Приклад складання авторського договору 4 страница
Запитання № 27: Як має розцінюватися використання невеликого фрагменту твору, на який зареєстроване авторське право, наприклад, частини однієї із сторінок карти-схеми міста, без дозволу автора? Чи можливе використання фрагменту такого твору на рекламному щиті без дозволу автора?
Iм'я: Геннадій
Тема: Що таке фрагмент твору
Відповідь:
Відповідно до п. 12 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про авторське право і суміжні права», карта-схема міста відноситься до об'єктів авторського права. Ст. 9 Закону встановлено, що частина твору, яка може використовуватися самостійно, в тому числі оригінальна назва твору, розглядається як твір і охороняється відповідно до цього Закону. Карта-схема міста може ділитися на окремі частини згідно з адміністративно-територіальним поділом відповідного міста на карту району, мікрорайону, інші частини міста. Виходячи з правила, закріпленого ст. 9 Закону, всі ці частини твору можуть використовуватися окремо, самостійно, а відтак, кожна з них вважається твором та підлягає правовій охороні.
За загальним правилом, закріпленим у ст. 15 Закону, будь-яке використання охоронюваного твору здійснюється на підставі дозволу на таке використання автора чи іншої особи, яка має авторське право, за винятком випадків, передбачених статтями 21-25 Закону. Перелік випадків, коли використання твору здійснюється без згоди автора, є вичерпним. Використання твору чи його частини у рекламний діяльності до визначених Законом винятків не відноситься, тобто, використання частини охоронюваного твору у рекламі, зокрема, на рекламному щиті, повинно відбуватися на підставі дозволу на таке використання автора чи іншої особи, яка має авторське право.
Запитання № 26: Як правильно зареєструвати чи оформити авторське право на вірші?
Iм'я: Богдан
Тема: Авторське право на вірші
Відповідь:
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про авторське право і суміжні права», літературні письмові твори є об'єктами авторського права. Закон у ч. 2 ст. 11 визначає, що авторське право на твір виникає внаслідок факту його створення. Реєстрація твору, спеціальне його оформлення чи виконання будь-яких інших формальностей для виникнення і здійснення авторського права не вимагається. Отже, реєстрація авторського права на твір не є обов'язковою та не впливає на виникнення авторського права і можливість його здійснення.
Законом визначено, що Установа – Центральний орган виконавчої влади у сфері інтелектуальної власності – приймає і розглядає заявки на реєстрацію авторського права на твори і договори, які стосуються прав авторів на твори, та здійснює їх реєстрацію (ч. 1 ст. 4). Порядок реєстрації авторського права і договорів, які стосуються права автора на твір, затверджений Кабінетом Міністрів України.
Для реєстрації авторського права на твір обхід на подати до Установи заявку про реєстрацію авторського права за встановлених зразком, примірник твору та сплатити збір за підготовку до державної реєстрації авторського права і державне мито за видачу свідоцтва про реєстрацію авторського права.
Запитання № 25: Мною було розроблено особливу розкладку клавіатури для вводу інформації в електронні пристрої. Як я можу отримати правовий захист цього винаходу? У яких країнах будуть поширюватись цей правовий захист? Дякую за відповідь.
Iм'я: Микола
Тема: Як отримати патент на особливу розкладку клавіатури
Відповідь:
Представляється, що у Вашому випадку об’єктом правового захисту скоріш за все є промисловий зразок (нове художньо-конструкторське рішення). Порядок отримання патенту на промисловий зразок визначений Законом України «Про охорону прав на промислові зразки», який ви можете почитати тут:
ЗАКОН УКРАЇНИ Про охорону прав на промислові зразки
Також, ви маєте можливість отримати правову охорону промислового зразка на території інших держав. Набути прав на промисловий зразок можна двома шляхами: через відомство у відповідній державі та шляхом подачі однієї заявки до Міжнародного бюро, відповідно до Гаазької угоди про міжнародне депонування промислових зразків, яку ви можете почитати тут:
Женевський акт Гаазької угоди про міжнародну реєстрацію промислових зразків
Запитання № 24: Прошу надати консультацію щодо реєстрації авторських прав, які були передані товариству як внесок до статутного капіталу, а саме надати відповіді на питання: - на якій підставі реєструються авторські права, передані господарському товариству як внесок до статутного капіталу? - який порядок реєстрації авторських прав, переданих господарському товариству як внесок до статутного капіталу? - чи існують обмеження щодо реєстрації авторських прав, переданих господарському товариству як внесок до статутного капіталу?
Iм'я: Дмитро
Тема: Реєстрація авторських прав
Відповідь:
1. На якій підставі реєструються авторські права, передані господарському товариству як внесок до статутного капіталу?
Відповідно до пункту 5 статті 11 Закону України "Про авторське право і суміжні права" особа, яка має авторське право або будь-яку виключну правомочність на твір, може зареєструвати його у відповідних державних реєстрах. Підставою для реєстрації переданих (відчужених) майнових авторських прав, є відповідні документи, якими підтверджується факт передачі авторських прав, тобто договір «Про передачу (відчуження) майнових авторських прав на твір». При передачі господарському товариству авторських прав як внесок до статутного фонду, не відбувається відчуження авторських прав, зміна правовласника, створення похідного твору, тобто авторські права заново не потребують своєї реєстрації.
2. Який порядок реєстрації авторських прав, переданих господарському товариству як внесок до статутного капіталу?
Існують наступні види реєстрацій авторських прав:
Реєстрація авторського права на твір;
Реєстрація авторського права на службовий твір;
Реєстрація договору про передачу (відчуження) майнових прав на твір;
Реєстрація договору про передачу виключного права на використання твору;
Реєстрація договору про передачу невиключного права на використання твору,тобто не передбачений спеціальний порядок реєстрації авторських прав, як внесок до статутного капіталу.
Порядок реєстрації авторських прав визначений Постановою КМУ «Про державну реєстрацію авторського права і договорів, які стосуються права автора на твір». Згідно із п.6 Порядку, для реєстрації авторського права на твір необхідно подати заявку, яка має містити:
а) заяву, викладену українською мовою, що складається за формою, затвердженою Державною службою з інтелектуальної власності;
б) примірник твору (оприлюднений чи не оприлюднений) у матеріальній формі, визначеній пунктом 15 Порядку;
в) документ, що свідчить про факт і дату оприлюднення твору; (якщо твір оприлюднений)
г) документ про сплату збору за підготовку до реєстрації авторського права на твір або копія документа, що підтверджує право на звільнення від сплати збору; (сума збору різна для юридичних та фізичних осіб)
ґ) документ про сплату державного мита за видачу свідоцтва або копія документа, що підтверджує право на звільнення від сплати мита за видачу свідоцтва. Зазначений документ подається до Державного департаменту після одержання заявником рішення про реєстрацію авторського права на твір; (сума мита різна для юридичних та фізичних осіб)
д) довіреність, оформлену в установленому порядку, якщо заявка від імені автора або його спадкоємця подається довіреною особою, або копію довіреності, засвідченої відповідно до законодавства;
е) документ, що засвідчує перехід у спадщину майнового права автора (якщо заявка подається спадкоємцем автора);
є) інші документи згідно з переліком, наведеним у пунктах 8, 9 і 10 Порядку.
Заявка на реєстрацію договору, який стосується права автора на твір, обов'язково повинна містити:
а) заяву, викладену українською мовою,
б) примірник твору у матеріальній формі, визначеній пунктом 14 Порядку;
в) примірник авторського договору, що засвідчує передачу (відчуження) майнового права або передачу права на використання твору відповідно до статей 16, 31 і 32 Закону та відповідає вимогам, передбаченим статтею 33 Закону Якщо передачу (відчуження) майнових прав або права на використання твору здійснює особа, яка має виключне майнове право на твір, але не є автором, до заявки додається документ, що підтверджує її виключне майнове право на цей твір;
г) документ про сплату збору за підготовку до реєстрації договору, який стосується права автора на твір, або копію документа, що підтверджує право на звільнення від плати збору; (сума збору різна для юридичних та фізичних осіб)
ґ) довіреність, оформлену в установленому порядку, якщо заявка від імені суб'єкта авторського права подається довіреною особою, або копію довіреності, засвідчену відповідно до законодавства.
Якщо твір було створено на замовлення або ж у порядку виконання службових обов’язків, крім документів зазначених у п.6 Порядку подається копія документу в якому зазначено, що твір створений у порядку виконання службових обов’язків і усі майнові права на цей твір належать роботодавцеві. Так само, якщо твір створено на замовлення. У цьому випадку реєструється авторське право на твір і видається відповідне свідоцтво.
У разі передачі (відчуженні) авторських прав на твір, реєструється договір про передачу, відчуження авторських прав на твір і видається Рішення про реєстрацію договору який стосується права автора на твір.
3. Чи існують обмеження щодо реєстрації авторських прав, переданих господарському товариству як внесок до статутного капіталу?
Для реєстрації авторських прав не має значення чи передані авторські права як внесок до статутного капіталу. Це ніяким чином не впливає на реєстрацію і ніяк не зазначається при реєстрації.
Запитання № 23: Доброго дня! Ситуація наступна. На нашому веб-сайті розміщена база даних(БД) рефератів. Роботи додаються відвідувачами сайту з власної ініціативи (в наявності контактні дані авторів робіт), але перш ніж потрапити до БД обробляються редактором і приводяться у відповідність до певного шаблону, який є однаковим для всіх робіт у цій БД і зберігаються в форматі "rtf". Нещодавно виявилось, що роботи з БД тисячами почали додаватися до іншого веб-сайту без нашої згоди де були вперше розміщені. Є докази того, що роботи скопійовані саме з нашої БД: помічені таємними мітками, мають оригінальний формат та ін. Вирішили подати позов на власника веб-сайту який, можна сказати, вкрав Роботи з нашої БД. Питання ось в чому, як правильно сформулювати, яке саме порушення авторського права вчинив відповідач? Є варіант: «відтворення не для власних потреб БД без згоди власника БД, шляхом вилучення (копіювання) Робіт (даних), які містяться в БД веб-сайту. Фактом вилучення (копіювання) Відповідачем Робіт (даних), які містяться в БД – присутність фрагментів БД - робіт - на веб-сайті Відповідача". Чи є такий варіан коректним, як що ні, то підкажіть, будь ласка, як правильно буде?
Iм'я: Славка Альона
Тема: порушення авторського права на базу даних
Відповідь:
Як вбачається із суті питання, складовою частиною бази даних є авторські роботи що розміщуються на Вашому веб-сайті. Відповідно до ст. 1 Закону «Про авторське право і суміжні права» «сукупність творів, даних або будь-якої іншої незалежної інформації у довільній формі, в тому числі - електронній, підбір і розташування складових частин якої та її упорядкування є результатом творчої праці, і складові частини якої є доступними індивідуально і можуть бути знайдені за допомогою спеціальної пошукової системи на основі електронних засобів (комп'ютера) чи інших засобів» за належністю до об’єктів авторського права визнається базою даних (компіляцією) даних.
Отже, сукупність творів, це є окремими видом бази даних. У цьому випадку, в процесі упорядкування бази даних не повинні порушуватися права авторів творів науки, мистецтва, літератури включених до неї.
Із наведеної інформації у питанні, не зрозуміло, яким чином були урегульовані права щодо розміщення авторських творів на Веб-сайті. Також слід враховувати те, що реферати та подібні їм роботи, за специфікою їх написанні, можуть бути створені з порушенням прав інших авторів. Отже, власнику Веб-сайту, навіть з цієї позиції, необхідно врегулювати права з авторами, які розміщують свої твори на зазначеному Веб-сайті.
Чи відтворено на сайті відповідача (www…) Базу даних або її фрагменти з сайту Позивача (www…)
Запитання № 22: Добрый день! Вопрос к Вам следующий. У нас есть прецедент, когда один автор напечатал статью взяв фрагмент из монографии другого автора, при этом на того даже не сославшись и представив это как собственный материал. Оригиналы данных работ мы имеем на руках. Можно ли у Вас получить заключение, что данная работа является плагиатом, сколько это стоит и что для этого необходимо предоставить? Спасибо! Доп.информация. Данная работа по электрофизиологии. Фрагменты текста взяты практически без изменений.
Iм'я: Константин
Тема: Авторское право
Відповідь:
Для проведення фахівцями нашого Інституту експертного дослідження щодо встановлення факту плагіату у літературному творі необхідно:
1) надати на дослідження твір автора і твір порушника, які зафіксовані на матеріальних носіях;
2) надати документи, за якими є можливість визначити дату створення творів, адже відповідно Статті. 11. Закону України «Про авторське право і суміжні права» «Первинним суб'єктом, якому належить авторське право, є автор твору. За відсутності доказів іншого автором твору вважається особа, зазначена як автор на оригіналі або примірнику твору (презумпція авторства)».
Зазначені матеріали надаються при супроводжувальному листі на ім’я директора НДІ інтелектуальної власності НАПрНУ.
При проведенні експертного дослідження будуть вирішуватися наступні питання:
1. Чи використані фрагменти твору «А» автора «Іванова» у творі «В» автора «Сидорова»? та
2. Чи є таке використання плагіатом?
Вартість проведення експертного дослідження визначається індивідуально у кожному випадку в залежності від складності та обсягу робіт.
Запитання № 21: Доброго дня! Мені потрібно зареєструвати свій веб-сайт, для того щоб мої права були захищені щодо незаконного коміювання інформації з мого сайту. Я довго шукав та не знайшов механізм реєстрації: що, де, куди, кому? Все, що я знайшов - це лише приватні фірми, що надаюсь дану послугу. Якщо можна, будь ласка, надайте мені консультацію.
Iм'я: Костянтин
Тема: Реєстрація веб-сайту
Відповідь:
Шановний Костянтине!
За своєю суттю, веб-сайт, є складним об’єктом, на предмет його охорони – як об’єкту інтелектуальної власності. Це обумовлено тим, що зазвичай, до складу веб-сайту входить багато складових:
Контент тобто його наповнення.
Дизайн тобто його художнє оформлення.
Програмне забезпечення сайту.
Отримати авторського права на твір можна на:
- художнє оформлення сайту - як на твір дизайну в галузі мистецтва;
- програмне забезпечення – як комп’ютерна програма;
- контент – (залежно від того, який зміст контенту).
Проте, якщо на Вашому сайті розміщуються об’єкти інтелектуальної власності,права на які належать іншим особам, Вам потрібно урегулювати відносини з власниками цих прав.
Реєстрацією авторських прав на об’єкти створені у галузі літератури, науки та мистецтв проводить Державна служба інтелектуальної власності України.
Запитання № 20: Доброго дня! В нашому університеті працюють викладачі, які згідно службових завдань створюють твори (підручники, навчальні посібники тощо). Згідно статті 429 ЦКУ майнові права на службовий твір належать і викладачу, і університету. Однак, університет хотів би бути власником всього пакету майнових прав на службовий твір аби мати всі важелі захисту від зовнішніх протиправних посягань на авторські права (для цього в університеті наявні необхідні служби, в т.ч. юридичний відділ). Таким чином, маємо наступні запитання: 1) чи може університет укласти окремий договір з викладачем про передання (відчуження) майнових прав інтелектуальної власності на службовий твір, щоб стати власником усього пакету майнових прав, а не тільчи якоїсь частини, яку гарантує йому стаття 429 ЦКУ? Якщо може, то чи повинен університет платити авторську винагороду (або якусь іншу винагороду) за отримання майнових прав інтелектуальної власності? 2) Не зрозуміло, що конкретно потрібно розуміти, під терміном "авторська винагорода". Це плата за створення та підготовку твору чи також плата за майнові права? 3) Якби трудовою угодою між університетом та викладачем було закріплено обов‘язок викладача створювати твори, то чи потрібно оплачувати такі твори понад заробітну платню? Якщо так, то чи правомірно, звільнити викладача від частини прописаних трудовою угодою обов‘язків на користь обов‘язку написання твору і платити автору лише заробітну платню? Щиро вдячні!
Iм'я: Інна Миколаївна
Тема: Службовий твір
Відповідь:
На сьогоднішній день нагальною проблемою стало питання використання роботодавцем майнових прав на твори, які були створені працівником у порядку виконання ним службових обов’язків. Адже, згідно із ст. 429, майнові права на об’єкт інтелектуальної власності, створений працівником у зв’язку з виконанням ним трудового договору належать роботодавцю у якого він працює і робітникові спільно. Отже, роботодавець і працівник мають спільні права як на отримання свідоцтва про реєстрацію авторського права на «службовий твір», так і на його використання. Порядок здійснення майнових прав лише роботодавцем на «службовий твір» може бути врегульований окремо цивільно-правовим договором. Такий договором є: Договір Про відчуження виключних майнових авторських прав на твори, створені у зв’язку з виконанням службових обов’язків.
Відповідно із ст. 16 «Закону України про авторське право і суміжні права» за створення і використання службового твору автору належить «авторська винагорода», розмір та порядок виплати якої встановлюються трудовим договором (контрактом) або цивільно-правовим договором між автором і роботодавцем. При цьому, трудовим договором між ними може передбачатися умова щодо укладення цивільно-правового договору про створення об’єкта авторського права і (або) суміжних прав та обов’язок працівника щодо сповіщення про створення такого об’єкта.
Однак, виплата працівникові заробітної плати не є тотожною виплаті йому авторської винагороди за створений твір у зв’язку з виконанням трудового договору, навіть, якщо в зазначеному договорі передбачено створення робітником службових творів. Оскільки заробітна плата — це винагорода за виконану роботу залежно від певних умов, а «авторська винагорода» — це всі види винагород або компенсацій, що виплачуються авторам за використання їх творів. Отже, роботодавець може здійснювати одноразово виплату «авторської винагороди» за створення і використання творів у вигляді премій та компенсацій.
Таким чином, для того, щоб роботодавець набув статусу єдиного власника майнових прав на службовий твір, необхідно укласти цивільно-правовий договір Про відчуження виключних майнових авторських прав на твір, створений у зв’язку з виконанням службових обов’язків. В договорі має бути зазначено, що працівник створює Твір та відчужує на користь роботодавця усі виключні майнові авторські права передбачені Законом України «Про авторське право і суміжні права», а також усі інші майнові права на Твір, що передбачені чинним законодавством України. Роботодавець зобов’язаний виплати працівнику винагороду за відчуження майнових авторських прав на твір. При цьому у договорі варто зазначити, що винагорода включає в себе усі виплати за створення і використання, а тому повністю вичерпує право Працівника на отримання винагороди за відчуження прав на твір та використання Твору Роботодавцем.
Запитання № 19: Під час обшуку правоохоронними органами на українському заводі були вилучені зразки продукції, на якій незаконно нанесено торговий знак російського підприємства, зареєстрованого в Україні. Необхідне проведення дослідження для встановлення факту завдання матеріальної шкоди власнику товарного знаку та її розмір. Які документи від правоохранительних органів та від власника товарного знаку треба подати для проведення судової експертизи в КНДІІВ?
Iм'я: Ольга
Тема: Судова экспертиза
Відповідь надає завідувач економіко-правовим відділом НДІ інтелектуальної власності НАПрН України д.е.н., професор, судовий експерт Олександр Бутнік-Сіверський:
Для встановлення розміру завданої матеріальної шкоди власнику свідоцтва на знак для товарів і послуг необхідно провести експертне дослідження. Документи, які необхідно для цього надати, визначає експерт в кожній конкретній ситуації. В даному випадку такими документами є:
1. копія свідоцтва на знак для товарів і послуг (далі – знак);
2. витяг з державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг;
3. зображення (фотографії) знаку російського підприємства на зразках продукції українського заводу;
4. документи, які підтверджують, з якого періоду розпочалося незаконне використання знака (рахунок-фактура, накладні, договір про поставку продукції тощо);
5. звіти про фінансові результати (типова форма №2) українського заводу за період незаконного використання знака;
6. довідка про кількість проданої (реалізованої) продукції українським заводом, випущеної з нанесеним знаком та вартість одиниці цієї продукції за даними бухгалтерського обліку;
7. звіти про фінансові результати (типова форма №2) російського підприємства за період незаконного використання знака та вартість одиниці цієї продукції за даними бухгалтерського обліку;
8. інші документи, які дозволять експерту визначити розмір завданої матеріальної шкоди (протоколи, акти тощо).
Запитання № 18: Доброго дня! Мене цікавить питання, повязана з винагородою авторам винаходів. Тимчасове положенння про правову охорону обєктів промислової власносності за 1992 рік, не діє. Як на сьогоднішній час визначається розмір і порядок виплати винагороди авторам винаходів і раціоналізаторських пропозицій, і яким нормативним документом регулюється? Дякую.
Iм'я: Дар’я
Тема: Винагорода авторам винаходу і раціоналізаторських пропозицій
Відповідь надає молодший науковий співробітник НДІ інтелектуальної власності НАПрН України Сергій Бутнік-Сіверський:
Основним нормативним актом, який врегульовує суспільні відносини, пов’язані зі створенням і використанням винаходів є Закон України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» (далі – Закон). Ст. 8 Закону встановлює, що право на одержання патенту має винахідник, якщо інше не передбачено цим Законом. А відповідно до ст. 9 Закону, право на одержання патенту на службовий винахід (корисну модель) має роботодавець винахідника. Винахідник подає роботодавцю письмове повідомлення про створений ним службовий винахід (корисну модель) з описом, що розкриває суть винаходу (корисної моделі) достатньо ясно і повно. Роботодавець повинен протягом чотирьох місяців від дати одержання від винахідника повідомлення подати до Установи заявку на одержання патенту чи передати право на його одержання іншій особі або прийняти рішення про збереження службового винаходу (корисної моделі) як конфіденційної інформації. У цей же строк роботодавець повинен укласти з винахідником письмовий договір щодо розміру та умови виплати йому (його правонаступнику) винагороди відповідно до економічної цінності винаходу (корисної моделі) і (або) іншої вигоди, яка може бути одержана роботодавцем. Якщо роботодавець не виконає зазначених вимог у встановлений строк, то право на одержання патенту на службовий винахід (корисну модель) переходить до винахідника або його правонаступника. У цьому випадку за роботодавцем залишається переважне право на придбання ліцензії. Строк збереження роботодавцем чи його правонаступником службового винаходу (корисної моделі) як конфіденційної інформації у разі його невикористання не повинен перевищувати чотирьох років. У протилежному випадку право на одержання патенту на службовий винахід (корисну модель) переходить до винахідника чи його правонаступника.
Проте, з прийняттям Цивільного кодексу України правове регулювання цього питання дещо змінилося. Тепер згідно ст. 429 ЦК України майнові права інтелектуальної власності на об’єкт, створений у зв’язку з виконанням трудового договору, належать працівникові, який створив цей об’єкт, та юридичній або фізичній особі, де або у якої він працює, спільно, якщо інше не встановлено договором. Тобто з цього випливає, що роботодавець та працівник мають рівні права на одержання патенту, якщо інше не передбачено договором між ними.
Стосовно раціоналізаторських пропозицій, то згідно ст. 483 ЦК України суб’єктами права інтелектуальної власності на раціоналізаторську пропозицію є її автор та юридична особа, якій ця пропозиція подана. Відповідно до ст. 484 ЦК України автор раціоналізаторської пропозиції має право на добросовісне заохочення від юридичної особи, якій ця пропозиція подана. Юридична особа, яка визнала пропозицію раціоналізаторською, має право на використання цієї пропозиції у будь-якому обсязі.
Тимчасове положення про правову охорону об’єктів промислової власності та раціоналізаторських пропозицій в Україні, затверджене Указом Президента України від 18 вересня 1992 р. № 479 втратило чинність у частині правової охорони об’єктів промислової власності (крім пунктів 54, 59, 60, 61, 62, 68 і 70) на підставі Указу Президента України № 324/94 від 22 червня 1994 р.).
Так, згідно п. 54 Тимчасового положення винагорода сплачується автору винаходу чи промислового зразка відповідно до договору, але не пізніше 3 місяців після закінчення кожного року, в якому використовувався винахід чи промисловий зразок, і не пізніше 3 місяців після надходження виручки від продажу ліцензії протягом строку дії патенту. При реалізації в іноземних державах винаходу чи промислового зразка, запатентованого на ім’я підприємства або Фонду винаходів України, в тому числі при продажу ліцензії та поставці продукції на експорт, винагорода авторові сплачується за його бажанням в іноземній валюті. Винагорода, сплачена автору власником патенту, не підлягає стягненню у разі анулювання патенту на винахід чи промисловий зразок. Автори винаходів, промислових зразків і раціоналізаторських пропозицій при одержані винагороди користуються пільгами відповідно до чинного законодавства. За несвоєчасну виплату винагороди винний у цьому власник патенту сплачує автору за кожний прострочений день пеню в розмірі 0,04 відсотка суми, належної до сплати.
Питання щодо використання раціоналізаторських пропозицій та виплати винагороди їх авторам недостатньо врегульоване законодавством України. У зв’язку з цим Відповідно до Постанови Верховної Ради України від 12 вересня 1991 року N 1545-XII «Про порядок тимчасової дії на території України окремих актів законодавства Союзу РСР» до прийняття відповідних актів законодавства України на території республіки застосовуються акти законодавства Союзу РСР з питань, які не врегульовані законодавством України, за умови, що вони не суперечать Конституції і законам України (див. Лист Міністерства юстиції України від 24.03.2010 р. № 2609-0-33-10-34).
Тому Інструкція про порядок виплати винагороди за відкриття, винаходи і раціоналізаторські пропозиції, затверджена постановою Держкомітету у справах винаходів і відкриттів Ради Міністрів СРСР від 15 січня 1974 р. застосовується щодо тих відносин, які не врегульовані законодавством України, за умови, що вони не суперечать Конституції і законам України.
Запитання № 17: Какие правовые особенности охраны карикатур как особого вида произведений саркастического характера?
Iм'я: Яна
Тема: авторское право
Відповідь надає молодший науковий співробітник НДІ інтелектуальної власності НАПрН України Сергій Бутнік-Сіверський:
«КАРИКАТУРА (итал. caricatura, от caricare - нагружать, преувеличивать), изображение, в котором комический эффект создается соединением реального и фантастического, преувеличением и заострением характерных черт, неожиданными сопоставлениями и уподоблениями; жанр изобразительного искусства (обычно графики), являющийся основной формой изобразительной сатиры, часто обладающий тенденциозной социально-критической направленностью, подвергающий осмеянию какие-либо социальные, общественно-политические, бытовые явления, реальных лиц или характерные типы людей» [http://www.slovopedia.com/2/202/230626.html].
Згідно ст. 1 Закону України «Про авторське право і суміжні права» (далі – Закон) твір образотворчого мистецтва – це скульптура, картина, малюнок, гравюра, літографія, твір художнього (у тому числі сценічного) дизайну тощо. Тобто, карикатура є різновидом творів образотворчого мистецтва. Згідно ст. 8 Закону твір образотворчого мистецтва є об’єктом авторського права. Тобто у автора карикатури з моменту її створення виникають особисті немайнові права, які діють безстроково, та майнові права, які діють протягом усього життя автора та 70 років після його смерті. Охороні за Законом підлягають усі карикатури, як оприлюднені, так і не оприлюднені, як завершені, так і не завершені, незалежно від їх призначення, обсягу та мети. Сама ідея карикатури не охороняється, авторсько-правова охорона поширюється лише на її форму вираження. Тобто, якщо інша особа створить оригінальну карикатуру, але в ній буде використовуватися та ж ідея, це вже буде новий об’єкт авторського права. На карикатуру поширюються й інші положення Закону, зокрема право доступу до твору образотворчого мистецтва (ст. 26 Закону), та право слідування (ст. 27 Закону), а також положення ст. 21 Закону про вільне використання твору із зазначенням імені автора тощо.