Плутанина (Робота в парах)

Соняшники

Цвітуть соняшники. Озвучені бджолами, вони чомусь схожі а круглі кобзи, які земля підняла зі свого лона на високих живих стеблах. Живе тіло кобз, пахуче, укрите жовтим пилом, поросле пелюстками, світить і золотіє, щось промовляє своєю усмішкою, широкою, незгасаючою.

Скільки того сміху на городі! Усі соняшники сміються, веселі, але водночас по-доброму замислені. Кожен щось хоче сказати тобі, тільки підійди, наблизь своє обличчя до нього, уважного і доброзичливого (Є. Гуцало).

 

Творче моделювання.

Із поданої пари речень змоделюйте речення, ускладнене відокремленим означенням.

Чарувала думку поета краса придунайських просторів із скіфськими могилами, гаями.

Ці могили, гаї були вкриті пізньою осінньою позолотою.

Розберіть за будовою слова придунайських, позолотою.

3. Коментоване письмо ( робота біля дошки).

Записати речення. Розібрати його за будовою. Визначити відокремлені означення.

І хмарки плямами розбризканої туші стають на обрії, подібному до скла (М.Рильський).

Дзвіночки конвалій, білі і ніжні, світань покриває прозора роса (В.Сосюра).

 

 

Рефлексія. Означення у реченні можуть відокремлюватися, а можуть і не відокремлюватися. Від чого це залежить? (від місця означення у реченні). За допомогою чого відокремлюються означення (розділових знаків (на письмі) та інтонації (усне мовлення))

V.Закріплення нових знань.

Плутанина (Робота в парах)

Речення “переплутали” свої відокремлені члени речення. Поверніть означення у “свої” речення.

У спортивній залі знаходився великий більярдний стіл, запряжений в наповнений яблуками віз.

Великі карі очі, порослі зеленим очеретом, дивилися наполохано.

Сад спускався до річки, стривоженої побаченим.

На зеленій галявині спокійно паслася пара коней, завішаних важкими червоними шторами.

Великі вікна, застелені зеленим сукном, тьмяно світилися.

 

2. Я – редактор.

Виправте помилки вживання відокремлених означень.

1. Михайлик весело і завзято котив по зеленій траві величезний гарбуз, переповнений радістю.

2. Увечері мандрівники вийшли на наш вогонь, втомлені від виснажливого походу по гірських стежках.

3. Усі лісові мешканці поспішали до джерела, спраглого від пекучого літнього сонця.

 

Рефлексія. Зробіть висновок про вплив місця відокремленого означення на зміст речення. (Зміст речення безпосередньо залежить від місця відокремленого означення у ньому. Відокремлене означення у реченні має стояти біля того члена речення, який воно пояснює).

 

3.Евристична бесіда.

1. Які члени речення називаються відокремленими?

2. Які члени речення можуть відокремлюватися?

3. За допомогою чого відокремлюються означення у реченні?

4. Яка роль відокремлених означень у реченні?

 

Гра «Брей - ринг» по запитанням про означення з 4 практичної роботи.

 

VI.Підведення підсумків уроку.

 

 

Соняшники

Цвітуть соняшники. Озвучені бджолами, вони чомусь схожі а круглі кобзи, які земля підняла зі свого лона на високих живих стеблах. Живе тіло кобз, пахуче, укрите жовтим пилом, поросле пелюстками, світить і золотіє, щось промовляє своєю усмішкою, широкою, незгасаючою.

Скільки того сміху на городі! Усі соняшники сміються, веселі, але водночас по-доброму замислені. Кожен щось хоче сказати тобі, тільки підійди, наблизь своє обличчя до нього, уважного і доброзичливого (Є. Гуцало).

 

 

Соняшники

Цвітуть соняшники. Озвучені бджолами, вони чомусь схожі а круглі кобзи, які земля підняла зі свого лона на високих живих стеблах. Живе тіло кобз, пахуче, укрите жовтим пилом, поросле пелюстками, світить і золотіє, щось промовляє своєю усмішкою, широкою, незгасаючою.

Скільки того сміху на городі! Усі соняшники сміються, веселі, але водночас по-доброму замислені. Кожен щось хоче сказати тобі, тільки підійди, наблизь своє обличчя до нього, уважного і доброзичливого (Є. Гуцало).

 

 

Соняшники

Цвітуть соняшники. Озвучені бджолами, вони чомусь схожі а круглі кобзи, які земля підняла зі свого лона на високих живих стеблах. Живе тіло кобз, пахуче, укрите жовтим пилом, поросле пелюстками, світить і золотіє, щось промовляє своєю усмішкою, широкою, незгасаючою.

Скільки того сміху на городі! Усі соняшники сміються, веселі, але водночас по-доброму замислені. Кожен щось хоче сказати тобі, тільки підійди, наблизь своє обличчя до нього, уважного і доброзичливого (Є. Гуцало).

 

Соняшники

Цвітуть соняшники. Озвучені бджолами, вони чомусь схожі а круглі кобзи, які земля підняла зі свого лона на високих живих стеблах. Живе тіло кобз, пахуче, укрите жовтим пилом, поросле пелюстками, світить і золотіє, щось промовляє своєю усмішкою, широкою, незгасаючою.

Скільки того сміху на городі! Усі соняшники сміються, веселі, але водночас по-доброму замислені. Кожен щось хоче сказати тобі, тільки підійди, наблизь своє обличчя до нього, уважного і доброзичливого (Є. Гуцало).

 

Плутанина (Робота в парах)

Речення “переплутали” свої відокремлені члени речення. Поверніть означення у “свої” речення.

У спортивній залі знаходився великий більярдний стіл, запряжений в наповнений яблуками віз.

Великі карі очі, порослі зеленим очеретом, дивилися наполохано.

Сад спускався до річки, стривоженої побаченим.

На зеленій галявині спокійно паслася пара коней, завішаних важкими червоними шторами.

Великі вікна, застелені зеленим сукном, тьмяно світилися.