Курс "Методологія і методи наукових досліджень" для магістрів усіх спеціальностей

Прізвище_____________________ Група_______________ Дата_______________

1. Наука - це: 1. Сфера людської діяльності, яка спрямована на вироблення та систематизацію знань про об'єктивну реальність; 2. Засіб підвищення ефективності людської діяльності; 3. Спосіб теоретичного дослідження або практичного здійснення якого-небудь явища або процесу; 4. Система законів та правил, які регламентують способи отримання інформації;
2. Основні рівні наукових досліджень 1. Систематичний, епізодичний, вибірковий; 2. Емпіричний, теоретичний, методологічний; 3. Якісний, кількісний, монографічний; 4.Основний, проміжний, допоміжний.
3. Форми існування наукових знань 1. Історія. Психологія. Педагогіка, Філософія. Математика. Біологія; 2. Факт. Поняття. Судження. Аксіома. Гіпотеза. Теорія. Закон; 3. Книга. Атлас. Монографія. Наукова стаття, Аналітичний огляд. 4. Графік. Формула. Опис. Анотація. Реферат. Дисертація.
4. Наукова проблема - це: 1. Складне наукове завдання (питання), що потребує вирішення й має перспективне значення. 2. Теорія, що описує частину об'єктивної реальності у систематичному вигляді;. 3. Найбільш загальний емпіричний метод пізнання, у якому проводять не тільки спостереження й виміри, але й здійснюють активний вплив на об’єкт дослідження. 4. Наукове передбачення, яке пояснює можливі наслідки застосування певних засобів;
5. Система - це: 1. Окремі частини, поєднані певним чином; 2. Велика кількість об'єктів, що мають спільне походження; 3. Сукупність взаємозв'язаних, взаємодіючих частин, що володіє новою якістю; 4. Складне наукове завдання (питання), що потребує вирішення, охоплює значну галузь дослідження й має перспективне значення.
6. Методи теоретичного дослідження це: 1. Логічні операції. Аналіз літератури. Понятійний аналіз. Моделювання. 2. Спостереження. Експеримент. Тест. Бесіда. Анкетне опитування. Рейтинг. 3. Сходження від конкретного до загального і навпаки. Узагальнення незалежних характеристик. 4. Факт. Поняття. Судження. Аксіома. Гіпотеза. Теорія. Закон.
7. Призначення методів математичної статистики у дослідженні: 1. Встановлення фактів; 2. Пояснення фактів та встановлення закономірних зв'язків; 3. Кількісне описання досліджуваних фактів та явищ; 4. Систематизація отриманих даних.
8. Яке співвідношення між об'єктом і предметом наукового дослідження? 1. Предмет ширший за об'єкт і містить його; 2. Об'єкт ширший за предмет і містить його; 3. Об'єкт і предмет незалежні один від одного; 4. Співвідношення залежить від конкретного випадку;
9. Валідність це: 1. Характеристика методу, що вказує на силу впливу експериментального фактора; 2. Характеристика, яка вказує на придатність даного методу чи методики для дослідження певного класу об'єктів чи явищ; 3. Характеристика, що вказує на здатність методу чи методики розділяти об'єкти за рівнем прояву досліджуваної ознаки; 4. Характеристика точності вимірювання досліджуваної ознаки.
10. Експеримент це: 1. Метод наукового дослідження при якому передбачається активний вплив на досліджуване явище, шляхом створення спеціальних умов; 2. Науково обґрунтоване припущення, висунуте для пояснення якого-небудь процесу, що після перевірки може виявитися вірним або помилковим; 3. Складне наукове завдання, що охоплює значну галузь дослідження й має перспективне значення; 4. Спеціальне дослідження, що пояснює причини явища.
11. Незалежна зміна в експерименті це: 1. Те, чим впливають на об'єкт дослідження; 2. Комплексний метод дослідження; 3. Те, на що впливають у досліджуваному об'єкті; 4. Спеціально організоване спостереження за об'єктом дослідження.
12. Шкільна оцінка відноситься до типу шкали: 1. Номінальної; 2. Порядкової; 3. Інтервальної; 4. Відношень.
13. Визначення національності здійснюється за допомогою шкали: 1. Номінальної; 2. Порядкової; 3. Інтервальної; 4. Відношень.
14. Що означає, якщо t-емп. більший за t-табл. ? 1. Між досліджуваними параметрами існує тісний обернений зв'язок; 2. Вибірки достовірно не різняться за показниками середнього арифметичного; 3. Вибірки достовірно різняться за показниками середнього арифметичного; 4. Між досліджуваними параметрами існує слабкий прямий зв'язок.
15. Що означає, якщо коефіцієнт кореляції близький до 0? 1. Між досліджуваними параметрами існує тісний обернений зв'язок; 2. Між досліджуваними параметрами не існує лінійного зв'язку; 3. Між досліджуваними параметрами існує тісний прямий зв'язок; 4. Між досліджуваними параметрами існує слабкий прямий зв'язок.
16. Основні завдання науки: 1. Виховати людину на основі відкритих принципів і закономірностей; 2. Навчити людину на основі відкритих принципів і закономірностей; 3. Встановити факти, пояснити їх на основі виявлених закономірностей, передбачити нові факти і явища; 4. Виявити закономірні зв'язки людини і природи на основі принципів.
17. Метод наукового дослідження: 1. Система принципів та правил, що визначає спрямованість наукового дослідження; 2. Спосіб пізнання явищ дійсності, їх взаємозв’язку і розвитку 3. Спосіб зв'язку теорії з практикою; 4. Спосіб впливу на об'єкт дослідження.
18. Науковий апарат дослідження: 1. Система методів, що використовуються у дослідженні; 2. Метод пізнання, при якому об’єкт вивчають без втручання в нього; фіксують, вимірюють лише властивості об’єкта, характер його зміни; 3. Факт. Поняття. Судження. Аксіома. Гіпотеза. Теорія.. Закон; 4. Вихідні положення, що визначають спрямованість та процедуру проведення дослідження.
19. Тема наукового дослідження: 1. Визначення і вичерпне описання явища, що досліджується; 2. Складне наукове завдання, що охоплює значну галузь дослідження й має перспективне значення; 3. Науково обґрунтовані припущення, висунуті для пояснення якого-небудь процесу, які після перевірки можуть виявитися вірними або помилковими; 4. Система принципів та правил, що визначає спрямованість наукового дослідження;
20. Авторський (друкований) аркуш – це: 1. 1 друкована сторінка машинопису; 2. 24 сторінки машинопису; 3. 30 сторінок машинопису; 4. 40 сторінок машинопису;
21. Методи емпіричного дослідження - це: 1. Логічні операції. Аналіз літератури. Понятійний аналіз. Моделювання. 2. Спостереження. Експеримент. Тест. Бесіда. Анкетне опитування. Рейтинг. 3. Сходження від конкретного до загального і навпаки. Узагальнення незалежних характеристик. 4. Факт. Поняття. Судження. Аксіома. Гіпотеза. Теорія. Закон.
22. Методи математичної статистики - це: 1. Логічні операції. Аналіз літератури. Понятійний аналіз. Моделювання. 2. Спостереження. Експеримент. Тест. Бесіда. Анкетне опитування. Рейтинг. 3. Сходження від конкретного до загального і навпаки. Узагальнення незалежних характеристик. 4. Знаходження мір центральної тенденції. Показників розсіяння. Зв'язків.
23. Призначення теоретичних методів: 1. Встановлення фактів; 2. Пояснення фактів та встановлення закономірних зв'язків; 3. Кількісне описання досліджуваних фактів та явищ; 4. Систематизація отриманих даних.
24. Гіпотеза це: 1. Науково обґрунтоване припущення, висунуте для пояснення якого-небудь процесу чи явища, що потребує перевірки; 2. Система правил і прийомів підходу до вивчення явищ і закономірностей природи, суспільства, мислення, інструмент для відкриття об’єктивних законів дійсності; 3. Визначення конкретного об’єкта й всебічне достовірне вивчення його структури, характеристик та зв’язків; 4. Вихідні положення, що визначають спрямованість та процедуру проведення дослідження.
25. Діагностична сила - це: 1. Характеристика методу, що вказує на силу впливу експериментального фактора; 2. Характеристика, що вказує на придатність даного методу чи методики для дослідження певного класу об'єктів чи явищ; 3. Характеристика, що вказує на здатність методу чи методики розділяти об'єкти за рівнем прояву досліджуваної ознаки; 4. Характеристика точності вимірювання досліджуваної ознаки;
26. Залежна змінна в експерименті - це: 1. Те, чим впливають на об'єкт дослідження; 2. Те, на що впливають у досліджуваному об'єкті; 3. Спеціально організоване спостереження за об'єктом дослідження; 4. Комплексний метод дослідження;
27. Основні етапи педагогічного експерименту: 1. Пропедевтичний. Початковий. Аналітичний. Завершальний; 2. Лабораторний. Пілотажний. Розвідувальний. Масовий; 3. Підготовчий. Констатувальний. Формувальний. Контрольний. 4. Логічний. Формувальний. Математичний;
28. Кількість правильно виконаних тестових завдань відноситься до типу шкали: 1. Номінальної; 2. Порядкової; 3. Інтервальної; 4. Бінарної;
29. Що означає, якщо коефіцієнт кореляції близький до +1? 1. Між досліджуваними параметрами існує тісний обернений зв'язок; 2. Між досліджуваними параметрами не існує зв'язку; 3. Між досліджуваними параметрами існує тісний прямий зв'язок; 4. Між досліджуваними параметрами існує слабкий прямий зв'язок.
30. Що характеризує стандартне (середньоквадратичне) відхилення? Обсяг генеральної сукупності; Обсяг вибіркової сукупності; Точність проведеного вимірювання; Однорідність досліджуваної сукупності;
31. Правильний варіант оформлення журнальної статті: 1. Петренко В.І. Навчальні проекти в трудовому навчанні // Трудова підготовка в закладах освіти. - 2005.- №2.- С.9-11. 2. Петренко В.І. Навчальні проекти в трудовому навчанні: Журн. "Трудова підготовка в закладах освіти" .- 2005.- №2.- С.9-11. 3. Журн. "Трудова підготовка в закладах освіти" .- 2005.- №2.- Петренко В.І. Навчальні проекти в трудовому навчанні. .- С.9-11. 4. Петренко В.І. Навчальні проекти в трудовому навчанні/ В.І. Петренко // Трудова підготовка в закладах освіти. - 2005.- №2.- С.9-11.
32. Наукові ступені в Україні це: 1. Доцент, професор, старший науковий співробітник; 2. Кандидат наук, доктор наук; 3. Молодший науковій співробітник, науковий співробітник, старший науковий співробітник; 4. Асистент, старший викладач, доцент, професор;
33. Вчені звання в Україні це: 1. Доцент, професор, старший науковий співробітник; 2. Кандидат наук, доктор наук; 3. Молодший науковій співробітник, науковий співробітник, старший науковий співробітник; 4. Асистент, старший викладач, доцент, професор;
34. Науковими працівниками є: 1. Доцент, професор, старший науковий співробітник; 2. Кандидат наук, доктор наук; 3. Молодший науковій співробітник, науковий співробітник, старший науковий співробітник; 4. Асистент, старший викладач, доцент, професор;
35. Науково-педагогічними працівниками є: 1. Доцент, професор, старший науковий співробітник; 2. Кандидат наук, доктор наук; 3. Молодший науковій співробітник, науковий співробітник, старший науковий співробітник; 4. Асистент, старший викладач, доцент, професор;
36. Правильний варіант оформлення статті з мережі "Інтернет": 1. Ключевые компетенции и стандарты / С.И. Макаров. – Центр "Эйдос" [Електронний ресурс] – www.eidos.ru/news/compet-dis.htm. Заголовок з екрану. Мова рос. 2. Макаров С.И. Ключевые компетенции и стандарты [Електронний ресурс] / С.И. Макаров. – Центр "Эйдос". – Режим доступу: www.eidos.ru/news/compet-dis.htm. Заголовок з екрану. Мова рос. 3. С.И. Макаров Ключевые компетенции и стандарты:– Центр "Эйдос" [Електронний ресурс] – Режим доступу: www.eidos.ru/news/compet-dis.htm. 4. Макаров С.И. Ключевые компетенции и стандарты: – Центр "Эйдос" – Режим доступу: www.eidos.ru/news/compet-dis.htm. Заголовок з екрану. Мова рос.
37. Як правильно підписуються ілюстрації в тексті? 1. Рисунки і таблиці підписуються знизу; 2. Рисунки і таблиці підписуються зверху; 3. Рисунки підписуються знизу, а таблиці підписуються зверху; 4. Рисунки підписуються зверху, а таблиці підписуються знизу;
38. Чим підтверджується істиниість наукових знань? 1. Математичними розрахунками; 2. Наявністю законів; 3. Наявністю фактів; 4. Практикою;
39. Компіляція це: 1. Привласнення чужих ідей; 2. Запозичення доповіді; 3. Включення чужого тексту у власну наукову роботу без відповідних посилань; 4. Включення чужого тексту у власну наукову роботу з посиланнями на використані джерела без висловлювання власної думки;
40. Плагіат – це: 1. Написання реферату на основі кількох книжок (джерел); 2. Запозичення доповіді; 3. Включення чужого тексту у власну наукову роботу без відповідних посилань; 4. Включення чужого тексту у власну наукову роботу з посиланнями на використані джерела без висловлювання власної думки;
41. В чому полягає основна відмінність експерименту від інших методів дослідження? 1. Застосуванні математичної статистики; 2. Опорі на активність досліджуваних; 3. Активному впливі на досліджуваний об'єкт чи явище; 4. Застосуванні спеціальних діагностичних процедур;
42. Для якого типу вимірювальних шкал коректним є знаходження середнього арифметичного? 1. Інтервальних; 2. Номінальних; 3. Рангових; 4. Порядкових;
43. Для яких типів вимірювальних шкал коректним є знаходження моди? 1. Інтервальних; 2. Номінальних; 3. Порядкових і інтервальних; 4. Для всіх типів;
44. Затвердження присвоєння наукового ступеня здійснює: 1. Вчена рада ВНЗ чи наукової установи; 2. Атестаційна колегія Міністерства освіти і науки, молоді та спорту; 3. Вища атестаційна комісія України; 4. Спеціалізована вчена рада;
45. Багатофакторним називається експеримент, у якому: 1. Застосовується декілька залежних змінних; 2. Застосовується декілька незалежних змінних; 3. Застосовується велика кількість дослідницьких методів; 4. Одночасно працюють декілька дослідників;
46. Критерій це: 1. Основний дослідницький принцип, який лежить у основі експерименту; 2. Мірило, з допомогою якого характеризується досліджуване явище; 3. Найвищий ступінь прояву досліджуваної якості; 4. Середній ступінь прояву досліджуваної якості;
47. В основі наукової проблеми лежить: 1. Протиріччя (суперечність); 2. Завдання суспільства; 3. Принцип; 4. Методологія;
48. З якою метою в опитувальниках використовуються запитання загальнолюдського характеру, що мають один варіант відповіді? 1. Для перевірки узгодженості відповідей респондентів; 2. Для перевірки усвідомленості відповідей респондентів; 3. Для перевірки повторюваності відповідей респондентів; 4. Для перевірки відвертості відповідей респондентів;
49. Що являє собою операція ранжування? 1. Виділення в досліджуваному об'єкті головного, відкидання вторинного; 2. Сходження від абстрактного до конкретного; 3. Сходження від конкретного до абстрактного; 4. Мислене розташування об'єктів чи явищ по порядку за рівнем прояву ознаки;
50. Що являє собою "поняття"? 1. Форма мислення у якій відображаються найбільш суттєві ознаки об'єкта, предмета чи явища; 2. Форма попереднього ознайомлення школярів з навчальним матеріалом; 3. Форма відображення ступеня розуміння особистістю навчального матеріалу; 4. Закон, який пояснює певне явище;
51. Які наукові установи входять до Національної Академії педагогічних наук? 1. Інститут педагогіки, Інститут професійно-технічної освіти, Інститут психології, Інститут проблем виховання; 2. Інститут математики, Інститут природознавства, Інститут матеріалознавства; 3. Інститут лінгвістики, Інститут соціології; Інститут політології; 4. Лабораторія технічних засобів навчання; Лабораторія новітніх педагогічних технологій, Лабораторія психологічних основ навчального процесу;
52. Хто є Президентом Національної Академії Педагогічних наук України? 1. Б. Патон; 2. В. Сухомлинський; 3. В. Кремень; 4. Д. Табачник;
53. Хто є Президентом Національної Академії наук України? 1. Б. Патон; 2. В. Сухомлинський; 3. В. Кремень; 4. Д. Табачник;
54. Які є сектори науки в Україні? 1. Академічний, сектор ВНЗ, галузевий, виробничий; 2. Локальний, регіональний , міжрегіональний; 3. Теоретичний, практичний; 4. Історичний, прогностичний, корпоративний;
55. Що вимірюється за допомогою коефіцієнта кореляції? 1. Тіснота і характер зв'язку; 2. Точність і достовірність проведених вимірювань; 3. Репрезентативність вибірки; 4. Ступінь розвитку досліджуваної якості;
56. Наукова стаття має обсяг: 1. До 1 у.д.а 2. До 3-х у.д.а. 3. До 0,3 у.д.а. 4. 1,5 – 2 уд.а.
57. Захист дисертації на здобуття наукового ступеня відбувається на засіданні: 1. Вченої ради ВНЗ чи наукової установи; 2. Атестаційної колегії Міністерства освіти і науки, молоді та спорту; 3. Вищої атестаційної комісії; 4. Спеціалізованої вченої ради;
58. Присвоєння вченого звання відбувається на засіданні: 1. Вченої ради ВНЗ чи наукової установи; 2. Атестаційної колегії Міністерства освіти і науки, молоді та спорту; 3. Вищої атестаційної комісії; 4. Спеціалізованої вченої ради;
59. Затвердження присвоєння вченого звання здійснює: 1. Вчена рада ВНЗ чи наукової установи; 2. Атестаційна колегія Міністерства освіти і науки, молоді та спорту; 3. Вища атестаційна комісія України; 4. Спеціалізована вчена рада;
60. Термін навчання в аспірантурі з відривом від виробництва (стаціонар) складає: 1. 2 роки; 2. 3 роки; 3. 4 роки; 4. 5 років;
61. Термін навчання в аспірантурі без відриву від виробництва (заочно) складає: 1. 2 роки; 2. 3 роки; 3. 4 роки; 4. 5 років;
62. Термін роботи над дисертацією у якості здобувача складає: 1. 2 роки; 2. 3 роки; 3. 4 роки; 4. 5 років;
63. Основними екзаменами кандидатського мінімуму є: 1. Філософія, Іноземна мова, Спеціальність; 2. Українська мова, Історія, Спеціальність; 3. Інформатика, Політологія, Спеціальність; 4. Педагогіка вищої школи, Психологія вищої школи, Спеціальність;
64. Який керівний орган Національної Академії наук України? 1. Вчена рада НАН; 2. Президія НАН; 3. Ректорат НАН; 4. Директорат НАН;
65. Показники фіксації у спостереженні - це: 1. Об'єкти за якими ведеться спостереження; 2. Графи протоколу спостереження; 3. Прояви досліджуваних якостей об'єкта спостереження, які записуються у протоколі; 4. Кількість відхилень від норми у спостереженні;
66. Фахове наукове видання - це: 1. Науковий журнал, який розповсюджується в Україні; 2. Науковий журнал, який розповсюджується в Україні та за кордоном; 3. Науковий журнал, який затверджений МОНМС як фахове видання; 4. Науковий журнал, який має обсяг не менше 200 сторінок;
67. УДК - це: 1. Умовний друкований аркуш; 2. Універсальна десяткова класифікація видань; 3. Український дешифрований каталог видань; 4. Універсальний двійковий код;
68. Основні вимоги до статті у фаховому виданні: 1. Наявність: УДК, анотацій трьома мовами, ключових слів, списку літератури; 2. Наявність титульного листа, списку літератури, рецензії; 3. Наявність теми, мети, гіпотези; 4. Наявність практичних рекомендацій фахівцям;
69. Тези доповіді це: 1. Записи на полях тексту доповіді, що пояснюють ілюстрації; 2. Коротка анотація до статті; 3. Короткий виклад основних положень доповіді; 4. Текст доповіді, розміщений на стенді;
70. Які дії передбачаються на підготовчому етапі експерименту? 1. Визначення мети, завдань, гіпотези, незалежної та залежної змінних; 2. Здійснення впливу експериментального фактора на експериментальні групу; 3. Порівняння контрольної та експериментальної груп за рівнем прояву експериментального фактора перед початком формувального етапу; 4. Порівняння контрольної та експериментальної груп за рівнем прояву експериментального фактора після завершення формувального етапу;
71. Які дії передбачаються на констатувальному етапі експерименту? 1. Визначення мети, завдань, гіпотези, незалежної та залежної змінних; 2. Здійснення впливу експериментального фактора на експериментальні групу; 3. Порівняння контрольної та експериментальної груп за рівнем прояву експериментального фактора перед початком формувального етапу; 4. Порівняння контрольної та експериментальної груп за рівнем прояву експериментального фактора після завершення формувального етапу;
72. Які дії передбачаються на формувальному етапі експерименту? 1. Визначення мети, завдань, гіпотези, незалежної та залежної змінних; 2. Здійснення впливу експериментального фактора на експериментальні групу; 3. Порівняння контрольної та експериментальної груп за рівнем прояву експериментального фактора перед початком формувального етапу; 4. Порівняння контрольної та експериментальної груп за рівнем прояву експериментального фактора після завершення формувального етапу;
73. Які дії передбачаються на контрольному етапі експерименту? 1. Визначення мети, завдань, гіпотези, незалежної та залежної змінних; 2. Здійснення впливу експериментального фактора на експериментальні групу; 3. Порівняння контрольної та експериментальної груп за рівнем прояву експериментального фактора перед початком формувального етапу; 4. Порівняння контрольної та експериментальної груп за рівнем прояву експериментального фактора після завершення формувального етапу;
74. Педагогічна діагностика 1. Розділ педагогіки, який вивчає діяльність учителя в процесі його підготовки до педагогічного процесу; 2. Розділ педагогіки, який вивчає принципи та методи розпізнавання і встановлення ознак, які характеризують стан протікання педагогічного процесу 3. Розділ педагогіки, який вивчає відхилення у організації навчально-виховного процесу; 4. Розділ педагогіки, який вивчає можливості застосування психологічних методів у педагогічній діяльності;
75. Вимірювальний апарат педагогічного об'єкта чи явища обов'язково містить: 1. Об'єкти, суб'єкти, процедури; 2. Тести, опитувальники, рейтингові листи; 3. Усне оцінювання, письмове оцінювання, комп'ютерне оцінювання; 4. Критерії, показники, індикатори;
76. Експертна оцінка (рейтинг) - це: 1. Встановлення рівня прояву досліджуваних ознак з допомогою оцінки компетентними особами; 2. Розміщення об'єктів по порядку за рівнем прояву досліджуваної ознаки; 3. Визначення придатності методу для вивчення певного класу явищ; 4. Спостереження за об'єктом чи явищем у стандартних умовах;
77. Тест - це: 1. Стандартизований, обмежений в часі набір завдань, призначений для встановлення рівня розвитку певної якості. 2. Набір запитань з варіантами відповідей, одна з яких правильна; 3. Спеціальна контрольна робота, яка характеризує рівень компетентності; 4. Методика для виявлення рівня розвитку загальних розумових здібностей;
78. Статистичні міри центральної тенденції - це: 1. Коефіцієнт кореляції, коефіцієнт регресії; 2. t- критерій Стьюдента, хі-квадрат критерій, критерій знаків, Вілкоксона; 3. Мода, медіана, середнє арифметичне; 4. Розмах варіації, дисперсія, стандартне відхилення;
79. Статистичні міри розсіяння - це: 1. Коефіцієнт кореляції, коефіцієнт регресії; 2. t- критерій Стьюдента, хі-квадрат критерій, критерій знаків, Вілкоксона; 3. Мода, медіана, середнє арифметичне; 4. Розмах варіації, дисперсія, стандартне відхилення;
80. Статистичні міри зв'язку це: 1. Коефіцієнт кореляції, коефіцієнт регресії; 2. t- критерій Стьюдента, хі-квадрат критерій, критерій знаків, Вілкоксона; 3. Мода, медіана, середнє арифметичне; 4. Розмах варіації, дисперсія, стандартне відхилення;
81. Для порівняння сукупностей у математичній статистиці використовуються: 1. Коефіцієнт кореляції, коефіцієнт регресії; 2. t- критерій Стьюдента, хі-квадрат критерій, критерій знаків, Вілкоксона; 3. Мода, медіана, середнє арифметичне; 4. Розмах варіації, дисперсія, стандартне відхилення;
82. Рекомендований обсяг магістерської роботи: 1. 30-40 стор. 2. 60-70 стор. 3. 70-80 стор. 4. 80-100 стор.
83. Додатки у науковій роботі нумеруються з допомогою: 1. Арабських цифр; 2. Римських цифр; 3. Літер українського алфавіту; 4. Літер грецького алфавіту;
84. Стендова доповідь це: 1. Текст доповіді, розміщений у мережі "Інтернет"; 2. Коротка анотація до статті; 3. Короткий виклад основних положень доповіді; 4. Короткий текст доповіді з ілюстраціями, розміщений на плакаті або презентації;
85. Упровадження результатів дослідження це: 1. Виступ з доповіддю на конференції за результатами дослідження; 2. Використання розроблених методик, технологій, тощо на практиці; 3. Розміщення результатів дослідження в мережі "Інтернет"; 4. Розміщення матеріалів дослідження на стендах, рекламних буклетах;
86. Календарний план наукової роботи це: 1. Документ, що визначає обсяг, послідовність та терміни дій щодо проведення дослідження; 2. Документ, що визначає спрямованість наукового дослідження, його об'єкт та предмет; 3. Документ, що визначає тематику наукових досліджень вищого навчального закладу чи наукової установи; 4. Документ, який містить відомості про науковий апарат дослідження;
87. Тематичний план наукової роботи це: 1. Документ, що визначає обсяг, послідовність та терміни дій щодо проведення дослідження; 2. Документ, що визначає спрямованість наукового дослідження, його об'єкт та предмет; 3. Документ, що визначає тематику наукових досліджень вищого навчального закладу чи наукової установи; 4. Документ, який містить відомості про науковий апарат дослідження;
88. Основні етапи наукового дослідження: 1. Виступ на Вченій раді; виступ на конференціях та семінарах; захист роботи; упровадження в практику; оцінка ефективності проведеного дослідження; 2. Формулювання наукового апарату; планування; накопичення інформації; формулювання висновків; літературне оформлення роботи; упровадження в практику; 3. Формулювання гіпотези; перевірка гіпотези; визначення об'єкта та предмета дослідження; формулювання висновків; 4. Пошук інформації; підготовка наукових статей; формулювання висновків; оформлення та захист роботи;
89. Контент-аналіз це: 1. Кількісна смислова характеристика текстової або вербальної інформації на основі виділення смислових одиниць та статистичної обробки; 2. Визначення змісту анкети чи опитувальника; 3. Встановлення істинності і достовірності дослідницької методики; 4. Аналіз змісту уроку чи виховного заходу;
90. Аспірант це: 1. Особа, що навчається в аспірантурі; 2. Особа, що здобуває науковий ступінь як здобувач; 3. Особа, яка отримала науковий ступінь кандидата наук і пише докторську дисертацію; 4. Особа, що захистила кандидатську дисертацію;
91. Науковий ступінь доктора філософії у європейських країнах еквівалентний українському: 1. Доктору наук; 2. Професору; 3. Доценту; 4. Кандидату наук;
92. Фундаментальні дослідження це: 1. Дослідження, які проводяться науковими установами академії наук; 2. Дослідження, спрямовані на пізнання законів, що управляють поведінкою і взаємодією базисних структур природи, суспільства чи мислення без конкретного їх використання; 3. Дослідження, спрямовані на одержання і використання знань для практичних цілей; 4. Дослідження, які проводяться вищими навчальними закладами;
93. Прикладні дослідження 1. Дослідження, які проводяться науковими установами академії наук; 2. Дослідження, спрямовані на пізнання законів, що управляють поведінкою і взаємодією базисних структур природи, суспільства чи мислення без конкретного їх використання; 3. Дослідження, спрямовані на одержання і використання знань для практичних цілей; 4. Дослідження, які проводяться вищими навчальними закладами;
94. Наукова школа це: 1. Навчальний заклад, де здобувачі, аспіранти, докторанти працюють над виконанням кандидатських і докторських дисертацій; 2. Підрозділ академії наук, який працює над дослідженням важливої для національної економіки фундаментальної чи прикладної проблеми; 3. Підрозділ малої академії наук, у якому школярі залучаються до актуальних наукових досліджень; 4. Неформальна творча співдружність висококваліфікованих дослідників, об’єднаних спільністю підходів до розв’язання наукової проблеми, ідей і методів їх реалізації під керівництвом визнаного науковця;
95. Дисертація це: 1. Спеціально підготовлена наукова праця, за результатами захисту якої вирішується питання про присудження її автору наукового ступеня; 2. Книга, видана за результатами наукового дослідження; 3. Монографія, у якій викладені результати фундаментального наукового дослідження, проведені одним науковцем; 4. Брошура, у якій викладені результати фундаментального наукового дослідження, проведені одним науковцем;
96. Спостереження – це: 1. Реєстрація проявів різних параметрів досліджуваних об'єктів; 2. Систематичне цілеспрямоване, спеціально організоване сприймання предметів і явищ об’єктивної дійсності, які виступають об’єктами дослідження; 3. Візуальне сприйняття інформації під час уроку чи виховного заходу; 4. Запис подій, що відбуваються у досліджуваному процесі чи явищі;
97. Вимірювання – це: 1. Пізнавальна процедура, пов’язана з визначенням числового значення деякої величини шляхом порівняння її з однойменною, прийнятою за еталон; 2. Встановлення відповідності досліджуваного об'єкта вимогам стандарту; 3. Приписування об'єктам певних числових значень; 4. Знаходження спільних чи відмінних ознак у порівнюваних об'єктах;
98. Абстрагування – це: 1. Мислене відволікання від несуттєвих властивостей предметів, зв’язків і відношень між ними та виділення декількох важливих сторін, які цікавлять дослідника; 2. Розгляд досліджуваного об'єкти чи явища у всіх його проявах; 3. Викладення наукових знань у вигляді понять, суджень, гіпотез, теорій; 4. Мислене розділення досліджуваних об'єктів на складові частини з метою виявлення їх властивостей;
99. Аналіз – це: 1. Мислене відволікання від несуттєвих властивостей предметів, зв’язків і відношень між ними та виділення декількох важливих сторін, які цікавлять дослідника; 3. Розгляд досліджуваного об'єкти чи явища у всіх його проявах; Викладення наукових знань у вигляді понять, суджень, гіпотез, теорій; 4. Мислене розділення досліджуваних об'єктів на складові частини з метою виявлення їх властивостей;
100. Монографія – це: 1. Ґрунтовна друкована наукова праця, написана одним автором; 2. Науково-популярна книга, присвячена популяризації результатів наукового дослідження; 3. Збірник наукових праць, виданих за результатами науково-практичної конференції чи семінару; 4. Ґрунтовна друкована наукова праця, присвячена цілісному, системному, різнобічному розгляду однієї наукової проблеми чи досліджуваного предмету;
101. При оформленні магістерської роботи з нової сторінки розпочинаються: 1. Всі розділи і підрозділи; 2. Вступ, Розділи, Висновки, Література, Додатки; 3.Вступ, Висновки, Додатки; 4. Вступ, Література, Додатки
102. Які є рівні наукової методології? 1. Філософська, Загальнонаукова, Конкретної науки, окремого дослідження; 2. Математична, Психологічна, Соціологічна, Філософська; 3. Історична, Технологічна, Прогностична; 4. Загальна, Вибіркова, Окрема;
103. Порівняння – це: 1. Розгляд досліджуваного об'єкти чи явища у всіх його проявах; 2. Викладення наукових знань у вигляді понять, суджень, гіпотез, теорій; 3. Мислене розділення досліджуваних об'єктів на складові частини з метою виявлення їх властивостей; 4. Процес зіставлення предметів або явищ дійсності з метою встановлення схожості чи відмінності між ними
104. Депоновані рукописи – це: 1. Наукові роботи, розміщені на сайтах центральних бібліотек; 2. Наукові роботи, опубліковані в електронних виданнях; 3. Наукові роботи, що не видаються відкритим друком, а подані на зберігання в органи наукової і технічної інформації; 4. Наукові роботи, що не видаються відкритим друком, а представлені на науково-практичних конференціях, семінарах, симпозіумах;
105. У якому варіанті правильно сформульована мета дослідження? 1. Сприяти формуванню у школярів інтересу до навчання; 2 . Розвивати інтерес до навчання з допомогою інформаційних технологій; 3. Виявити педагогічні умови формування у школярів інтересу до навчання; 4. Виховати у школярів інтерес до навчально-пізнавальної діяльності;