Правила оформлення принципових електричних схем
Принципова електрична схема визначає повний склад елементів і зв’язки між ними та дає детальне уявлення про принцип дії пристрою. На принциповій схемі зображують всі електричні елементи, необхідні для виконання в пристрої заданих електричних процесів, всі електричні зв’язки між елементами, а також елементи, якими закінчуються вхідні та вихідні кола (з’єднувачі, роз’єми).
Рис. 14. Приклади зображення електричних елементів
Зображення кожного елемента на принциповій схемі містить (рис. 14):
1) умовне графічне позначення (УГП);
2) позиційне позначення;
3) номінальне значення або тип.
Умовні графічні позначення електричних елементів виконуються у відповідності до вимог державних стандартів ГОСТ 2.728-74, ГОСТ 2.730-73, ГОСТ 2.743-91, ГОСТ 2.759-82 [1]. УГП деяких елементів наведені на рис. 15.
а б в г
д ж з
Рис. 15. Умовні графічні позначення електричних елементів:
а – резистор постійний; б – конденсатор постійної ємності; в – резистор змінний (реостат); г – резистор підстроєчний; д – напівпровідниковий діод; ж – біполярний транзистор p-n-p типу; з – біполярний транзистор n-p-n типу
Умовне графічне позначення інтегральної мікросхеми представляє собою прямокутний контур, який має від одного до трьох полів (рис. 16). В основному полі вказують функцію мікросхеми, наприклад: G – генератор, SW – ключовий елемент, > – підсилювач, T – тригер, RG – регістр, CT – лічильник. У додаткових полях розміщують інформацію про функціональне призначення виводів (мітки або імена виводів), наприклад: R – вхід «скидання», FC – виводи частотної корекції, +E – плюс живлення. Біля кожного виводу також вказується його номер в корпусі мікросхеми. Всі розміри УГП мікросхеми повинні бути кратними 2,5 мм.
Всім елементам, які зображені на схемі, присвоюються позиційні позначення, які містять інформацію про вид елемента та його порядковий номер в межах даного виду. Позиційне позначення складається із двох частин, які записують без розділових знаків і пропусків одним розміром шрифту. В першій частині вказують вид елемента однією або декількома буквами згідно з ГОСТ 2.710-81 (буквені коди деяких елементів наведені у табл. 5), наприклад: R – резистор, C – конденсатор, VD – напівпровідниковий діод. У другій частині записується порядковий номер елемента в межах даного виду, наприклад: R1, R2, …, R10, C1, C2, …, C8. Порядкові номера присвоюють, починаючи з одиниці, в межах групи з однаковими буквеними кодами у відповідності до послідовності розташування елементів на схемі, рахуючи, як правило, зверху вниз у напрямку зліва направо.
Позиційні позначення проставляють рядом з умовними графічними позначеннями елементів з правої сторони або над ними.
Рис. 16. Елементи умовного графічного позначення інтегральної мікросхеми
Таблиця 5