Основні види складнопідрядних речень

 

З підрядними означальними

СП із підрядним означальним називається таке складне речення, у якому підрядна частина пояснює головний або другорядний член головної частини, виражений іменником або ін. частиною мови в значенні іменника. Підрядна означальна частина складного речення відповідає на питання означення у простому реченні: який? чий? котрий? З головною частиною складнопідрядного речення підрядне означальне поєднуване сполучними словами який (яка, яке, які), що, чий (чия, чиє, чиї), котрий (котра, котре, котрі), де, куди, звідки, коли та сполучниками що, щоб, мов, наче, ніби та ін. Підрядна означальна частина речення завжди стоїть після головного або ж у середині головного речення, але обов’язково після пояснюваного слова. Я виростав серед пісень, які співала тихо мати (І.Світличний). Ми працю любимо, що в творчість перейшла (М.Рильський). Стали спускатись в темний яр, звідки повіяло холодом і проваллям (Г.Тютюнник). Як тяжко жити в ті похмурі дні, коли нема де серцю відпочити (М.Вороний). Різновидом означальних підрядних реч. є займенниково-означальні, що пояснюють члени головної частини, виражені займенниками все, всі, всякий, кожний, той, такий, вжитими у значенні іменників. Тут займенник в головній частині є обов’язковим. Займенниково-означальні частини можуть стояти перед головною, н-д: Хто в полі ростить все нові врожаї, той любить Вітчизну свою (В.Сосюра). Можуть стояти після головної частини, н-д: Я не такий, щоб зрадити людину (Леся Українка).

З підрядними з’ясувальними

СП із підрядним з’ясувальним називається таке складне речення, у якому підрядна частина з’ясовує, роз’яснює зміст одного зі слів головної частини. Такі слова означають різні вияви мислення, мовлення, почуття (переважно це дієслова вважати, думати, знати, говорити, чути, бачити, прикметники радий, певний, щасливий, прислівники видно, зрозуміло, потрібно). Підрядна з’ясувальна частина складного речення відповідає на питання додатка в простому реченні (тобто на питання всіх непрямих відмінків). Н-д: Я знаю, що пройде печаль (І.Кучмай). З головною частиною складнопідрядного речення підрядні з’ясувальні частини поєднані сполучниками що, як, щоб, ніби, наче, мов та сполучними словами хто, який, чий, котрий, де, куди, коли тощо. Найчастіше підрядні з’ясувальні стоять після головної частини складнопідрядного речення: Під вечір по селу розійшлося, що йдуть козаки (М.Коцюбинський). Зрідка вони стоять перед головною частиною: Що хотіла зробити, не знає (М.Коцюбинський); всередині неї: Не кажи, що не маю рації, і докорами не карай (Л.Костенко). У головній частині може бути вказівне слово той у непрямих відмінках. Вірю в те, що знову уквітчає нашу землю жито молоде (Ю.Воропай).

 

З підрядними обставинними	СП реч. з підрядн. місцяназив. таке складне реч., у якому ПЧ вказує на місце або напрям дії, про яку йдеться в ГЧ речення. ПЧ місця відпов. на пит. обставин місця: де?, куди?, звідки? ПЧ власне місця пояснює головну частину речення в цілому, а ПЧ із значенням напряму дії залежить від дієслова в головній частині. З ГЧ поєднується сполучними словами де, куди, звідки. ПЧ місця можуть стояти після, перед, усередині головної част. Тепер я скрізь, де світло і любов (П.Филипович).
СП реч. з підрядн. часуназив. таке складне реч., у якому ПЧ вказує на час або тривалість дії, про який йдеться в ГЧ речення. ПЧ часу відпов. на пит. обставин часу: коли? відколи? як довго? з якого часу? з яких пір? до якого часу? З головною частиною реч. ПЧ часу поєднується сполучниками коли, поки, доки, ледве, допоки, як, відколи, тільки, лиш, щойно, як тільки, у той час як, з тих пір як, після того як, до того як, відтоді, як, з того часу як, перш ніж. ПЧ часу можуть стояти після, перед, усередині головної част. Доки сонце зійде, роса очі виїсть (Н.т.)
СП реч. з підрядн. способу дії й ступеняназив. таке складне реч., у якому ПЧ вказує на спосіб дії або ступінь, про які йдеться в ГЧ реч. ПЧСДС відпов. на пит. як? яким способом? якою мірою? наскільки? ПЧСДС поєднані з головною ч. сполучним словом як або сполучниками підрядності що, щоб. У ГЧ може бути слово так. ПЧСДС можуть стояти після, перед, усередині голов. част. Як працює Яків, так йому і дякувать. (Н.т.)
СП реч. з підрядн. умовиназив. таке складне реч., у якому ПЧ вказує на умову, за якої стане можливим те, про що йдеться в ГЧ. ПЧУ відпов. на пит. за якої умови? та поєднана з ГЧ сполучниками підрядності коли, коли б, якби, аби, якщо, як, раз. ПЧУ можуть стояти після, перед, усередині голов. част. Як голова сивіє, то чоловік мудрішає.
СП реч. з підрядн. причининазив. таке складне реч., у якому ПЧ вказує на причину дії, про яку йдеться в ГЧ. ПЧП відпов. на пит. чому? з якої причини? через що? Питання до ПЧ ставлять від головної частини в цілому. ПЧП до головної приєднують сполучники бо, оскільки, що; складені спол. тому що, через те що, завдяки тому що … ПЧП можуть стояти після, перед, усередині ГЧ. Ми мокли, бо човен протікав.
СП реч. з підрядн. частиною метиназив. таке складне реч., у якому ПЧ вказує, з якою метою відбув. дія, про яку йдеться в ГЧ. ПЧМ стосується ГЧ в цілому, відп. на пит. з якою метою? для чого? навіщо? З головною част. ПЧМ поєднана сполучниками щоб, аби, для того щоб. ПЧМ можуть стояти після, перед, усередині голов. част. Ми у світ покликані для того, щоб усе зробити навпаки.
СП реч. з підрядн. порівняльнимичастинами назив. таке складне реч., у якому виражається порівняння явищ. ПЧ за допом. порівняння пояснює зміст ГЧ. Підрядні порівняльні частини відпов. на пит. як? подібно до чого? З ГЧ поєднані за допомогою сполучників як, мов, мовби, наче ніби, начебто. Можуть стояти після, перед, усередині голов. част.: Душа співа, як все співає.
Підрядні допустовічастини складнопідр. реч. виражають повідомлення про явища, усупереч яким відбувається дія, про яку йдеться в ГЧ. ПДЧ пояснює усю ГЧ, з якою поєднана сполучниками хоч (хоча), дарма що, хай, нехай, і відпов. на пит. не зважаючи на що? ПДЧ можуть стояти після, перед, усередині голов. част. Даю тобі цей меч, дарма що ти не сильна (Леся Укр.)
СП реч. з підрядн. наслідковоючастиною назив. таке складне реч., у якому ПЧ вказує на наслідок того, про що йдеться в ГЧ, на пит. не відповід. ПН пояснюють гол. част. в цілому і поєднані з головною за допом. сполучника так що, який не має співвідносного слова в ГЧ. ПН частини в такому реченні завжди стоять після головної. Сонце пекло, так що й у ночі степ пашів.