Суб’єкт адміністративно-правових відносин. Порівняйте „суб’єкт адміністративного права” та „суб’єкт адміністративно-правових відносин”
Суб’єкт адміністративного права – це юридична чи фізична особа, що є носієм прав і обов’язків у сфері державного управління, передбачених адміністративно-правовими нормами, та має здатність надані права реалізовувати, а покладені обов’язки виконувати.
Обов’язковою умовою визнання особи (юридичної чи фізичної) суб’єктом адміністративного права є наявність у неї елементів адміністративної правосуб’єктності. Елементи правосуб’єктності - правоздатність та дієздатність.
Адміністративна правоздатність - здатність бути носієм прав і обов'язків у сфері державного управління і виникає в громадян з моменту народження й припиняється з їхньою смертю.
Адміністративна дієздатність - здатність своїми діями здійснювати надані права, виконувати встановлені обов'язки й нести юридичну відповідальність за свою поведінку, наступає вона у фізичних осіб з досягненням певного віку. Адміністративна право- і дієздатність юридичних осіб виникає і втрачається одночасно
Правосуб’єктність громадянина може виникати як з моменту народження (право бути зареєстрованою), так і за певних умов.
Необхідно вирізняти правосуб’єктність загальну та спеціальну.
Загальна правосуб’єктність – наявність у суб’єкта типових прав, обов’язків та можливості їх використання та виконання, незалежно від зовнішніх чинників. Об’єм рівний для всіх суб’єктів.
Спеціальна правосуб’єктність - наявність у суб’єкта специфічних прав, обов’язків та можливості їх використання та виконання, в залежності від ряду зовнішніх чинників. Об’єм не є однаковим, залежить від волі суб’єкта тощо.
За загальним правилом, правоздатність не може бути обмежена або відчужена. В той же час, за рішенням суду особу можуть позбавити, наприклад, права керування транспортними засобами права полювання, обмеження права вільного вибору місця проживання, пересування, позбавлення ліцензії, виборчого права тощо.
Момент виникнення дієздатності залежить від виду правосуб’єктності: при загальній правосуб’єктності дієздатність, переважно, виникає в повному обсязі з 18-річного віку у фізичних осіб, у юридичних осіб з моменту внесення до Державного реєстру. В той же час, адміністративна дієздатність, в залежності від особливостей адміністративно- правових відносин, може частково виникати і незалежно від вказаних обставин. Так, особа віком від 6 до 18 років має право членства в дитячих громадських організаціях; засновником дитячих та молодіжних громадських організацій можуть бути особи, які досягли 15-річного віку.
Адміністративна дієздатність при спеціальній правосуб’єктності виникає з появою певних чинників, які і обумовлюють як момент виникнення дієздатності, так і її особливості. Наприклад, пасивне виборче право виникає з моменту досягнення особою 21 року, але реалізувати це право вона здатна лише при наявності певних чинників – громадянства, відсутності судимості тощо.
Юридична особа, яка займається ліцензованою діяльністю набуває дієздатності лише після (і за умови) одержання спеціального дозволу (ліцензії).
Елементами дієздатності можуть виступати:
1) здатність самостійно реалізовувати належні права;
2) здатність самостійно реалізовувати встановлену компетенцію;
3) здатність самостійно приймати правові акти управління;
4) здатність самостійно застосовувати заходи адміністративного примусу;
5) здатність самостійно визнавати, гарантувати та захищати права та свободи громадян;
6) здатність самостійно нести за порушення адміністративно-правових норм юридичну відповідальність.
Адміністративна деліктоздатність у фізичних осіб, за загальним правилом, настає з 16 років.
Деліктоздатність юридичної особи виникає одночасно з правосуб’єктністю.