Порядок виконання практичної роботи
1. Встановити групу оброблюваності матеріалу заготовки.
2. Визначити силу різання і перевірити можливість роботи за тяговим зусиллям верстата.
3. Визначити швидкість різання.
4. Перевірити можливість прийняття визначеної швидкості різання за по-тужністю електродвигуна верстата.
5. Визначити стійкість протяжки.
6. Визначити кількість деталей, які обробляються між двома переточками протяжки.
7. Основний технологічний час.
Протягування є одним з найбільш продуктивних способів обробки металів. Використовується для обробки круглих, багатогранних, шліцевих та інших наскрізних отворів, для обробки шпонкових пазів в отворах, а також для оброб-ки зовнішньої поверхні деталі.
1. Визначення режиму різання при протягуванні починається з встановлення групи оброблюваності протягуваного матеріалу. Для цього можна використати таблицю 1. Змащувально-охолоджуюча рідина призначається в залежності від властивостей оброблюваного матеріалу і якості обробки. При визначенні режимів різання за цим посібником, властивості змащувально-оходжувальної рідини не враховується.
Рис. 1 Протягування отвору.
2. Сила різання визначається за формулою::
(Н) (1)
Р – сила різання в Н на 1мм довжини різальної кромки, таблиця 3.
При обробці шпонкового пазу:
(мм) (2)
При обробці шліцевого отвору:
(мм) (3)
Для круглих отворів:
(мм) (4)
При обробці плоскої поверхні:
(мм) (5)
b – ширина шпонкового паза, одного шліця або плоскої притягуваної поверхні;
Zp – найбільше число одночасно працюючих зубів протяжки.
(6)
l- довжина протягуваного отвору або зовнішньої поверхні;
t – крок зубів протяжки;
Zc – число зубів протяжки в секції;
D – діаметр протягуваного отвору;
λ – кут нахилу різальної кромки зуба плоскої протяжки;
Z – число шліців у отворі.
3. Визначену силу різання необхідно порівняти з тяговим зусиллям верстата. Протягування можливе при Pz < Q, Q вказане в паспорті верстата.
4. Швидкість різання (V) вибираємо з таблиці 2. Прийняте значення швидкості потрібно корегувати по паспорту верстата (додаток).
5. Швидкість різання, допустима потужністю електродвигуна верстата, визначається за формулою:
(м/хв.) (7)
N – потужність електродвигуна, вибирається з паспорта верстата;
η – коефіцієнт корисної дії верстата, вибирається з паспорта верстата.
6. Стійкість протяжки Т вибираємо з таблиці 4. Стійкість протяжки призначається в метрах сумарної довжини обробленої поверхні.
7. Кількість протягуваних деталей між двома переточками протяжки визначається за формулою:
(шт.) (8)
8. Основний (технологічний) час визначаємо за формулою:
(хв.) (9)
Lp.x – довжина робочого ходу;
(мм) (10)
ln - довжина робочої частини протяжки;
l- довжина оброблюваної поверхні;
lдод.= 30-50 мм – величина на вхід та вихід протяжки;
q – кількість одночасно оброблюваних деталей;
К- коефіцієнт, який враховує відношення швидкості різання і швидкості холостого ходу (вибирається з паспорта верстата);
(11)
і – число проходів.
Таблиця 1. Групи оброблюваності металів по швидкості різання для протягування
| Сталі з твердістю НВ | <156 | 156-187 | 187-197 | 197-229 | 229-269 | 269-321 |
| Вуглецеві та автоматні | ||||||
| 30Г, 45Г2, 60Г, 20ХФ, 40ХФА, | - | |||||
| 20Х, 35Х, 40Х, 45Х, 50Х | - | |||||
| 20ХГ, 35ХГ2 | - | |||||
| 20ХМ, 30ХМА, 35ХМА | - | |||||
| 33ХС, 38ХС, 30ХГС, 38ХГСА | - | - | - | |||
| 25Н, 30Н3 | - | - | - | |||
| 40ХН, ,20Х2Н4А, 12ХН3А | - | |||||
| 18ХГМ, 40ХГМ | - | - | - | |||
| 15НМ, 20НМ, 40НМ | - | - | ||||
| 18ХГТ, 25ХГТ, 30ХГТ | - | - | - | - | ||
| 20ХНМ, 40ХНМА, 18Х2Н4МА | - | - | - | - | ||
| Чавун сірий | - | - | ||||
| Чавун ковкий | - | - | - |
Таблиця 2
Швидкості різання , м/хв, для протяжок із швидкорізальної сталі Р6М5
| Групи оброблю- ваності металів по швид- кості різання | Циліндричні та шліцеві отвори по Rа = 3,2 – 6,3 мкм і 8-9 квалітету точності | Циліндричні отвори по Rа = 1,6 мкм і 7 квалітету точності | Шлліцеві отвори по Rа = 1,6 мкм і 7 квалітету точності | Зовнішні поверхні та шпонкові канавки по Rа = 3,2 – 6,3 мкм і 8-9 квалітету точності | Зовнішні поверхні та шпонкові канавки по Rа = 1,6 мкм і 7 квалітету точності | Всі протяжки по Rа = 0,8 – 0,4 мкм |
| 4,5 | ||||||
| 3,5 | 2,5 | |||||
| 2,5 | 3,5 |
Для протяжок із сталі ХВГ вводити коефіцієнт 0,7 – 0,75
Таблиця 3 Сила різання Р, Н, що діє на 1 мм довжини леза зуба протяжки.
| Подача на зуб протяжки | Сила різання Р в Нютонах при твердості НВ | ||||||||
| Вуглецева сталь | Легована сталь | Чавун | |||||||
| < 197 | 198 – 229 | > 229 | < 197 | 198 – 229 | >229 | сірий | Ковкий | ||
| <180 | >180 | ||||||||
| 0,01 0,02 0,03 0,04 0,06 0,08 0,10 0,12 0,14 0,16 0,18 0,20 0,22 0,25 0,30 |
Таблиця 4
Стійкість протяжки з швидкорізальної сталі Р6М5
(в мм довжини оброблених деталей між переточками)
для обробки отворів
| Матеріал заготовки | Циліндричні протяжки при Rа = 3,2 – 6,3 мкм і 8-9 квалітету точності | Циліндричні протяжки при Rа = 1,6 мкм і 7 квалітету точності | Шлліцеві протяжки при Rа = 3,2 – 6,3 мкм і 8-9 квалітету точності | Шлліцеві протяжки при Rа = 1,6 мкм і 7 квалітету точності | Шпонкові протяжки |
| Сталь НВ < 229 Сталь НВ > 229 Чавун НВ < 180 Чавун НВ > 180 |
Примітка:
1. При обробці отворів довжиною більше 50 мм вводити коефіцієнт 1,2.
2. Для протяжок із сталей Р14Ф4, Р9Ф5, Р9Ф5К5 стійкість можна збільшити в 1,5 – 2 рази.
ЗАДАЧА 44.
Визначити режим різання для протягування циліндричного отвору діаметром D і довжиною l. Шорсткість поверхні Ra = 2мкм. Одночасно обробляється одна заготовка. Протяжка виготовлена із швидкорізальної сталі Р6М5. Елементи протяжки: подача на зуб Sz, довжина різальної частини протяжки ln, крок чорнових зубів t, число зубів секції Zc (для протяжки з груповою схемою різання), передній кут чорнових зубівγ, задній кут чорнових зубів α= 30 (табл. 1.5).
Таблиця 5 (до задачі 44)
| № | Матеріал заготовки | D, мм | l, мм | Sz, мм | ln, мм | t, мм | Zc, мм | γ, град | Схема різання |
| Сталь 20 НВ 155 | 32Н9 | 0,025 | профільна | ||||||
| СЧ 18 НВ 190 | 50Н9 | 0,10 | групова | ||||||
| Сталь40Х;НВ 210 | 45Н7 | 0,025 | профільна | ||||||
| Сталь 12ХН3 НВ215 | 65Н7 | 0,08 | групова | ||||||
| СЧ 10 НВ 170 | 60Н9 | 0,05 | профільна | ||||||
| Сталь30ХГС НВ 240 | 35Н7 | 0,025 | профільна | ||||||
| Сталь 38ХА НВ200 | 40Н7 | 0,10 | групова | ||||||
| СЧ18 НВ 220 | 55Н7 | 0,10 | групова | ||||||
| Сталь45; 198НВ | 28Н9 | 0,02 | профільна | ||||||
| Сталь 20ХНЗА НВ 232 | 70Н7 | 0,07 | групова | ||||||
| Сталь45Л;НВ 241 | 24Н7 | 0,06 | групова | ||||||
| КЧ 30-6 НВ 163 | 25Н7 | 0,05 | профільна | ||||||
| Сталь45Г;НВ 255 | 30Н7 | 0,05 | профільна | ||||||
| Сталь 40ХФА НВ 285 | 28Н7 | 0,06 | профільна | ||||||
| Сталь 20 НВ 140 | 38Н8 | 0,10 | групова | ||||||
| Сталь35Г НВ 207 | 42Н7 | 0,08 | групова | ||||||
| Сталь 50 НВ 207 | 30Н9 | 0,02 | профільна | ||||||
| СЧ21 НВ 241 | 56Н9 | 0,05 | профільна | ||||||
| СЧ 30 НВ 255 | 35Н8 | 0,02 | профільна | ||||||
| СтальСт.5;НВ 172 | 30Н7 | 0,025 | профільна | ||||||
| Сталь 45 НВ 241 | 25Н7 | 0,06 | групова | ||||||
| КЧ 30-6 НВ 163 | 30Н7 | 0,05 | профільна | ||||||
| Сталь45Г НВ 250 | 35Н7 | 0,05 | профільна | ||||||
| СЧ 18 НВ 180 | 52Н9 | 0,10 | групова | ||||||
| Сталь40Х;НВ 220 | 48Н7 | 0,025 | профільна | ||||||
| Сталь35Г НВ 207 | 52Н7 | 0,08 | групова | ||||||
| Сталь 50 НВ 207 | 60Н9 | 0,02 | профільна | ||||||
| СЧ21 НВ 241 | 76Н9 | 0,05 | профільна |
Таблиця 6