ОБСЯГ І ПРАВИЛА ОФОРМЛЕННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ
ВСТУП
Перспективи розвитку науки і техніки ставлять перед вищою школою багато актуальних проблем найважливішою з яких є підвищення якості підготовки майбутніх фахівців, розвиток їх творчих можливостей і здатності до сприймання нових наукових ідей. Головне завдання викладача ‑ навчити, а студента ‑ навчитись самостійно мислити і працювати.
Одним з видів самостійної роботи студентів факультету ветеринарної медицини є робота в хірургічній клініці з хворими тваринами: проведення необхідних лабораторних і клінічних досліджень, діагностика і надання лікарської допомоги тваринам. Це формує у студента серйозне ставлення до обраного фаху. Підсумком клінічної роботи студента є оформлення курсової роботи, яка виконується на основі результатів курації стаціонарної хворої тварини.
У зв’язку із зростаючими вимогами до якості підготовки ветеринарних спеціалістів курсову роботу доцільно виконувати не у формі „Історії хвороби”, а за планом, що має розділи „Огляд літератури” та „Аналіз результатів курації”. „Історія хвороби” включається до курсової роботи як один з додатків.
Курсову роботу з загальної і спеціальної хірургії кожен студент виконує в індивідуальному порядку у десятому семестрі у відповідності до навчального плану. В окремих випадках, при виконанні розгорнутих експериментальних досліджень, допускається групове виконання завдання (2-3 студенти), але з оформленням курсової роботи кожним студентом.
РЕКОМЕНДОВАНІ ТЕМИ КУРСОВИХ РОБІТ
1.Організація хірургічної роботи в умовах конкретного господарства (ветеринарної клініки).
2.Порівняльна оцінка ефективності різних методів патогенетичної терапії при лікуванні хірургічних хвороб у тварин (тканинна терапія, фізіотерапія, новокаїнова терапія, електроанальгезія та ін.).
3. Лікування ран у свійських тварин.
4. Абсцеси, флегмони, гематоми, лімфоекстравазати у свійських тварин.
5. Тромбофлебіти яремної вени.
6. Діагностика і лікування новоутворень.
7. Діагностика і порівняльна характеристика різних способів лікування гриж (пупкових, пахвинних, стегнових, черевних тощо).
8. Діагностика і способи лікування вивихів суглобів.
9. Діагностика і лікування переломів кісток.
10. Хвороби копит і ратиць (деформовані копита, тріщини копитного рогу, лімакс, пододерматити, копитна гниль, некробактеріозні ураження ратиць).
11. Хвороби кінцівок (міозити, міопатози, артрити, тендовагініти, бурсити, парези та паралічі нервів).
12. Хвороби очей (кератити, кон’юнктивіти, блефарити тощо).
1З. Актиномікоз у сільськогосподарських тварин (порівняльна характеристика консервативних та оперативних методів лікування).
14. Лікування ускладнень після кастрації.
15. Лікування хвороб статевих органів самців (фімоз, парафімоз, орхіт, простатит, везикуліт та ін.).
ОБСЯГ І ПРАВИЛА ОФОРМЛЕННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ
Загальний обсяг роботи не повинен перевищувати 30 сторінок рукопису. Курсову роботу пишуть від руки розбірливим почерком, друкують на друкарській машинці або набирають комп’ютерним способом через 1,5 інтервали на одному боці стандартного аркуша (формат 210х297 мм).
На кожній сторінці залишають поля: зліва – 30 мм, справа ‑. 10 мм, зверху і знизу – по 25 мм.
Обкладинку і титульний лист оформляють згідно додатку 1. Сторінки нумерують в центрі верхнього поля аркуша, починаючи з другої. В кінці роботи ставлять дату і особистий підпис виконавця.
Курсову роботу треба писати стисло, грамотно, уникати загальних розміркувань, повторень.
Таблиці повинні мати тематичний заголовок і строго відповідати змісту роботи. Допускається друкування їх через один інтервал.
Рекомендується давати в роботі ілюстративний матеріал (графіки, рисунки,схеми, фотографії), що розкриває тематику досліджень.
Ілюстрації розташовують у тексті або в додатках разом з іншою документацією. До кожної ілюстрації має бути підпис.
Якщо курсова робота виконується за межами клініки університету, то на останній сторінці разом з підписом виконавця повинен бути підпис керівника організації, де виконувалась робота, завірений печаткою тієї ж установи.
Курсову роботу акуратно зшивають або укладають у швидкозшивач і подають на перевірку викладачу не пізніше двохтижнівдо початку екзаменаційної сесії. Після перевірки викладачем автор захищає роботу на розширеному засіданні кафедри в присутності інших студентів.
ПЛАН І ПОРЯДОК ВИКОНАННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ
Вступ
І. Огляд літератури
2. Аналіз результатів курації
2.1. Дані про хвору тварину
2.2. Визначення сутності хвороби
2.3. Етіологія
2.4. Патогенез
2.5. Клінічні ознаки і перебіг хвороби
2.6. Обгрунтування діагнозу
2.7. Прогноз
2.8. Обгрунтування лікувальних призначень
3. Бібліографія
4. Додатки
Вступ. Дуже коротко викладається завдання, поставлені перед агропромисловим комплексом країни, зокрема перед робітниками тваринництва; розкривається значення ветеринарно-санітарних і лікувальних заходів у розвитку галузі, дається обгрунтування актуальності обраної теми.
Огляд літератури. Літературний огляд присвячується обраній темі. Він складається з визначення сутності хвороби, її поширення, етіології, патогенезу, клінічних ознак, прогнозу, лікування і профілактики.
При написанні цього розділу використовують монографії, наукові статті, реферативні журнали, підручники, посібники, довідники, інформаційні листки тощо. У тексті обов’язково треба робити посилання на першоджерела.
До літературного огляду треба включати не менш як 10-15 джерел спеціальної літератури.
Аналіз результатів курації. Це основний розділ, який характеризує рівень спеціальної підготовки студента. При виконанні цієї частини курсової роботи особливу увагу звертають на описання конкретного випадку, логічне обгрунтування діагнозу та призначеного лікування.
Бібліографія. Це перелік літературних джерел, які були використані при виконанні курсової роботи. Прийого оформленні слід дотримуватись певного порядку. Публікації розташовують у такій послідовності:
1. Рішення і постанови уряду України (в хронологічному порядку).
2. Публікації з теми курсової роботи на мові оригіналу (в абетковому порядку); іноземні публікації вміщують в кінці списку.
В списку спочатку пишуть прізвище таініціали автора, потім назву книги чи наукової статті, найменування журналу або збірки наукових робіт, місто видання, видавництво, рік видання, випуск, том і сторінки. Наприклад:
1. Борисевич В.Б. Панько І.С., Терес М.О., Іздепський В.Й. Спеціальна ветеринарна хірургія. К.: Вид-во УСГА, 1993.‑ 496 с. ( або С. 29-40).
2. Кадников В.В. Защита свиней от насекомых и профилактика некробактериоза// Ветеринария. 1989, №8.‑ С. 27-28.
3. Петрович С.В. Микозы животных . М.: Росагропромиздат. 1989.‑ С. 112-І23.
4. Сизинцев А.Г. Изменения газового состава крови у крупного рогатого скота при электрообезболивании// Актуальные вопросы профилактики и лечения болезней с.-х. животных/ Сб.науч.тр. Омского вет. ин-та. Омск. 1975. Т.31. Вып. 2.‑С. 98-І02.
5. Справочник по болезням жвачных / Под ред. Чернухи В.К./ К: Урожай, 1987.‑ 348 с.
6. Scott R.C., Wilkins R. J. Green R.W. Abdominal paracentesis and cytocentesis. Vet. Clin. North. Am., 4: 413-417, 1974.
7 Травматизм великої рогатої худоби в господарствах промислового типу/ www/Nauka dp.ua. Масліков С.М.
Необхідно дотримуватись загальноприйнятих скорочень таких слів: Зб. ‑ збірник, вет. ‑ ветеринарний, с.-г. – сільськогосподарський, С. ‑ сторінки, К. ‑ Київ, М. ‑ Москва, Л. ‑ Ленінград. Назви інших міст пишуть цілком.
Додатки. Містять ілюстративний матеріал і первинну лікарську документацію (історію хвороби, температурний графік, результати лабораторних досліджень, протокол операції, рисунки тощо).