Стаття 241-1Обчислення строків, передбачених цим Кодексом
Строки виникнення і припинення трудових прав та обов'язків обчислюються роками, місяцями, тижнями і днями.
Строк, обчислюваний роками, закінчується у відповідні місяць і число останнього року строку.
Строк, обчислюваний місяцями, закінчується у відповідне число останнього місяця строку. Якщо кінець строку, обчислюваного місяцями, припадає на такий місяць, що відповідного числа не має, то строк закінчується в останній день цього місяця.
Строк, обчислюваний тижнями, закінчується у відповідний день тижня.
Коли строки визначаються днями, то їх обчислюють з дня, наступного після того дня, з якого починається строк. Якщо останній день строку припадає на святковий, вихідний або неробочий день, то днем закінчення ст4року вважається найближчий робочий день.
Зазначення поважних причин є вигідним для самого працівника. Дає йому право розірвати трудовий договір в строк передбачений працівником.
Поважні причини: переїзд на нове місце проживання; переведення чоловіка або дружини на роботу в іншу місцевість; вступ до навчального закладу; неможливість проживання у даній місцевості, підтверджена медичним висновком; вагітність; догляд за дитиною до досягнення нею чотирнадцятирічного віку або дитиною-інвалідом; догляд за хворим членом сім'ї відповідно до медичного висновку або інвалідом I групи; вихід на пенсію; прийняття на роботу за конкурсом, а також з інших поважних причин (ч. 1 ст. 38) – оціночне поняття.
Встановлення законодавством попередження в 2 тижневий строк має двохсторонню мету:
· власник має можливість і право знайти іншого робітника – гарантія роботодавця.
· сам працівник може змінити своє рішення про звільнення шляхом або відкликання попередньої заяви або подачі заяви про анулювання – гарантія працівника.
На підставі поданої працівником він запросив на роботу іншого працівника,якому не може бути відмовлено в прийняті на роботу, то працівник не може відкликати заяву. До таких належать: молоді фахівці, направлені на роботу за державним розподілом, працівники,які в порядку ч. 5 ст. 24 КЗпП,який був запрошений в порядку переведення на дане підприємство з іншого підприємства за погодженням з керівником (Постанова № 9), працівник запрошений в рахунок броні або квоти.
Ч. 2 п. 8 Постанови №9:Сама по собі згода власника або уповноваженого ним органу задовольнити прохання працівника про звільнення до закінчення строку попередження не означає, що трудовий договір припинено за п.1 ст.36 КЗпП, якщо не було домовленості сторін про цю підставу припинення трудового договору. В останньому випадку звільнення вважається проведеним з ініціативи працівника (ст.38 КЗпП).
Працівник після закінчення двотижневого строку може залишити роботу навіть тоді коли немає наказу про звільнення і вимагати видачі трудової книжки і розрахунку з ним.
Стаття 235 КЗпП: У разі затримки видачі трудової книжки з вини власника або уповноваженого ним органу працівникові виплачується середній заробіток за весь час вимушеного прогулу.
Сатття 117 КЗпП: Відповідальність за затримку розрахунку при звільненні
В разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.
Якщо трудові відносини продовжуються і жодна зі сторін не заперечує про продовження роботи,то звільнення роботодавцем його за ініціативою працівника не можливе.