Аудит обліку відвантаження і реалізації готової продукції
Готова продукція - це вироби і напівфабрикати, що відповідають діючим стандартам чи затвердженим технічним умовам, прийняті на склад чи замовником. Під відвантаженою продукцією розуміють продукцію і послуги, платіжні документи які здані постачальником у банк, але не оплачені покупцями. Реалізація продукції (робіт, послуг) може проводитися за наступними цінами: по вільних відпускних цінах і тарифам, збільшеним на суму ПДВ; по державних регульованих оптових цінах і тарифам, збільшеним на суму ПДВ; по державним регульованим роздрібним цінам і тарифам, що включають ПДВ.
Аудитору необхідно перевірити:
· чи укладені договори на постачання готової продукції і правильність їхнього оформлення;
· чи правильно оформлені документи на відвантаження продукції;
· чи правильно оформлені ціни на відвантажену продукцію;
· чи правильно установлені відпускні ціни з урахуванням оплати витрат по доставці продукції від постачальника до покупця відповідно до укладеного договору постачання;
· чи вчасно пред'являлися в банк платіжні вимоги-доручення за відвантажену продукцію;
· чи правильно оформлені документи по відпуску продукції, якщо продукція відпускається безпосередньо зі складу постачальника;
ВИСНОВКИ
Аудит-це перевірка публічної бухгалтерської звітності, обліку, первинних документів та іншої інформації щодо фінансово-господарської діяльності суб'єктів господарювання з метою визначення достовірності їх звітності, обліку, його повноти і відповідності чинному законодавству та встановленим нормативам. Національним нормативом № 3 ."Мета та загальні принципи аудиту фінансової звітності" метою аудиту визначено "висловлення аудитором висновку про те, чи відповідає фінансова звітність, в у сіх суттєвих аспектах, інструкціям,які регламентують порядок підготовки і представлення фінансових звітів" Аудит повинен бути організований так, щоб адекватно відображати всі аспекти діяльності суб'єкта, що перевіряється, настільки, наскільки вони відповідають перевіреній фінансовій інформації.
Аудитор досліджує процес відображення окремих операцій, починаючи з первинних документів і закінчуючи звітністю; перевіряє наявність усіх необхідних реєстрів і порядок їх ведення, виконує арифметичні перевірки обігів і залишків на рахунках та підсумків звітів і окремих документів; установлює правильність оформлення первинних документів, використання плану рахунків, у тому числі введених нових рахунків.
Особлива увага аудитора має бути зосереджена на правильності оформлення документів: чи є на кожному документі розписки одержувачів грошей, чи погашаються касові документи (прибуткові - штампом "Одержано", видаткові - "Оплачено") із зазначенням дати, чи немає підчисток і виправлень. Перевіряючи грошові операції, необхідно встановити їх законність, достовірність і господарську доцільність.
Джерелами даних для аудиту операцій на рахунках у банках є виписки банку з особових рахунків і прикладені до них виправдувальні документи, а також записи в облікових регістрах за рахунком 31 "Рахунки в банках". Обов'язком аудитора є також перевірка правильності та обґрунтованості перерахування коштів за товарно-матеріальні цінності, для чого порівнюють суми, вказані в платіжних документах, із даними виписки банку і записами на рахунку 63 "Розрахунки з постачальниками і підрядниками" або на рахунку 37 "Розрахунки з різними дебіторами".
Згідно зі ст. 23 Закону України "Про аудиторську діяльність" діяльність аудиторських фірм обмежена наданням аудиторських послуг та видами робіт, які безпосередньо стосуються надання аудиторських послуг — консультацій, перевірок або експертиз. Аудитори і аудиторські фірми не мають права безпосередньо брати участь у виробничому процесі на підприємстві або впливати на нього.
Незалежно від виду аудиту, форм і методів його здійснення аудитор у своїй діяльності повинен керуватися принципами іметодами аудиту. При цьому слід пам'ятати, що методичні прийоми внутрішнього аудиту мають деякі особливості, їх слід розглядати стосовно конкретних об'єктів
ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА
1. Закон України „Про аудиторську діяльність” від 22 квітня 1993 року №3125 (із змінами та доповненнями).
2. Закон України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” від 16 липня 1999р. №996-ХІУ
3. Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні затв. Постановою правління НБУ 19.02.2001р. №32.
4. Аудит і аудиторська діяльність ∕ Л.С.Шатковська, В.М.Жук та інш. – К.: Урожай. 196. – 432 с.
5. Аудиторська діяльність в Україні. Збірник нормативних документів. – Х.: ООО”Конус”, 1999. – 192с.
6. Білуха М.Т. Курс аудиту: Підручник. – К.: Вища школа – Знання, - 1998. – 574с.
7. Давидов Г.М. Навчальний посібник – Київ „Знання”, 2001.
8. Зублевіч С. Перспективи розвитку аудиту ∕ ∕ Бухгалтерський облік і аудит.
9. Журнал. – Киев 2005 № 8 ∕ 9 – с. 101 – 109.
10. Інтернет
11. Петрик Є. Методика аудиторської перевірки звіту про рух грошових коштів. – Вісник податкової служби України: Журнал – Київ, 2003 - № 30. – с.57 -64.
12. Романів М.В. Державний фінансовий контроль і аудит. Навчально методичний посібник. – Київ, ТОВ, 1998 р. – 224 с.
13. Усач Б.Ф. Аудит: Навчальний посібник – К.: Знання – Прес,2002. – 223 с.
14 Шатковська Л.С. Економічний контроль на сільськогосподарських підприємствах. – К.:Урожай, 1994. – 272 с