Східноукраїнськаасоціація арт-терапії
КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ТОРГОВЕЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
КАФЕДРА ПСИХОЛОГІЇ
Арт-терапія
Підготували
студенти
2 курсу 1 групи
Шейко Тетяна
Ткаченко Ксенія
Демченко Олексій
Пастухова Зінаїда
Київ-2013
Зміст
1. Історичний екскурс (назва напряму психотерапії роки заснування, прізвища засновників школи та розробників у подальшому)...................................... 3
2. Сучасний стан школи................................................................................ 5
3. Оригінальні методи індивідуальної і групової терапії............................ 6
4. Принципи психологічної допомоги в рамках напряму......................... 11
5. Проблеми, які ефективно вирішуються в рамках напряму................... 12
6. Деякі методи арт-терапії......................................................................... 14
6.1. Ліплення............................................................................................. 14
6.2. Музикотерапія................................................................................... 15
6.3. Оригамітерапія.................................................................................... 17
1. Історичний екскурс (назва напряму психотерапії роки заснування, прізвища засновників школи та розробників у подальшому)
Термін "арт-терапія” (art – мистецтво, arttherape – терапія мистецтвом) означає лікування пластичною зображальною творчістю з метою вираження людиною свого психоемоційного стану.
Терапія мистецтвом є відносно новим методом психотерапії. Уперше цей термін був використаний Адріаном Хіллом у 1938 р. при описі своєї роботи з хворими туберкульозом і незабаром одержав широке поширення. Він працював у спеціальних госпіталях з туберкульозними хворими як арт-педагог. Він звернув увагу на той факт, що заняття творчістю допомагають хворим легше і швидше видужувати. При цьому пацієнти відволікаються від своїх проблем і переживань.
На початкових етапах терапія мистецтвом відбивала представлення психоаналізу, відповідно до якого кінцевий продукт творчості пацієнта, будь те щось намальоване олівцем, написане фарбами, виліплене чи сконструйоване, розцінюється як вираження неусвідомлюваних процесів, що відбуваються в його психіці. У 20-і рр. Принцхорн (Prinzhorn, 1922/1972) провів класичне дослідження творчості пацієнтів із психічними відхиленнями і прийшов до висновку, що їхня художня творчість відбиває найбільш інтенсивні конфлікти. У Сполучених Штатах однієї з перші початки займатися терапією мистецтвом Маргарет Наумбург. Вона обстежувала дітей, що мають поведінкові проблеми, у психіатричному інституті штату Нью-Йорк і пізніше розробила кілька навчальних програм по терапії мистецтвом психодинамичної орієнтації. У своїй роботі Наумбург спиралася на ідею Фрейда про те, що первинні думки і переживання, що виникають у підсвідомості, найчастіше виражаються у формі образів і символів, а не вербальне (Naumburg. 1966).
Терапія мистецтвом є посередником при спілкуванні пацієнта і терапевта на символічному рівні. Образи художньої творчості відбивають усі види підсвідомих процесів, включаючи страхи, конфлікти, спогади дитинства, мрії, тобто ті феномени, що досліджують терапевти фрейдовскої орієнтації під час психоаналізу.
Ми переживаємо мрію в основному в зорових образах; при цьому можливі і почуття, можуть вплітатися і думки, а також виникати відчуття в інших модальностях, але проте вона є насамперед саме образи. Труднощі усвідомлення мрії саме і полягають у необхідності перекладу мови образів у слова. "Я можу намалювати її, - часто говорить нам людина про свою мрію, - але я не знаю, як її виразити словами" (Freud, 1922/1963, р. 90).
Методики терапії мистецтвом ґрунтуються на тім припущенні, що внутрішнє "Я" відбивається у візуальних формах з того моменту, як тільки людина починає спонтанно писати фарбами, чи малювати ліпити. Хоча Фрейд затверджував, що несвідоме виявляє себе в символічних образах, сам він не використовував терапію мистецтвом у роботі з пацієнтами і прямо не заохочував пацієнтів до створення малюнків. З іншого боку, найближчий учень Фрейда Карл Юнг наполегливо пропонував пацієнтам виражати свої мрії і фантазії в малюнках, розглядаючи їхній як один із засобів вивчення несвідомого. Думки Юнга про персональні й універсальні символи й активну уяву пацієнтів дуже вплинули на ті, хто займається терапією мистецтвом (Garai, 1978).Юнг розглядав символічну мову образотворчого мистецтва як більш точнішу, ніж слова, а аналізу відводив другорядну роль. Його праці стали теоретичною основою і вплинули на форми роботи багатьох арт-терапевтів. К.-Г.Юнг розробив моделі для опису психічного розвитку, що надають великі можливості на шляху до психічної цілісності індивідуації.
Історично склалося так, що фахівці з арттерапії служили помічниками психіатрів і психотерапевтів для уточнення діагнозу або вибору способу лікування на основі аналізу малюнків-пацієнтів. Поступово арттерапевти набули статусу незалежних фахівців. У 1969 р.була створена Американська арттерапевтіческая асоціація, що об'єднала арттерапевт-практиків. Подібні асоціації виникли пізніше в Англії, Голландії, Японії, Росії.
В 1960-1980 рр. були створені професійні об’єднання, які сприяли державній реєстрації арт-терапії як самостійної спеціальності.
Сучасний стан школи.
Сучасна арт-терапія не має обмежень і протипоказань. Вона, як відомо, є найбільш природною формою психотерапії, саме тому вона останнім часом знаходить все більш прихильників. Сьогодні вона з успіхом використовується у психології та педагогіці, соціальній роботі та в бізнесі. Якщо говорити про класичну арт-терапії, то вона включає в себе тільки візуальні види творчості, такі, як: живопис, графіка, малюнок, малювання та ліплення. Але сучасна арт-терапія налічує більше видів методик. До неї відносять також бібліотерапію, маскотерапію, казкотерапія, орігамі, драматерапія, музикотерапію, кольоротерапія, відеотерапію, пісочну терапію, ігротерапію і т.д.В останні два-три десятиліття арт-терапія, синтезувавши в собі досягнення більшості психотерапевтичних підходів, починає оформлятися в самостійний метод з власної методологією та різноманітним, високо диференційовані інструментарієм. Хоча накопичення та узагальнення емпіричних даних, пов'язаних з арт-терапією, трохи випереджає розвиток її теорії, застосування деяких теоретичних уявлень сприяло виходу арт-терапії на рівень самостійного психотерапевтичного методу.
Сучасні асоціації арт- терапії:
1.У 2003 році в Криму за ініціативою фахівців України, Росії та Латвії в галузі арт-терапії, тілесно-орієнтованої терапії та психодрами була створена Асоціація арт-терапії, покликана інтегрувати інтереси і досвід представників різних шкіл арт-терапії. В її основні завдання входить здійснення науково-дослідних, навчальних і творчих проектів.
Цілями Асоціації є:
1. розвиток методів арт-терапії
2. забезпечення спеціалізації та навчання практикуючих психологів
3. проведення тренінгових програм і конференцій з питань розвитку та застосування методів арт-терапії, і суміжних з нею напрямків психотерапії та розвитку особистості
Основною ж нашою метою є пошук альтернативних методів розвитку свідомості та розробка інноваційних напрямів в арт-терапії (пластікодрама, land-art, танцювальна терапія, аква-інтеграція, маскотерапія, фототерапія, пластичні техніки, та ін.)
Східноукраїнськаасоціація арт-терапії
Напрями роботи:
ü Тілеснаарт-терапія
ü Сучаснаарт-терапія
ü Казкотерапіяна практиці
ü Використанняказкотерапіїдля дітей зЗПР
ü Практичнапісочнатерапії
ü Терапіяпіском уроботі здошкільниками
ü Використаннямузичної терапіїз дітьмиз ЗПР і т.д.
2. Всеукраїнської громадської організації "Арт-терапевтична асоціація"
Основна мета організації – науково-просвітницькадіяльність,сприяннярозвитку та впровадженню арт-терапевтичнихметодіввУкраїні