Тема 4: Україна в боротьбі за збереження державної незалежності
8. Повстання проти П.Скоропадського у листопаді 1918 р. було організоване:
1) Анархо-комуністами на чолі з Н.Махном;
2) КП(б)У;
3) Українським національним союзом (УНС);
4) УПСР-боротьбистами;
5) “Просвітою”.
9. “Збройна боротьба з Гетьманатом, демократичні свободи, вісьмигодинний робочий день, передача поміщицьких земель селянам” – програмні пункти звернення до населення України:
1) Центральної Ради;
2) радянського уряду;
3) Директорії УНР;
4) уряду гетьмана П.Скоропадського.
10. Які українські політичні партії мали визначальний вплив на діяльність Директорії УНР:
1) партії соціал-демократичного спрямування – УСДРП, УПСР;
2) партії націонал - демократичного спрямування УНП, ТУП;
3) комуністична партія – КП(б)У та близька до неї УПСР-боротьбисти;
4) партія українських землевласників та військових – Українська Народна Громада.
11. З якими з цих тверджень Ви можете погодитись: (2 правильні відповіді)
1) відновивши УНР, Директорія продовжувала політичний та економічний курс Центральної Ради, визначений III та IV Універсалами;
2) члени Директорії у своїх поглядах на внутрішню політику схилялися до ідеї соціалістичної революції та встановлення влади Рад;
3) Директорія у своїй політиці продовжувала курс Центральної Ради на відстоювання національно-державної незалежності УНР;
4) соціалістична орієнтація членів Директорії, проголошення ними програми радикальних соціальних змін примусили їх відмовитися від ідеї національної незалежності України й оголосити курс на створення нового державного утворення – федерації Рад.
12. Рада Народних Комісарів РСФРР:
1) визнала, що уряд Директорії репрезентує інтереси українського народу та припинила військове втручання в Україну;
2) з моменту виникнення Директорії стала на шлях війни з нею, надаючи військову допомогу більшовицькому урядові в Україні.
13. Інтервенція військ Антанти на південь України в грудні 1918 р. була обумовлена:
1) бажанням Англії та Франції надати допомогу Директорії в її боротьбі за національно-державну незалежність;
2) бажанням Англії та Франції надати допомогу передусім білогвардійським арміям Денікіна і їхній боротьбі проти більшовиків за відновлення російської державності на усіх теренах колишньої Російської імперії, а відтак ця інтервенція носила антиукраїнський характер.
14. На початку 1919 р. армія УНР вела військові дії водночас проти:
1) білогвардійців та махновців;
2) Червоної армії, білогвардійців, махновців та військ Антанти;
3) махновців та військ Антанти;
4) Червоної армії, білогвардійців, махновців.
15. Лідери Директорії вступили в боротьбу за політичну владу в Україні під гаслами:
1) зміцнення гетьманського правління П.Скоропадського в Україні;
2) відновлення Української Народної Республіки;
3) встановлення диктатури пролетаріату в Україні.
16. Які військові сили, що діяли на теренах України в 1917-1919 рр., прагнули відстояти національну державну незалежність України або допомагали реалізувати цю мету? ( 4 правильні відповіді)
1) військові підрозділи УНР;
2) війська радянської Росії;
3) німецько-австрійські окупаційні війська;
4) білогвардійці;
5) партизанські підрозділи Н.Махна;
6) війська Антанти;
7) війська Директорії;
8) війська П.Скоропадського.
17. Які військові сили, що діяли на теренах України в 1917-1919 рр., боролися проти державного суверенітету України? (4 правильні відповіді)
1) військові підрозділи УНР;
2) війська радянської Росії;
3) німецько-австрійські окупаційні війська;
4) білогвардійці;
5) партизанські підрозділи Н.Махна;
6) війська Антанти;
7) війська Директорії;
8) війська П.Скоропадського.
18. До складу Директорії входили:
1) М.Грушевський, В.Винниченко, О.Андрієвський, С.Петлюра, Ф.Швець.
2) В.Винниченко, С.Петлюра, Ф.Швець, О.Андрієвський, А.Макаренко.
3) В.Винниченко, О.Андрієвський, М.Міхновський, М.Грушевський, Ф.Швець
19. Які мотиви спонукали групу українських офіцерів у вересні 1918 р. до створення Центрального військового комітету та підготовки повстання в Східній Галичині? (4 правильні відповіді)
1) переконання в тому, що мирні шляхи боротьби неспроможні забезпечити визнання української державності на західноукраїнських землях;
2) загострення українсько-польського конфлікту, підготовка поляків до перебрання влади в свої руки;
3) революційний радикалізм, бажання захопити владу будь-якою ціною;
4) недовіра до дій австрійської влади, яка зволікала з переданням владних повноважень Українській національній раді;
5) сподівання на підтримку військ Антанти.
20. Чи відповідають історичній дійсності твердження, що польське населення Східної Галичини розпочало у листопаді 1918 р. війну проти ЗУНР, оскільки: (2 правильні відповіді)
1) польські патріоти не могли погодитися з тим, що українська влада ЗУНР не визнала права польського населення як національної меншини і не забезпечила йому демократичних свобод;
2) поляки вважали Східну Галичину територією, яка історично належить Польщі і тому є невід’ємною її частиною. Воно прагнуло, щоб ці землі знову увійшли до складу відроджуваної Польської держави;
3) поляки виступали на захист влади австрійського цісаря, яка, з їхнього погляду, найкраще забезпечувала інтереси націй і народів у західноукраїнському регіоні;
4) польське населення було незадоволене програмою соціальних змін, запропонованою ЗУНР. Ця програма зачіпала інтереси тих соціальних категорій, до яких належали здебільшого поляки – великі землевласники, підприємці та ін.
21. У червні 1919 р. на Паризькій мирній конференції країни-переможниці у першій світовій війні визнали право Польщі на тимчасову окупацію Східної Галичини. Які мотиви цього рішення?
1) представники країн Західної Європи заперечували існування української нації, а тому не визнавали за українцями права на політичне самовизначення;
2) вони були зацікавлені у відновленні сильної Польської держави, яка була б противагою Німеччині та радянській Росії в Європі;
3) країни-переможниці побоювалися, що молода українська держава виявиться неспроможною захистити себе, а відтак у недалекому майбутньому стане легкою поживою для радянської Росії або Німеччини.
22. Яка із перелічених воєнних операцій принесла славу Українській Галицькій Армії і мала шанс переломити хід українсько-польської війни 1919 р.?
1) Чортківська офензива;
2) звільнення Львова від польської армії;
3) Брусилівський прорив.
23. Поразка українців у ході національно-визвольної війни проти польських окупантів у квітні-липні 1919 р. була спричинена:
1) підтримкою Польщі країнами-переможницями у першій світовій війні, які дали Польській республіці дозвіл “ввести свої осередки аж по р. Збруч”;
2) на боці Польщі в боротьбі проти ЗУНР брали участь французькі війська;
3) бойові дії УГА підтримувалися військами Директорії, яка активно включилася в боротьбу проти польських окупантів. Однак об’єднані українські війська поступалися чисельністю та якістю озброєння полякам.
24. Чи відповідають історичній дійсності твердження, що українські національно-демократичні сили навесні 1919р. зазнали поразки, оскільки: (2 правильні відповіді)
1) Директорія виявилася неспроможною створити життєздатний і стабільний політичний режим; її лідери не змогли зректися у своїй діяльності радикальних соціалістичних ідеалів, що звужувало соціальну основу УНР і вносило додаткову напруженість у стосунки між УНР та ЗУНР, а також між українськими урядами та європейськими державами;
2) однією з причин поразки стала абсолютна неспроможність українців Східної та Західної України до об’єднаних дій у боротьбі за національну свободу і державну незалежність, адже протягом 1917 – 1919 рр. вони не зробили жодної спроби укласти політичний союз;
3) склалися несприятливі зовнішньополітичні обставини. Через соціалістичну орієнтацію керівників Директорії, а також завдяки активному тискові з боку польських державницьких кіл, країни Антанти визнали за краще стати на бік Польщі при розв’язанні українсько-польського конфлікту в Галичині. Окрім цього, Директорії довелось одночасно вести воєнні дії з радянською Росією, білогвардійцями та загонами повстанців, які не визнавали її влади.
25. Назва регулярного війська ЗУНР:
1) Вільне козацтво;
2) Легіон Січових Стрільців;
3) Українська Галицька Армія.
26. Як називалися вищі законодавчі та виконавчі органи Західноукраїнської Народної Республіки?
1) Центральна Рада і Генеральний секретаріат;
2) Українська національна рада і Тимчасовий державний секретаріат;
3) Директорія.
27. Акт злуки Української Народної Республіки і Західноукраїнської Народної Республіки було проголошено:
22 січня 1919 р.;
28. Е. Петрушевич – це ... диктатор ЗУНР;
29. К.Левицький – це... голова Державного секретаріату ЗУНР;
30. Чортківська офензива – це: наступ УГА на польські війська, що розпочався під Чортковом і дав змогу тимчасово відвоювати значну частину захопленої поляками території ЗУНР.
31. Яку назву отримала Українська більшовицька держава в листопаді 1918 р.: Українська Радянська Соціалістична Республіка.
32. Українська Соціалістична Радянська Республіка у 1919 р. була:
1) незалежною державою де-юре і де-факто;
2) рівноправною частиною федеративного утворення;
3) державою, незалежною юридично, проте зі значно обмеженим суверенітетом і тенденцією до остаточної втрати незалежності.
33. Основною функцією Всеукраїнської надзвичайної комісії (ВУНК) була:
1) ліквідація кризового стану в економіці України;
2) боротьба з наслідками війни та революції;
3) допомога населенню в боротьбі з голодом та розрухою;
4) боротьба з класовими ворогами більшовицької диктатури в Україні.
34. Визначіть ставлення більшовицького уряду в 1919р. до Рад як форми організації місцевої влади в Україні:
1) Ради, створені з ініціативи місцевого населення шляхом виборів, були визнані основною формою радянської влади на місцях, її опорою;
2) більшовики не користувалися підтримкою населення, а тому віддали перевагу створенню на місцях надзвичайних органів влади – революційних і військово-революційних комітетів, які контролювали діяльність Рад;
3) Ради були ліквідовані більшовиками як такі, що надали підтримку буржуазним та націоналістичним урядам в Україні.
35. Головою Раднаркому України в 1919 р. був: Х. Раковський;
36. У 1919р. ідейно та організаційно сформувалася націонал-комуністична течія в українському визвольному русі. Як і більшовики, українські націонал-комуністи виступали за встановлення комуністичної диктатури в Україні. Проте в їхніх поглядах були принципові розбіжності щодо національно-державного статусу України. Українські націонал-комуністи вважали, що Радянська Україна повинна бути:невід’ємною частиною Російської радянської держави на правах області (губернії).
37. За Конституцією 1919 р., УСРР вважалася: федеративною (автономною) частиною РСФРР;
38. Політика “воєнного комунізму”, що здійснювалася радянською владою в УСРР у 1919 р., мала такі складові:
1) націоналізація землі та промисловості, встановлення державного контролю над внутрішньою та зовнішньою торгівлею, передусім над заготівлею і розподілом продовольства, встановлення політичної диктатури більшовицької партії, введення загальної трудової повинності, позбавлення прав тих, хто вважався “класовим ворогом” радянської влади.
39. Головним отаманом військ УНР у другій половині 1919 р. був: С. Петлюра;
40. Ватажками селянського повстанського руху в Україні у 1919 – 1920 роках були: М.Григор’єв, Н.Махно;
41. Як би Ви визначили причини поразки української армії у боротьбі за незалежність України в грудні 1919 – березні 1920 р.? (6правильних відповідей)
чисельна перевага військ противника й те, що доводилося вести боротьбу одразу на три фронти – проти Червоної Армії, польських військ, білогвардійських частин;
ідеологічні та психологічні розбіжності між галичанами та “східняками”;
орієнтація Головного отамана С.Петлюри на союз з Польщею, неприйнятний для галичан;
погане забезпечення армій провіантом і зброєю, епідемії;
еміграція політичних лідерів;
спроби галицьких лідерів заручитись підтримкою країн Антанти, які зазнали краху.
42. Ставлення більшовиків до незалежності УСРР після їх повернення до влади в 1920 р.: формально визнали незалежність УСРР;
43. Розв’язання більшовиками аграрного питання: передали селянам у колективне користування землю без викупу;
44. Як би Ви визначили ставлення більшовиків до українських соціалістичних та комуністичних партій?
взяли курс на співпрацю лише з тими українськими соціалістичними та комуністичними партіями, які погодилися визнати диктатуру більшовиків;
45. Як більшовики розв’язали продовольче питання в роки громадянської війни? продрозкладку було замінено на продовольчий податок.
46. На III Всеукраїнському з’їзді Рад, який відбувся в 1919 р., було прийнято Конституцію УСРР. Вона містила положення щодо основ державно-політичного та економічного устрою України в умовах більшовицької диктатури. Згідно з Конституцією УСРР: (4 правильні відповіді)
буржуазія, поміщики та близькі до них партії й групи були позбавлені виборчих прав;
УСРР об’єднувалися з РФСРР на федеративних (рівноправних) засадах;
була ліквідована приватна власність на знаряддя праці й засоби виробництва;
була ліквідована приватна власність тільки на землю і великі заводи та фабрики, право на дрібну підприємницьку діяльність зберігалося;
47. У квітні 1920 р. був підписаний Варшавський договір між: урядами УНР та Польщі;
48. Яка зі статей Варшавського договору 1920 р. вела до обмеження державно-національного суверенітету УНР: (2 правильні відповіді)
Польща визнала право УНР на незалежне існування;
у склад Польської республіки повинні були ввійти українські етнічні території: Східна Галичина, Західна Волинь, Холмщина, Підляшшя, Полісся;
49. Згідно з Ризьким мирним договором, підписаним між Радянською Росією та Польщею в березні 1921 р.:
Східна Галичина залишалась за Польщею, крім цього, до складу Польщі входила Холмщина, Підляшшя, Західна Волинь і Західне Полісся, інші частини Правобережжя ввійшли до складу УСРР;
50. Виберіть з наведених прізвищ прізвища керівників УНР: (3правильні відповіді)
В. Винниченко; М. Грушевський;С. Єфремов;
51. Першим президентом Української Академії Наук був: В. Вернадський;
52. Лесь Курбас та Гнат Юра були відомими: театральними режисерами;