Поняття та сутність права Європейського Союзу
МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ВНУТРІШНІХ СПРАВ
Кафедра конституційного та міжнародного права
ЗАТВЕРДЖУЮ
Начальник кафедри,
доктор юридичних наук,
професор, полковник міліції
А.М. Колодій
__ ______________2015 р.
ЛЕКЦІЯ
з навчальної дисципліни “Право Європейського Союзу”
На тему: Право Європейського Союзу: загальнотеоретичні аспекти
Навчальний час- 2 години
Для слухачів НАВС за ОКР
“магістр”
за напрямом підготовки
“Правознавство” 8.03040101
Обговорено і схвалено на засіданні кафедри
30.08.2014 р.
протокол № 1
Київ – 2015
Вид лекції: інформаційна
Категорія слухачів: слухачі, студенти НАВС
Навчальний час: 2 академічні години
Дидактичні цілі:
Навчальні: домогтися міцного засвоєння знань та форм практичних умінь навчального матеріалу теми лекції.
Розвивальні: розвивати здібності, мовлення, пам'ять, увагу, уяву, мислення, спостережливість, активність, творчість, самостійність слухачів, студентів, прищеплювати їм раціональні способи пізнавальної діяльності щодо права Європейського Союзу, його історії розвитку та становлення.
Виховні:сприяти формуванню наукового світогляду слухачів, студентів щодо сутності міжнародної організації – Європейського Союзу, її системи права.
Завдання заняття: розкрити історичні етапи становлення Європейського Союзу; розкрити сутність та основні ознаки права ЄС; розглянути специфіку системи права ЄС; охарактеризувати принципи права ЄС.
Зв’язок з навчальними дисциплінами: теорія держави та права, конституційне право України, державне право зарубіжних країн, історія держави та права зарубіжних країн, міжнародне право.
Навчально-методичне забезпечення лекції: навчально-методичний комплекс, посібники та підручники, презентація лекції у програм Power Point.
Технічні засоби навчання: мультимедійний проектор
Методи викладання: бесіда, завдання для роздумів.
ПЛАН
Поняття та сутність права Європейського Союзу
Система права Європейського Союзу
Система норм права Європейського Союзу
Принципи права Європейського Союзу
Предмет права Європейського Союзу
Методи права Європейського Союзу
Суб’єкти права Європейського Союзу
Право Європейського Союзу як наука і навчальна дисципліна
РЕФЕРАТИ:
1. Співвідношення права Європейського Союзу та національного права держав-учасниць Співтовариства.
2. Право Європейського Союзу: сфера дії.
Список рекомендованих джерел:
1. Грицяк І. А. Право та інституції Європейського Союзу: Навчальний посібник. – К.: К.І.С., 2004. – 260 с.
2. Довгань В. М. Європейський Парламент. Правовий статус і компетенція в системі органів Європейського Союзу: Монографія. – К.: КНТ, 2007. – 204 с.
3. Кернз В. Вступ до права Європейського Союзу: Навч. посіб.: Пер. з англ. –К.: “Знання”, 2002. – 381 с.
4. Копійка В. В., Шинкаренко Т. І. Європейський Союз: заснування і етапи становлення. Навч. посіб.: - К.: Ін Юре, 2001. – 448 с.
5. Опришко В. Ф., Омельченко А. В., Фастовець А. С. Право Європейського Союзу: Загальна частина: Підручник для вищих навчальних закладів. – К.: Вид. КНЕУ., 2002. – 460 с.
6. Топорнин Б. Н. Европейское право: Учебник. – М.: Юристъ, 2001. – 456с.
7. Тюшка А. В. Договір про Конституцію для Європи: генезис, юридична природа, політична цінність (Монографія). – К.: К.І.С., 2007. – 228 с.
8. Право Європейського Союзу : підр. / за ред. В.І. Муравйова. – К. : Юрінком Інтер, 2011. – 704 с.
9. Право Європейського Союзу : навч. посіб. / В. М. Бесчасний, В. П. Філонов, О. В. Філонов, В. М. Субботін та ін. ; за ред. В.М. Бесчасного. – 2-ге вид., стер. – К. : Знання, 2011. – 366 с. (Х 91, П 685).
10.Право Європейського Союзу : навч. посіб. / За заг ред. Р.А. Петрова. – 3-тє видання, змінене і доповнене. – К. : Істина, 2010. – 376 с.
Поняття та сутність права Європейського Союзу
Європейський Союз (ЄС) є унікальним міжнародним утворенням, яке становить яскравий приклад успішного політичного та правового співробітництва та економічної інтеграції. 13 грудня 2007 p. у м. Лісабон (Португалія) главами держав-учасниць ЄС було підписано Договір про Реформи, так званий Лісабонський Договір, який значно підвищує демократичність та ефективність функціонування інститутів ЄС. Цей договір наділяє ЄС, до якого входить 28 держав-учасниць, міжнародною правосуб'єктністю. 1 грудня 2009 р. Лісабонський Договір набрав чинності.
Євросоюз є структурою, яка регулює здійснення економічної, політичної та правової інтеграції 28 європейських держав (Австрії, Бельгії, Болгарії, Великої Британії, Голландії, Греції, Данії, Естонії, Ірландії, Іспанії, Італії, Кіпру, Латвії, Литви, Люксембургу, Мальти, Німеччини, Польщі, Португалії, Румунії, Словаччини, Словенії, Угорщини, Фінляндії, Франції, Хорватії, Чехії, Швеції).
Право Європейського Союзу — це система правових норм, які регулюють процеси європейської інтеграції та діяльність ЄС.
За своєю структурою право Євросоюзу поділяється на первинне та вторинне.
До первинного права ЄС належать норми міжнародних договорів, які становлять правову основу функціонування всіх складових елементів, що формують Євросоюз. Первинне право ЄС створює правові засади для ухвалення законодавчих та інших правових актів Євросоюзу.
Вторинне право ЄС являє собою більш складну підсистему норм. До нього відносять норми, які закріплені в актах органів Євросоюзу, а також у міжнародних угодах, що уклали між собою європейські співтовариства та інші суб'єкти міжнародного права. Вторинне право не повинно суперечити первинному, яке є основою правопорядку ЄС.
До найважливіших рис права ЄС належать культуралізм, плюралізм, раціоналізм, динамізм, інтегралізм, професіоналізм, інструменталізм, легалізм, європеїзм. Унікальна за природою організація Європейського Союзу поєднує риси як типової міжнародної організації, так і федерації.
Право ЄС також є поєднанням рис національних правових систем держав-учасниць з рисами міжнародного права. Найбільший вплив на формування права ЄС, з-поміж національних систем, мають риси французького права (насамперед адміністративного, значною мірою також судового права) і німецького права (цивільного, господарського та торгового).
Право ЄС поєднує культуру континентального права та загального права (common law). Домінують риси права континентального, водночас наявність рис загального права (common law) виявляється в рецепції англійських засад проведення судового процесу (adversary system), заслуховування іншої сторони (audi alteram parten), сприйняття способу ведення судового діалогу і надання переваги позасудовим способам розв'язання спорів.
Прямування до уніфікації, інтеграції права в рамках ЄС є не вибудовуванням зовсім нової системи права, а зверненням до культурних традицій, сформованих раніше. Значна динаміка розвитку права ЄС спричиняє, з одного боку, те, що воно звертається до зразків з минулого, а з іншого, беручи до уваги сучасні потреби, — є правовим порядком, який піддається постійним змінам. У цьому розумінні право ЄС утворює певну цілісність, відокремлену однаково як від національних правових систем (континентальної та англійської культури), так і міжнародного права.
Право ЄС утворює таким чином наднаціональну правову систему і правову культуру загальноєвропейського зразка. Воно утворює організовану і структуровану систему правових норм, з її джерелами, власними інституціями, процедурами творення, інтерпретації і застосування, створюючи свого роду конгломерат норм держав-учасниць і міжнародних норм, та є "особливим правопорядком".