Результати емпіричного дослідження. Аналіз та інтерпретація
Для того, щоб визначитися з критеріями математичної статистики, які будуть використовуватися в ході дослідження, було проведено математичний аналіз за допомогою критерію Колмогорова – Смирнова (див. додаток Б).
За результатами даного аналізу було обрано відповідні критерії математичної статистики, які будуть використані в ході дослідження (див. Додаток В).
Таким чином, по Колмогорову–Смірнову було визначено, що всі методки будуть оброблятися за допомогою критерію Спірмена.
Головними показниками було обрано показники «соціально-психологічної адаптації» за методикою діагностики соціально-психологічної адаптації К. Роджера, Р. Даймонда.
Шкали які мають показник значимості менше 0,05 за критерієм Спірмена (показників з відхиленням від нормального розподілу) свідчать про наявність взаємозв’язків між показниками (див. додаток В).
Виявлені зв’язки занесені та описані у таблицях 2.1. – 2.2.
Таблиця 2.1.
Кореляційні зв'язки між показниками «соціально-психологічної адаптації» та індивідуальними копінг-стратегіями
| Показники соціально-психологічної адаптації | По критерію Спірмена | Копінг-стратегії | |
| непродуктивні | Продуктивні | ||
| Адаптація | Показник значимості | 0,003 | 0,005 |
| Показник критерію | -0,435 | 0,507 | |
| Інтернальність | Показник значимості | 0,005 | - |
| Показник критерію | 0,617 | - | |
| Само сприйняття | Показник значимості | 0,003 | 0,005 |
| Показник критерію | -0,831 | 0,612 | |
| Емоційний комфорт | Показник значимості | 0,005 | 0,032 |
| Показник критерію | -0,396 | 0,461 | |
| Прагнення до домінування | Показник значимості | 0,005 | 0,006 |
| Показник критерію | 0,451 | -0,343 |
Отже, з таблиці 2.1. видно, що зв’язків з шкалою «визнання інших» та «відносно продуктивними стратегіями» виявлено не було, а за показниками інших шкал були виявлені такі взаємозв’яки:
ü шкала адаптації має прямий кореляційний зв'язок з продуктивними копінг-стратегіями, та обернений з непродуктивними. Це свідчить про те, що чим краще адаптована людина, тим більше вона використовує продуктивні копінг-стратегії і тим менше користується непродуктивними;
ü між шкалою «інтернальність» та непродуктивними копінг-стратегіями також існує зв'язок. Він має прямий характер. Це свідчить про те, що чим більше у респондента розвинута спрямованість у глиб себе, тим частіше такі люди використовують непродуктивні копінг-стратегії;
ü шкала «само сприйняття» має прямі зв’язки з продуктивними копінг-стратегіями та обернені з непродуктивними. Це свідчить про те, що чим більш позитивним є ставлення респондентів до себе, тим частіше вони використовують продуктивні копінг-стратегії і тим менше застосовують непродуктивні;
ü такий самий характер зв’язку, як і в попередньому прикладі, має показник шкали «емоційний комфорт». Це свідчить про те, що чим більше емоційно комфортно відчуває себе респондент, тим менше він використовує непродуктивні копінги і тим більше застосовує продуктивні;
ü за останньою шкалою «прагнення до домінування» був виявлений цікавий зв'язок – чим більші показники прагнення до домінування,тим менше респонденти використовують продуктивні копінг-стратегії і тим більше обирають непродуктивні.
Отже було виявлено багато кореляційних зв’язків між показниками «соціально-психологічної адаптації» та індивідуальними копінг-стратегіями. Можна сказати, що чим більше респонденти обирають продуктивні копінг-стратегії, тим більш адаптованими вони є .
Таблиця 2.2.
Кореляційні зв'язки між показниками «соціально-психологічної адаптації» та показниками професійного стресу
| Показники соціально-психологічної адаптації | По критерію Спірмена | Показники стресу | ||
| Професійний стрес | Стрес | Схильність до стресу | ||
| Адаптація | Показник значимості | 0,003 | 0,001 | 0,005 |
| Показник критерію | -0,654 | -0,432 | -0,327 | |
| Само сприйняття | Показник значимості | 0,003 | 0,005 | 0,001 |
| Показник критерію | -0,231 | -0,481 | -0,432 | |
| Емоційний комфорт | Показник значимості | 0,006 | 0,001 | 0,001 |
| Показник критерію | -0,425 | -0,347 | -0,478 |
Отже, з таблиці 2.2. видно, що існують обернені кореляційні зв’язки між соціально-психологічною адаптацією та рівнем професійного стресу і стресу взагалі:
ü між показником адаптації та показниками стресу існують обернені зв’язки, що свідчать про те, що чим більше адаптація, тим меші показники стресу, професійного стресу та схильності до стресу;
ü між показником самосприйняття та показниками стресу існують обернені зв’язки, що свідчать про те, що чим більш позитивним є само сприйняття особистістю себе, тим менші показники професійного стресу та схильності до стресу вони мають;
ü емоційний комфорт також має кореляції з показниками стресу. Тобто, чим більші показники емоційного комфорту, тим менші показники професійного стресу та схильності до стресу.
Серед інших показників соціально-психологічної адаптації кореляційних зв’язків виявлено не було.
Отже, можна сказати, що існують кореляційні зв’язки між показниками професійного стресу та соціально-психологічної адаптації, крім того ці зв’язки свідчать про те, що чим більші показники професійного стресу та стресу взагалі, тим менші показники адаптації мають респонденти.
ВИСНОВОК ДО РОЗДІЛУ ІІ
Емпіричне дослідження потребує чіткого розуміння вибраної тематики, здатність проявити всі теоретичні знання для розробки мети, завдання, етапів психологічного дослідження та ефективно застосувати ці знання у дійсності на основі практичних вмінь та навичок.
Організація, формування етапів та умов проведення емпіричного дослідження, підбір методів для збору та обробки даних, їх обґрунтування та розробка рекомендацій – це важливі моменти у побудові психологічного дослідження, що закладають основу для подальшої ефективної праці у визначеному руслі щодо визначення смислоутворюючих компонентів саморегуляції представників органів внутрішніх справ.
Дане емпіричне дослідження проводилось в чотири етапів, що включали в себе теоретичний аналіз обраної теми, відбір психодіагностичного компоненту дослідження, кількісну та якісну обробку даних.
Експериментальною базою дослідження є працівники колекторської компанії «УКРБОРГ» в м. Києві. Експериментальна вибірка застосовувалась до працівників різної статі та віку а саме від 19 до 40 років.
Правильна організація психологічного дослідження надає можливість отримати великий досвід у руслі професійного спрямування, який так чи інакше знадобиться у майбутньому, відіграє велике, неперехідне значення, як для себе особисто, так і для оточуючих загалом.
ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ