Політичні партії та їх класифікація
Тема:"Багатопартійність і демократизація
суспільства в Україні"
Виконав: студент І курсу
Лікувального факультету
групи №26
Левкович Владислав В'ячеславович
Перевірив: старший викладач кафедри
Нікітенко Н. А.
Луганськ - 2013
Зміст
Вступ ………………………………………………3
1. Політичні партії та їх класифікація…………….5
2.Історія та становлення багатопартійності в Україні…………….
3. Провідні принципи у багатопартійній політиці………………..
4. Становлення і розвиток демократії в сучасній Україні……………………………………..
5. Здобутки демократії…………………..
6. Прорахунки демократії……………….
7. Шляхи вирішення проблеми щодо розвитку демократії в Україні……………………….
Висновки……………………………………
Джерела та література…………………….
Вступ
У житті сучасного суспільства значну роль відіграють політичні партії. Партії є виразниками інтересів і цілей певних соціальних груп, беруть активну участь у функціонуванні політичної влади або надають її опосередкований вплив. Характерним для діяльності партій є їх прагнення інтегрувати різні соціальні сили навколо своїх ідеалів і програм, надавати ідеологічне вплив на населення, на формування його політичної свідомості. Поза сумнівом, одним з головних завдань партії є досягнення влади, оволодіння державним апаратом з тим, щоб реалізувати представлені партією соціальні інтереси. На середину 1992 р. в світі налічувалося близько 190 самостійних держав. У 19 з них була заборонена діяльність будь-яких партій, в 23 функціонувала лише одна "урядова" партія, а в 141 країні діяло кілька партій. Таким чином, наприкінці XX ст. переважною тенденцією у формуванні політичних систем в різних країнах стала багатопартійність.Безсумнівно, що перехід від однопартійної системи до багатопартійної розглядається сучасними прогресивними політичними силами як крок у поступальному розвитку демократії.
У продовж другої половини ХІХ ст. та всього ХХ ст. демократія стала поняттям, яке вмістило в собі універсальний та всеохоплюючий зміст, систему поглядів та ідеологію. Демократія – форма державно-політичного устрою суспільства, яка ґрунтується на визнанні народу джерелом і носієм влади, на прагненні забезпечити справедливість, рівність, добробут усіх людей, що населяють певну державу.
Тема дослідження є актуальною, оскільки Україна знаходиться на перехідному етапі свого розвитку від авторитаризму до демократії, і для того, щоб вона могла розвиватися послідовно і ефективно, необхідно з’ясувати як саме здійснюється влада в державі: чи це є влада народу чи його окремих представників. На сучасному етапі розвитку демократії в Україні на рахунок цієї проблеми точиться багато суперечок. Також постають питання, що стосуються того, чи було б краще, щоб населення безпосередньо приймало участь у здійсненні влади, а не тільки обмежувало себе голосуванням на виборах.
Для того, щоб демократія утвердилась необхідна висока політична культура населення, і слід наголосити, що саме в процесі демократизації така культура формується. Важливим є і те, що утвердитися повністю і відразу демократія не може. Для цього необхідно здійснити комплекс заходів у різних сферах суспільного життя, змінити існуючі соціально-політичні структури, сформувати демократичний тип політичної культури.
Політичні партії та їх класифікація
Політична партія — це найбільш активна та організована частина населення, якогось класу, класів, соціальної верстви, верств, яка виражає їхні інтереси.
Політичні партії іноді виражають не лише класові, а й інші інтереси, приміром, національні. Партія має ідеологію, політичну платформу, організаційну структуру, певні методи й засоби діяльності, соціальну базу, електорат (виборців, які голосують за неї).
Основний зміст діяльності будь-якої політичної партії — здобути політичну владу в державі та реалізовувати свої програмні цілі — економічні, політичні, ідейно-теоретичні, моральні за допомогою законодавчої, виконавчої та судової гілок влади. Свої програмні цілі політичні партії проводять у життя через ідейно-політичну, організаційну, пропагандистську, державну (коли оволодівають державною владою) діяльність, виробляючи стратегію й тактику своєї поведінки на різних історичних етапах розвитку і за різних політичних умов.
Статус та особливості діяльності політичних партій регламентовано Конституцією України та Законом України "Про об'єднання громадян". Для визначення особливостей функціонування партій у суспільстві та їх впливу на формування органів державної влади і місцевого самоврядування передбачено ухвалити Закон "Про політичні партії".
Згідно зі ст. 36 Конституції України, громадяни України мають право на свободу об'єднання у політичні партії та громадські організації для здійснення і захисту своїх прав і свобод та задоволення політичних, економічних, соціальних, культурних та інших інтересів, за винятком обмежень, встановлених законом в інтересах національної безпеки та громадського порядку, охорони здоров'я населення або захисту прав і свобод інших людей.
Політичні партії в Україні сприяють формуванню і вираженню політичної волі громадян, беруть участь у виборах. Членами політичних партій можуть бути лише громадяни України. Обмеження щодо членства у політичних партіях встановлюються виключно Конституцією і законами України.
Відповідно до ст. 2 Закону України "Про об'єднання громадян", політичною партією називається об'єднання громадян - прихильників певної загальнонаціональної програми громадського розвитку, для яких головною ціллю є участь у виробленні державної політики, формуванні органів влади, місцевого і регіонального самоуправління і представництво в їх складі.
У сучасних суспільствах політичні партії виконують важливі соціально значущі функції:
1.виявлення, формулювання та обґрунтування (політичне відображення) інтересів суспільних груп;
2.активізація та об'єднання великих суспільних груп;
3.формування ідеології та політичних доктрин;
4.участь у формуванні політичних систем, їхніх спільних принципів, компонентів;
5.участь у боротьбі за владу в державі й формування програм її діяльності;
6.участь у здійсненні державної влади;
7.формування громадської думки;
8.політичне виховання всього суспільства або його частини;
9.рекрутування й соціалізація нових членів партії;
10.підготовка й висунення кадрів для апарату держави, професійних спілок.
Існують різні класифікації політичних партій, а оскільки в сучасному світі діє велика кількість різноманітних партій, то й класифікувати їх можна за різними підставами.
Такий поділ певною мірою умовний, одначе можна вирізнити декілька найбільш значних груп партій. За класовою визначеністю: буржуазні, селянські, робітничі, зокрема комуністичні, соціалістичні та соціал-демократичні, причому до кожного типу належать і відповідні прошарки інтелігенції. За ставленням до суспільного прогресу: радикальні (у тому числі революційні), реформістські, консервативні, реакційні, контрреволюційні. За ставленням до влади: правлячі, опозиційні, нейтральні або центристські (умовно, позаяк абсолютно нейтральних до влади партій у політиці не існує).
Враховуючи підходи різних авторів, можна виокремити типи партійних систем:
o однопартійна, коли в країні е одна правляча партія, а діяльність інших не допускається;
o домінантна, тобто з переважаючою партією, яка за підсумками виборів незмінне залишається при владі протягом десятків років;
o двопартійна (біпартизм), коли дві найбільші, найвпливовіші партії в країні поперемінне внаслідок виборів самостійно здійснюють владу;
o трипартійна, яку ще називають двох з половинною (2,5) партійною системою і яка характеризується тим, що жодна з двох найбільших партій країни самостійно не може сформувати уряд, а тому потребує для цього підтримки третьої партії, значно меншої від них, але яка постійно представлена в парламенті;
o чотирипартійна, або двоблокова, партійна система, яка відзначається наявністю блоку правих та блоку лівих партій, що змагаються між собою за владу, навперемін здобуваючи її;
o партійна система обмеженого, чи поміркованого, плюралізму, якій притаманні відсутність анти системних партій і двосторонньої опозиції, орієнтованість на участь в уряді, в коаліційних кабінетах, незначна ідеологічна різниця між партіями;
o партійна система крайнього, або поляризованого, плюралізму, якій властиві наявність анти системних партій, двосторонньої опозиції зліва і справа, стан перманентного конфлікту між опозицією зліва і справа, сильне ідеологічне розмежування між ними;
o атомізована партійна система, про яку говорять як про систему, коли зникає необхідність у точному підрахунку числа партій. Тут виникає поріг, за яким кількість партій — десять, двадцять чи більше вже не має великого значення.