ОСНОВИ ОРГАНІЗАЦІЇ ХІРУРГІЧНОЇ ДОПОМОГИ 3 страница

4. Для виявлення залишків крові - бензидинова проба, для виявлення залишків миючих засобів - – фенолфталеїнова проба.

5. Для виявлення залишків миючих засобів – ортотолідинова проба.

 

149. Стерилізація неріжучих хірургічних інструментів:

1. В сухожаровій шафі при температурі 180 - 200˚С – 30 хвилин.

2. В сухожаровій шафі при температурі 180 - 200˚С – 60 хвилин.

3. В сухожаровій шафі при температурі 100 - 150˚С – 120 хвилин.

4. В сухожаровій шафі при температурі 120˚С – 45 хвилин.

5. В сухожаровій шафі при температурі 132 ˚С – 20 хвилин.

 

150. Стерилізація ріжучих металевих хірургічних інструментів:

1. Холодний хімічний метод з застосуванням розчинів антисептиків, газова або променева стерилізація в заводських умовах.

2. У автоклаві під тиском 1,1 атм.

3. Кип′ятіння в дистильованій воді.

4. Замочування у 3% розчині перекису водню.

5. Стерилізація у сухожаровій шафі.

 

151. Стерилізація гумових і пластмасових інструментів:

1. Холодний хімічний метод з застосуванням розчинів антисептиків.

2. У автоклаві під тиском 1,1 атм., променева стерилізація.

3. Кип′ятіння в дистильованій воді.

4. Замочування у 3% розчині перекису водню.

5. Стерилізація у сухожаровій шафі.

 

152. Стерилізація оптичних інструментів:

1. У автоклаві під тиском 1,1 атм., променева стерилізація.

2. Кип′ятіння в дистильованій воді.

3. Замочування у 3% розчині перекису водню.

4. Стерилізація у сухожаровій шафі.

5. Газова, хімічна стерилізація.

 

153. Марлеві туруни, салфетки, шарики готуються:

1. Марлю розрізати на однакові шматки, краї завернути всередину,скласти в декілька разів.

2. Простерилізувати марлю.

3. Краї марлі завернути всередину виробу.

4. Марлю прасувати гарячою праскою.

5. Марлю пропитати лікарською рідиною.

 

154. Операційна білизна – це:

1. Простирадла, піжами, капці.

2. Хірургічні халати, простирадла, рушники, маски, шапочки, бахіли.

3. Хірургічні халати.

4. Рушники,маски.

5. Шапочки, бахали.

 

155. Бікс Шиммельбуша – це:

1. Металева коробка з кришкою боковими отворами, які зачиняються рухливою смужкою.

2. Металева коробка для стерилізації хірургічних інструментів.

3. Спеціальний мішок для зберігання перев´язного матеріалу.

4. Металічний сейф для зберігання медикаментів.

5. Основна складова частина автоклаву.

 

156. Види укладки перев´язного матеріалу, операційної білизни в бікс:

1. Щільна.

2. Рихла.

3. Універсальна.

4. Універсальна, цілеспрямована, видова.

5. Цілеспрямована.

 

157. Автоклав – це:

1. Апарат для стерилізації гарячою водою.

2. Апарат для стерилізації гарячим повітрям (сухим жаром).

3. Апарат для стерилізації за допомогою хімічних препаратів.

4. Апарат для стерилізації полум′ям.

5. Апарат для стерилізації парою під тиском.

 

158. При роботі автоклаву під тиском 1 атм. і температурі пари 120˚ С, час стерилізації:

1. 45 хвилин.

2. 1 година.

3. 20 хвилин.

4. 2 години.

530 хвилин.

 

159. При роботі автоклаву під тиском 2 атм, температура пари і час стерилізації:

1. 120˚С - 20 хвилин.

2. 128˚С – 30 хвилин.

3. 140˚С – 15 хвилин.

4. 119˚С – 45 хвилин.

5. 132˚ С – 20 хвилин.

 

160. Бокові отвори в біксі зачиняються:

1. Перед розміщенням біксу в стерилізатор.

2. На спеціальному столику для стерильних біксів.

3. Після закінчення стерилізації на краю стерилізаційної камери.

4. Після використання всього матеріалу в біксі.

5. Зовсім не закриваються.

 

161. Сучасні методи контролю стерильності матеріалу в біксі:

1. Індикатори парової стерилізації ІПС – 132/20, ІПС - 120/4 5.

2. Бактеріологічний.

3. Мікуліча.

4. Бензойна кислота з фуксином.

5. Мочовина.

 

162. Закритий бікс зберігає стерильність предметів, що перебувають в ньому, протягом:

1. 24 годин.

2. 72 годин.

3. 48 годин.

4. 120 годин.

5. 92 годин.

 

163. Для хімічної дезинфекції операційного поля використовують такі речовини, за винятком:

1. 2% розчин хлораміну.

2. Йодопірон, йодонат.

3. Гібітан (0,5% розчин хлоргексидину біглюконату).

4. 70% етиловий спирт.

5. Кутасепт.

 

164. Правило Філончікова – Гроссіха, окрім:

1. Обробка шкіри проводиться безпосередньо перед обмеженням стерильною білизною.

2. Місцеве знеболення проекції розрізу шкіри.

3. Обробка шкіри проводиться безпосередньо перед розрізом.

4. Періодично під час операції.

5. Перед накладанням швів на шкіру і після нього.

 

165. Брити волосся на операційному полі необхідно:

1. Дома, перед надходженням в стаціонар.

2. За добу до операції.

3. Гоління шкіри не раніше, ніж за шість годин до операції.

4. За дві доби до операції.

5. В операційній, безпосередньо перед операцією.

 

166. Мікрофлора на руках буває:

1. Стрептококи, стафілококи, менінгококи.

2. Резидентна (постійна), транзиторна (тимчасова), тимчасово резидентна.

3. Гонококи, кишкова паличка.

4. Анаероби, протей, бактероїди.

5. Палочка правця, дифтерії, вірус сказу.

 

167. Мета хірургічної антисептики рук:

1. Тримати руки хірурга в чистоті.

2. Профілактика контактної хірургічної інфекції.

3. Розірвати ланцюг передачі інфекції шляхом знищення транзиторної і зменшення кількості резидентної мікрофлори.

4. Профілактика імплантаційної інфекції.

5. Для захисту рук медичного персоналу .

 

168. Загальні вимоги до рук хірурга, окрім:

1. Нігті чисті, коротко обрізані.

2. Нігті не повинні покриватися лаком.

3. Доглянута, здорова шкіра рук.

4. Відсутність запальних захворювань, ран, виразок, опіків.

5. Можна носити кільця,браслети, годинники.

 

169. Хто повинен проводити хірургічну антисептику рук ?

1. Вся операційна бригада.

2. Хірург і його асистент.

3. Операційна сестра.

4. Санітарка, операційна сестра.

5. Хірург, санітарка.

 

170. Коли проводиться хірургічна антисептика рук ?

1. Перед кожною маніпуляцією.

2. Перед кожним операційним втручанням.

3. Після накладання пов'язки.

4. Після надягання стерильного халату.

5. Перед обробкою операційного поля.

 

171. Етапи хірургічної антисептики рук:

1. Миття під проточною водою, надівання рукавичок.

2. Обробка антисептиком, дублення шкіри.

3. Очищення, антисептична обробка, захист.

4. Обробка антисептиком, надівання рукавичок.

5. Захист, антисептична обробка, очищення.

 

172. Сучасна методика підготовки рук хірурга до операції, окрім:

1. Миття рук у тазику з 0,5% розчином нашатирного спирту.

2. Миття рук під проточною водою 2 – 5 хвилин з емульсією Бактолін Базік.

3. Ретельно висушити руки за допомогою стерильного рушника.

4. Обробка рук антисептиком Стериліум 10мл – 5 хвилини.

5. Надівання стерильних рукавичок.

 

173. Під час миття рук у теплій проточній воді треба дотримуватися такої послідовності:

1. Спочатку мити передпліччя, потім долоні.

2. Спочатку мити пальці, нігті та проміжки між пальцями, потім просуватися вгору до в/3 передпліччя, кисті тримати догори.

3. Спочатку мити долоні, потім передпліччя, пальці.

4. Пальці, передпліччя, суглоби.

5. Спочатку мити пальці, нігті та проміжки між пальцями, потім просуватися вгору до в/3 передпліччя, кисті тримати вниз.

 

174. Для підготовки рук хірурга за методом Спасокукоцького – Кочергіна використовується:

1. “Тройной” розчин.

2. 0,5% розчин хлоргексидину біглюконату.

3. 0,5% розчин нашатирного спирту

4. 70˚ спирт.

5. Розчин сулеми.

 

175. Руки спиртовим розчином хлоргексидину біглюконату можна обробляти:

1. 5 – 6 хвилин.

2. 10 хвилин.

3. 1 – 2 хвилини.

4. 3 хвилини

5. 15 хвилин.

 

176. Розчин хлоргексидину для обробки рук перед операцією застосовується у концентрації :

1. 2% водяний.

2. 0,5 - 1% спиртовий.

3. 1,5% спиртовий.

4. 0,5% водяний.

5. 2% спиртовий.

 

177. У випадку пошкодження рукавички під час операції необхідно:

1. Надіти зверху цілу рукавичку.

2. Перев'язати місце проколу ниткою.

3. Не звертати на це уваги.

4. Зняти пошкоджену рукавичку і надіти цілу стерильну.

5. Зняти рукавичку і продовжувати операцію без рукавичок.

 

178. Імплантаційна хірургічна інфекція – це:

1. Інфекція, яка потрапила в рану через інструменти, білизну, перев′язний матеріал, руки хірурга.

2. Інфекція, яка потрапила в рану через повітря, пил, краплі рідини.

3. Інфекція, яка потрапила в рану при використанні шовного матеріалу, дренажів, зондів, протезів, металевих конструкцій.

4. Інфекція, яка потрапила в рану при статевому контакті.

5. Інфекція, яка потрапила в рану при укусах тварин.

 

179. Види шовного матеріалу, за винятком:

1. Природного і штучного походження.

2. Що розсмоктується і не розсмоктується.

3. З різною будовою нитки.

4. Травматичний та атравматичний.

5. Спеціальний.

 

180. Шовний матеріал природного походження:

1. Шовк, бавовняна нитка, кетгут.

2. Капрон, лавсан, дакрон.

3. Фторлон, поліестер.

4. Поліамід.

5. Капрон, лавсан.

 

181. Шовний матеріал, що розсмоктується:

1. Шовк, капрон.

2. Лавсан.

3. Поліестер.

4. Фторлон.

5. Кетгут, вікрил.

 

182. Способи стерилізації шовного матеріалу:

1. Парою під тиском.

2. Променева стерилізація в заводських умовах.

3. Кип´ятіння.

4. Газова стерилізація (пари формаліну, окис етилену).

5. Стерилізація розчинами антисептиків.

 

183. Стерилізація протезів, конструкцій, трансплантатів:

1. Найбільш ефективна променева стерилізація в заводських умовах.

2. Парою під тиском.

3. Кип´ятіння.

4. Газова стерилізація (пари формаліну, окис етилену).

5. Стерилізація розчинами антисептиків.

 

184. Госпітальна інфекція – це:

1. Інфекція, яка потрапила в рану через інструменти, білизну, перев′язний матеріал, руки хірурга.

2. Інфекція, яка потрапила в рану через повітря, пил, краплі рідини.

3. Інфекція, яка потрапила в рану при використанні шовного матеріалу, дренажів, зондів, протезів, металевих конструкцій.

4. Інфекція, яка потрапила в рану при статевому контакті.

5. Це захворювання або ускладнення, розвиток яких пов´язаний з інфікуванням хворого, що відбулося під час перебування у стаціонарі, у тому числі і в хірургічному, при проведенні лікувально-діагностичного процесу.

 

185. Характерні риси госпітальної інфекції, за винятком:

1. Збудники стійкі до основних антибіотиків і антисептичних засобів.

2. Збудники чутливі до основних антибіотиків і антисептичних засобів.

3. Збудники зазвичай – стафілокок, клебсієли, кишкова паличка, протей.

4. Виникає у ослаблених в результаті хвороби і операції пацієнтів.

5. Часто виникають масові ураження одним штамом мікроорганізму.

 

186. Основні шляхи профілактики госпітальної інфекції, за винятком:

1. Скорочення доопераційного ліжко –дня.

2. Рання виписка із стаціонару з наступним контролем загоєння рани вдома або в поліклініці.

3. Щеплення.

4. Зміна антисептичних засобів і антибіотиків, які використовуються, під контролем мікробного моніторингу відділення.

5. Раціональне призначення антибіотиків.

 

187. Шляхи ВІЛ- інфікування в хірургії, за винятком:

1. Безпосередньо з кров´ю хворого через пошкодження шкіри рук.

2. Через проколи, порізи під час виконання оперативних втручань або маніпуляцій.

3. Через непошкоджену шкіру в разі попадання на неї крові чи біологічної рідини хворого.

4. Через повітря,пил, краплі рідини.

5. Через непошкоджені слизові оболонки в разі попадання на них крові чи біологічної рідини хворого.

 

188. Заходи при пораненнях, контактах з кров´ю ВІЛ-інфікованого або хворого на СНІД, за винятком:

1. Зняти рукавички робочою поверхнею всередину, видавити кров з рани.

2. Ушкоджене місце обробити одним із дезінфектантів (3% розчином перекису водню, 70% етиловим спиртом)

3. Ретельно вимити руки з милом під проточною водою, потім протерти 70% етиловим спиртом, на рану накласти лейкопластирну пов´язку, надіти напальчник.

4. Терміново повідомити керівництво лікувально-профілактичної установи про аварію для її реєстрації та проведення екстреної профілактики ВІЛ-інфекції.

5. Зняти рукавичку і ретельно вимити руки з милом.

 

189. Заходи при попаданні крові або біорідини ВІЛ-інфікованого або хворого на СНІД на слизові оболонки очей:

1. Промити водою, закапати 30% розчином альбуциду.

2. Промити водою.

3. Закапати 30% розчином альбуциду.

4. Протерти сухим ватним тампоном.

5. Промити 3% розчином перекису водню.

 

190. Антисептика – це:

1. Вчення про способи,засоби,умови, механізми пригнічення життєдіяльності мікроорганізмів у рані, патологічному вогнищі або організмі хворого в цілому.

2. Комплекс організаційно –технічних заходів в хірургії.

3. Система догляду за хворими.

4. Правила дотримання внутрішнього розпорядку в хірургічному відділенні.

5. Комплекс гігієнічних заходів для профілактики розповсюдження внутрішньолікарняної інфекції.

 

191. Розрізняють наступні види антисептики, за винятком:

1. Механічна антисептика.

2. Фізична антисептика.

3. Змішана антисептика.

4. Хімічна антисептика.

5. Біологічна антисептика.

 

192. До механічної антисептики відносяться наступні міроприємства, за винятком:

1. Туалет рани.

2. Первинна хірургічна обробка рани.

3. Розтин гнійників, пункція абсцесів.

4. Дренування рани.

5. Вторинна хірургічна обробка ран.

 

193. 96% етиловий спирт, високі концентрації фенолів, галогенів мають протимікробний механізм:

1. Деструктивний.

2. Окисний.

3. Мембраноатакуючий.

4. Антиметаболічний.

5. Антимембранний.

 

194. Перекис водню, калію перманганат мають протимікробний механізм:

1. Деструктивний.

2. Окисний.

3. Мембраноатакуючий.

4. Антиметаболічний.

5. Антимембранний.

 

195. Поверхнево-активні речовини (ПАР), антибіотики мають протимікробний механізм:

1. Деструктивний.

2. Окисний.

3. Мембраноатакуючий.

4. Антиметаболічний.

5. Антимембранний.

 

196. Туалет рани проводиться, за винятком:

1. При будь-якій перев´язці.

2. Знімають просочену рановим вмістом пов´язку.

3. Обробляють шкіру навколо рани, знімаючи при цьому відшарований епідерміс, сліди ранового ексудату, залишки креолу.

4. Пінцетом або затискачем з марлевою кулькою видаляють гнійний ексудат, інфіковані згустки крові, вільно лежачі некротичні тканини.

5. Розсічення вузьких ходів і каналів.

 

197. Первинна хірургічна обробка рани проводиться, за винятком:

1. Шляхом висічення країв, стінок і дна рани разом зі сторонніми предметами і зонами некрозу

2. Дозволяє перетворити інфіковану рану в стерильну.

3. Обробляють шкіру навколо рани, знімаючи при цьому відшарований епідерміс, сліди ранового ексудату, залишки креолу.

4. Видаляються всі тканини, які торкалися нестерильних предметів і зовнішнього середовища.

5. Основний метод лікування свіжоінфікованої рани.

 

198. До фізичної антисептики відниситься, окрім:

1. Використання гігроскопічного перев'язного матеріалу.

2. Гіпертонічний розчин, дренування.

3. Туалет рани.

4. Ультразвук, лазер.

5. Сорбенти, промивання ран.

 

199. До групи галоїдів відносяться, за винятком:

1. 1- 5% спиртова настойка йоду.

2. Йодинол.

3. Хлорамін.

4. Етиловий спирт.

5. Йодонат, йодопірон.

 

200. До солей тяжких металів відносяться речовини:

1. Нітрат серебра, оксид цинку.

2. 0,5% розчин перманганату калію.

3. 1% р-н брильянтового зеленого.

4. 3% розчин перекису водню.

5. Розчин Люголя.

 

201. До барвників відносяться:

1. Розчин Ріванолу.

2. 1% р-н брильянтового зеленого, 1% р-н метиленового синього.

3. Розчин фурациліну 1: 5000.

4. Формалін.

5. Борна кислота.

 

202. 3% розчин перекису водню і 0,5% р-н перманганату калію відносяться:

1. До групи окислювачів.

2. Галоїдів.

3. Барвників.

4. Спиртів.

5. Кислот.

 

203. До антисептиків рослинного походження відносяться:

1. 1% спиртовий р-н хлорофіліпту, ектерицид.

2. Метронідазол.

3. Трипсин.

4. Пеніцилін.

5. Поліміксин.

 

204. Фурацилін, фурадонін, фурагін відносяться до:

1. Окислювачів.

2. Солей тяжких металів.

3. Похідні нітрофурану.

4. До галоїдів.

5. Сульфаніламідів.

 

205. Сульфаніламідні препарати, окрім:

1. Стрептоцит, етазол.

2. Бісептол.

3. Сульфодіметоксин.

4. Фурацилін.

5. Сульфален.

 

206. Біологічна антисептика – це:

1. Методи знищення мікроорганізмів за допомогою фармакологічних препаратів біологічного походження прямої і опосередкованої дії.

2. Розтин гнійників, пункція абсцесів.

3. Вторинна хірургічна обробка ран.

4. Використання ультразвуку, лазеру.

5. Застосування сорбентів, промивання ран.

 

207. Біологічна антисептика прямої дії – це використання препаратів:

1. Вакцин, анатоксинів.

2. Антибіотиків.

3. Вітамінотерапія.

4. Тималін, продигіозан.

5. Інтерферон, інтерлейкін.

 

208. Біологічна антисептика опосередкованої дії – це використання препаратів:

1. Антибіотиків.

2. Протеолітичних ферментів.

3. Вакцини, анатоксини.

4. Лікувальні сироватки.

5. Гама-глобуліни.

 

209. Антибіотики – це:

1. Речовини, що є продуктом життєдіяльності мікроорганізмів або отримані синтетичним шляхом, які пригнічують ріст і розвиток певних груп інших мікроорганізмів.

2. Вакцини, анатоксини.

3. Інтерферон, інтерлейкін.

4. Лікувальні сироватки.

5. Гама-глобуліни.

 

210. Поверхневий шлях введення антибіотиків – це:

1. Промивання ран.

2. Введення в черевну, грудну порожнину.

3. Внутрішньом´язове, внутрішньовенне введення.

4. Ендолімфатичне введення.

5. Пероральний прийом.

 

211. Ускладнення антибіотикотерапії, за винятком:

1. Алергічні реакції.

2. Токсична дія – проявляється в порушенні функції нирок, печінки, слуху.

3. Дисбактеріоз.

4. Абсцеси, флегмони.

5. Формування стійких штамів мікроорганізмів.

 

212. До антибіотиків захищених амінопеніцилінів відносяться:

1. Амоксиклав, аугментин.

2. Амікацин, гентаміцин.

3. Офлоксацин, ципрінол.

4. Лінкоміцин, кліндаміцин.

5. Цефтриаксон, цефотаксим

 

213. До антибіотиків – цефалоспоринів відносяться:

1. Метронідазол, метрогіл.

2. Ванкоцин, таргоцид.

3. Цефотаксім, цефтазидим.

4. Меронем, тіенам

5. Амікацин, гентаміцин.

 

214. До антибіотиків – фторхінолонів відносяться:

1. Амоксиклав, аугментин.

2. Амікацин, гентаміцин.

3. Офлоксацин, ципрінол.

4. Лінкоміцин, кліндаміцин.

5. Цефтриаксон, цефотаксим

 

215. До антибіотиків – карбапенемів

1. Імінем, меронем.

2. Тетрациклін.

3. Фортум.

4. Зінацеф.

5. Метронідазол, метрогіл.

 

216. Пасивна імунізація – це:

1. Введення в організм хворого препаратів, що містять готові антитіла, за рахунок чого підвищується антимікробний титр плазми крові.

2. Методи і речовини, стимулюючі стійкість організму до впливу мікроорганізмів.

3. Введення в організм хворого препаратів, які регулюють співвідношення Т- і В- лімфоцитів, що стимулюють фагоцитоз, функцію лімфоцитів і посилюють бактерицидну активність крові.

4. Кварцування, ультрафіолетове і лазерне опромінення крові.

5. Вітамінотерапія, повноцінне харчування.

 

217. Препарати для пасивної імунізації:

1. Антибіотики.

2. Інтерферон, інтерлейкін.

3. Тималін.

4. Вітаміни.

5. Протигангренозна сироватка, бактеріофаги.

 

218. Методи стимуляції неспецифічної резистентності:

1. Кварцування, ультрафіолетове і лазерне опромінення крові.

2. Введення нативної плазми донорів.

3. Застосування специфічних гамаглобулінів.

4. Введення протиправцевої сироватки

5. Застосування протигангренозної сироватки, бактеріофагів.

 

219. Препарати, які стимулюють неспецифічний імунітет:

1. Антибіотики.

2. Інтерферон, інтерлейкін.

3. Тималін, Т- активін.

4. Вітаміни.

5. Протигангренозна сироватка, бактеріофаги.

 

220. Препарати, які стимулюють специфічний імунітет:

1. Стафілококовий і правцевий анатоксин.

2. Антибіотики.

3. Інтерферон, інтерлейкін.

4. Тималін, Т- активін.

5. Вітаміни.

 

1. Основні ознаки злоякісної пухлини:

1. Посилення проліферації клітин, які оточують пухлину.

2. Інвазивний ріст і метастазування.

3. Експансивний ріст і метастазування.

4. Утворення сполучнотканинної капсули.

5. Повна незалежність від регуляторних стимулів організму.

 

2. При раковій трансформації клітини відбувається:

1. Зміна генотипу і фенотипу клітин.

2. Зростання числа мітохондрій у клітинах.

3. Порушення диференціювання клітин.

4. Порушення гістогенезу тканин.

5. Все перераховане вище.

 

3. У гістологічному плані передрак це:

1. Дисплазія.

2. Метаплазія.

3. Анаплазія.

4. Гіпоплазія.

5. Гіперплазія.

 

4. Облігатний передрак переходить у рак:

1. Завжди.

2. Дуже часто.

3. Іноді.

4. Дуже рідко.

5. Ніколи.

 

5. У цей час провідною є наступна теорія канцерогенезу:

1. Гормональна.

2. Інфекційна.

3. Мутаційно-генетична.

4. Вірусно-генетична.

5. Теорія онкогену.

 

6. Анаплазія - це:

1. Посилення проліферації клітин.

2. Розпад пухлини.

3. Зниження проліферації клітин.

4. Передракова трансформація клітин.

5. Ракова трансформація кліток.

 

7. Крайнім проявом дедиференціації клітин пухлини

є втрата ними:

1. Видоспецифічності.

2. Органоспецифічності.

3. Гістоспецифічності.

4. Антигенів гістосумісності.

5. Здатності до багатошарового росту.

 

8. Скірром називається пухлина:

1. Проростаюча всі шари органу.

2. Вражаюча орган тотально.

3. З перевагою клітинних елементів над стромою.

4. З перевагою строми над клітинними елементами.

5. З рівними взаєминами строми і клітинних елементів.

 

9. Саркомою називається пухлина:

1. Зі сполучної тканини.

2. З епітеліальної тканини.

3. З мезенхіми.

4. Змішаної будови.

5. Коли неможливо з'ясувати її походження.

 

10. Раком називається пухлина:

1. Високодиференційована.

2. Зі сполучної тканини.

3. З мезенхіми.

4. Низькодиференційована.

5. З епітеліальної тканини.

 

11. Метастази - це:

1. Проростання пухлини в інші органи.

2.Поширення пухлини уздовж судинно-нервових пучків.

3. Вихід пухлини за межі органа.

4. Вростання пухлини в кості.

5. Пухлинний ріст в лімфовузлах і віддалених від первинного

вогнища органах і тканинах.

 

12. Пухлина здатна давати метастази тільки з моменту:

1. Початку її розпаду.

2.формування в ній судин.

3. Досягнення великих розмірів.

4. Виявлення пухлинних клітин у крові.

5. Появи ракової інтоксикації.

 

13. Саркоми метастазують переважно:

1. Гематогенним шляхом.

2. Лімфогенним шляхом.

3. Уздовж судинно-нервового пучка.

4. Імплантаційним (контактним) шляхом.

5. Змішаним шляхом.

 

14. Останній бар'єр на шляху метастазування:

1. Лімфатичні вузли.

2. Імунні клітини крові.

3. Тканьові макрофаги.

4. Імунні клітини, інфільтруючі тканини навколо пухлини.

5. Природні клітини-кілери.

 

15. Рак метастазує переважно:

1. Гематогенним шляхом.

2. Лімфогенним шляхом.

3. Уздовж судинно-нервового пучка.

4. Імплантаційним шляхом.

5. Проростаючи в суміжні структури.

 

16. Комплексним методом лікування є:

1. Операція + рентгенотерапія.

2. Операція + гамма-терапія.

3. Променева терапія + кріодеструкція пухлини + операція.

4. Кріодеструкція пухлини + променева терапія.

5. Хіміотерапія + операція і (або) променева терапія.

 

17. Ціль абластики:

1. Профілактика попадання пухлинних клітин у рану і судини.

під час операції.

2. Видалення пухлини і її метастазів у межах здорових тканин.

3. Як можна більше повне знищення первинної пухлини будь-яким доступним методом.

4. Максимально повне видалення віддалених метастазів.

5. Знищення пухлинних клітин, які залишилися або могли залишитися в рані.

 

18. Ціль антибластики:

1. Профілактика влучення пухлинних клітин у кровоносне русло під час операції.

2. Профілактика розсіювання пухлинних клітин по рані під час операції.

3. Знищення пухлинних клітин, які залишилися або могли залишитися в рані.

4. Як можна більше повне видалення всієї пухлини.

5. Як можна більше повне видалення віддалених метастазів пухлини.

 

19. Операція називається радикальною, якщо:

1. Первинна пухлина вилучена з дотриманням правил абластики й антибластики, але є віддалений метастаз не більше 1 см. у діаметрі.

2. Первинна пухлина вилучена в одному блоці з регіонарними лімфовузлами, де є множинні метастази.

3. Пухлина внутрішніх органів вилучена з дотриманням правил абластики і антибластики без регіонарного лімфатичного апарата.

4. Пухлина вилучена в межах здорових тканин одним блоком с регіонарним лімфатичним апаратом з дотриманням правил абластики і антибластики.

5. Первинна пухлина вилучена з дотриманням правил абластики, але при патогістологічному дослідженні є пухлинний ріст по лінії резекції.

 

20. Канцеремія - це:

1. Наявність токсинів пухлини в крові.

2. Процес метастазування в лімфовузли.

3. Показник наявності віддалених метастазів.

4. Наявність пухлинних клітин у крові.

5. Показник ступеня злоякісності пухлини.

 

21. Необхідну дозу цитостатика при лікуванні раку розраховують виходячи з:

1. Віку хворого.

2. Площі поверхні тіла хворого.

3. Розміру і маси пухлини.

4. Маси тіла хворого.

5. Гістологічної форми пухлини.

 

22. До дії іонізуючого випромінювання найбільш чутливі:

1. Пухлинні клітини.

2. Нормальні клітини.

3. Клітини в гіпоксії.

4. Тканини з гарним кровопостачанням і парціальним тиском кисню.

5. Некротичні тканини.

 

23. Максимальні розміри пухлини при III стадії раку:

1. До 1 см у діаметрі.

2. До 2 см у діаметрі.

3. До 5 см у діаметрі.



php"; ?>