Перелік електронних мікрофотографій, які необхідно діагностувати під час підрозділного контролю
1. Еукаріотична клітина
2. Плазмолема
3. Система міжклітинних контактів
4. Фагоцитоз
5. Піноцитоз
6. Війки
7. Мікроворсинки
8. Мітохондрія
9. Гранулярна ендоплазматична сітка
10. Гладка ендоплазматична сітка
11. Внутрішньоклітинний сітчастий апарат Гольджі
12. Лізосоми
13. Включення глікогену
14. Включення жиру
15. Секреторні включення
16. Ядро
17. Ядерна оболонка
18. Ядерце
19. Одношаровий циліндричний епітелій
20. Одношаровий багаторядний епітелій
21. Еритроцити
22. Тромбоцити
23. Мегакаріоцит
24. Нейтрофільний гранулоцит
25. Еозинофільний гранулоцит
26. Базофільний гранулоцит
27. Лімфоцит
28. Плазмоцит
29. Моноцит
30. Пухка волокниста сполучна тканина
31. Макрофаг
32. Хондроцит
33. Ізогенна група хрящових клітин
34. Остеоцит
35. Поперечно-посмуговане скелетне м’язове волокно
36. Вставний диск (з’єднання кардіоміоцитів)
37. Нейроцит
38. Нейросекреторна клітина
39. Астроцит
40. Безмієлінове нервове волокно
41. Мієлінове нервове волокно
42. Епітеліоцити остистого шару епідерміса
43. Тиротропоцит, соматотропоцит (аденогіпофіз)
44. Нейрогіпофіз
45. Тироцит
46. Адренокортикоцит
47. Хромафінна клітина наднирника
48. Гемокапіляр соматичного типу
49. Гемокапіляр вісцерального типу
50. Лімфатичний капіляр
51. Епітеліоретикулоцит і Т-лімфоцити тимуса
52. Дендритна клітина і лімфоцити лімфатичного вузла
53. Одношаровий призматичний залозистий епітелій шлунка
54. Головні екзокриноцити власної залози шлунка
55. Додаткові мукоцити власної залози шлунка
56. Стовпчастий епітеліоцит, келихоподібна клітина ворсинки тонкої кишки
57. Епітелій крипти тонкої кишки
58. Власна пластинка слизової оболонки тонкої кишки
59. Гепатоцити
60. Панкреатцити (апікальний полюс)
61. Панкреатцити (базальний полюс)
62. Інсулоцит панкреатичного острівця
63. Аерогематичний бар’єр
64. Судинний клубочок ниркового тільця
65. Епітеліоцит проксимального канальця нефрона
Форми контролю
Оцінювання поточної навчальної діяльності
Оцінювання успішності вивчення кожної теми дисципліни виконується за традиційною 4-х бальною шкалою.
На практичному занятті повинно бути опитано не менше 50% студентів, а на семінарському - не менше 30%. Наприкінці семестру (циклу) кількість оцінок у студентів в групі в середньому повинно бути однаковим.
Наприкінці вивчення дисципліни поточна успішність розраховується як середній поточний бал, тобто середнє арифметичне всіх отриманих студентом оцінок за традиційною шкалою. На останньому практичному занятті викладач зобов’язаний оголосити студентам результати їх поточної академічної успішності, академічну заборгованість (якщо така є).
До підсумкової атестації допускаються лише ті студенти, які не мають академічної заборгованості і мають середній бал за поточну навчальну діяльність не менше 3,00.
Підсумковий контроль знань з дисципліни
Навчальна дисципліна «Гістологія, цитологія та ембріологія» має форму підсумкового контролю знань - іспит.
Оцінка за дисципліну – це на 50% поточна успішність (середнє арифметичне всіх поточних оцінок студента) та на 50% - оцінка на іспиті .
Для оцінювання дисципліни за 4-бальною традиційною (національною) шкалою спочатку розраховується середній бал за дисципліну як середнє арифметичне двох складових:
1) середній поточний бал як арифметичне всіх поточних оцінок (розраховується як число, округлене до 2 (двох) знаків після коми);
2) традиційна оцінка за іспит .
Середній бал за дисципліну переводиться в традиційну оцінку з дисципліни за 4-бальною шкалою і розцінюється як співвідношення цього середнього арифметичного до проценту засвоєння необхідного об’єму знань з даного предмету.