Військові тилові райони СВ

Командування МТЗ несе відповідальність за розробку, виробництво, постачання та закупівлю усіх видів зброї, бойової техніки та забезпечення ними Сухопутних військ. Воно також здійснює контроль та допомогу військам щодо технічного обслуговування та ремонту. Тилове забезпечення задовольняє медичні, транспортні та побутові потреби військ. Тилове забезпечення пов’язано з транспортним забезпеченням. Воно вирішує питання перевезень вантажів, ремонту техніки, використання головних шляхів підвозу та евакуації техніки. Театр воєнних дій включає зону відповідальності командувань, зону бойових дій, передній край та зону комунікацій. Тилові кордони армійських корпусів поділяють зону бойових дій на передовий та тиловий райони.

Організація матеріально-технічного забезпечення військ у районах відповідальності проходить поетапно. На початку воєнних дій використовуються основні перевізні військові запаси та пакувальні запаси. До того ж військові запаси матеріальних засобів поділяються на предмети поточного споживання та недоторканий запас. До військового тилового району входять пункти розподілу та видачі матеріальних запасів безпосередньо у частинах. Вони полегшують завдання щодо поповнення тавидачі матеріальних засобів. Споживчі запаси, а також табельний комплект підрозділу постійно поповнюються за рахунок служб тилу. Вони діють як мобільні команди, а їх штат не перевищує чисельність роти.

Боєкомплект - це встановлена кількість боєприпасів на одиницю озброєння або одного військовослужбовця. Норма постачання - це кількість боєприпасів, що виділяється підрозділу щоденно. Технічне забезпечення включає усі види технічного обслуговування і ремонту, постачання необхідними матеріалами для підтримання зброї і бойової техніки у боєздатному стані.

 

ó ® Act as an interpreter

 

Пане генерале, Комітет воєнного планування НАТО керується певними принципами матеріально-технічного забезпечення. Чи не могли б Ви їх назвати? Its principles and policies apply to peace, crisis and conflict situations and include operations under Article 5 of the North Atlantic Treaty. They also apply to operations within the framework of the Combined Joint Task Force concept and for operations involving non-NATO nations in NATO-led operations. They can be determinate as a responsibility, provision, authority, cooperation and coordination.
Пане генерале, давайте по черзі розглянемо їх більш детальніше. Що Ви мали на увазі, говорячи про відповідальність? Member nations and NATO authorities have a collective responsibility for logistic support of NATO’s multinational operations. Each NATO military commander establishes logistic requirements and coordinates logistic planning and support within his area of responsibility.
Наступним принципом Ви назвали забезпечення. Як буде здійснюватися забезпечення підрозділів країн членів НАТО? Nations must ensure, individually or through cooperative arrangements, the provision of logistic resources to support the forces allocated to NATO during peace, crisis or conflict.
Пане генерале, а якими повноваженнями повинні бути наділені відповідні командири, для того, щоб забезпечити належне матеріально-технічне забезпечення своїм частинам та підрозділам? The NATO military commanders at the appropriate levels need to have sufficient authority over the logistic assets needed to enable them to employ and sustain their forces in the most effective manner. The same applies to non-NATO commanders of multinational forces participating in a NATO-led operation.
Відомо, що без належної взаємодії між командирами усіх рівнів неможливо ефективно організовувати роботу тилу навіть у збройних силах однієї країни. Я не помилюся, якщо скажу, що тісна взаємодія та погодженість дії між країнами НАТО є конче необхідною для організації матеріально-технічного забезпечення сил НАТО, чи не так? Cooperation and coordination among the nations and NATO authorities is essential. Moreover, logistic cooperation between the civilian and military sectors within and between nations must make the best use of limited resources. In considering the scope for developing different forms of cooperation in the field of consumer logistics in order to maximize such benefits, integrated multinational logistics support, role specialization, common-funding of resources, and the application of the “lead-nation” principle are all investigated. The potential role of NATO Agencies such as the NATO Maintenance and Supply Agency is also considered if it is likely to offer cost-effective solutions.

 

 


Додатки