Рівновага споживача (РС, або Р) На основі кардиналістської теорії

Теорія вибору споживача відповідає на ?: як максимізувати корисність конкретного споживача в умовах існуючого доходу і Р на блага. На це питання відп 2 теорії: кардиналістська і ординалістська.

Кардиналістський підхід до аналізу РС полягає у порівнянні співвідношень між граничними корисностями (ГК) і цінами товарів. Гранична корисність – (mu) – показує на скільки зміниться заг. Користь (tu) при зміні споживання. MU=ΔTU/ΔX Споживач прагне досягти max корисності за наявних бюдж обмежень, а корисність кошика обчислюється як сума ГК кожн одиниці тов, що входять до нього. Перевага - тов, як додає на кожну грошову одиницю > корисності. Порівнюючи ГК кожної одиниці товару з розрахунку на грошову одиницю, споживач переключає вибір з одного тов на ін, доки в межах свого бюдж вже не зможе зб сумарної корисності.

Правило макс-ії корисності: макс-ся вибором такого кошика в границях бюдж обмеження, для якого віднош ГК останніх одиниць кожного виду благ до їхніх цін однакове для всіх благ:

де MU- ГК ост спожитих одиниць відпов благ, P- рин ціни відпов благ. Має назву принципу рівної корисності або еквімаржинального принципу.

Правило оптимізації вибору: в рамках бюдж обмеж віднош ГК б-я виду благ = віднош їхніх цін:

Оптимальне рішення - споживач у стані рівноваги. Рівновагу споживача описує 2й з-н Госсена: для max задовол потреб в умовах обмеженості благ необх припинити споживання всіх благ у точках, де інтенсивність задовол від споживання кожн блага стає однаковою.

Якщо умова Р не викон - почне перерозподіл бюдж на користь тов, при зб споживання якого ГК буде спадати, а ГК тов, кількість якого зменш, буде ↑ до відновлення Р. Сукупна корисність нового набору товарів в межах того ж бюдж ↑. Отже, Р у споживанні max добробут споживача.

Рівновага споживача відповідає такій комбінації товарів, яка максимізує корисність при даних бюджетних обмеженнях. Така рівновага передбачає, що щойно споживач отримає цей набір товарів, у нього зникає стимул змінювати цей набір на інший.

Рухаючись уздовж бюджетного обмеження, споживач може знайти точку, яка б відповідала максимальному задоволенню його потреб, тобто, відповідала б найбільшій корисності. Така точка належить найвищій кривій байдужості, яка може бути досягнута в межах цього бюджету.

На мал. 28 такою точкою буде точка D - точка дотику кривої байдужості U2 з бюджетною лінією I. Крива байдужості U3, яка є кривою, яка відповідає вищому рівню задоволення потреб (вищому рівню корисності), ніж крива байдужості U2,, не може бути досягнута, бо виходить за межі бюджету.

Точка дотику найвищої кривої байдужості і лінії бюджетного обмеження відповідає стану споживчої рівноваги.