Деякі фармакокінетичні параметри препаратів інсуліну

 

Інсуліни Перелік препаратів Початок дії Максимум дії Тривалість дії
Ультракороткої дії (аналоги інсуліну людини) Хумалог (ЛізПро) Новорапід (Аспарт) Епайдра (Глулізин) через 15 хв через 0,5-2 год 3-4 год
Короткої дії Актрапід НМ Хумодар Р Фармасулін Н через 30 хв через 1-3 год 6-8 год
Середньої тривалості дії Протафан НМ через 1,5 год через 4-12 год 24 год
Хумодар В через 1 год через 3-4 год 11-20 год
Хумулін Н через 1 год через 2-8 год 18-20 год
Тривалої дії (аналоги інсуліну людини) Лантус (Гларгін) через 1 год не має 24-29 год
Левемір (Детемір) через 2 год 10-14 год 16-24 год

 

Інтенсифікована інсулінотерапія (базисно-болюсна інсулінотерапія).

В значній мірі відповідає фізіологічній секреції інсуліну. При цьому базальна потреба в інсуліні забезпечується двома ін’єкціями інсуліну середньої тривалості дії (або одна ін’єкція інсуліну Гларгін наніч), болюсна секреція інсуліну забезпечується ін’єкціями інсуліну короткої дії перед кожним вживанням їжі. При цьому дозу інсуліну короткої дії має розраховувати сам пацієнт в залежності від кількості вуглеводів та рівня глікемії. Тобто інтенсифікована інсулінотерапія може бути ефективною після спеціального навчання пацієнта.

Традиційна інсулінотерапія.

Базується на використанні мінімальної кількості ін’єкцій інсуліну (одна або дві ін’єкції), при цьому використовуються пролонговані препарати чи комбінації інсулінів пролонгованої та короткої дії або стандартні сумісі інсулінів.

Ускладнення інсулінотерапії:

- гіпоглікемічні стани

- інсулінорезистентність

- ліподістрофії

- алергія до інсуліну

- синдром Сомоджі (хронічне передозування інсуліну)

- інсулінові набряки

- інсулінова пресбіопія

 

Методи лікування цукрового діабету 2 типу

1. Дієтотерапія

2. Фізичні навантаження

3. Пероральні цукрознижувальні засоби

4. Інсулінотерапія

 

Пероральні цукрознижувальні засоби

Препарат Добова доза (мг) Кратність прийому Тривалість дії (часи)
Похідні сульфонілсечовини  
Глібенкламід 2,5 - 20 1 - 2 16 - 24
Гліклазид МВ 30 - 120
Гліквідон 30 - 120 1 - 3 8 - 12
Гліпізид 5 - 20
Глімепірид 1 - 8
Бігуаніди  
Метформін 500 - 2000 8 - 12
Меглітініди  
Репаглінід 0,5 - 16 3 - 4 3 - 4
Натеглінід 120 - 480 3 - 4 3 - 4
Інгібітори α-глюкозидази  
Акарбоза 150 - 300 6 - 8
Тіазолідиндіони  
Піоглітазон 15 - 45 16 - 24
Розіглітазон 2 - 8 1 - 2 12 - 24

 

Основні механізми дії пероральних

Цукрознижувальних засобів

 

Групи препаратів Механізм дії
Похідні сульфонілсечовини Стимуляція секреції інсуліну Зниження інсулінорезистентності
Бігуаніди Зниження глюконеогенезу в печінці Зниження інсулінорезистентності м´язової та жирової тканини
Меглітініди Стимуляція секреції інсуліну
Інгібітори α-глюкозидази Зниження абсорбції вуглеводів в кишках
Тіазолідиндіони Зниження інсулінорезистентності м´язової та жирової тканини

Раціональні комбінації пероральних

Цукрознижувальних засобів

· похідні сульфонілсечовини + бігуаніди

· похідні сульфонілсечовини + тіазолідиндіони

· меглітініди + бігуаніди

· меглітініди + тіазолідиндіони

· бігуаніди+ тіазолідиндіони

· акарбоза + будь яки цукрознижувальні засоби

 

 

Невідкладні стани при ЦД (коми)

У хворих на цукровий діабет невідкладні стани (коми) можуть бути обумовлені як різким зниженням концентрації глюкози крові — гіпоглікемія і гіпо­глікемічна кома, так і підвищенням її рівня та інших продуктів патологічного обміну — гіперглікемічна кома. Гіперглікемічною (кетоацидотичною) комою може дебютувати цукровий діабет. Цей стан мо­же розвиватися також у хворих на діабет, які лікуються, в екстремальних ситуаціях: хвороби, травми, інфекції, операції, вагітність, пологи.