Процедури аудиту поточних забов'язань за розрахунками з Пенсійним фондом

Нарахування та утримання внесків до Пенсійного фонду має свої особливості залежно від обраної системи оподаткування.

Тому до початку аудиторської перевірки повноти нарахування та сплати збору необхідно з'ясувати, яку саме систему оподаткування застосовує суб'єкт підприємницької діяльності - спрощену чи повну.

Аудитор повинен з'ясувати, які саме виплати працівникам підприємства належать до фактичних витрат на оплату праці.

На цьому етапі перевірки аудитор бере до уваги такі первинні документи, як відомості нарахування заробітної плати, банківські виписки, видаткові касові ордери та відомості виплати заробітної плати. Спочатку він з'ясовує, які з виплат із каси підприємництва пов'язані з виплатою основної та додаткової заробітної плати. Наступним кроком є ідентифікація сум, виплаченим працівникам, із сумами, наведеними у відомостях нарахування заробітної плати. Якщо розбіжності не встановлено, відрахування на пенсійне страхування у відомостях нарахування заробітної плати зроблено правильно, відображений у відомостях збір у день виплати зарплати сплачено повністю, то аудитор має право скласти позитивне судження щодо результатів перевірки.Також аудитор повинен стежити, щоб до складу фактичних витрат на оплату праці помилково не потрапили виплати, не пов'язані з оплатою праці. Під час перевірки аудитор визначає базу нарахування пенсійних внесків додаванням фонду нарахованої платником оплати праці, зменшеного на суму перевищень максимальних розмірів оплати праці, та фонду оплати праці, визначеного розрахунковим шляхом. Згодом обчислену у такий спосіб базу аудитор порівнює із зазначеною у звітності, поданій платником до органів пенсійного фонду. На завершальному етапі перевірки обчислюються суми збору за встановленими ставками множенням на визначену аудитором розрахунковим шляхом базу, а також порівнюється отримана величина із сумами, перерахованими суб'єктом підприємництва до Пенсійного фонду.

187. Аудит документів фінансової звітності та його особливості.Одним із важливих аспектів аудиту є глибокий аналіз всіх статей балансу і перевірка їх відповідності записам у Головній книзі за аналізований період. Якщо при цьому буде виявлено невідповідності щодо бухгалтерських записів чи окремих сумових показників, аудитор звертається до облікових регістрів і первинних документів. Шляхом перевірки записів у облікових регістрах і даних первинних документів аудитору слід встановити повноту обліку, правильність записів у облікових регістрах і первинній документації, їх реальність.Для перевірки фактичного виторгу – виручки (доходу) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) – аудитор використовує первинні документи на відпуск готової продукції зі складу, облікові регістри, банківські виписки про рух грошових коштів на рахунку в банку, прибуткові касові ордери на приход готівки у касу підприємства, платіжні доручення на оплату відвантаженої продукції, перепустки на вивіз готової продукції з території підприємства.

Ретельній перевірці підлягають первинні документи, що характеризують збитки від списання боргів через нестачі й крадіжки, через неплатоспроможність боржників, підставою для чого є рішення судів про неспроможність відповідача.Аудиторський висновок має вміщувати відомості про достовірність або недостовірність даних фінансової звітності підприємства, дотримання ним правил ведення бухгалтерського фінансового обліку, економічну оцінку його ліквідності, платоспроможності, дохідності. Крім того, у висновку аудитора підкреслюється, що достовірність фінансової звітності підтверджується документами, які стосуються первинного фінансового обліку, грошовими документами, наявністю готівки, цінних паперів, товарно-матеріальних цінностей, необоротних активів (основних фондів) тощо.

Аудит балансу.

Аудит балансу

Баланс – один з основних елементів аудиторської перевірки, так як баланс – один з основних джерел інформації для зовнішніх користувачів.

Основні дії при аудиті балансу:

- перевірка тотожності показників, що містяться у балансі та регістрах бухгалтерського обліку;

- перевірка відображення всіх активів і пасивів підприємства в повному обсязі;

- вивчення оцінки активів і пасивів протягом року відповідно до прийнятої облікової політики;

- встановлення реального існування відображених у балансі активів і пасивів підприємства;

- перевірка належності активів, відображених у балансі підприємства, що перевіряється;

- визначення правдивості, точності, об’єктивності відображення стану підприємства на дату складання балансу;

- вивчення облікових записів і даних балансу з точки зору їх належності до звітного періоду, що перевіряється;

- контроль за дотриманням підприємством при веденні бухгалтерського обліку та складанні балансу чинного законодавства і нормативних документів.