ПИТАННЯ ДЛЯ КОНТРОЛЮ ЗАСВОЄННЯ ТЕМИ

ЗАНЯТТЯ № 23

ТЕМА: МЕДИЧНА ПРОТОЗООЛОГІЯ

ПІДЦАРСТВОНайпростіші - Protozoa.

ТИПSarcomastigophora,КЛАС Саркодові - Lobozea.

ТИП Ciliophora, КЛАС Citostomatea

 

YIII. Матеріали методичного забезпечення основного етапу роботи.

Таблиця №1.

ДИФЕРЕНЦІЙНІ ОСОБЛИВОСТІ ДИЗЕНТЕРІЙНОЇ ТА КИШКОВОЇ АМЕБ

 

  Дизентерійна Кишкова
forma magna -велика вегетативна (тканинна) forma minuta -мала вегетативна (просвітна)
Назва амеби (латинська)      
Розміри, мкм      
Цитоплазма      
Псевдоподії      
Рух      
Наявність заглочених еритроцитів      
Цисти (розмір, кількість ядер, оболонки)      
Місце знаходження в хазяїні, патогенність      
Методи діагностики      
Захворювання, що викликається      

 

Таблиця №2.

ДИФЕРЕНЦІЙНІ ОЗНАКИ ЦИСТ ДИЗЕНТЕРІЙНОЇ ТА КИШКОВОЇ АМЕБ (в нативному препараті)

 

Ознаки Дизентерійна амеба Кишкова амеба
Розміри, мкм    
Форма, оболонки    
Хроматоїдні тіла    
Ядро    

 

ДОДАТОК 3

СИТУАЦІЙНІ ЗАДАЧІ

 

1. У лабораторії досліджували фекалії двох хворих з хронічним запаленням товстої кишки. У першого виявили цисти амеби розміром до 18 мкм з 8 ядрами, а у другого цисти розміром близько 10 мкм з 4 ядрами.

Які види амеб паразитують у першего і другого хворого?

2. До інфекційної лікарні поступив хворий із скаргами на часте рідке випорожнення, біль у шлунку, блювання. При протозоологичному дослідженні фекалій виявлені вегетативні форми амеб розміром у середньому 15 мкм, без еритроцитів у середині. На забарвлених препаратах видно ядро у вигляді зубчастого колеса з каріосомою в центрі. Фекалії помістили у холодильник. Через добу в них виявили цисти амеб діаметром 10 мкм, у кожній з яких було по 4 ядра.

Який вид амеб паразитує у хворого?

3. До хірургічного відділення прибув хворий з підозрою на абсцес печінки. Виявлено, що хворий тривалий час знаходився у відрядженні в одній з африканських країн, неодноразово хворів гострими шлунково-кишковими захворюваннями.

Яке протозойне захворювання можна припустити у хворого? Які методи дослідження слід використати для діагностики?

4. У фекаліях хворого з хронічним шлунково-кишковим захворюванням виявлені вегетативні форми двох видів найпростіших. Одні розміром 20-40 мкм, у них видно ядро, яке має вигляд кільцеподібного отвору, що складаються з блискучих зерен хроматину. Невеликі широкі псевдоподії утворюються повільно в кількох місцях. Пересування її нагадує топтання на місці. Другі – розміром 60 мкм. Цитоплазма їх чітко розділена на ектоплазму і ендоплазму. У цитоплазмі просліджуються еритроцити.

Які види амеб паразитують у хворого? Які з них можуть викликати захворювання?

5. До поліклініки звернувся студент-іноземець (з Ефіопії) із скаргами на біль у шлунку, часте рідке випорожнення з домішками слизу і крові. При протозоологічному дослідженні фекалій виявлені вегетативні форми амеб розміром 30-40 мкм, які при пересуванні утворювали великі псевдоподії. Рух активний, найпростіші “відпливають з поля зору”. Внутрішній вміст цитоплазми дрібнозернистий з великою кількістю фагоцитованих еритроцитів.

Якій від и яка форма амеб виявлено у хворого? Чи можливо на підставі проведених досліджень діагностувати амебіаз?

6. У хворого з хронічним запаленням товстої кишки підозрюють балантідіаз. При одноразовому дослідженні фекалій балантідії не виявлені. Чи можна на підставі цього спростувати діагноз балантідіазу?

7. У людини в фекаліях, які містять сліз, кров, виявлені найпростіші розміром 30-200 мкм. Тіло вкрито війками, правильної яйцеподібної форми з дещо звуженим переднім и ширшім округлим заднім кінцем. У цитоплазмі видно два ядра (велике бобоподібної форми, мале у вигляді зернятка). Для якого виду війчастих найпростіших характерні описані особливості?

 

YIII. ЛІТЕРАТУРА.

Основна:

1. Лекційний матеріал.

2. Биология//Под ред. В.Н.Ярыгина.-М.:Медицина, 1985.- С.426-433, 445-448.

3. Биология/А.А.Слюсарев, С.В.Жукова.- К.: Вища школа. Головное изд-во, 1987.- С.322-325, 333-334.

4. Слюсарєв А.О., Жукова С.В. Біологія: Підручник//Пер. з рос. В.О.Мотузного. К.: Вища школа, 1992. – С.137-139, 309-312, 319-321.

5. Руководство к лабораторным занятиям по биологии: Учеб. пособие//Под ред. Ю.К.Богоявленского.- М.:Медицина, 1988.- С.117-122.

6. Биология (в 2 кн.). Кн.2: Учебник для медицинских специальностей вузов//Под ред. В.Н.Ярыгина, 2-е изд. доп. и перераб. М.: Высшая школа, 1999.- С.221-223, 227-230.

Додаткова:

1. Генис Д.Е. Медицинская паразитология: Учебник. 4-е изд. перераб. и доп. М.: Медицина, 1991.- С.15-26.

2. Збірник задач і вправ з біології: Навч. посібник/А.Д.Тимченко, Ю.І.Бажора, Л.Г.Кириченко та ін.- К.: Вища школа, 1992.- С.182-204.

3. Медицинская биология/Под ред. проф. В.К.Рыбальченко.- Луганск: ООО «Элтон-2», 1996.- С.61-62.

4. Пішак В.П. Паразитарні хвороби.- Чернівці: Прут, 1998.- 339 с.

5. Пішак В.П., Бойчук Т.М. Лабораторна діагностика паразитарних інвазій.- Чернівці: Прут, 1996.- 230 с.

6. Пішак В.П., Нечитайло Ю.М. Гельмінтози у дітей.- Чернівці: вид-во БДМА, 2000.- 236 с.

7. Служинська З.О., Семків І.І., Матвієнко Я.В. та ін. Медична паразитологія: Посібник. Л.: Арсенал, 1999.- 208 с.

8. Тропические болезни: Учебник/Под ред. Е.П.Шуваловой. М:Медицина, 1989.- С.288-305.

9. Хаусман К. Протозоология/Пер.с нем.-М.: Мир, 1988.-С.187-190, 271-272.

 

 

ПИТАННЯ ДЛЯ КОНТРОЛЮ ЗАСВОЄННЯ ТЕМИ.

1. Характеристика Підцарства Найпростіші.

2. Форми існування амеби дизентерійної та їх характеристика.

3. Життєвий цикл розвитку амеби дизентерійної.

4. Патогенна дія, діагностика та профілактика амебіазу.

5. Морфо-анатомічні особливості амеби кишкової.

6. Морфо-анатомічні особливості балантідія кишкового.

7. Ускладнення будови балантідія як найбільш високоорганізованого представника найпростіших та його епідеміологічне значення.

8. Географічне поширення, шляхи зараження, патогенна дія балантідія на організм людини.

9. Лабораторна діагностика та профілактика балантідіазу.

 

ЗАНЯТТЯ № 24

ТЕМА: МЕДИЧНА ПРОТОЗООЛОГІЯ

ПОДЦАРСТВОПростейшие- Protozoa.

КЛАС Zoomastigophora.

ВИДИ: Трихомонада урогенитальная – Trichomonas vaginalis;

Трихомонада кишечная – Trichomonas hominis;

Лямблия – Lamblia intestinalis;

Лейшмании дерматотропные – Leischmania tropica major;

Leischmania tropica minor;

Leischmania tropica mexicana

Лейшмании висцеротропные – Leischmania donovani;

Leischmania infantum.