Г) здійснення державної екологічної експертизи

3
Далее ⇒

Є) здійснення контролю за використанням та охороною земель

Комунальної власності, додержанням земельного та екологічного

законодавства;

Ж) обмеження, тимчасова заборона (зупинення) використання

Земель громадянами і юридичними особами у разі порушення ними

вимог земельного законодавства;

З) підготовка висновків щодо вилучення (викупу) та надання

земельних ділянок відповідно до цього Кодексу;

и) встановлення та зміна меж районів у містах з районним

поділом;

І) інформування населення щодо вилучення (викупу), надання

земельних ділянок;

ї) внесення пропозицій до районної ради щодо встановлення і

зміни меж сіл, селищ, міст;

й) вирішення земельних спорів;

к) вирішення інших питань у галузі земельних відносин

відповідно до закону.

Глава 3

Повноваження органів виконавчої влади

в галузі земельних відносин

Стаття 13. Повноваження Кабінету Міністрів України в галузі

земельних відносин

До повноважень Кабінету Міністрів України в галузі земельних

відносин належить:

а) розпорядження землями державної власності в межах,

визначених цим Кодексом;

б) реалізація державної політики у галузі використання та

охорони земель;

в) викуп земельних ділянок для суспільних потреб у порядку,

визначеному законом; { Пункт "в" частини першої статті 13 із

змінами, внесеними згідно із Законом N 1559-VI ( 1559-17 ) від

17.11.2009 }

г) координація проведення земельної реформи;

ґ) розроблення і забезпечення виконання загальнодержавних

програм використання та охорони земель;

д) організація ведення державного земельного кадастру,

державного контролю за використанням і охороною земель та

здійснення землеустрою;

е) встановлення порядку проведення моніторингу земель;

є) вирішення інших питань у галузі земельних відносин

відповідно до закону.

Стаття 14. Повноваження центрального органу виконавчої влади

З питань екології та природних ресурсів у галузі

Земельних відносин

До повноважень центрального органу виконавчої влади з питань

екології та природних ресурсів у галузі земельних відносин

належить:

а) участь у розробленні та реалізації загальнодержавних і

регіональних програм використання та охорони земель;

б) організація моніторингу земель;

в) участь у розробці нормативних документів у галузі охорони

земель та відтворення родючості ґрунтів;

г) здійснення державної екологічної експертизи

землекористування;

ґ) внесення пропозицій щодо формування державної політики в

галузі охорони та раціонального використання земель;

д) здійснення міжнародного співробітництва з питань охорони

земель;

е) вирішення інших питань у галузі земельних відносин

відповідно до закону.

Стаття 15. Повноваження центрального органу виконавчої влади

з питань земельних ресурсів у галузі

земельних відносин

До повноважень центрального органу виконавчої влади з питань

земельних ресурсів у галузі земельних відносин належить:

а) внесення пропозицій про формування державної політики у

галузі земельних відносин і забезпечення її реалізації;

б) координація робіт з проведення земельної реформи;

в) участь у розробленні та реалізації загальнодержавних,

регіональних програм використання та охорони земель;

г) ведення державного земельного кадастру, в тому числі

державної реєстрації земельних ділянок;

ґ) здійснення землеустрою, моніторингу земель і державного

контролю за використанням та охороною земель;

д) здійснення державної експертизи програм і проектів з

питань землеустрою, державного земельного кадастру, охорони

земель, реформування земельних відносин, а також

техніко-економічних обґрунтувань цих програм і проектів;

е) розроблення економічного і правового механізму регулювання

земельних відносин;

є) участь у розробленні та здійсненні заходів щодо розвитку

ринку земель;

ж) здійснення міжнародного співробітництва в галузі земельних

відносин;

з) вирішення інших питань у галузі земельних відносин

відповідно до закону;

{ Підпункт "и" статті 15 виключено на підставі Закону

N 309-VI ( 309-17 ) від 03.06.2008 }

Стаття 16. Повноваження Ради міністрів Автономної Республіки

Крим у галузі земельних відносин

До повноважень Ради міністрів Автономної Республіки Крим у

галузі земельних відносин належить:

а) розпорядження землями державної власності в межах,

визначених цим Кодексом;

б) участь у розробленні та забезпеченні виконання

загальнодержавних і республіканських програм з питань використання

та охорони земель;

в) координація здійснення землеустрою і державного контролю

за використанням та охороною земель;

г) підготовка висновків щодо надання або вилучення (викупу)

земельних ділянок;

ґ) викуп земельних ділянок для суспільних потреб у порядку,

визначеному законом; { Пункт "ґ" частини першої статті 16 із

змінами, внесеними згідно із Законом N 1559-VI ( 1559-17 ) від

17.11.2009 }

д) здійснення контролю за використанням коштів, що надходять

у порядку відшкодування втрат сільськогосподарського і

лісогосподарського виробництва, пов'язаних із вилученням (викупом)

земельних ділянок;

е) вирішення інших питань у галузі земельних відносин

відповідно до закону.

Стаття 17. Повноваження місцевих державних адміністрацій

у галузі земельних відносин

До повноважень місцевих державних адміністрацій у галузі

земельних відносин належить:

а) розпорядження землями державної власності в межах,

визначених цим Кодексом;

б) участь у розробленні та забезпеченні виконання

загальнодержавних і регіональних (республіканських) програм з

питань використання та охорони земель;

в) координація здійснення землеустрою та державного контролю

за використанням та охороною земель;

г) підготовка висновків щодо надання або вилучення (викупу)

земельних ділянок;

ґ) викуп земельних ділянок для суспільних потреб у межах,

визначених законом; { Пункт "ґ" частини першої статті 17 із

змінами, внесеними згідно із Законом N 1559-VI ( 1559-17 ) від

17.11.2009 }

д) підготовка висновків щодо встановлення та зміни меж сіл,

селищ, районів, районів у містах та міст;

е) здійснення контролю за використанням коштів, що надходять

у порядку відшкодування втрат сільськогосподарського і

лісогосподарського виробництва, пов'язаних із вилученням (викупом)

земельних ділянок;

є) координація діяльності державних органів земельних

ресурсів;

ж) вирішення інших питань у галузі земельних відносин

відповідно до закону.

Стаття 17-1. Повноваження державних органів приватизації

у галузі земельних відносин

Державні органи приватизації здійснюють продаж земельних

ділянок, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації.

{ Кодекс доповнено статтею 17-1 згідно із Законами N 3235-IV

( 3235-15 ) від 20.12.2005, N 489-V ( 489-16 ) від 19.12.2006,

N 107-VI ( 107-17 ) від 28.12.2007 - зміну визнано

неконституційною згідно з Рішенням Конституційного Суду

N 10-рп/2008 ( v010p710-08 ) від 22.05.2008; в редакції Закону

N 309-VI ( 309-17 ) від 03.06.2008 }

Розділ II

ЗЕМЛІ УКРАЇНИ

Глава 4

Склад та цільове призначення земель України

Стаття 18. Склад земель

1. До земель України належать усі землі в межах її території,

в тому числі острови та землі, зайняті водними об'єктами, які за

основним цільовим призначенням поділяються на категорії.

2. Категорії земель України мають особливий правовий режим.

3. Україна за межами її території може мати на праві

державної власності земельні ділянки, правовий режим яких

визначається законодавством відповідної країни.

Стаття 19. Категорії земель

1. Землі України за основним цільовим призначенням

поділяються на такі категорії:

а) землі сільськогосподарського призначення;

б) землі житлової та громадської забудови;

в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного

призначення;

г) землі оздоровчого призначення;

ґ) землі рекреаційного призначення;

д) землі історико-культурного призначення;

е) землі лісогосподарського призначення;

є) землі водного фонду;

ж) землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики,

оборони та іншого призначення.

2. Земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у

власність або користування громадян чи юридичних осіб, можуть

перебувати у запасі.

{ Стаття 19 із змінами, внесеними згідно із Законом N 3404-IV

( 3404-15 ) від 08.02.2006 }

Стаття 20. Встановлення та зміна цільового призначення

земель

1. Віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється

на підставі рішень органів державної влади, Верховної Ради

Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки

Крим та органів місцевого самоврядування відповідно до їх

повноважень.

{ Частина перша статті 20 в редакції Закону N 3123-VI ( 3123-17 )

від 03.03.2011 }

2. Зміна цільового призначення земель провадиться органами

виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які

приймають рішення про передачу цих земель у власність або надання

у користування, вилучення (викуп) земель і затверджують проекти

землеустрою або приймають рішення про створення об'єктів

природоохоронного та історико-культурного призначення.

3. Зміна цільового призначення земель, які перебувають у

власності громадян або юридичних осіб, здійснюється за ініціативою

власників земельних ділянок у порядку, що встановлюється Кабінетом

Міністрів України.

4. Зміна цільового призначення земель, зайнятих лісами,

провадиться з урахуванням висновків органів виконавчої влади з

питань охорони навколишнього природного середовища та лісового

господарства.

{ Статтю 20 доповнено частиною четвертою згідно із Законом

N 3404-IV ( 3404-15 ) від 08.02.2006 }

5. Види використання земельної ділянки в межах певної

категорії земель (крім земель сільськогосподарського призначення

та земель оборони) визначаються її власником або користувачем

самостійно в межах вимог, встановлених законом до використання

земель цієї категорії, з урахуванням містобудівної документації та

документації із землеустрою.

Земельні ділянки сільськогосподарського призначення

використовуються їх власниками або користувачами виключно в межах

вимог щодо користування землями певного виду використання,

встановлених статтями 31, 33-37 цього Кодексу.

Земельні ділянки, що належать до земель оборони,

використовуються виключно згідно із Законом України "Про

використання земель оборони" ( 1345-15 ).

{ Статтю 20 доповнено частиною п'ятою згідно із Законом N 1702-VI

( 1702-17 ) від 05.11.2009 }

Стаття 21. Наслідки порушення порядку встановлення та зміни

цільового призначення земель

Порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення

земель є підставою для:

а) визнання недійсними рішень органів державної влади,

Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів

Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування про

надання (передачу) земельних ділянок громадянам та юридичним

особам;

{ Пункт "а" статті 21 в редакції Закону N 3123-VI ( 3123-17 ) від

03.03.2011 }

б) визнання недійсними угод щодо земельних ділянок;

в) відмови в державній реєстрації земельних ділянок або

визнання реєстрації недійсною;

г) притягнення до відповідальності відповідно до закону

громадян та юридичних осіб, винних у порушенні порядку

встановлення та зміни цільового призначення земель.

Глава 5

Землі сільськогосподарського призначення

Стаття 22. Визначення земель сільськогосподарського

призначення та порядок їх використання

1. Землями сільськогосподарського призначення визнаються

землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції,

здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної

діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у

тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської

продукції, або призначені для цих цілей.

{ Частина перша статті 22 із змінами, внесеними згідно із Законом

N 1561-VI ( 1561-17 ) від 25.06.2009 }

2. До земель сільськогосподарського призначення належать:

а) сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні

насадження, сіножаті, пасовища та перелоги);

б) несільськогосподарські угіддя (господарські шляхи і

прогони, полезахисні лісові смуги та інші захисні насадження, крім

тих, що віднесені до земель лісогосподарського призначення, землі

під господарськими будівлями і дворами, землі під інфраструктурою

оптових ринків сільськогосподарської продукції, землі тимчасової

консервації тощо). { Пункт "б" частини другої статті 22 із

змінами, внесеними згідно із Законом N 1561-VI ( 1561-17 ) від

25.06.2009 }

3. Землі сільськогосподарського призначення передаються у

власність та надаються у користування:

а) громадянам - для ведення особистого селянського

господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання

худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва;

б) сільськогосподарським підприємствам - для ведення

товарного сільськогосподарського виробництва;

в) сільськогосподарським науково-дослідним установам та

навчальним закладам, сільським професійно-технічним училищам та

загальноосвітнім школам - для дослідних і навчальних цілей,

пропаганди передового досвіду ведення сільського господарства;

г) несільськогосподарським підприємствам, установам та

організаціям, релігійним організаціям і об'єднанням громадян - для

ведення підсобного сільського господарства;

ґ) оптовим ринкам сільськогосподарської продукції - для

розміщення власної інфраструктури. { Частину третю статті 22

доповнено пунктом "ґ" згідно із Законом N 1561-VI ( 1561-17 ) від

25.06.2009 }

3
Далее ⇒