Види вправ для формування слухових навичок
1) На впізнавання нового звука/звукосполучення серед інших, наголошеного слова, складу, тощо.
2) Вправи на диференціацію звуків, які учні можуть сплутати, не розрізнити.
3) Вправи на ідентифікацію.
4) На репродукцію інтонаційних моделей.
5) На імітацію.
6) На підстановку.
7) На трансформацію.
8) На самостійне вживання ІМ
6. Методика формування іншомовної лексичної компетенції: мета і зміст навчання лексики, поняття «активний» і «пасивний» лексичний мінімум, різні способи семантизації лексичних одиниць.
Знання іноземної мови асоціюється із знанням слів.У середній загальноосвітній школі вивченню підлягає певний мінімум слів – лексичний мінімум, який відповідає цілям і змісту навчання іноземних мов у даному типі навчального закладу. У шкільному лексичному мінімумі розрізняють активний і пасивний мінімум.
Метоюнавчання лексичного матеріалу є формування лексичних навичок.
Активний лексичний мінімум – це той лексичний матеріал, яким учні повинні користуватися для вираження своїх думок в усній та письмовій формі.
Пасивний лексичний мінімум - це та лексика, яку учні мають лише розуміти при сприйманні чужих думок в усній формі (при аудіюванні) та письмовій формі (при читанні).
Одиницею навчання лексичного матеріалу є лексична одиниця (ЛО), яка може бути не лише словом, але й сталим словосполученням і реченням-кліше.
Основними критеріями відбору лексичних мінімумів є такі: сполучуваність, тобто здатність ЛО поєднуватися з іншими одиницями у мовленні; семантична цінність; стилістична необмеженість; частотність; багатозначність; словотворча та стройова здатність.
Репродуктивні лексичні навички - навички правильного вживання ЛО активного мінімуму в говорінні та письмі згідно з ситуацією спілкування і метою комунікації.
Рецептивні лексичні навички – навички розпізнавання і розуміння ЛО активного і пасивного мінімумів при читанні і аудіюванні.Важлим є також формування навички обгрунтованї здогадки про значення ЛО , що відносяться до потенціального словника при читанні й аудіюванні та навички користування різними видами словників.
Ознайомлення з новими ЛО починається з семантизації, тобто розкриття значень ЛО. Всі різноманітні способи семантизації можна поділити на дві групи: перекладні та неперекладні.
Перекладні способи семантизації включають:
однослівний переклад; багатослівний переклад( go – йти, їхати, летіти, пливти);
пофразовий переклад ( в інтенсивній методиці);
тлумачення значення і/або пояснення рідною мовою( big –великий, означає величину, розмір); дефініція/визначення (watch –годинник, що носять на руці або в кишені).
До безперекладних способів розкриття значень іншомовних ЛО відносяться :
наочна семантизація –демонстрація предметів, малюнків, діапозитивів, картин, жестів, рухів, тощо;
мовна семантизація :
а)за допомогою контексту, ілюстративного речення/речень (The basket weighs 5 pounds) ,
б) зіставлення однієї ЛО з іншими відомими словами – за допомогою антонімів і зрідка синонімів (cold – warm);
дефініція – опис значення нового слова за допомогою уже відомих слів ( teenager – a person from 13 to 19 years of age);
тлумачення значення ЛО іноземною мовою (sir – a respectful term of address to a man).
7. Етапи роботи з лексичним матеріалом, типи і види вправи для засвоєння лексичного мінімуму. Поняття «потенціальний словник», його джерела, типи і види вправ для формування потенціального словника учнів.
Активний і пасивний словниковий запас утворюють так званий наявний або реальний словник, який служить основою для формування потенціального словника.
Потенціальний словник складають ті незнайомі слова, про значення яких читач/ слухач може здогадатися, зустрівшись з ними при читанні/аудіюванні.
До потенціального словника відносяться:
1)інтернаціональні слова, подібні за звучанням/написанням та за значенням до рідної мови; 2)похідні та складні слова, які складаються з відомих учням компонентів;
3)конвертовані слова;
4)нові значення відомих багатозначних слів;
5)слова, про значення яких учні можуть здогадатися за контекстом.
Метою навчання лексичного матеріалу є формування лексичних навичок.
Репродуктивні лексичні навички - навички правильного вживання ЛО активного мінімуму в говорінні та письмі згідно з ситуацією спілкування і метою комунікації.
Рецептивні лексичні навички – навички розпізнавання і розуміння ЛО активного і пасивного мінімумів при читанні і аудіюванні. Важлим є також формування навички обгрунтованї здогадки про значення ЛО , що відносяться до потенціального словника при читанні й аудіюванні та навички користування різними видами словників.