором фінансовій звітності, що викладена чи подана неправильно

2.Фінансова та нефінансова інформація, що включена за законом або

нормативним актом до складу документа, який містить перевірену аудитором фінансову звітність

3.Інша інформація, що суперечить інформації, яка міститься у перевіреній аудитором фінансовій звітності

4.Інша інформація, що викладена неправильно у фінансовій звітності.

113.Аудиторськими доказами є:

1.Аудиторський звіт.

2. Інформація, зібрана в ході перевірки.

3. Аудиторська програма.

4. Стандарти аудиту.

114. Визначити дії аудитора у разі, коли керівництво клієнта видало аудитору письмове підтвердження про достовірність деяких показників і не дозволило зробити перевірку їх достовірності:

1.Аудитор повинен відмовитись від надання висновку

2.Аудитор може дати умовно-позитивний аудиторський висновок

3.Аудитор має дати негативний аудиторський висновок

4.У разі рішення керівництва аудиторської фірми можна дати позитивний висновок.

115. Аудиторські фірми право на здійснення аудиту:

1. Можуть одержати в разі дотримання вимог законодавства.

2.Мають з моменту реєстрації.

3.Можуть мати за умов, викладених у п. 1 або в п. 2.

4.Законодавством це питання неврегульоване.

116. Визначити дії аудитора у разі, коли керівництво клієнта видало аудитору письмове підтвердження про достовірність деяких показників і не дозволило зробити перевірку їх достовірності:

1.Аудитор повинен відмовитись від надання висновку

2.Аудитор може дати умовно-позитивний аудиторський висновок.

3.Аудитор має дати негативний аудиторський висновок.

4.У разі рішення керівництва аудиторської фірми можна дати позитивний висновок.

117. Якщо інвентаризація коштів у касі не проводилась протягом року, то:

1. Аудитор не зобов’язаний організовувати її проведення.

2.Аудитор зобов’язаний під час аудиту організувати її проведення.

3.Достатньо здійснити обстеження стану збереження коштів.

4. Аудитор зобов’язаний доручити головному бухгалтеру підприємства провести інвентаризацію коштів у касі в наступному році.

118. Для перевірки повноти відображення зобов'язань клієнта перед засновниками здійснюється:

1.Спостереження за інвентаризацією зобов'язань.

2.Запит та підтвердження до засновників.

3.Нормативна перевірка установчих документів.

4.Зустрічна перевірка установчих та первинних документів

119. Негативна впевненість у твердженні висловлюється аудитором при здійсненні:

1.Огляду фінансової звітності.

2.Погоджених процедур.

3.Підготовки фінансової інформації.

4.Аудиту фінансової звітності.

120. Аудитори характеризують шахрайство як:

1. Умисне викривлення фінансової інформації.

2. Неправильне відображення фактів господарської діяльності.

3. Наявність умов або подій, які збільшують ризик неправильної оцінки активів, або їх крадіжки.

4.Неправильне відображення даних обліку, яке викривлює смисл господарської операції.

121. Реєстрацію суб'єктів аудиторської діяльності здійснює:

1.Аудиторська палата України.

2.Спілка аудиторів України.

3.Міністерство фінансів України.

4.Міністерство юстиції України.

122. Складання плану аудиту проводиться:

1.До початку аудиторської перевірки.

2.На початку аудиторської перевірки.

3.У міру необхідності у процесі перевірки.

4.У кінці аудиторської перевірки.

123. Для перевірки повноти відображення внесків засновників застосовують:

1.Спостереження за інвентаризацією.

2.Порівняння із плановими показниками.

3.Нормативну перевірку актів прийому-передачі.

4.Перерахунок оцінки майнових внесків.

124. Для перевірки правильності оцінки нематеріальних активів застосовують:

1.Перерахунок оцінки нематеріальних активів.

2.Нормативну перевірку облікової політики.

3.Зустрічну перевірку.

4.Усі процедури, наведені в п.п. 1 – 3.

125. При ініціативному аудиті об'єкт перевірки визначається:

1. Законом про аудиторську діяльність.

2. Чинним законодавством.

3. Відповідними нормативно-правовими актами.

4. Договором між аудиторсь­кою фірмою (аудитором) та клієнтом.

126. Аудиторські фірми можуть мати:

1. Організаційно-правову форму повного чи командитного товариства.

2. Організаційно-правову форму будь-якого господарського товариства.

3. Організаційно-правову форму повного товариства.

4.Будь-яку організаційно-правову форму.

127. Зустрічна перевірка, яка здійснюється аудитором, це:

1.Взаємне зіставлення операцій в облікових регістрах.

2.Порівняння документів з обліковими регістрами.

3.Логічне дослідження операцій згідно з документами.

4.Порівняння різних документів, які стосуються однієї і тієї ж господарської операції.

128. Для перевірки прав засновників на частку у статутному капіталі застосовують:

1.Нормативну перевірку установчих документів.

2.Перерахунок сум внесків.

3.Нормативну перевірку актів прийому-передачі.

4.Усі процедури, наведені за п.п. 1 – 3.

129.Аудит нематеріальних активів здійснюється:

1. Усіма учасниками аудиторської групи.

2.Тільки керівником аудиторської групи або іншим сертифікованим аудитором.

3.Асистентами аудитора.

4. Тільки керівником аудиторської групи.

130. Основною процедурою аудиторської перевірки дебіторської заборгованості є:

1. Перевірка графіка виконання договірних зобов'язань.

2.Підтвердження дебіторами розміру та строків заборгованості.

3.Консультації незалежних експертів щодо реальності умов договору.

4.Визначення правильності оборогів по бухгалтерських рахунках.

131. Досягнутий рівень впевненості визначається:

1.Видом наданих послуг, виконаними процедурами та їх результатами.

2.Тільки результатами виконання аудиторських процедур.

3.Виключно кваліфікацією аудитора.

4.Домовленістю між аудитором та клієнтом.

132. Вкажіть основний фактор, який впливає на надійність аналітичних аудиторських процедур:

1.Вид аналітичних процедур.

2.Ступінь суттєвості залишків на бухгалтерським рахунках.

3.Виявлення тенденцій змін фінансових показників.

4.Час виконання аналітичних аудиторських процедур.

133. Для перевірки правильності періодизації розрахунків із формування статутного капіталу застосовують:

1.Зустрічну перевірку первинних документів і звітності.

2.Нормативну перевірку установчих документів.

3.Нормативну перевірку актів прийому-передачі.

4.Перерахунок оцінки майнових внесків.

134. Аудиторськими доказами права власності клієнта на нематеріальні активи є:

1.Документи, що підтверджують їх придбання клієнтом.

2.Письмове підтвердження, одержане від продавця нематеріальних активів.

3.Бухгалтерська довідка про оцінку нематеріальних активів.

4.Результати інвентаризації нематеріальних активів.

135. Аудитор не висловлює ніякої впевненості при:

1.Аудиті фінансової звітності.

2.Огляді фінансової звітності.

3.Наданні консультаційних послуг.

4.Правильної відповіді немає.

136. Застосування вимог щодо професійної сумлінності та незалежності аудиторів в Україні здійснюється через необхідність дотримання:

1. Закону України «Про аудиторську діяльність в Україні».

2. Кодексу етики МФБ.

3. Вимог Міжнародних стандартів аудиту стосовно впевненості у твердженнях.

4. Нормативних актів, перелік яких наведено в п.п. 1 – 3.

137. Аудит може стати обов'язковим:

1.Тільки на підставі закону.

2.На підставі судово-слідчої постанови.

3.За вимогою КРУ або ПАУ.

4.На підставі домовленості між аудиторською фірмою та клієнтом.

138. Перевірка правильності складання балансу базується на таких основних вимогах:

1. Дані статей балансу на початок періоду повинні відповідати даним на кінець попереднього періоду.

2. Про зміни вступного балансу на початок року в порівнянні зі звітними даними за попередній рік повинні бути відповідні пояснення.

3. Основні вимоги викладено в п.п. 2 і 3 даного тестового завдання.

4. Про ліквідність вступного балансу на початок року в порівнянні зі звітними даними за попередній рік повинні бути відповідні пояснення.

139. Керівництво аудиторськими фірмами в Україні здійснює:

1. Аудиторська Палата України.

2. Аудиторські фірми нікому не підпорядковані.

3. Податкова адміністрація України.

4.Головне контрольно-ревізійне управління України.

140. Обов'язковому аудиту підлягають:

1. Органи державної влади.

2. Підприємства, які офіційно оприлюднюють свою звітність.

3. Органи місцевого самоуправління.

4. Неприбуткові організації.

141. Які заходи вживає аудитор, щоб знизити ризик невиявлення?

1. Урахувати особливості роботи бухгалтерії клієнта.

2.Визначити помилки, які мають одиничний і випадковий характер.

3. Збільшити обсяг аудиторських процедур.

4. Провести опитування і спостереження за здійсненням операцій.

142. Аудиторськими доказами права власності клієнта на транспортні засоби є:

1.Результати інвентаризації транспортних засобів.

2.Усні ствердження продавця транспортних засобів.

3.Документи про реєстрацію транспортних засобів.

4.Документи, що підтверджують їх придбання клієнтом.

143. Сертифікація в аудиті – це:

1.Визначення кваліфікаційної придатності кандидата на здійснення аудиторської діяльності.

2.Визначення здібностей кандидата стосовно самостійного проведення аудиторських перевірок.

3.Визначення наявності у кандидата знань стосовно вимог МСА.

4.Визначення наявності у кандидата знань нормативно-правових актів аудиту.

144. Санаційний аудит проводиться з метою:

1. Підтвердження реальності результатів санації.

2. Підтвердження достовірності звітності банкрута.

3. Визначення фінансового стану санаторів.

4. Визначення ліквідаційного майна.

145. Сертифікацію аудиторів здійснює:

1. Міністерство фінансів України.

2.Спілка аудиторів України.

3. Аудиторська палата України.

4. Міністерство юстиції України.

146. Аудит легітимності створення суб'єктів підприємницької діяльності здійснюють:

1.Керівник аудиторської групи.

2.Керівник аудиторської групи або інший сертифікований аудитор.

3.Асистент аудитора.

4.Будь-які учасники аудиторської групи.

147. Для перевірки ефективності функціонування системи внутрішнього контролю застосовують:

1.Усі види тестів контролю.

3.Тільки тести відповідності.

4.Процедури по суті.

148. Для надання впевненості аудитор:

1.Оцінює накопичені докази.

2.Надає висновок.

3.Підсумовує докази.

4. Мають місце усі процедури, наведені в п.п. 1 – 3.

149. Сертифікат аудитора – це:

1. Документ, який підтверджує рівень професійних знань необхідних для здійснення аудиту підприємств різних форм власності.

2. Документ, який підтверджує освітньо-кваліфікаційний рівень аудитора.

3. Документ, який підтверджує рівень професійних навичок аудитора.

4.Документ, який підтверджує ступені знань та професійних навичок аудитора, котрі наведені в п.п. 1 – 3.

150. Перевірка правильності складання балансу базується на таких основних вимогах:

1. Суми статей балансу по розрахунках із фінансовими органами повинні бути звірені з ними і бути тотожними.

2. Суми статей балансу по розрахунках із податковими органами повинні бути звірені з ними і бути тотожними.

3. Суми статей балансу по розрахунках з установами банків повинні бути звірені з ними і бути тотожними, а також вимоги за п.п. 1 і 2.

4. У рішеннях даного тестового завдання не наведено правильної відповіді.

151. Головна мета обов’язкового аудиту:

1. Виявлення помилок персоналу клієнта.

2. Встановлення загальної достовірності фінансової звітності.

3. Визначення фінансової стабільності підприємства.

4. Виявлення можливих фактів шахрайства.

152. Обов'язковому аудиту не підлягають:

1. Комерційні банки.

2. Холдинги та страхові компанії.

3. Органи місцевого самоуправління.

4. Підприємства, обсяг реалізації яких становить менше ніж 550 неоподатковуваних мінімумів громадян.

153. Визначення бюджету аудиторської перевірки проводиться:

1. До початку аудиторської перевірки.

2. На початку аудиторської перевірки. ?????

3. У міру необхідності у процесі перевірки.

4. У кінці аудиторської перевірки.

154. Для перевірки реальності існування матеріальних активів застосовують:

1.Спостереження за інвентаризацією матеріальних активів.

2.Порівняння з попередніми періодами.

3.Нормативну перевірку договорів на продаж матеріальних активів.

4.Перерахунок сум договорів та первинних документів.

155. До завдань з надання обґрунтованої впевненості належать:

1.Огляд фінансової звітності.

2.Аудит фінансової звітності.

3.Підготовка фінансової інформації.

4.Консультаційні послуги.

156. Перевірка правильності складання балансу базується на таких основних вимогах:

1. Дані підсумкового балансу повинні відповідати оборотам і залишкам по рахунках Головної книги чи іншого аналогічного регістру бухгалтерського обліку на кінець звітного року.

2. Дані підсумкового балансу повинні відповідати оборотам по рахунках Головної книги на кінець звітного року.

3. Дані підсумкового балансу повинні відповідати залишкам по рахунках Головної книги на кінець звітного року.

4. Дані підсумкового балансу повинні відповідати оборотам і залишкам усіх регістрів бухгалтерського обліку на кінець звітного року.