Фіксована пропозиція ресурсу й економічна рента
Рента – плата за користування землею. Більш широко застосовується до всіх матеріальних факторів, що здаються в оренду, у тимчасове користування (виробничі потужності, природні ресурси, приміщення і т.п.). Економічна рента відрізняється від повсякденного розуміння ренти як фінансового платежу за якийсь ресурс. Більшість ресурсів, використовуваних у виробництві, відносяться до економічних, тобто обмежених. З обмеженістю ресурсів пов'язане поняття економічна рента.
Економічна рента є різницею між тією ціною, що фірми готові заплатити на конкурентному ринку за залучення необхідних їм додаткових одиниць обмеженого ресурсу, і мінімальною ринковою ціною, що забезпечує пропозицію на ринку даного виробничого фактора (на ринку праці вона називається трансфьорорнінгом – мінімальний рівень заробітної плати, що необхідний для залучення й утримання даного працівника на робочому місці).
Економічна рента в багатьох випадках пов'язана з винятковістю (природною або штучною) окремих одиниць ресурсу певного виду (видатні хокеїсти, унікальні земельні ділянки та інше). Тому економічну ренту можна визначити і як доход, принесений деякими ресурсами їх власникам у силу своїх виняткових якостей і, отже, обмеженості пропозиції, доход більший, ніж приносять ресурси такого виду зі звичайними характеристиками. Якщо обмеженість пропозиції ресурсу створюється його власником штучно (у силу монопольного становища), то наддоход, одержуваний у цьому випадку, характеризують як монопольну ренту.
 |
При абсолютно еластичній пропозиції якого-небудь ресурсу за певною ціною (лінія S горизонтальна) обсяг споживання і виторг для його власника будуть визначатися винятково положенням кривої попиту на ресурс (рис.а). Оскільки для залучення додаткової одиниці необмеженого ресурсу не потрібно підвищення рівня плати за нього, економічна рента дорівнює нулю.
Приклад: працівники масових професій, що не одержують економічної ренти за свою працю і чия плата цілком є трансфьорорнінгом.
Рис.б – для залучення додаткової одиниці ресурсу (праці) потрібна більш висока ставка оплати. Лінія пропозиції ресурсу має додатний нахил.
Нехай первинний попит на ресурс (D1) і його пропозиція визначають рівноважну заробітну плату (W1). По цій ставці заробітної плати готовий запропонувати свої послуги тільки один працівник. Ця ставка буде його трансфьорорнінгом. Для залучення другого працівника буде потрібна більш висока ставка (W2). W2 – трансфьорорнінг другого працівника. Оскільки при цьому цінова дискримінація першого працівника не обумовлюється, він теж повинний одержувати ставку W2. Але при цьому він міг би працювати і за колишню заробітну плату W1. Тепер приріст своєї заробітної плати він буде розглядати як економічну ренту: 
.
Так само буде і з залученням третього працівника. Для нього W3 буде трасфьорорнінгом (ТІ). У другого працівника з'явиться рента в розмірі 
, а в першого вона зросте до 
.
Приклад. Дефіцит медсестер приводить до збільшення їх заробітної плати і залучає до вибору цієї професії нових дівчат. Для нових медсестер уся їхня заробітна плата є трасфьорорнінгом. Для дівчат, які працювали раніше, трансфьорорнінгом була колишня заробітна плата, що утримує їх у цій сфері діяльності. А от підвищення заробітної плати для них – це рента.
Якщо власник ресурсу – одна людина (L – не кількість робітників, а кількість понаднормових годин одного працівника), то його трансфьорорнінгом буде вся площа фігури OW0E33, а економічною рентою – SW0W3E3
Рис.в. Випадок, коли пропозиція ресурсу абсолютно нееластична (крива S – вертикальна лінія). Тоді весь доход від продажу ресурсу – економічна рента. Як би не зростав попит на ресурс, пропозицію не можна збільшити. Конкуренція покупців збільшить попит на нього, підвищить ціну і виторг. Весь приріст доходу – збільшення економічної ренти.
Приклад 1. Як би не зростав попит на видатних хокеїстів, їх кількість завжди незначна. Тому їх високі гонорари непорівнянні з заробітною платою рядових гравців. 2. Родючі ділянки землі, використання яких альтернативним чином практично неможливо і недоцільно (як і хокеїстів). Ціна на них, а, отже, і розміри ренти будуть визначатися винятково величиною попиту і конкуренцією покупців).
Тема 13. Ринок капіталу