ГЛОБАЛЬНІ ЗМІНИ: ПОГЛЯД У МАЙБУТНЄ

Намагаючись заглянути з кінця нашого століття в наступне, ми не можемо передбачити, будуть прийдешні сто років позначені мирним суспільним та економічним розвитком, а чи примноженням глобальних проблем, які людям годі розв'язати. На відміну від соціологів, що писали два століття тому, ми чітко бачимо, що сучасна промисловість, технологія й наука дають не лише позитивні результати. Наш світ більше, ніж будь-коли, населений і багатий; ми бачимо можливість панувати над своїми долями і повертати своє життя на краще, чого не могли собі уявити попередні покоління, і все-таки наш світ перебуває на межі економічної та екологічної катастрофи. Це говориться не для того, щоб породити апатію й відчай. Якщо соціологія й може нам щось дати, то це глибоке усвідомлення людської природи соціальних інституцій. Наше розуміння тіньового боку сучасних соціальних змін необов'язково має стояти на заваді нашому реалістичному та оптимістичному поглядові в майбутнє.

Резюме

1. Сучасний період, від ХУШ століття донині, позначений небаченим прискоренням процесів змін. Можливо, за цей період, що є незначним відтинком в історії людства, відбулося більше докорінних змін, ніж за всю історію існування людства.

2. Жодною теорією "одиничного фактора" неможливо пояснити всі суспільні зміни. Можна вирізнити кілька головних чинників впливу, одним з яких є адаптація до матеріального довкілля. Серед інших — фізичне довкілля, політична організація та культурні фактори.

3. Серед важливих чинників сучасних соціальних змін є експансія промислового капіталізму; розвиток централізованих національних держав; індустріалізація війни; поява науки та "раціональних" або критичних моделей мислення.

4. Дехто сьогодні говорить про прихід "постіндустріального" суспільства. З цього погляду старий індустріальний лад витісняється розвитком нового суспільного порядку, що ґрунтується на знанні та інформації. Автори цих ідей недооцінюють, до якої міри сфера послуг пов'язана з виробництвом, і, крім того, занадто наголошують на економічних чинниках.

5. Інші ж вважають, що ми досягли кінця сучасного періоду, тобто увійшли до "постсучасного" світу. На переконання Фукуями, слід говорити про "кінець історії". Це означає не те, що історичні зміни дійшли кінця, а те, що не існує альтернатив капіталізмові та ліберальній демократії, які здобули в світовому масштабі перемогу над усіма супротивними системами.

 

6. Традиційні дискусії між прихильниками капіталістичної системи вільного ринку та прибічниками соціалізму втратили актуальність. У порядку денному з'являються нові, глобальні питання, на які нелегко дати відповідь у рамках усталених положень соціологічної теорії.

7. Загрози довкіллю належать до найбільших небезпек, з якими людство зіткнеться в найближчому майбутньому. Більшість таких небезпек справді глобальні і загрожують існуванню цілої планети. Трьома найголовнішими видами загрози довкіллю є від-ходне виробництво, забруднення довкілля та виснаження природних ресурсів. Турбота про довкілля є не тільки технологічною, а й соціальною проблемою; наступ людини на довкілля бере початок від розвитку й глобального поширення соціальних інституцій Заходу, які надають великої ваги стабільному економічному зростанню.

Додаткова література

Martin Albrow, The Global Age (Cambridge: Polity Press, 1996). Критичний погляд на модерністське та постмодерністське бачення ідеї глобалізації.

Daniel Bell, The Coming of Post-Industrial Society (London: Heinemann, 1974). Одна з найперших і найбільш впливових книжок про ідею появи постіндустріального суспільства.

Francis Fukuyama, The End of History and the Last Man (London: Hamish Hamilton, 1992). Дуже спірна праця, в якій висувається думка про те, що ми вичерпали можливості історичної альтернативи капіталізму й ліберальної демократії.

Margaret A. Rose, The Postmodern and Post-industrial: A Critical Analysis (Cambridge: Cambridge University Press, 1991).

Важливі терміни

• кодифіковане знання • суспільство ризику • екологія довкілля

• кінець історії